16 квітня 2025 р. № 400/10693/24
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Лісовської Н.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідачаВійськовоъ частини НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ,
провизнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі по тексту - Позивач) звернувся з позовною заявою до військової частини НОМЕР_1 (далі по тексту - Відповідач) з вимогами про:
- визнання протиправними дій відповідача щодо невиплати належної Позивачу додаткової грошової винагороди за період з 13 лютого 2024 року на підставі довідки військово-лікарської комісії № 655/6 у зв'язку з перебуванням у відпустці за станом здоров'я;
- зобов'язання Відповідача нарахувати та виплатити Позивачу збільшену до 100000 грн. додаткову винагороду з розрахунку на місяць, з 13 лютого 2024 року на підставі довідки військово-лікарської комісії № 655/6 у зв'язку з перебуванням у відпустці за станом здоров'я.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Позивач проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 . Отримав поранення при виконанні бойового завдання та перебував на стаціонарному лікуванні. Відповідно до довідки ВЛК поранення пов'язане із захистом Батьківщини. Отримав відпустку за станом здоров'я на 30 календарних днів. Відтак, у зв'язку з отриманням тяжкого бойового поранення пов'язаного із захистом Батьківщини, позивач набув право на отримання додаткової винагороди в розмірі до 100 000 грн, відповідно до пункту 1 Постанови КМУ № 168 від 28.02.2022 р., за періоди стаціонарного лікування та перебування у відпустці для лікування на підставі постанови (висновку) ВЛК. За час лікування після отриманої травми внаслідок виконання бойового завдання у період з січня по березень 2024 року Позивач не отримував в повному обсязі збільшеної додаткової грошової винагороди.
10.12.2024 р. Відповідач подав відзив на позовну заяву, позовні вимоги вважає не обґрунтованими, та такими що не підлягають задоволенню. Зазначив, що відповідно до пункту 1-2. Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», виплата додаткової винагороди та одноразової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників). Відповідно до довідки ВЛК. ВМКЦ Південного регіону № 655/6 Зазначена травма, пов'язана з проходженням військової служби, а не з захистом Батьківщини та не є тяжкою як того вимагає постанова №168. Довідка ВЛК на яку посилається Позивач, не має відношення до Акубаротравми, та не дає Позивачеві права на отримання грошової винагороди відповідно до постанови КМУ № 168, в тім дає право на відпустку за станом здоров'я протягом 30 днів, яка Позивачем не оскаржується.
17.12.2024 р. представником позивача подано відповідь на відзив на позовну заяву, з доводами Відповідача не погоджується, просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Справу розглянуто в порядку письмового провадження.
З'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне:
ОСОБА_1 проходив військову службу у складі військової частини НОМЕР_1 з лютого 2022 р.
12.01.2024 р. Позивач отримав поранення під час безпосередньої участі у бойових діях по захисту Батьківщини, при виконанні бойових завдань.
З 20.01.2024 по 14.02.2024 року перебував на стаціонарному лікуванні в КНП «міської клінічної лікарні №1» Одеської міської ради.
Згідно з довідкою ВЛК від 13.02.2024 року №655/6 Позивачу надали 30 календарних днів відпустки для лікування у зв'язку з хворобою.
Листом військової частини від 05.10.2024 р. представнику позивача на його адвокатський запит було роз'яснено, що належні виплати додаткової грошової допомоги були виплачені пропорційно дням перебування на лікуванні в повному обсязі.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011) соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі.
Згідно з частинами 1-4 статті 9 Закону № 2011 держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Указом Президента України від 24.02.2022 р. № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» (затвердженим Законом України від 24.02.2022 р. № 2102-ІХ), у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, строк дії якого продовжено.
28 лютого 2022 року Кабінетом Міністрів України затверджено Постанову № 168 про «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова № 168).
Пунктами 1, 3 Постанови № 168 (в первісній редакції) установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників). Міністерству фінансів опрацювати питання щодо збільшення видатків відповідним розпорядникам бюджетних коштів для забезпечення реалізації цієї постанови.
Крім того, пунктом 1 постанови передбачено, що відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включати осіб, зазначених у цьому пункті, у тому числі тих, які у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
В подальшому до пункту 1 вказаної Постанови № 168 вносили зміни, зокрема постановами від 07 березня 2022 року № 217, від 22 березня 2022 року № 350, від 01 квітня 2022 року № 400, від 01 липня 2022 року № 754, від 07 липня 2022 року № 793, при цьому вказані зміни застосовуються з 24 лютого 2022 року, а розмір додаткової винагороди залишався незмінним 30000 та 100000 грн до змін внесених постановою від 07.07.2022 № 793, а після вказаних змін - до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, та до 100000 в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах, тобто по суті змінився лише підхід до визначення суми додаткової винагороди, а право на її отримання залишилось незмінним.
Відповідно до вимог пункту 1 Постанови № 168 для виплати додаткової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил у розмірі, збільшеному до 100 000 грн, є встановлення таких обставин, як, зокрема:
- несення військової служби у період дії воєнного стану;
- несення військової служби у статусі військовослужбовця Збройних Сил;
- перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я у зв'язку з отриманням поранення, пов'язаним із захистом Батьківщини/перебування у відпустці для лікування, рекомендованою постановою (висновком) ВЛК у зв'язку із отриманням тяжкого поранення, пов'язаного із захистом Батьківщини.
Відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди у розмірі 100000 гривень до таких наказів включаються особи, зазначені у пунктах 1 та 1-1, у тому числі такі, які:
у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв'язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько- експертної, медичної) комісії;
Так Відповідно до довідки ВЛК Військово-медичного клінічного центру Південного регіону № 655/6 від 13.02.2024 зазначена травма, пов'язана з проходженням військової служби. Діагноз та постанова ВЛК про причинний зв'язок захворювання (травми поранення, контузії каліцтва) зазначає стан після операції (01.02.2024) Септопластики ускладненої синехіями порожнин носу з реактивним періоститом,
Тоді як відповідно до довідки військової частини НОМЕР_1 від 31.01.2024 №552 про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) Позивач 12 січня 2024 року отримав мінно-вибухову травму. Акубаротравматичне ураження обох вух.
Відтак Довідка ВЛК на яку посилається Позивач, не має відношення до Акубаротравми, та не дає Позивачеві права на отримання грошової винагороди відповідно до постанови КМУ № 168.
Отже, у спірних правовідносинах судом не встановлено протиправних дій відповідача.
Незважаючи на те, що частиною другою статті 77 КАС України тягар доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на суб'єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти адміністративного позову, зазначене положення поширюється на доказування лише правомірності оскаржуваного рішення (дії чи бездіяльності), а не будь-яких обставин. У свою чергу, відповідно до частини першої наведеної статті, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Отже, покладений на суб'єктів владних повноважень тягар доказування правомірності їхніх рішень, дій чи бездіяльності не звільняє позивача від обов'язку довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги. Проте у спірних правовідносинах позивачем не було доведено обґрунтованості позовних вимог, а відтак, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Керуючись ст. 2, 19, 241, 244, 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дата складення повного судового рішення 16.04.2024 р.
Суддя Н.В. Лісовська