Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
10 квітня 2025 року Справа № 520/33442/24
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Садової М.І.,
за участю секретаря судових засідань Акулової А. М.,
представника позивача Цвікевіч О. А.,
представника відповідача Кухарєва І. А.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в місті Харкові у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом приватного акціонерного товариства «Новий Стиль» до Харківської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,-
позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, у якому просить визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA 807000/2024/000393/2 від 11.06.2024.
В обґрунтування позову покликається на те, що позивачем при здійсненні митного оформлення товарів надано всі необхідні та достатні документи, передбачені частиною 2 статті 53 Митного кодексу України, які чітко ідентифікували товари та містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів. Натомість митниця, в порушення норм Митного кодексу України, безпідставно прийняла оскаржуване рішення та неправомірно застосувала другорядний метод визначення митної вартості товарів, імпортованих позивачем. Просить позов задовольнити. У відповідності до ст. 139 КАС України просить вирішити питання розподілу судових витрат.
Відповідачем подано відзив, який містить заперечення на позов. Наводить аргументи про те, що митний орган відмовив у митному оформленні товарів через невиконання умов декларантом. Товар позивача були оформлені за новою митною декларацією, тому картка відмови вичерпала свою дію. Щодо скасування рішення про коригування митної вартості товару, то подано митну декларацію на товар, але митний орган вимагав додаткові документи, оскільки декларування здійснюється з поданням точних відомостей про товари та їх вартість. Посилається на безпідставність позовних вимог. Вважає оскаржуване рішення про коригування митної вартості обґрунтованим та законним. Просить у позові відмовити.
Позивачем подано до суду відповідь на відзив. В якій наведені доводи відповідача є безпідставними і суперечать обставинам справи. Відповідач не довів наявність підстав для відмови у визнанні задекларованої митної вартості товару та не розглянув заяву позивача про надання додаткових документів.
Ухвалою суду від 10.12.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі в порядку за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просить такі задовольнити.
У судовому засіданні представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував та просив відмовити у його задоволенні.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд прийшов до наступного з огляду на таке.
Суд установив, 15.08.2022 між фірмою ANHUI LAITE GAS SPRING CO та позивачем укладено контракт № 150822-LANT (надалі контракт).
Відповідно до умов контракту продавець зобов'язується передати у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити наступну продукцію: пневмоциліндри лінійної дії (товар) на умовах, викладених у цьому контракті. Поставка товару здійснюється партіями в межах загальної суми цього контракту. Узгодження замовлень на конкретну партію товару здійснюється сторонами по електронній пошті. Підтвердженням замовлення покупця є отримання повідомлення по електронній пошті і / або виставлення продавцем проформи-інвойсу. 3.1. Продавець поставляє покупцю товар на наступних умовах: • FOB Шанхай, Китай. • EXW Шанхай, Китай. • РОВ Нингбо, Китай.
Керуючись умовами укладеного контракту продавець поставив покупцю силові пневмоциліндри лінійної дії, багатоцільового призначення.
Так, приватне акціонерне товариство «Новий Стиль» у червні 2024 року ввезло на територію України товар: силові пневмоциліндри лінійної дії, багатоцільвого призначення. Виробник: ANHUI LAITE GAS SPRING CO. Країна виробництва: Китай. Торгівельна марка: ANHUI.
Суд зазначає, що основними документами, які підтверджують митну вартість товару, є: зовнішньоекономічний договір (контракт), рахунок-фактура (інвойс), якщо рахунок сплачено, то банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару. Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені Митним кодексом України (ст. 53) заборонено.
Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постанові від 05 березня 2019 року по справі № 815/5791/17.
Товар було ввезено на підставі документів: - контракт № 150822-LANT від 15.08.2022; - специфікація № 21 від 08.03.2024; - комерційний інвойс № NOWY02/2024 від 08.03.2024 (з перекладом); договір на транспортно експедиторські послуги № 0801/23 від 08.01.2024; - рахунок № СФ-38088 від 24.05.2024; - рахунок № СФ-38282 від 03.06.2024; - довідка про вартість перевезення № 03/06/19461-2 від 03.06.2024; - довідка про вартість НРР б/н від 03.06.2024; - коносамент COSU6379512200В від 02.04.2024; - транспортна накладна (CMR) 242290 від 07.06.2024; - пакувальний лист; - копія експортної декларації країни відправлення № 223120240001111603; - прайс-лист виробника б/н від 23.10.2023.
Рішення про коригування UA 807000/2024/000393/2 від 11.06.2024. Вартість за 1 методом: 945407, 78 грн. з урахуванням транспортних витрат до митного кордону України на які було заявлено 5% мита 47270,39 грн. та ПДВ 198535, 63 грн. Вартість за 6 методом (перерахована митним органом) 1 634 600,29 грн. з урахуванням транспортних витрат до митного кордону України, на які було нараховано 5% мита 81 730, 01 грн. та ПДВ 343266, 06 грн. Підвищення вартості Товару склала: 689 193, 00 грн. (Товару); 34 459, 62 грн. (5% мита); 144730,43 грн. (ПДВ).
З підстав спрацювання системи ризиків, згенерованих АСАУР щодо можливого заниження митної вартості товарів, митним органом запропоновано надати позивачу додаткові документи на підтвердження митної вартості товарів.
Суд відмічає, що відповідно до правової позиції Верховного Суду від 19.02.2019 у справі №805/2713/16-а, спрацювання системи управління ризиками є лише рекомендацією посадовій особі органу доходів і зборів більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції, та не може бути безумовною підставою для відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів. Різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах також не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.
Відтак, відповідачем направлено позивачу повідомлення щодо митної декларації. Запропоновано надати додаткові документи з питань викладених у повідомленні.
Частиною 1 та 2 ст. 57 Митного Кодексу України (надалі МК України) передбачено, що при визначенні митної вартості товару основним є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту).
Відповідно до частин 4 та 5 ст. 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
На підтвердження митної вартості товару позивачем надано до Харківської митниці обов'язкові та додаткові документи:
- декларацію митної вартості ІМ № 24UA80720000941608 від 11.06.2024;
- декларацію митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості (позивач надав митні декларації: IM № 24UA80720000941608 від 11.06.2024);
- зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності (контракт №150822-LANT від 15.08.2022; Специфікація № 21 від 08.03.2024);
- рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу), (комерційний інвойс № NOWY02/2024 від 08.03.2024 (з перекладом));
- якщо рахунок сплачено, банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару (п. 5.2.1 контракту з фірмою ANHUI LAITE GAS SPRING CO. № 150822-LANT від 15.08.2022р. Оплата Товару на протязі 90 календарних днів з моменту поставки товару. Крім цього у додатку Додаток специфікація № 21 від 08.03.2024твказано оплата товару на протязі 90 днів з моменту поставки товару на момент митного оформлення товар не був оплачений, строк оплати товару не настав. Зазначена інформація надавалась митному органу під час митних консультацій лист від 11.06.2024 icx. № 11/06/2024-3);
- за наявності інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару (відсутні, що підтверджується прямим контрактом з фірмою з фірмою ANHUI LAITE GAS SPRING CO. № 150822-LANT від 15.08.2022. Зазначена інформація надавалась митному органу під час митних консультацій лист від 11.06.2024. icx. № 11/06/2024-3);
- транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Згідно з п. 3.1. умов контракту № 150822-LANT від 15.08.2022, комерційному інвойсу № № NOWY02/2024 від 08.03.2024 поставка товару здійснювалась на умовах FOB CN Shanghai. До митного органу були надані транспортні документи: договір на транспортно експедиторські послуги № 0801/23 від 08.01.2024; - рахунок № СФ-38088 від 24.05.2024; рахунок № СФ-38282 від 03.06.2024; довідка про вартість перевезення № 03/06/19461-2 від 03.06.2024; довідка про вартість НРР б/н від 03.06.2024; транспортна накладна (CMR) 242290 від 07.06.2024; пакувальний лист;
- імпорт товару не підлягає ліцензуванню (надано контракт з фірмою ANHUI LAITE GAS SPRING CO. № 150822-LANT від 15.08.2022 Зазначена інформація надавалась митному органу під час митних консультацій лист від від 11.06.2024 icx. № 11/06/2024-3);
- надавався контракт з фірмою ANHUI LAITE GAS SPRING CO. № 150822-LANT від 15.08.2022 (не встановлено обов'язок страхувати товар) та надавалась довідка про не проведення страхування. Зазначена інформація надавалась митному органу під час митних консультацій лист від 11.06.2024 icx. № 11/06/2024-3);
Ч. 3 ст. 53 МК України встановлює, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:
Декларантом позивача додаткові документи були надані без додаткового запиту:
- договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається (не передбачений умовами поставки. Надано контракт з фірмою ANHUI LAITE GAS SPRING CO. № 150822-LANT від 15.08.2022. Зазначена інформація надавалась митному органу під час митних консультацій лист від від 11.06.2024 icx. № 11/06/2024-3 (не передбачає укладання додаткових договорів));
- рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (не передбачені умовами поставки. Надавався контракт з фірмою ANHUI LAITE GAS SPRING CO. № 150822-LANT від 15.08.2022. Зазначена інформація надавалась митному органу під час митних консультацій лист від від 11.06.2024 icx. № 11/06/2024-3 (не передбачає здійснення платежів третім особам));
- рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (не передбачені умовами поставки. Надавався контракт з фірмою ANHUI LAITE GAS SPRING CO. № 150822-LANT від 15.08.2022. Зазначена інформація надавалась митному органу під час митних консультацій лист від 11.06.2024 icx. № 11/06/2024-3 (не передбачає здійснення платежів по оплаті послуг));
- виписку з бухгалтерської документації (П. 5.2.1 контракту з фірмою ANHUI LAITE GAS SPRING CO. № 150822-LANT від 15.08.2022. Оплата товару на протязі 90 календарних днів з моменту поставки товару. Крім цього у додатку додаток специфікація № 21 від 08.03.2024 вказано оплата товару на протязі 90 днів з моменту поставки товару на момент митного оформлення товар не був оплачений, строк оплати товару не настав. Зазначена інформація надавалась митному органу під час митних консультацій лист від від 11.06.2024 icx. № 11/06/2024-3);
- ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів (не передбачений умовами поставки. Надавався контракт з фірмою ANHUI LAITE GAS SPRING CO. № 150822-LANT від 15.08.2022. Зазначена інформація надавалась митному органу під час митних консультацій лист від 11.06.2024 icx. № 11/06/2024-3 (не передбачає укладення подібних договорів));
- каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару (надавався прайс виробника від 23.10.2023);
- копію митної декларації країни відправлення (копія митної декларації країни відправлення від № 223120240001111603);
- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини (не є обов'язковим документом).
- додатково позивачем були надані документи Лист про відсутність взаємозалежності між позивачем та постачальником в розумінні ст. 58 МКУ; Коносамент 223120240001111603.; пакувальний лист, опис технічних характеристик товару від виробника.
Під час контролю митної вартості товару за митною декларацією ІМ № 24UA807200009416U8 від 11.06.2024, відповідачем був наданий запит № 26589 від 11.06.2024 що у зв'язку з наданням недостовірних документів щодо складової митної вартості спрацювала система АСАУР, та було запропоновано надати пояснення та додаткові документи.
Не погоджуючись із вищевказаними рішеннями про коригування митної вартості товарів та картками відмови в прийнятті електронних митних декларацій, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
За змістом частини 1 статті 246 Митного кодексу України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
Відповідно до частини 1 статті 248 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
Частиною 6 статті 264 Митного кодексу України визначено, що митна декларація приймається для митного оформлення, якщо вона подана за встановленою формою, підписана особою, яка її подала, і перевіркою цієї декларації встановлено, що вона містить всі необхідні відомості і до неї додано всі документи, визначені цим Кодексом. Факт прийняття митної декларації засвідчується посадовою особою органу доходів і зборів, яка її прийняла, шляхом проставлення на ній відбитка відповідного митного забезпечення та інших відміток (номера декларації, дати та часу її прийняття тощо), у тому числі з використанням інформаційних технологій.
Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 Митного кодексу України є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
За змістом частини 1 статті 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Згідно з частинами 1-3 статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Стаття 53 Митного кодексу України містить вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення. Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Згідно з положеннями статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Отже, митні органи мають право витребовувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості лише за наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, які зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта.
Ненадання витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Такий висновок суду відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постановах від 05.03.2019 по справі №815/143/17, від 09.04.2019 по справі №825/1575/17.
У постанові від 19.02.2019 у справі №805/2713/16-а Верховний Суд зазначив, що спрацювання системи управління ризиками є лише рекомендацією посадовій особі органу доходів і зборів більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції, та не може бути безумовною підставою для відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів. Різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах також не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.
У рішенні митний орган посилається на норми статей та зазначає, що не надано додаткових документів. Тобто не можливо пересвідчитися, що товар є справді ідентичним чи аналогічним, які ж умови поставки такого товару тощо.
Обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано на підставі вимог ст. ст.: 54, 55, 57, 58,59,60,62,63. Митного кодексу України: 1) невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам. наведеним у главі 9 МКУ, в зв'язку з тим, що використані декларантом відомості не підтверджені в повній мірі документально а також в зв'язку з тим, що документи подані декларантом та зазначені у частині другій статті 53 МКУ, містять розбіжності які мають вплив на правильність визначення митної вартості та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари зокрема:
наявні рішення про визначення митної вартості за подібним товаром (код за УКТ ЗЕД 8412310098) по даному підприємству; відсутній транспортний договір щодо морського перевезення згідно коносаменту COSU6379512200В, відсутні банківський/платіжний документ, що підтверджують факт оплати морського фрахту, передбачений умовами коносаменту COSU6379512200В, тобто можливо не включені всі складові до розрахунку митної вартості; відсутній договір з перевізником, що зазначений в CMR 242290; транспортні рахунки на оплату від 24.05.2024 № СФ-38088, від 03.06.2024 №СФ-38282 та довідка про транспортні витрати від 03.06.2024 № 03/06/19461-2 надано від особи, яка безпосередньо не здійснювала перевезення згідно даних CMR 242290; наданий до митного оформлення прайс-лист від 23.10.2023 6\н е по суті офертою для конкретного покупця, тобто виданий продавцем безпосередньо АТ «Новий Стиль» та не відображає «дійсну вартість» у розумінні ст. VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року. Так відповідно до ст. VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю, під «дійсною вартістю» слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеним законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Згідно загальноприйнятої світової практики прейскурант (прайс-лист) це довідник цін (тарифів)на товари та/або види послуги, який адресований невизначеному колу покупців, наданий «прайс-лист» від виробника не містить терміну дії; відсутній переклад митної декларації країни відправлення, що суперечить вимогам ст. 254 МКУ; відсутня Заявка, обов'язковість якої передбачено пп. 2.1 2.4. договору на транспортно-експедиторське обслуговування від 08.01.2024 №0801/23; відсутні банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати послуг про перевезення
Тобто зауваження, що зазначені у графі 33 рішення коригування митної вартості товарів 807000/2024/000393/2 від 11.06.2024 відносились до додаткових документів.
Щодо відсутності каталогів, специфікації виробника товару, то в розпорядженні АТ "Нового стиля" відсутні каталоги. Ці документи не є обов'язковими та надаються, якщо є у наявності.
Щодо спрацювання профілю ризику АСУР, як зазначає відповідач, це є підставою для більш ретельного опрацювання тих документів, які подані до митного оформлення. Ці ризики не можуть бути самостійною причиною направлення запиту на подання додаткових документів.
Спрацювання ризиків є лише рекомендацією посадовій особі органу доходів і зборів більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції, та не може бути безумовною підставою для відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів. Різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах, також не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.
Вищевказаний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, яка була висловлена в постанові від 19.02.2019 року по справі № 805/2713/16-а.
Згідно з правової позиції Верховного Суду викладеної у постанові від 04 квітня 2018 року справа № 826/27058/15 (К/9901/35148/18), наявність у митного органу саме обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Такі сумніви є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Тобто, саме на митний орган покладається обов'язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у достовірності цих відомостей.
З огляду на викладене спрацювання системи АСАУР не є підставою для надання запиту додаткових документів, як про це зазначає відповідач.
Щодо аналізу бази даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби України в рішенні про коригування митної вартості товару, що оскаржується митний орган також зазначив, що при визначенні (збільшенні) митної вартості товару за основу взято наявну в митниці цінову інформацію, що міститься у базах АСМО Інспектор та ЄАІС Держмитслужби України про товари, митне оформлення яких вже здійснено у максимально наближений до митного оформлення час.
При цьому, посилання у рішенні лише на номер митної декларації, як на джерела цінової інформації, не свідчить про належне обґрунтування відповідачем можливості визначення митної вартості за резервним методом.
У рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митної декларацій, яка була взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваного товару, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів.
Поряд із тим, текст спірного рішення про коригування митної вартості не містить інформації про будь-які характеристики ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, обсяги партій, умов поставки, комерційних умов тощо. Своєю чергою, недоведення ознак подібності товарів та умов імпорту не дозволяє прирівнювати показники митної вартості таких товарів. Посилання у рішенні про коригування митної вартості лише на номер митної декларації як на джерело цінової інформації не свідчить про належне обґрунтування митним органом можливості правоможності щодо митної вартості за резервним методом.
Вказане узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 13.01.2022 року у справі №520/11061/2020.
З огляду на викладене, суд прийшов переконання про те, що митним органом не було доведено наявності обґрунтованого сумніву у правильності визначення позивачем митної вартості товарів за першим методом, оскільки усі необхідні документи на підтвердження заявленої митної вартості товарів надано, що, своєю чергою, свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості імпортованого підприємством товару.
Щодо розбіжностей митного органу наявні рішення про визначення митної вартості за подібним товаром (код за УКТ ЗЕД 8412310098) по даному підприємству.
Частинами 14 статті 60 МК України передбачено, що у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статей 58 і 59 цього Кодексу, за митну вартість береться прийнята органом доходів і зборів вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.
Під подібними (аналогічними) розуміються товари, які хоч і не однакові за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються зі схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними.
Для визначення, чи є товари подібними (аналогічними), враховуються якість товарів, наявність торгової марки та репутація цих товарів на ринку.
Отже сама по собі відмінність заявленої митної вартості і митної вартості подібних товарів не може бути беззаперечною підставою для незастосування обраного декларантом методу визначення митної вартості.
Щодо ненадання: каталогів, специфікації, загальні прейскуранти (прайс-листи) виробника товару.
Положеннями ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України визначено перелік обов'язкових документів, які підтверджують митну вартість товарів, серед яких відсутні такі документи як прайс-лист.
При цьому, до переліку додаткових документів, визначених ч. 3 ст. 53 Митного кодексу України входять каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару. Водночас, положення цієї статті передбачають можливість надання на підтвердження митної вартості товарів не лише прайс-лист виробника, а й інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, до яких, зокрема можна й віднести прайс-лист продавця товару.
Прайс-лист (прейскурант) це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців. Прайс-лист е документом довільної форми, чинне законодавство не встановлює вимог до форми та змісту прайс-листів, які можуть оформлюватись не лише виробником товару, а й продавцем у довільній формі на власний розсуд. Водночас наявність чи відсутність у прайс-листі певних відомостей (реквізитів) не може свідчити про заниження позивачем митної вартості товарів.
Вказаний документ не є обов'язковими документами для підтвердження заявленої митної вартості товару, а отже особливості його оформлення, на які посилається відповідач, не свідчать про недостовірність заявлених декларантом відомостей, у зв'язку з чим наявність, відсутність чи будь-які недоліки такого документу, як прайс лист, не можуть бути покладені в основу прийняття рішення про коригування митної вартості.
Аналогічні висновки щодо оцінки прайс-листа, як документа, який підтверджує митну вартість товарів, сформовано Верховним Судом у постанові від 28.02.2024 № 815/1460/18.
Щодо переклад експортної митної декларації, суд зазначає наступне.
Відповідно до положень ст. 254 МК України, митні органи вимагають переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, тільки у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації. Однак, митна декларація країни постачальника, в силу ст. 53 МК України, є не обов'язковим документом для здійснення розмитнення товарів. Але, у митній декларації країни постачальника, арабськими цифрами зазначено код товару, якій відповідає Українському класифікатору товарів, кількість і вартість товару, що імпортується. Також англійською мовою продубльовано отримувача товару, контракт та інші відомості. За таких обставин, відсутня необхідність в перекладі МД українською мовою.
Верховний Суд у постанові від 06.02.2020 у справі №520/10709/188 зазначив, що митний орган відповідно до статті 254 МК України вимагає переклад українською мовою документів, складених іншою мовою, ніж офіційна мова митних союзів, членом яких є Україна, або іншою іноземною мовою міжнародного спілкування, тільки у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей, зазначених у митній декларації.
Відтак, вимога митного органу про надання перекладу документів українською мовою є правомірною лише у разі, якщо дані, які містяться в них, є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей.
Щодо доводів позивача, що в жодному документі не вказано сум щодо витрат на завантажувально-розвантажувальні роботи.
Позивачем до митної декларації додано довідку від експедитора 05/6/2024 та довідку від АТ "Новий стиль", якими підтверджено, що завантажувально-розвантажувальні роботи входить у вартість перевезення.
Щодо доводів відповідача про відсутність заявки .
Заявка на транспорт не є обов'язковим документом. Підприємством до митного органу було надано повний пакет обов'язкових документів.
Щодо транспортних витрат, то такі підтверджено договором на транспортно експедиторські послуги № 0801/23 від 08.01.2024..
Відповідно до Закону № 1955-IV "Про транспортно-експедиторську діяльність" транспортно-експедиторська послуга робота, що безпосередньо пов'язана з організацією та забезпеченням перевезень експортного, імпортного, транзитного або іншого вантажу за договором транспортного експедирування через послуги експедитора. Згідно статті 929 ЦК України, договір транспортного експедирування зазначено: за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.
Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням.
Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо).
Згідно умов наданого Договору на транспортно експедиторські послуги експедитор від свого імені та за дорученням клієнта надає транспортно-експедиторські послуги із забезпечення та організації перевезення вантажів клієнта морським, залізничним, авіа чи автомобільним транспортом у прямому або змішаному сполученні за маршрутом, зазначеним у транспортній Заявці на передбачених цим договором умовах.
Відповідно до п. 1.2 цього договору з метою виконання зобов'язань за цим договором експедитор має право від свого імені залучати інших осіб, у тому числі від свого імені укладати договори з перевізниками, залишаючись безпосередньо відповідальним перед клієнтом за виконання таких зобов'язань.
Згідно з п 1.3. договору усі права та обов'язки за угодами, укладеними експедитором з перевізниками та іншими особами, набуває сам експедитор, хоча б клієнт був названий в угоді або вступив з ним у безпосередні відносини щодо виконання цієї угоди.
Відповідно до п. 5.2. договору передбачено відстрочення платежу саме тому надати платіжні документи не було можливості.
З огляду на викладене вище, позивачем належним чином підтверджено транспортні витрати.
Враховуючи наведе вище, суд критично оцінює доводи відповідача з цих питань, які стали підставами для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.
Верховним Судом в постанові від 31 травня 2019 року у справі № 804/16553/14 (№К/9901/5149/18) зазначено, що законом не визначено доказ (докази), виключно яким (-ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/ або бухгалтерські документи). Верховний Суд підтвердив, що вимога про надання заявки є безпідставною.
Враховуючи наведене вище, провівши аналіз поданих доказів, як окремо кожен так і в їх сукупності, суд прийшов переконання про те, що жодних розбіжностей, наявності ознак підробки або не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари не встановлено, адже усі дії щодо ціни підтверджено як самим контрактом, так і додатками до контракту, інвойсами, договорами. Дії сторін з цього питання були послідовним, жодних ознак які б свідчили про їх невідповідність між собою не установлено. Відповідачем не підтверджено належними доводами неправильність визначення митної вартості позивачем за основним методом та таке відповідачем не спростовано, наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена.
З огляду на викладене суд прийшов висновку про те, що оспорюване рішення відповідача про коригування митної вартості слід визнати протиправним, у зв'язку із чим таке підлягає скасуванню.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Отже, суд приходить до висновку, що позовні вимоги необхідно задовольнити повністю.
У відповідності до ст. 139 КАС України з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача слід стягнути судовий збір у розмірі 8505,71 грн.
Керуючись ст. ст. 241-246, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
адміністративний позов приватного акціонерного товариства "НОВИЙ СТИЛЬ" до Харківської митниці про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA 807000/2024/000393/2 від 11.06.2024.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Харківської митниці на користь приватного акціонерного товариства "НОВИЙ СТИЛЬ" судовий збір у розмірі 3028,00 грн (три тисячі двадцять вісім гривень 00 копійок).
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
позивач приватне акціонерне товариство "НОВИЙ СТИЛЬ", місцезнаходження - місто Харків, шосе Григорівське, будинок №88, ЄДРПОУ 32565288;
відповідач Харківська митниця, місцезнаходження - місто Харків, вулиця Миколаївська, будинок № 16Б, код ЄДРПОУ 44017626.
Повне судове рішення складено та підписано суддею 15.04.2025.
Суддя М. І. Садова