Справа № 420/7900/25
14 квітня 2025 року м.Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Василяка Д.К., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання представників відповідачів про залишення без розгляду адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ), Військової частини НОМЕР_4 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії,
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_2 до Військової частини НОМЕР_2 , Військової частини НОМЕР_4 в якому позивач просить суд:
визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_2 щодо відмови у складанні та видачі ОСОБА_1 довідки про вартість речового майна, що належить до видачі;
визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо не нарахування та не подання до виплати ОСОБА_1 грошової компенсації вартості за неотримане речове майно;
зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 скласти довідку про вартість речового майна, що належить до видачі, за період з моменту виникнення права на отримання предметів речового майна відповідно до норм забезпечення і до виключення зі списків особового складу, виходячи із закупівельної вартості речового майна за цінами станом на 01 січня 2024 року, нарахувати та подати до виплати ОСОБА_1 грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно;
зобов'язати Військову частину НОМЕР_4 виплатити ОСОБА_1 грошову компенсації вартості за неотримане речове майно.
Ухвалою суду прийнято до розгляду вказану позовну заяву та відкрито провадження у справі. Ухвалено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами.
Від представників відповідачів надійшли відзиви на позовну заяву в яких (крім іншого) просять суд залишити позов без розгляду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду.
Дослідивши матеріали адміністративного позову, проаналізувавши докази у їх сукупності, суд дійшов до наступних висновків.
Частина 1 ст.118 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) визначає, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.
Відповідно до ч.1, 2 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно із ч.3 ст.122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Положення статті 122 КАС України не містять норм, які б врегульовували порядок звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці (грошового забезпечення військовослужбовців).
У той же час, частиною 2 статті 233 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України), в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, було встановлено, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Законом України від 01.07.2022 №2352-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин" (далі - Закон №2352-ІХ) внесені зміни до КЗпП України.
Відповідно до пункту 1 розділу ІІ Закону №2352-ІХ цей Закон набрав чинності з дня, наступного за днем його опублікування, а саме з 19.07.2022.
Внаслідок набрання чинності Законом №2352-ІХ зазнало змін правове регулювання правовідносин, які виникли з питань стягнення заробітної плати.
Зокрема, з 19.07.2022 в КЗпП України відсутня норма, яка б передбачала право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати, у разі порушення законодавства про оплату, без обмеження будь-яким строком.
При цьому, стаття 233 КЗпП України в редакції, чинній з 19.07.2022, окремо взагалі не врегульовує питання щодо строку звернення до суду працівника з позовом про стягнення заробітної плати, у разі порушення законодавства про оплату праці.
Натомість, частиною 1 статті 233 КЗпП України в редакції, чинній з 19.07.2022, встановлений загальний строк звернення до суду з заявою про вирішення трудового спору, який становить три місяця з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
А частиною 2 статті 233 КЗпП України, в редакції, чинній з 19.07.2022, встановлені спеціальні строки звернення до суду з заявою про вирішення трудового спору:
- у справах про звільнення працівника місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення;
- у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.
В силу частини п'ятої статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Спір у цій справі виник з приводу розміру грошової компенсації вартості не отриманого під час проходження військової служби речового майна, яка підлягає виплаті, зокрема, в разі звільнення військовослужбовця з військової служби.
У постанові від 30.11.2020 у справі №480/3105/19 Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду дійшов висновку, що за своєю правовою природою речове забезпечення не має характеру винагороди за виконану працю, а спрямоване насамперед на задоволення потреб військовослужбовців під час несення ними військової служби.
У зв'язку з цим грошову компенсацію вартості не отриманого речового майна не можна ототожнювати із заробітною платою (грошовим забезпеченням) військовослужбовця, вимоги про стягнення якої обмежуються тримісячним строком відповідно до частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.09.2023 у справі №260/4686/22.
Відповідно до матеріалів справи, позивача 18 грудня 2024 року виключено зі списків особового складу військової частини НОМЕР_2 та всіх видів забезпечення.
З цим позовом до суду позивач звернувся 17.03.2025.
Разом з тим, суд враховує, що у справах означеної категорії строк звернення до суду становить один місяць з дня, коли дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Суд наголошує, що у наказі від 18.12.2024 № 362 не зазначено про виплату позивачу грошової компенсації за неотримане речове майно під час проходження служби.
У зв'язку з наведеним представник позивача зверталась до відповідача із відповідними запитами на які отримала відповіді, з яких, як стверджує позивач, він дізнався про невиплату при звільненні грошової компенсації за не отримане речове майно.
Отже, даний позов подано у місячний строк з дня, коли позивач дізнався про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання про залишення позову без розгляду.
Керуючись статтями 122, 248, 256 КАС України, суд
У задоволенні клопотання представників відповідачів про залишення без розгляду адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ), Військової частини НОМЕР_4 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Копію ували надіслати учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду не підлягає.
Суддя Д.К.Василяка