Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
16 квітня 2025 року № 520/35060/24
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Заічко О.В., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код НОМЕР_2 ) про визнання протиправною відмову та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом про визнання протиправною відмову та зобов'язання вчинити певні дії, в якому просить суд:
- визнати протиправною відмову комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 у наданні відстрочки від призову за мобілізацією ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на підставі п.3 ч.1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
- зобов'язати комісію ІНФОРМАЦІЯ_1 прийняти рішення, яким надати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відстрочку від призову за мобілізацією на підставі п.3 ч.1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»;
- зобов'язати комісію ІНФОРМАЦІЯ_1 видати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , довідку про надання відстрочки відповідно до вимог п.3 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та внести відповідні відомості до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що згідно повідомлення ІНФОРМАЦІЯ_1 від 10.12.2024, протоколом від 10.12.2024 №54 комісія ухвалила рішення про відмову у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, у зв'язку з наданням позивачем пакету документів, який не відповідає вимогам постанови КМУ №560 від 16.05.2024. Позивач вважає відмову у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації протиправною, у зв'язку з чим звернувся до суду зданим позовом.
По справі було відкрито спрощене провадження в порядку, передбаченому ст. 262 КАС України та запропоновано відповідачеві надати відзив на позов.
Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження була надіслана відповідачу та отримана ним.
Відповідач відзив на позов не надав.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно вимог ст. 229 КАС України.
Дослідивши матеріали справи, суд виходить з наступного.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 22.11.2024 звернувся з заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якій зазначив, що на підставі пункту 3 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не підлягає призову на військову службу під час мобілізації.
У вказаній заяві ОСОБА_1 просив розглянути заяву та оформити йому у порядку, довідку про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, повідомити про результати розгляду заяви та прийняте рішення, що зазначена у заяві.
До поданої заяви останнім були долучені засвідчені особистим підписом документи, а саме: копія паспорту НОМЕР_3 ; копія ідентифікаційного коду; копія паспорта дружини ОСОБА_2 серії ID НОМЕР_4 ; копія ідентифікаційного коду дружини ОСОБА_2 ; копія свідоцтва про шлюб Серії НОМЕР_5 ; копія свідоцтва про народження доньки ОСОБА_3 . Серії НОМЕР_6 ; копія свідоцтва про народження сина ОСОБА_4 . Серії НОМЕР_7 ; копія свідоцтва про народження сина ОСОБА_5 Серії НОМЕР_8 ; копія посвідчення багатодітної сім'ї НОМЕР_9 арк.
19.12.2024 ІНФОРМАЦІЯ_3 надане повідомлення №4875 від 10.12.2024 на адвокатський запит від 18.12.2024, що комісією ІНФОРМАЦІЯ_4 (протокол №54 від 10.12.2024) розглянуто заяву ОСОБА_1 , та відмовлено у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період. Серед підстав відмови зазначено, що останній не є батьком трьох дітей.
Позивач вважає дії відповідача щодо відмови у наданні (оформлені) відстрочки на підставі пункту 3 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», неправомірними та такими, що порушують його законні права та інтереси, тому вимушений звернутися до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 65 Конституції України, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 "Про введення воєнного стану в Україні, в Україні" введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. У зв'язку з введенням воєнного стану, введено тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану. Воєнний стан в Україні триває й наразі.
Відповідно до ч. 3 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок військову службу» від 25.03.1992 №2232-XII (далі - Закон №2232-ХІІІ) військовий обов'язок включає підготовку громадян до військової служби, приписку до призовних дільниць, прийняття добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу, проходжень військової служби, виконання військового обов'язку в запасі, проходження служби у військовому резерві, дотримання правил військового обліку.
Від виконання військового обов'язку громадяни України звільняються на підставах визначених цим Законом (ч. 5 ст. 1 Закону №2232-ХII).
Згідно з абзацом 1 ч. 1 ст. 39 Закону №2232-ХІІ призов резервістів та військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та Законами Україна «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 №3543-XII (далі - Закон №3543-XII).
Згідно з ч. 5 ст. 22 Закону №3543-XII призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, забезпечують місцеві органи виконавчої влади та здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки або командири військових частин.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 23 Закону №3543-XII не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані, зокрема, жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років, крім тих, які мають заборгованість із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці.
Згідно з вимогами абзацу другого пункту 16 Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов'язаних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487, персонально-якісний військовий облік передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного військового обліку покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до п. 11 постанови Кабінету Міністрів України №154 від 23.02.2022, районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення, зокрема, оформляють для військовозобов'язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації та в особливий період і воєнний час, які надаються в установленому порядку, а також ведуть їх спеціальний облік.
В подальшому Кабінет Міністрів України прийняв постанову №560 від 16.05.2024, яка набрала чинності 18.05.2024 «Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період» (далі - Порядок №560), в якій у розділі «Надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення» чітко передбачено алгоритм дій районного ТЦК.
Так, згідно з п. 56 Порядку №560 відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов'язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
Відповідно до п. 57 Порядку №560 для розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії.
Пунктом 60 Порядку №560 встановлено, що комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів.
Комісія зобов'язана розглянути отримані на розгляд заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади.
На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.
У разі позитивного рішення військовозобов'язаному надається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою, визначеною у додатку 6.
У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов'язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.
До ухвалення комісією рішення військовозобов'язаний не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Таким чином, до повноважень відповідача належить обов'язок прийняття рішення про відстрочку від призову (позитивне або відмова).
У додатку №5 Порядку №560 визначено Перелік документів, що подаються військовозобов'язаним для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до підстав, визначених у статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", а саме, жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років, крім тих, які мають заборгованість із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці свідоцтво про народження дітей (трьох і більше) із зазначенням батьківства військовозобов'язаного та один із документів:
- свідоцтво про реєстрацію шлюбу з матір'ю (батьком) дітей (трьох і більше),
- або рішення суду про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дітей з батьком (матір'ю),
- або рішення органу опіки і піклування про визначення місця проживання з тим із батьків, який є військовозобов'язаним,
- або письмовий договір між батьками про те, з ким будуть проживати діти та участь другого з батьків у їх вихованні,
- або рішення суду про встановлення факту перебування дитини на утриманні військовозобов'язаного відповідно до положень статті 315 Цивільного процесуального кодексу України,
- а також договір про сплату аліментів на дитину.
Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 одружений з ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб Серії НОМЕР_5 , також до матеріалів справи долучено копію свідоцтва про народження ОСОБА_3 . Серії НОМЕР_6 ; копію свідоцтва про народження ОСОБА_4 . Серії НОМЕР_7 ; копію свідоцтва про народження ОСОБА_5 Серії НОМЕР_8 .
Суд зазначає, що згідно свідоцтва про народження ОСОБА_5 . Серії НОМЕР_8 , батьком зазначено ОСОБА_6 .
Рішенням Харківського районного суду Харківської області № 635/1422/14-ц за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_6 про стягнення аліментів на дитину, позовні вимоги ОСОБА_7 - повністю задоволено. Стягнуто з ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , на користь ОСОБА_7 аліменти на утримання малолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 в розмірі ? частини з усіх видів його заробітку, але не менше 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 18 лютого 2014 року і до повноліття ОСОБА_5 .
Крім того згідно даних автоматизованої системи виконавчого провадження, відкрито виконавче провадження № АСВП: 66970238, дата відкриття: 29.09.2021, стан ВП: Відкрито, БОРЖНИК - Фізична особа - ПІБ: ОСОБА_6 , Дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_7 , СТЯГУВАЧ - Фізична особа - ПІБ: ОСОБА_7 , Дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_8 .
Тобто, судовим розглядом встановлено, що на утриманні ОСОБА_1 перебуває двоє дітей.
Підставою для відмови відповідачем в наданні позивачу відстрочки зазначено, що ОСОБА_1 не є батьком трьох дітей.
З огляду на встановлені обставини, суд погоджується з таким рішенням відповідача, а тому приходить до висновку про залишення позову без задоволення.
За приписами ч. 1 та ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Зважаючи на встановлені у справі обставини, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні адміністративного позову.
Судові витрати розподілу не підлягають оскільки позивачу відмовлено в задоволенні позову.
Керуючись ст.ст. 19, 205, 229, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , код НОМЕР_2 ) про визнання протиправною відмову та зобов'язання вчинити певні дії, - залишити без задоволення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Заічко О.В.