Справа № 420/39480/24
15 квітня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Дубровної В.А., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов?язання вчинити певні дії,
встановив:
I. Зміст позовних вимог.
До суду з позовом звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач, ІНФОРМАЦІЯ_2 ), у якому, просить:
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо належного розгляду по суті заяв ОСОБА_1 від 03 липня 2024 року, 09 жовтня 2024 року та 31 жовтня 2024 року про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.
- зобов?язати ІНФОРМАЦІЯ_3 розглянути заяву ОСОБА_1 від 31 жовтня 2024 року про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з прийняттям відповідного рішення.
II. Позиція сторін.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що має право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до пункту 13 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» як особа, яка має матір з інвалідністю ІІ групи. У зв'язку з наведеним 03.07.2024 р., 09.10.2024 р. та 31.10.2024 р. позивач направив засобами поштового зв'язку на ім'я голови комісії ІНФОРМАЦІЯ_4 заяви про надання відстрочки, додавши пакет необхідних документів. Не отримавши від відповідача відповіді на вказані заяви, позивач в черговий раз 22.11.2024 року направив запит до відповідача та отримав відповідь від 29.11.2024 р. № 12794 про те, що для реалізації права на відстрочку та отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, необхідно звернутися до ІНФОРМАЦІЯ_4 з письмовою заявою разом із документами, що підтверджують право на відстрочку через електронну чергу. Позивач не погоджуючись з такою відповіддю відповідача та вказуючи на те, що Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560 не визначає конкретних способів надання документів, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, звернувся до суду з даним позовом.
Відповідач не скористався правом у п'ятнадцятиденний строк з дня вручення їм ухвали суду від 24.12.2024 року про відкриття провадження у справі надати відзив на позовну заяву, примірник якої доставлено до електронного кабінету відповідача 25.12.2024 року, що підтверджується відповідною довідкою, що наявна в матеріалах справи. (а.с. 24)
ІІІ. Процесуальні дії у справі.
Ухвалою суду від 24.12.2024 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, якою передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Цією ж ухвалою зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 разом з відзивом на позов надати суду належним чином засвідчені копії: заяв позивача від 03.07.2024 року, 09.10.2024 року та 31.10. 2024 року про відстрочку від призову за мобілізацією на підставі ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» з додатками до них, та рішення/лист про розгляд вказаних заяв з доказами їх повідомлення/отримання позивачем; пояснення з доказами та нормативно-правовим обґрунтуванням підстав оскаржуваної бездіяльності .
Оскільки відсутні клопотання сторін про розгляд справи у судовому засіданні, справа розглядається в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
IV. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_5 перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_6 .
03.07.2024 року позивач засобами поштового зв'язку направив на адресу ІНФОРМАЦІЯ_4 - заяву на оформлення довідки про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації від 03.07.2024 року, нотаріально засвідчене свідоцтво про народження заявника серії НОМЕР_1 ; нотаріально засвідчена заява ОСОБА_2 , про те, що у неї відсутні інші особи, які зобов'язані за законом її утримувати; нотаріально засвідчене пенсійне посвідчення ОСОБА_2 серії НОМЕР_2 ; нотаріально засвідчена довідка МСЕК ОСОБА_2 №060023, заява про звернення до ДПСП ОМР для направлення комісії із встановлення факту здійснення особою догляду від 03.07.2024 р.; копія довідки про звернення за №02-K-22347/1-0, що підтверджується описом вкладення у цінному листі, завіреним печаткою Укрпошта від 03.07.024 р. (а.с. 19)
Вказане поштове відправлення було отримано відповідачем 16.07.2024 р., що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення з описом вкладення у цінному листі.
09.10.2024 р. позивач засобами поштового зв'язку направив на Голову комісії ІНФОРМАЦІЯ_4 заяву, якою повідомив, що ОСОБА_1 є особою, яка на підставі пункту 13 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку га мобілізацію» не підлягає призову на військову службу під час мобілізації. На підставі викладеного просить розглянути його заяву та оформити в порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. №560 довідку про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації. Про результати розгляду заяви та прийняте рішення прошу повідомити мені письмово за адресою, що зазначена у заяві. Додавши до заяви : засвідчена належним чином копія свідоцтва про народження заявника серії НОМЕР_3 ; засвідчена належним чином копія паспорта іа ідентифікаційного номеру заявника; засвідчена належним чином копія паспорта та ідентифікаційного номеру ОСОБА_2 ; засвідчена належним чином копія пенсійного посвідчення Кирюхіної ГЯ серії НОМЕР_4 ; засвідчена належним чином копія довідки МСЕК ОСОБА_2 №060023.
Вказане поштове відправлення було отримано відповідачем 10.10.2024 р., що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення з описом вкладення у цінному листі.
31.10.2024 р. позивач засобами поштового зв'язку повторно направив на Голову комісії ІНФОРМАЦІЯ_4 заяву аналогічного змісту та переліком документів.
заявами про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі п.13 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», додавши до заяв пакет документів, що підтверджується описом вкладення у цінному листі.
Вказане поштове відправлення було отримано відповідачем 05.11.2024 р., що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення з описом вкладення у цінному листі.
22.11.2024 р. позивач засобами поштового зв'язку звернувся до голови Комісії ІНФОРМАЦІЯ_4 з запитом на отримання інформації, в якому повідомив, що три рази звертався до голови комісії ІНФОРМАЦІЯ_4 із заявою про надання відстрочи за мобілізацією на підставі пункту 13 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Проте, станом на 22.11.2024 р. від ІНФОРМАЦІЯ_4 на поштову адресу будь-яка відповідь на жодну із своїх заяв не надходила, а також будь-яких змін у за стосунку «РЕЗЕРВ +» також не відбулося. З огляду на вказане просив надати інформацію щодо : отримання замовного листа 6502903833901 із заявою від 31.10.2024 року на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з необхідними документами; результату розгляду заяви від 31.10.2024 року про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації; відповіді на заяви про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.
29.11.2024 р. начальник ІНФОРМАЦІЯ_4 листом за № 12794 повідомив позивача про те, що заява щодо надання відстрочки на підставі пункту 13 частини І статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» у ІНФОРМАЦІЯ_6 , розглянуто. При цьому, покликаючись на введення в Україні воєнного стану, ст.1, 22 та 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21 жовтня 1993 року № 3543-ХІІ, пункти 56-58 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560, пункт 13 Додатку 5 до Порядку №560 вказує, що перевірка підстав щодо надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення здійснюється територіальними центрами комплексування та соціальної підтримки. Так, перевіркою поданих позивачем разом із заявою документів встановлено, що у переліку документів відсутній, у тому числі висновок лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я про потребу Вашої матері в постійному догляді за формою, затвердженою МОЗ. Тому, з наведених вище правових норм слідує, що законних підстав щодо надання позивачу відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на умовах та у порядку, передбаченому приписами пункту 13 статті 23 Закону №3543-ХІІ на підставі наданих копій документів, без при відсутності висновку лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я про потребу матері в постійному догляді за формою, затвердженою МОЗ, нажаль, немає. Крім того, проінформовано що з метою реалізації права на відстрочку для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, потрібно звернутися до ІНФОРМАЦІЯ_4 з письмовою заявою (Додаток 4 до Порядку) разом із документами, що підтверджують право на відстрочку, та які визначені пунктом 13 Додатку 5 до Порядку, через електронну чергу.
02.12.2024 року начальник ІНФОРМАЦІЯ_4 листом за № 12893 повідомив позивача про те, що його запит від 22.11.2024 на отримання інформації, щодо надання інформації про отримання замовного листа із заявою на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, щодо надання інформації про результати розгляду цієї заяви та щодо направлення на Вашу адресу відповіді на Вашу заяву у ІНФОРМАЦІЯ_6 та заява щодо надання відстрочки на підставі пункту 13 частини І статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» у ІНФОРМАЦІЯ_6 , розглянуто.
Вважаючи бездіяльність щодо не розгляду заяв про надання відстрочки передбаченої ч. 11 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» протиправною, позивач звернувся до суду з цим позовом.
V. Норми права, які застосував суд.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 106 Конституції України Президент України, зокрема, приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.
У зв'язку з військовою агресією Російською Федерації проти України, Указом Президента України від 24.02.2022 №64/202 “Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався та діє станом на сьогоднішній день.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби здійснює Закон України “Про військовий обов'язок військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII, ( далі - Закон № 2232-XII) яким передбачено
- від виконання військового обов'язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом.( частина 5 статті 1 Закону № 2232-XII);
- призов резервістів та військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та Законами України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».( абзац перший частини першої статті 39 Закону № 2232-ХІІ)
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів встановлено Законом України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21 жовтня 1993 року № 3543-XII (далі - Закон № 3543-XII, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), яким передбачено, зокрема,
- мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано. (стаття 1 Закону № 3543-XII)
- призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, забезпечують місцеві органи виконавчої влади та здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки або командири військових частин. ( частина 5 статті 22 Закону № 3543-XII)
- не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані: які мають одного із своїх батьків з інвалідністю I чи II групи або одного з батьків дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших осіб, які не є військовозобов'язаними та відповідно до закону зобов'язані їх утримувати (крім випадків, якщо такі особи самі є особами з інвалідністю, потребують постійного догляду, перебувають під арештом (крім домашнього арешту), відбувають покарання у вигляді обмеження чи позбавлення волі). У разі відсутності невійськовозобов'язаних осіб здійснювати догляд за особою з інвалідністю I чи II групи може лише одна особа з числа військовозобов'язаних за вибором такої особи з інвалідністю; ( пункт 13 частини 3 статті 23 Закону №3543-ХІІ);
- відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації може оформлюватися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів на підставі даних, отриманих з інших державних реєстрів або баз даних, які підтверджують, що військовозобов'язаний має право на одну з вищезазначених відстрочок. Порядок оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації за допомогою цього реєстру визначається Кабінетом Міністрів України., не підлягають призову на військову службу під час мобілізації. ( частина 8 статті 23 Закону №3543-ХІІ).
Відповідно до частини п'ятої статті 33 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу» Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 30 грудня 2022 р. № 1487 про Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів ( далі Порядок № 1487, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Додатком Додатку № 2 до цього Порядку передбачено Правила військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, підпунктом 8 пункту 1 яких призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні: особисто повідомляти в семиденний строк органам, в яких вони перебувають на військовому обліку, про зміну персональних даних, зазначених у статті 7 Закону України “Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів», а також надавати зазначеним органам документи, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених у статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
16.05.2024 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 560 “Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період» ( далі - постанова КМ України № 560), якою передбачено, зокрема
- відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов'язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» ( пункт 56 постанови КМ України № 560).
- для розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії у такому складі: голова комісії - керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відокремленого відділу); члени комісії - представники апарату, структурних підрозділів (освіти та науки, охорони здоров'я, соціального захисту населення, служби у справах дітей, центру надання адміністративних послуг) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації). ( абзаци 1-3 пункту 57 постанови КМ України № 560).
- за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов'язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5) особисто подають на ім'я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу заяву за формою, визначеною у додатку 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5. Заява військовозобов'язаного підлягає обов'язковій реєстрації. ( абзац перший пункту 58 постанови КМ України № 560).
- відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації може оформлятися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів на підставі даних, отриманих з інших державних реєстрів або баз даних, які підтверджують, що військовозобов'язаний має право на відстрочку з підстав, визначених статтею 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». ( пункт 59 постанови КМ України № 560).
- комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів. Комісія зобов'язана розглянути отримані на розгляд заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади. На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом. Про прийняте комісією рішення повідомляється засобами телефонного, електронного зв'язку або поштою заявнику не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення. У разі позитивного рішення військовозобов'язаному надається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою, визначеною у додатку 6. У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов'язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови за формою, визначеною у додатку 7. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку. До ухвалення комісією рішення військовозобов'язаний не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період. ( абзаци 1-7 пункту 60 постанови КМ України № 560).
Постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2022 року № 154 затверджено Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (далі - Положення № 154), пунктом 1 якого визначено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, інших містах, районах, районах у містах.
Залежно від обсягів облікової, призовної та мобілізаційної роботи утворюються районні (об'єднані районні), міські (районні у містах, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (далі - районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).
Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються, ліквідуються, реорганізовуються Міноборони.
Згідно з абз. 9 п. 11 Положення № 154 районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення, оформляють для військовозобов'язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації, які надаються в установленому порядку, та проводять перевірку підстав їх надання, ведуть спеціальний облік військовозобов'язаних.
VI. Оцінка суду.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що розгляд питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період здійснюється комісіями, створеними при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах), які за результатами розгляду заяви та підтвердних документів ухвалюють рішення про надання або відмову у наданні відстрочки.
Як встановлено судом, предметом оскарження у даній справі є протиправна бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка за позицією позивача полягає у неналежному розгляді по суті заяв від 03 липня 2024 року, 09 жовтня 2024 року та 31 жовтня 2024 року про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.
При цьому, матеріалами справи підтверджується, що позивач вказані заяви разом з відповідним переліком документів адресував Голові комісії при ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Разом з тим, начальник ІНФОРМАЦІЯ_4 листом-відповіддю №12794 від 29.11.2024 р. повідомив ОСОБА_1 про те, що відповідно до частини 7 статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» перевірка підстав щодо надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення здійснюється територіальними центрами комплексування та соціальної підтримки. А відтак, за результатами перевірки поданих позивачем разом із заявою документів встановлено, що у переліку документів відсутній, у тому числі висновок лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я про потребу його матері в постійному догляді за формою, затвердженою МОЗ, а тому відсутні законні підстави щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації. Цим же листом поінформовано позивача про звернення до ІНФОРМАЦІЯ_4 з письмовою заявою (Додаток 4 до Порядку) разом із документами, що підтверджують Ваше право на відстрочку, та які визначені пунктом 13 Додатку 5 до Порядку, через електронну чергу.
Вирішуючи дані спірні правовідносини з урахуванням встановлених судом обставин, суд вказує про таке.
Як зазначалось вище, за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов'язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5) особисто подають на ім'я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу заяву за формою, визначеною у додатку 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5. Заява військовозобов'язаного підлягає обов'язковій реєстрації. ( абзац перший пункту 58 постанови КМ України № 560).
При цьому, матеріали справи містять докази звернення позивача до голови комісії ІНФОРМАЦІЯ_4 з заявами від 09.10.2024 р. та від 31.10.2024 р. для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації з доданими до неї документами, що підтверджують його право на відстрочку.
Разом з тим, лист-відповідь №12794 від 29.11.2024 р. підписаний начальником ІНФОРМАЦІЯ_4 , а не головою комісії ІНФОРМАЦІЯ_7 .
При цьому, суд звертає увагу, що вищевказаними нормами Порядку № 560 не надано права начальникам районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відокремленого відділу) одноособово відмовляти у задоволені заяви про надання відстрочки від призову на військову службу, оформлюючи таку відмову листом.
А відтак, вказаний лист-відповідь не є рішенням суб'єкта владних повноважень, яке породжує юридичні наслідки, відповідно, не порушує прав, свобод та інтересів особи.
Надаючи правову оцінку доводам відповідача про необхідність особистого прибуття позивача до ІНФОРМАЦІЯ_4 з письмовою заявою разом із документами, що підтверджують право на відстрочку, через електронну чергу, то суд зазначає, що Правилами військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, викладених у додатку 2 до Порядку № 1487 не визначено обов'язку позивача допомогою електронної черги або особисто прибути до ІНФОРМАЦІЯ_2 для подання заяви та документів на відстрочку.
Натомість, вказаними Правилами визначено обов'язок військовозобов'язаного особисто повідомляти в семиденний строк органам, в яких вони перебувають на військовому обліку, про зміну персональних даних, зазначених у статті 7 Закону України “Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів», що узгоджується з нормами частини одинадцятої статті 38 Закону №2232-ХІІ, якою визначено обов'язок, зокрема, військовозобов'язаних особисто повідомити у разі змін сімейного стану, стану здоров'я, адреси місця проживання або перебування, освіти, місця роботи, посади органи, де вони перебувають на військовому обліку.
Крім того, суд звертає увагу, що Порядком № 560 не передбачено обов'язку особистого відвідування територіального центру комплектування та соціальної підтримки для подання заяви та документів на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.
Відповідно до статті 7 Закону України « Про звернення громадян» від 02.10.1996 № 393/96-ВР якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об'єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п'яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення.
З огляду на викладене, суд вважає, що відповідач, до компетенції якого не належить вирішення питання щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, після отримання від позивача заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та документів на підтвердження цього права, повинен був направити Голові комісії при ІНФОРМАЦІЯ_6 для розгляду та прийняття за наслідком її розгляду рішення про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації або про відмову у наданні такої відстрочки, а не здійснювати перевірку підстав щодо надання позивачу відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до положень ч. 7 ст. 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», як зазначено ним у листі-відповіді від 28.11.2024 р.
Суд зазначає, що протиправна бездіяльність - це зовнішня форма поведінки (діяння) цього органу, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов'язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб'єкта владних повноважень, були об'єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.
За загальним правилом діями суб'єкта владних повноважень є сукупність вчинків здійснених у межах наданих чинним законодавством повноважень.
Отже, під протиправними діями суб'єкта владних повноважень слід розуміти активну форму поведінки, пов'язану з виконанням дій, які такий суб'єкт не мав права вчинювати відповідно до його повноважень, за відсутності обставин, з якими пов'язана необхідність вчинення певної дії або з порушенням процедури.
З огляду на встановлені обставини, суд вважає помилковою позицією позивача, що у даних спірних правовідносинах мала місце "протиправна бездіяльність" відповідача, оскільки вирішення питання щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації не входить до повноважень відповідача, а відтак розгляд заяви позивача щодо надання йому відстрочки на підставі пункту 13 частини І статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» поза межами його повноважень є протиправними діями.
Статтею 9 КАС України передбачено що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
З огляду на встановлені судом обставини та вищенаведені норми законодавства, суд керуючись ст. 9 КАС України, вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню шляхом визнання протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_4 щодо розгляду заяви позивача про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій.
Згідно з частиною 2 статті 5 КАС України захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У відповідності до пункту 10 частини 2 статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
Відповідно до правового висновку Верховного Суду, викладеного у постановах від 23 грудня 2021 року у справі № 480/4737/19 та від 08 лютого 2022 року №160/6762/21, ефективний спосіб захисту прав та інтересів особи в адміністративному суді має відповідати таким вимогам: забезпечувати максимально дієве поновлення порушених прав за існуючого законодавчого регулювання; бути адекватним фактичним обставинам справи; не суперечити суті позовних вимог, визначених особою, що звернулася до суду; узгоджуватися повною мірою з обов'язком суб'єкта владних повноважень діяти виключно у межах, порядку та способу, передбаченого законом.
З огляду на вищевикладене та беручи до уваги те, що начальникам районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки одноособово не надано право розглядати заяви про надання відстрочки від призову на військову службу, суд вважає, що ефективним способом захисту порушеного права позивача є зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_4 у відповідності до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560 "Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період" повторно розглянути заяву позивача від 31 жовтня 2024 року про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, з урахуванням висновків суду, викладених в мотивувальній частині цього судового рішення.
З огляду на вказані висновки суду та враховуючи, що відсутні підстави вважати, що відповідач вчинив протиправну бездільність щодо належного розгляду заяв, як це стверджує позивач, позовна вимога в частині визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо належного розгляду по суті заяв ОСОБА_1 від 03 липня 2024 року, 09 жовтня 2024 року та 31 жовтня 2024 року про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації не підлягає задоволенню.
У контексті оцінки інших доводів сторін звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах "Проніна проти України" (пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони грунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати.
VII. Висновок суду.
Згідно із частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).
Згідно зі статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності оскаржуваних дій та бездіяльності, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
VIIІ. Розподіл судових витрат.
Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Як встановлено судом, при зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір в сумі 968.96 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №9364-0686-7091-2534 від 19.12.2024 р. (а.с. 14)
Оскільки предметом позову є одна вимога немайнового характеру, яка хоч і задоволена частково, але розмір компенсації за сплачений судовий збір суд визначає, виходячи з кількості (а не з розміру) задоволених/незадоволених позовних вимог.
Такий механізм розподілу витрат зі сплати судового збору застосовано Верховним Судом у рішенні від 16.06.2020 у справі №620/1116/20.
З огляду на викладене, сплачений позивачем судовий збір в сумі 968,96. підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України,
вирішив:
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_6 ) про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо розгляду по суті заяви ОСОБА_1 від 31 жовтня 2024 року про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 у відповідності до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560 "Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період" повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 31 жовтня 2024 року про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, з урахуванням висновків суду, викладених в мотивувальній частині цього судового рішення..
В іншій частині позовних вимог-відмовити.
Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_8 за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у сумі 968,96 (дев'ятсот шістдесят вісім гривень 96 копійок ) гривень .
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя В.А. Дубровна