Справа № 420/10552/25
15 квітня 2025 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Радчук А.А., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,-
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому позивач просить суд:
визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо нарахування та виплати щорічної разової грошової допомоги як учаснику бойових дій у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком за 2024 рік;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області нарахувати та виплатити недоплачену щорічну разову грошову допомогу як учаснику бойових дій у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком за 2024 рік, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Вимоги до форми та змісту позовної заяви визначені статтею 160 КАС України.
Дослідивши позовну заяву, судом встановлено, що підставою звернення позивача до суду стала його незгода з сумою виплаченої йому щорічної грошової допомоги, як учаснику бойових дій. У зв'язку з цим, позивач оскаржує бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, яка полягає у не нарахуванні та невиплаті йому разової грошової допомоги як учаснику бойових дій у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком за 2024 рік.
Між тим, з матеріалів справи вбачається, що виплата позивачу разової грошової допомоги як учаснику бойових здійснювалась не Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області, а 297 Комендатурою охорони та обслуговування.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
При цьому слід зазначити, що при зверненні до суду позивачу необхідно обирати такий спосіб захисту, який би міг відновити його становище та захистити порушене, на його думку право. Застосування конкретного способу захисту права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулась особа, так і від характеру його порушення. З цією метою суд повинен з'ясувати характер спірних відносин (предмет та підстави позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.
Так, обов'язок по визначенню (формулюванню) позовних вимог, з якими особа звертається до суду за захистом своїх прав на етапі подання позовної заяви процесуальним законодавством покладено на позивача, саме для цього законодавцем визначені вимоги до позовної заяви, що міститься в статті 160 КАС України.
Тобто, визначитися з предметом спору має саме позивач, оскільки він є ініціатором судового процесу, а суд створює умови для реалізації ним процесуальних прав сторони спору. Аналогічні правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 31.10.2018 року у справі № 826/16958/17.
Отже, інформація зазначена в позовній заяві та документи додані до позовної заяви, зокрема довідка, що підтверджує виплату грошової допомоги позивачу, не кореспондуються між собою, а тому суд вважає, що зазначені в позові відомості не містять послідовності та логічної цілісності по відношенню до фактичних обставин справи.
Вищенаведене свідчить про недотримання позивачем вимог п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України, у зв'язку з чим позивачу в порядку усунення недоліків позовної заяви необхідно викласти позовну заяву в новій редакції.
Відповідно до абзацу 1 частини 2 статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Позивач оскаржує дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, щодо нарахування та виплати щорічної разової грошової допомоги як учаснику бойових дій у меншому розмірі, при цьому, дану грошову допомогу в зменшеному розмірі позивач отримав на свій картковий рахунок 15.08.2024 року.
При цьому, до суду з даним позовом позивач звернувся 10.04.2025 року.
Отже відповідно до ч. 2 ст. 122 КАС України, позивачем пропущено шестимісячний строк на звернення до суду з даним позовом.
Відповідно до ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Позивачем не подано клопотання про поновлення строку звернення до суду з даним позовом.
Згідно з ч. 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Таким чином, позивачем пропущено строк звернення до адміністративного суду із зазначеним позовом, у зв'язку з чим суддя зазначає про необхідність надання заяви про поновлення строку для звернення до суду із зазначеними вимогами та доказів поважності причин його пропуску.
При цьому суд вважає за необхідне роз'яснити позивачу, що, відповідно до ч. 2 ст. 123 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Згідно з ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно ч. 2 ст. 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
На підставі викладеного суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху та повідомляє, що недоліки адміністративного позову необхідного усунути шляхом:
- надання до суду позовної заяви в новій редакції, в тому числі з уточненням позовних вимог;
- надання заяви про поновлення строку для звернення до суду із зазначеними вимогами та доказів поважності причин його пропуску;
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 160, 161, 169 КАС України, суддя,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надіслати особі, що звернулася із позовною заявою та повідомити про необхідність усунути недоліки позовної заяви в десятиденний строк з моменту отримання вказаної ухвали та роз'яснити, що в іншому випадку в строки, передбачені ч. 5 ст. 169 КАС України, позов буде повернутий позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя А.А. Радчук