Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
16 квітня 2025 року № 520/35950/24
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Заічко О.В., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під.3, пов.2,м. Харків,Харківський р-н, Харківська обл.,61022, код ЄДРПОУ14099344) про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, в якому згідно уточненого позову від 13.01.2025 просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо переведення виплати пенсії через відділення поштового зв'язку.
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо не здійснення перерахунку розміру пенсії ОСОБА_1 , протиправною бездіяльність щодо не поновлення виплати пенсії, протиправною бездіяльність щодо не виплати компенсації втрати частини доходу, протиправною бездіяльність щодо не виплати пенсії на визначений пенсіонером банківський рахунок.
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області перерахувати розмір пенсії ОСОБА_1 з липня 2017 року, поновити виплату пенсії, виплачувати пенсію на визначений пенсіонером банківський рахунок відповідно зазначеним банком в заяві реквізитам, виплатити компенсацію втрати частини доходу з липня 2017 по квітень 2018 року та з квітня 2021 року по дату фактичної виплати пенсії на банківський рахунок.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що бездіяльність щодо невиплати компенсації втрати частини доходу та
не виплати пенсії на визначений пенсіонером банківський рахунок є протиправною та такою, що порушує права позивача.
По справі було відкрито спрощене провадження в порядку, передбаченому ст. 263 КАС України та запропоновано відповідачеві надати відзив на позов.
Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження була надіслана відповідачу та отримана ним.
Відповідач відзив на позов не надав.
Відповідно до ст. 263 КАС України, суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) , зокрема, щодо: оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно вимог ст. 229 КАС України.
Дослідивши матеріали справи, суд виходить з наступного.
До 1992р. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживала в АДРЕСА_2 , надалі виїхала на постійне місце проживання до Ізраїлю.
05.07.2017р. представник ОСОБА_1 звернулася до Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова із заявою про призначення пенсії за віком.
Рішенням Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова, оформленим протоколом № 14 від 07.07.2017р., в призначенні пенсії відмовлено.
Постановою Дзержинського районного суду міста Харкова від 13 листопада 2017 року по справі № 638/12496/17 визнано протиправним рішення Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова, оформлене протоколом № 14 від 07.07.2017 про відмову в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 .
Зобов'язано Шевченківське об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Харкова призначити та виплачувати пенсію за віком ОСОБА_1 , як непрацюючому пенсіонеру, з врахуванням страхового стажу, заробітної плати для обчислення пенсії, підвищення розміру пенсії відповідно до ст. 27, ч. З ст. 29 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» починаючи з 05.07.2017 року.
27.07.2022р. представник позивача звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області із заявою та просив:
1. Долучити до матеріалів пенсійної справи ОСОБА_1 заяву про перерахування пенсійних виплат на банківський рахунок відкритий в АТ «ОТП БАНК» від 22.07.2022р.
2. Пенсійні виплати ОСОБА_1 здійснювати на банківський рахунок відкритий в АТ «ОТП БАНК».
3. Надіслати на адресу представника довідку про розмір нарахованої та виплаченої пенсії за віком ОСОБА_1 за період з 01.12.2020р. по липень 2022р.
Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 18.08.2022 року повідомлено, що відповідно п. 10. Порядку 1596 заява про виплату пенсії подається одержувачем особисто до органу Пенсійного фонду України за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання одержувача в населеному пункті в межах України.
Рішенням Харківський окружний адміністративний суду від 19 травня 2023 року по справі № 520/7559/22 визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо не виплати пенсії за віком ОСОБА_1 на банківський рахунок за заявою поданою представником.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області виплачувати пенсію за віком ОСОБА_1 на банківський рахунок за заявою поданою представником.
27.10.2024р. представник позивача звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області із заявою та просив пенсію виплачувати в АТ «Ощадбанк» відповідно зазначеним банком в заяві реквізитам.
Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 07.11.2024 року повідомлено, що виплата пенсії ОСОБА_1 провадилась через банківську установу АТ КБ “Приватбанк».
Відповідно до пункту 16 “Порядку виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.1999 № 1596 (далі - Порядок), якщо суми пенсії та грошової допомоги одержуються за довіреністю більш як один рік або не одержуються з поточного рахунка більш як один рік, уповноважений банк зобов'язаний повідомити про це відповідному органу Пенсійного фонду не пізніше 28 числа місяця, у якому виникли такі обставини, а одержувач - подати нову заяву до органу Пенсійного фонду згідно з вимогами, визначеними в пункті 10 цього Порядку.
У разі невиконання одержувачем цієї умови орган Пенсійного фонду припиняє перерахування пенсії та грошової допомоги на поточний рахунок у визначену одержувачем установу уповноваженого банку та проводить виплату через національного оператора поштового зв'язку за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання одержувача в населеному пункті у межах України в установленому порядку.
12.01.2021 банківською установою АТ КБ “Приватбанк» було надано списки пенсіонерів, в яких зазначено, що ОСОБА_1 не одержуєте пенсію з поточного рахунку більш як один рік.
12.02.2021 за адресою проживання, яка зазначена в пенсійній справі, ОСОБА_1 було надіслано лист № 2000-0405-8/22877 про надання нової заяви про перерахування пенсії до банківської установи.
Оскільки нею не було поновлено заяви про перерахування пенсії до банківської установи, виплату пенсії з квітня 2021 року було переведено до відділення поштового зв'язку 61058.
Відповідно до ст. 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду припиняється у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд. У зв'язку з вищезазначеним виплату пенсії ОСОБА_1 було призупинено.
На виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.05.2023 по справі № 520/7559/22, виплату пенсії ОСОБА_1 на банківський рахунок буде здійснено за умови поновлення.
27.11.2024р. представник позивача звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області із заявою та просив:
- перерахувати розмір, поновити з дати припинення, виплатити компенсацію втрати частини доходів за невиплату пенсії з 05.07.2017р. до дати фактичної виплати та з квітня 2021р, виплачувати пенсію на визначений пенсіонером банківський рахунок відкритий в АТ «ОщадБанк» відповідно зазначеним в заяві реквізитам.
Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 24.12.2024 року повідомлено, що головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернівецькій області прийнято рішення від 09.12.2024 № 204950000407 про відмову в поновленні пенсії.
24.12.2024р. представник позивача звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області із заявою та просив:
1. Надіслати копію листа АТ КБ “Приватбанк», докази не отримання коштів з рахунку протягом року із зазначенням періоду неотримання коштів, стану рахунку та пластикової картки.
2. Повідомити за якою адресою, що зазначена в пенсійній справі, було направлено лист про надання нової заяви.
Вважаючи протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо переведення виплати пенсії через відділення поштового зв'язку, протиправною бездіяльність щодо не поновлення виплати пенсії ОСОБА_1 , протиправною бездіяльність щодо не здійснення перерахунку розміру пенсії, протиправною бездіяльність щодо не виплати компенсації втрати частини доходу, протиправною бездіяльність щодо не виплати пенсії на визначений пенсіонером банківський рахунок відповідно зазначеним банком в заяві реквізитам, позивачка звернулася до суду з цим позовом.
Надаючи оцінку заявленим позовним вимогам та запереченням проти них, суд зазначає наступне.
У положеннях ст. 46 Конституції України закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбаченим законом.
Приписами ст.24 Конституції України визначено, що громадяни мають рівні конституційні права і не може бути обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
З 01 січня 2004 року набрав чинності Закон України від 09 липня 2003 року №1058-ІV Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (далі - Закону №1058-ІV).
Відповідно до частини 1 статті 7 Закону №1058-ІV загальнообов'язкове державне пенсійне страхування здійснюється за принципами, зокрема, рівноправності застрахованих осіб щодо отримання пенсійних виплат та виконання обов'язків стосовно сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Пунктом 1 частини 1 статті 8 Закон №1058-IV передбачено, що право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають, зокрема, громадяни України, які застраховані згідно із цим законом та досягли встановленого цим законом пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.
Як зазначено у статті 1 Закон №1058-IV мінімальна пенсія це державна соціальна гарантія, розмір якої визначається цим Законом.
Згідно із абзацом 8 частини 2 статті 5 Закону №1058-IV виключно цим Законом визначаються мінімальний розмір пенсії за віком.
Відповідно статті 16 Закону №1058-IV застрахована особа має право на отримання пенсійних виплат на умовах і в порядку, передбачених цим Законом.
Відповідно до абзацу 3 частини 2 статті 27 Закону №1058-IV розмір пенсії за віком, обчислений за раніше діючим законодавством, підвищується з дня набрання чинності цим Законом до дня її призначення в порядку, передбаченому частинами першою та другою статті 42 цього Закону.
Статтею 42 Закону №1058 встановлено, що для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії. Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
У разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду для фінансування виплати пенсій у солідарній системі розмір щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, передбачений абзацом другим цієї частини, може бути збільшений, але не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
Розмір та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини.
З дня поновлення виплати пенсії позивач користується усіма правами на підвищення та перерахунок пенсії згідно з Законом №1058-IV, будь-яких обмежень його прав як пенсіонера, якому призначено виплату пенсії за рішенням суду, наведеним Законом не встановлено.
Верховний Суд вже викладав правові висновки щодо застосування норм Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» від 19 жовтня 2000 року №2050-ІІІ (далі - Закон №2050-ІІІ), зокрема у постанові від 15 жовтня 2020 року у справі №240/11882/19, правовідносини у якій в частині цих позовних вимог є подібними до правовідносин у справі, що розглядається.
Так, ухвалюючи постанову у справі №240/11882/19 Верховний Суд виходив із аналізу норм Закону №2050-ІІІ, відповідно до статті 2 якого компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - «компенсація») провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі №2050-ІІІ слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, серед іншого, пенсія.
Відповідно до статті 3 Закону №2050-ІІІ сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується дохід, до уваги не береться).
Згідно зі статтею 4 Закону №2050-ІІІ виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
Стаття 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини встановлює, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Так, відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у справі Сук проти України від 10.03.2011, поняття майно в першій частині статті 1 Протоколу першого має автономне значення, яке не обмежується правом власності на фізичні речі та є незалежним від формальної класифікації в національному законодавстві. Певні інші права та інтереси, що складають активи, наприклад, борги, можуть також вважатися майновими правами і, відповідно, майновому розумінні цього положення. Держава на власний розсуд визначає, які доплати надавати своїм працівникам із державного бюджету. Держава може ввести, призупинити або припинити їх виплату, вносячи відповідні законодавчі зміни. Однак, якщо законодавча норма, яка передбачає певні доплати, є чинною, а передбачені умови дотриманими, державні органи не можуть відмовляти у їх наданні, доки законодавче положення залишається чинним.
Таким чином, право на пенсію включається в поняття майно в розумінні статті 1 Протоколу першого до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. А тому, якщо за національним законодавством особа має обґрунтоване право на отримання виплат, в даному випадку збільшення розміру мінімальної пенсії за віком, у разі збільшення розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, в рамках національної системи соціального забезпечення, та якщо відповідні умови дотримано, органи влади не можуть відмовити у таких виплатах доти, доки виплати передбачено законодавством.
З аналізу вищенаведених норм вбачається, що у разі несвоєчасної виплати сум пенсії громадянам провадиться їх компенсація відповідно до діючого законодавства.
У справі №240/11882/19 Верховним Судом вказано, що використане у статті 3 Закону №2050-ІІІ формулювання, що компенсація обчислюється як добуток «нарахованого, але не виплаченого грошового доходу» за відповідний місяць, означає, що має існувати обов'язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення.
З покликанням на аналогічні висновки, сформульовані у постановах Верховного Суду України від 11 липня 2017 року №21-2003а16, Верховного Суду від 22 червня 2018 року у справі №810/1092/17 та від 13 січня 2020 року у справі №803/203/17, Верховний Суд у справі №240/11882/19 висновував, що зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень статей 1-3 вказаного Закону №2050-ІІІ дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені.
Застосовуючи цей висновок у справі №240/11882/19, з урахуванням наявності факту невиплати позивачу сум індексації грошового забезпечення за заявлений період у зв'язку з бездіяльністю власника або уповноваженого ним органу щодо нарахування та виплати громадянину індексації заробітної плати, Верховний Суд дійшов висновку, що така особа має право на компенсацію втрати доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати за умови зобов'язання власника або уповноваженого ним органу здійснити донарахування належних громадянину сум доходів.
Аналогічна позиція вже була висловлена Верховним Судом також у постановах від 20 грудня 2019 року у справі №822/1731/16, від 13 березня 2020 у справі №803/1565/17, від 21 січня 2020 року у справі №826/15879/18, від 29 квітня 2021 року у справі №240/6583/20, від 21 березня 2023 року у справі №620/7687/21, від 29 березня 2023 року у справі №120/9475/21-а.
Відтак враховуючи вище наведене, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення даної частини позовних вимог позивача.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З урахуванням встановлених обставин, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Розподіл судових витрат здійснити в порядку ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст.ст.2, 6-11, 14, 77, 78, 139, 243-246, 250, 255, 257-263, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, під.3, пов.2,м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл.,61022, код ЄДРПОУ14099344) про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо переведення виплати пенсії через відділення поштового зв'язку.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо не здійснення перерахунку розміру пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ), протиправною бездіяльність щодо не поновлення виплати пенсії, протиправною бездіяльність щодо не виплати компенсації втрати частини доходу, протиправною бездіяльність щодо не виплати пенсії на визначений пенсіонером банківський рахунок.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області перерахувати розмір пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) з липня 2017 року, поновити виплату пенсії, виплачувати пенсію на визначений пенсіонером банківський рахунок відповідно зазначеним банком в заяві реквізитам, виплатити компенсацію втрати частини доходу з липня 2017 по квітень 2018 року та з квітня 2021 року по дату фактичної виплати пенсії на банківський рахунок.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (вул. Степана Бандери, 43,м. Суми ,Сумська обл., Сумський р-н,40009, код ЄДРПОУ 21108013) на користь Державного бюджету України (Отримувач коштів ГУК у м.Києві/ м.Київ/22030106, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783, Банк отримувача - Казначейство України (ЕАІІ), Рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету: 22030106 судовий збір у сумі 968 (дев'ятсот шістдесят вісім) грн 96 коп.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Заічко О.В.