16 квітня 2025 рокусправа № 380/24013/24
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гулкевич І.З., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін та проведення судового засідання, за наявними матеріалами (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії, -
встановив:
ОСОБА_1 звернувся з позовом, в якому просить:
визнати протиправною бездіяльність Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, яка полягає у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» у розмірі до 100000,00 грн за період з 31 жовтня 2022 року по 29 листопада 2022 року, пропорційно кількості днів перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії у зв'язку з пораненням 17 липня 2022 року, пов'язаним із захистом Батьківщини з урахуванням виплачених сум;
зобов'язати Національну академію сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного здійснити донарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», у розмірі до 100000,00 грн за період з 31 жовтня 2022 року по 29 листопада 2022 року, пропорційно кількості днів перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, з урахуванням виплачених сум.
Обґрунтовуючи позовні вимоги посилається на те, що 27 лютого 2022 року, поблизу населеного пункту Новопетрівці Київської області ОСОБА_1 отримав вибухову травму під час несення військової служби, внаслідок чого його було доправлено до медичного госпіталю. З 28 лютого 2022 року до 02 березня 2022 року, ОСОБА_1 проходив стаціонарне лікування у КНП “Вишгородська центральна районна лікарня» Вишгородської міської ради. Надалі, було прийнято рішення про направлення до КНП “Київська міська лікарня №8» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), де він проходив стаціонарне лікування протягом 02 - 03 березня 2022 року. 05 березня 2022 року, ОСОБА_1 доставлено до військової частини НОМЕР_1 , в якій він продовжив проходити стаціонарне лікування до 16 березня 2022 року. Після завершення лікування, повернувся до місця постійної дислокації своєї військової частини. Однак, після повернення до військової частини, у позивача поступово погіршувалося самопочуття, внаслідок чого його було направлено до КНП ЛОР “Львівський обласний госпіталь ветеранів війн та репресованих ім. Ю. Липи» в якому він проходив стаціонарне лікування протягом 07 - 28 жовтня 2022 року. 27 жовтня 2022 року, військово-лікарська комісія КНП ЛОР “Львівський обласний госпіталь ветеранів війн та репресованих ім. Ю. Липи» надала довідку №1367, у якій зазначила про необхідність надання ОСОБА_1 відпустки за станом здоров'я строком на 30 календарних днів.
З огляду на те, що позивач протягом 28 лютого 2022 року - 16 березня 2022 року, 07 жовтня 2022 року - 28 жовтня 2022 року, проходив стаціонарне лікування, а в період з 31 жовтня 2022 року до 29 листопада 2022 року перебував у відпустці внаслідок отримання тяжкого поранення пов'язаного із захистом Батьківщини, відтак у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28 лютого 2022 року №168, мав право на отримання щомісячної додаткової винагороди у розмірі 100 тисяч гривень. Однак, Національна академія сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного не виплачувала ОСОБА_1 додаткову винагороду у розмірі 100 тисяч гривень у період його лікування та перебування у відпустці внаслідок отримання тяжкого поранення. Вважає дії відповідача щодо ненарахування і невиплати такої винагороди у належному розмірі є безпідставними і протиправними, а тому просив позов задовольнити.
Ухвалою судді від 02.12.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Наголошує, що положеннями п. 1 Постанови Кабінету міністрів від 28.02.2022 № 168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» (в редакції Постанови Кабінету Міністрів України від 01.04.2022 № 400), було встановлено виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, зокрема, військовослужбовцям, які у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії. Аналогічні положення містяться в п. 1-2 вище вказаної постанови в нині чинній редакції. Таким чином, підставою для виплати такої винагороди є відповідний висновок (постанова) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії про те, що поранення (контузія, травма, каліцтво), яке пов'язане із захистом Батьківщини, за ступенем тяжкості віднесено до тяжких травм.
ОСОБА_1 на підставі постанови військово-лікарської комісії Комунального некомерційного підприємства Львівської обласної ради “Львівський обласний госпіталь ветеранів війн та репресованих ім. Ю. Липи» від 27.10.2022 № 1367, відповідно до наказу начальника Національної академії від 31.10.2022 № 334, в період з 31.10.2022 до 29.11.2022 перебував у відпустці у зв'язку із хворобою (мінно-вибухова травма (27.02.2022), струс головного мозку, вертеброгенний правобічний попереково-крижовий радикулоневрит). Вище вказані травми ОСОБА_1 постановою ВЛК КНП ЛОР “Львівський обласний госпіталь ветеранів війн та репресованих ім. Ю. Липи» від 27.10.2022 № 1367 визнано тяжкими та пов'язаними з проходженням військової служби, а не з захистом Батьківщини. Відтак, Національною академією виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000,00 грн. ОСОБА_1 за час перебування його у відпустці у зв'язку із хворобою з 31.10.2022 до 29.11.2022 не здійснювалось. В подальшому, постановою 16 Регіональної військово-лікарської комісії від 02.04.2024 № 469 постанову ВЛК КНП ЛОР “Львівський обласний госпіталь ветеранів війн та репресованих ім. Ю. Липи» від 27.10.2022 № 1367, на яку посилається позивач, обґрунтовуючи ступінь тяжкості отриманих ним травм, відмінено, травми (мінно-вибухова травма (27.02.2022), закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку) отримані ОСОБА_1 визнано такими, що пов'язані із захистом Батьківщини. Разом з тим, постанова 16 Регіональної ВЛК від 02.04.2024 № 469 не містить висновку щодо ступеня важкості травм отриманих ОСОБА_2 . Відтак, можливість та правові підстави для виплати додаткової винагороди, збільшеної до 100000,00 грн. ОСОБА_1 за час перебування його у відпустці у зв'язку із хворобою з 31.10.2022 до 29.11.2022 відсутні. На даний час, чинний (не відмінений) висновок (постанова) закладу охорони здоров'я щодо ступеню тяжкості отриманих позивачем травм відсутній.
Національна академія не наділена повноваженнями з визначення ступеня тяжкості отриманих позивачем травм, вона не може бути і належним відповідачем по справі, оскільки виплата вище вказаної грошової винагороди може бути здійснена лише на підставі відповідного висновку (постанови) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставин.
Судом встановлено, що позивач у період з лютого 2022 року по грудень 2022 року був курсантом Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного.
27 лютого 2022 року, поблизу населеного пункту Новопетрівці Київської області ОСОБА_1 отримав вибухову травму під час несення військової служби, внаслідок чого його було доправлено до медичного госпіталю.
З 28 лютого 2022 року до 02 березня 2022 року, ОСОБА_1 проходив стаціонарне лікування у КНП “Вишгородська центральна районна лікарня» Вишгородської міської ради, що підтверджується випискою №589/244 із медичної карти стаціонарного хворого.
Згідно виписки №2686 із медичної карти стаціонарного хворого у період з 02.03.2022 по 03.03.2022 проходив стаціонарне лікування у КНП “Київська міська лікарня №8» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
05 березня 2022 року, ОСОБА_1 доставлено до військової частини НОМЕР_1 , в якій він продовжив проходити стаціонарне лікування до 16 березня 2022 року, що підтверджується випискою із медичної карти стаціонарного хворого №141 А.
Згідно виписки із медичної карти стаціонарного хворого №10613, ОСОБА_1 проходив стаціонарне лікування у період з 07.10.2022 по 28.10.2022 в КНП ЛОР “Львівський обласний госпіталь ветеранів війн та репресованих ім. Ю.Липи».
Відповідно до довідки військово-лікарської комісії від 27.10.2022 №1367 виданої КНП ЛОР “Львівський обласний госпіталь ветеранів війн та репресованих ім. Ю. Липи» визнано травма, ТАК, пов'язана з проходженням військової служби. На підставі статті 81 графи ІІ Розладу хвороб потребує відпустки за станом здоров'я на 30 календарних днів.
Згідно витягу з протоколу засідання штатної 16 Регіональної військово- лікарської комісії №469 від 02.04.2024 по встановленню причинного зв'язку захворювання, поранень, контузій, травм, каліцтв, травма, поранення: “Мінно-вибухова травма (27.02.2022), ЗЧМТ, струс головного мозку, відкритий осколковий перелом нігтьової фаланги першого пальця правої стопи, множинні осколкові рани обох стоп та гомілок, множинні осколкові рани спини». Травма, Поранення, ТАК, пов'язані із захистом Батьківщини. Постанову ВЛК КНП ЛОР “Львівський обласний госпіталь ветеранів війн та репресованих ім. Ю. Липи» про причинний зв'язок травми, поранення по довідці №1367 від 27.10.2022- відмінити.
25 квітня 2024 року, представником позивача в інтересах ОСОБА_1 було надіслано заяву на адресу Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного про здійснення перерахунку (донарахування) додаткової винагороди ОСОБА_1 за період з 28 лютого 2022 року до 16 березня 2022 року, а також з 07 жовтня 2022 року по 29 листопада 2022 року, виходячи з розміру такої винагороди встановленої Постановою №168 від 28 лютого 2022 року для військовослужбовців, які отримали поранення (контузію, травму, каліцтво), пов'язане із захистом Батьківщини та перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
Листом від 03.07.2024 №4237 відповідач повідомив, що ОСОБА_1 буде здійснено нарахування додаткової винагороди в розмірі 100 000 грн. 00 коп. пропорційно часу проходження служби, за 27.02.2022, з 28.02.2022 по 02.03.2022, з 02.03.2022 по 03.03.2022, з 05.03.2022 по 16.03.2022 та з 07.10.2022 по 28.10.2022, тобто за весь період лікування після поранення (травми) пов'язаної з захистом Батьківщини. Щодо нарахування додаткової винагороди за час перебування колишнього курсанта ОСОБА_1 у відпустці за станом здоров'я з 31.10.2022 по 29.11.2022, рішення буде прийняте після висновку 16 Регіональної військово-лікарської комісії, що відпустка надавалася для лікування після тяжкого поранення, про що надані відповідні медичні документи до військово-лікарської комісії відповідно до наказу Міністерства Оборони України №402 “Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України» для отримання висновку. Наявні довідка військово-лікарської комісії від 27.10.2022 та витяг з протоколу засідання штатної 16 Регіональної військово-лікарської комісії №469 від 02.04.2024 не містять висновку про необхідність відпустки для лікування після тяжкого поранення.
Зважаючи на той факт, що у довідці КНП ЛОР “Львівський обласний госпіталь ветеранів війн та репресованих ім. Ю. Липи» №1367 від 27 жовтня 2022 року, чітко зазначається про те, що травма, яку отримав ОСОБА_1 належить до тяжких (Наказ МОЗ від 04.07.2007), відтак він має право на отримання додаткової винагороди за період перебування у відпустці.
У зв'язку із цим, в серпні 2024 року, представником позивача в інтересах ОСОБА_1 було подано заяву до Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного про здійснення перерахунку (донарахування) додаткової винагороди моєму довірителю за період з 31 жовтня 2022 року до 29 листопада 2022 року виходячи з розміру такої винагороди встановленої Постановою №168 від 28 лютого 2022 року для військовослужбовців, які отримали поранення (контузію, травму, каліцтво), пов'язане із захистом Батьківщини та перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
Листом від 24.08.2024 №6500 відповідач відмовив у нарахуванні та виплаті додаткової винагороди за період його перебування у відпустці, оскільки постанова 16 Регіональної ВЛК від 02.04.2024 №469 не містить висновку щодо ступеня важкості травм отриманих ОСОБА_1 .
Не погоджуючись з такою бездіяльністю відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.
При прийнятті рішення, суд виходив з наступного.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частин 1-3 статті 1 Закону України від 25.03.1992 року № 2232-XII “Про військовий обов'язок і військову службу» (далі - Закон №2232-XII) захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України. Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту, посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Військовий обов'язок включає у тому числі проходження військової служби.
Статтею 2 Закону № 2232-XII встановлено, що проходження військової служби здійснюється громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом), за направленням або за призовом.
Положеннями статті 3 Закону № 2232-XII передбачено, що правовою основою військового обов'язку і військової служби є Конституція України, цей Закон, Закон України “Про оборону України», “Про Збройні Сили України», “Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію», інші закони України, а також прийняті відповідно до них укази Президента України та інші нормативно-правові акти щодо забезпечення обороноздатності держави, виконання військового обов'язку, проходження військової служби, служби у військовому резерві та статусу військовослужбовців, а також міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Статтею 1-2 Закону України від 20.12.1991 року № 2011-ХІІ “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-ХІІ) визначено, що військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.
У зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
Згідно з частиною четвертою статті 9 Закону № 2011-ХІІ, грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Пунктами 2, 3 постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення. Виплату грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснювати в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством фінансів, Міністерством інфраструктури, Міністерством юстиції, Службою безпеки, Управлінням державної охорони, розвідувальними органами, Адміністрацією Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації (далі - державні органи).
Грошове забезпечення складається із: посадового окладу; окладу за військовим званням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії); одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Указом Президента України “Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України “Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
Надалі дія воєнного стану в Україні продовжувалася згідно з Указами Президента України та діє на момент розгляду цієї справи.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова №168), встановлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Відповідно до абзацу 4 пункту 1 Постанови №168 відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включати осіб, зазначених у цьому пункті, у тому числі тих, які: у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
Також Постанову №168 доповнено пунктом 2-1 такого змісту: 2-1. Установити, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.
Так, наказом Міністра оборони України від 07.06.2018 № 260, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.06.2018 за №745/32197, затверджено Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам (далі - Порядок №260).
Відповідно до пункту 17 Порядку №260 на період дії воєнного стану виплата грошового забезпечення особам офіцерського, старшинського, сержантського та рядового складу може встановлюватися за окремим рішенням Міністра оборони України. 25.03.2022 для врегулювання питання виплати військовослужбовцям додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022, Міністром оборони України прийнято рішення від 25.03.2022 №248/1298 та від 18.04.2022 №248/1529.
В подальшому, питання виплати додаткової винагороди регулюється рішенням Міністра оборони України від 23.06.2022 №912/з/29, чинним на час виникнення та існування спірних правовідносин, згідно з яким документальне підтвердження вказаних вище фактів здійснюється на підставі: бойового наказу (бойового розпорядження); журналу бойових дій (вахтовой, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журналу ведення оперативної обстановки або бойове донесення (підсумкове, термінове, позатермінове) або постова відомість (під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад); рапорту (донесення) командира підрозділу (групи) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань. При цьому відряджені військові підтверджують безпосередню участь у бойових діях або заходах довідкою керівника органу військового управління, штабу угруповання військ (сил), штабу тактичної групи, командира військової частини (установи, навчального закладу), до яких для виконання завдань відряджений військовослужбовець.
Виплата здійснюється на підставі наказів: командирів (начальників) військових частин (військових навчальних закладів, установ, організацій) - особовому складу військової військової частини; керівника вищого органу військового управління - командирам (начальникам) військових частин. При цьому в цих наказах про виплату додаткової винагороди виходячи з розміру 100 000 гривень за місяць обов'язково зазначають підстави для його видання з посиланням на бойовий наказ (бойове розпорядження) тощо. Такі накази за минулий місяць мають бути видані до 5 числа поточного місяця на підставі рапортів командирів підрозділів.
Крім цього, у період дії воєнного стану, до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень також включені військовослужбовців, зокрема, які: у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), - з дня отримання такого поранення, включаючи час переміщення до лікарняного закладу (в тому числі з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого), або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.
При цьому підставою для видачі наказу є довідка про отримання поранення (травми, контузії, каліцтва), в якій має бути зазначено: військове звання, прізвище, ім'я, по батькові, рік народження військовослужбовця, який отримав поранення (контузію, травму, каліцтво), пов'язаного із захистом Батьківщини; інформацію про поранення (контузію, травму, каліцтво) (дату отримання, вид, характер і локацію поранення (контузії, травми, каліцтва)), яка вносяться на підставі медичного висновку спеціаліста; обставини, за яких було отримано поранення (контузію, травму, каліцтво) під час захисту Батьківщини, із зазначенням бойових (спеціальних) завдань, які виконував військовослужбовець під час отримання ним травм (поранення, контузії, каліцтва); підстави видачі Довідки (наказ командира військової частини про отримання поранення (травми, контузії, каліцтва) військовослужбовцем, виданий на підставі журналу обліку бойових дії, бойового донесення, тощо).
Крім цього, згаданим наказом передбачений перелік випадків, згідно з яким не включаються до наказів про виплату додаткової винагороди військовослужбовці, зокрема, які: самовільно залишили військові частини, місця служби або дезертирували - за місяць, у якому здійснено порушення, та за весь період самовільного залишення військової частини або місця служби (дезертирства) включаючи місяць повернення, оголошеного наказом командира (начальника).
При цьому зазначене не стосується військовослужбовців, визначених у пунктах 4-8, 10, які протягом поточного місяця загинули (померли внаслідок отриманих після введення воєнного стану в Україні поранень та травм, пов'язаних із захистом Батьківщини) або захоплені в полон, а також інтерновані в нейтральні держави або безвісно відсутні або отримали поранення (контузії, травми, каліцтва), пов'язані із захистом Батьківщини.
З урахуванням вищеозначеного рішення Міністра оборони України від 23.06.2022 №912/з/29, в подальшому наказом Міністерства оборони України від 25.01.2023 №44 затверджено зміни до Положення №260 та внесено до цього Положення новий розділ XXXIV (Виплата додаткової винагороди на період дії воєнного стану).
Так, згідно з п. 10 розділу XXXIV Положення №260 (тут і далі - в редакції Наказу МОУ від 25.01.2023 № 44) накази про виплату додаткової винагороди за минулий місяць видаються до 5 числа поточного місяця на підставі рапортів командирів підрозділів.
Пунктом 11 розділу XXXIV Положення №260 передбачено, що у період дії воєнного стану до наказів про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 грн. також включаються військовослужбовці у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних) з дня отримання такого поранення, включаючи час переміщення до лікарняного закладу (в тому числі з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого), або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.
Пунктом 12 розділу XXXIV Положення №260 встановлено, що підставою для видання наказу про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, є довідка про обставини травми (поранення. контузії, каліцтва), форму якої визначено додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за №1109/15800, видана командиром військової частини, де проходить службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення (травми, контузії, каліцтва) під час захисту Батьківщини.
Така довідка видається відповідно до наказу командира військової частини про отримання поранення/травми, контузії, каліцтва військовослужбовцем. Відповідно до п. п. “б» п. 6.1 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402 (далі - Положення № 402), направлення на медичний огляд проводиться: військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби): прямими начальниками від командира окремої частини, йому рівних та вище, органами управління та підрозділів Військової служби правопорядку Збройних Сил України, прокуратурою, судом, начальниками гарнізонів, штатних ВЛК, військових лікувальних закладів за місцем лікування, військовими комендантами гарнізонів та військовими комісарами.
За приписами з п. 21.1 та п. 21.2 Положення №402 у разі коли під час медичного огляду військовослужбовців встановлено діагноз, ВЛК встановлює причинний зв'язок захворювання, травми, контузії, каліцтва, поранення.
Причинний зв'язок захворювань, поранень, травм, контузій, каліцтв у військовослужбовців, які проходять військову службу, військовозобов'язаних і резервістів, призваних військовими комісаріатами на навчальні (перевірочні) збори, при медичному огляді вирішують позаштатні постійно діючі госпітальні, гарнізонні ВЛК і ЛЛК та за потреби - штатні ВЛК.
Відповідно до п. 11 ст. 10-1 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцю на підставі висновку військово-лікарської комісії надається відпустка для лікування у зв'язку з хворобою або відпустка для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) із збереженням грошового та матеріального забезпечення. Тривалість такої відпустки визначається характером захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва). Відпустка надається без урахування часу, необхідного для проїзду в межах України до місця проведення відпустки та назад, але не більше двох діб в один кінець. Загальний час безперервного перебування військовослужбовця в закладах охорони здоров'я та у відпустці для лікування у зв'язку з хворобою або у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) не може перевищувати чотирьох місяців підряд (крім випадків, коли законодавством передбачено більш тривалі строки перебування на лікуванні).
При цьому, відповідно до абз. 2 ст. 4 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Крім того, відповідно до ч. 10 ст. 2 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу», та з метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров'я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 №402, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за №1109/15800, затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (далі - Положення №402).
Відповідно до п. 1.1 гл. 1 р.І Положення №402, військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов'язаних, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Пунктом 6.11 гл. 6 р.II Положення №402 передбачено, що Постанова ВЛК про потребу військовослужбовця у відпустці за станом здоров'я приймається після закінчення стаціонарного лікування в разі, коли для повного відновлення функції і працездатності необхідний термін - не менше 30 календарних днів. Постанова про потребу у відпустці за станом здоров'я оформлюється довідкою ВЛК, яка підлягає контролю штатною ВЛК (без затвердження).
Постанова ВЛК про потребу у звільненні від виконання службових обов'язків (занять) за станом здоров'я оформлюється довідкою ВЛК, яка затвердженню штатною ВЛК не підлягає.
З аналізу наведених норм чинного законодавства слідує, що військовослужбовці Збройних Сил за час несення ними військової служби отримують як основне грошове забезпечення, передбачене Постановою №704, а також на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), виплачується й додаткова винагорода, передбачена постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022, яка може становити до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах, при цьому, право на отримання такої додаткової винагороди також мають і військовослужбовці, які у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), - з дня отримання такого поранення, включаючи час переміщення до лікарняного закладу (в тому числі з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого), або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії, а підставою для виплати цієї додаткової винагороди за вказаних обставин слугує довідка про отримання поранення (травми, контузії, каліцтва), форму якої визначено додатком 5 до Положення №402, що видається командиром військової частини, де проходить службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення (травми, контузії, каліцтва) під час захисту Батьківщини, та видається відповідно до наказу командира військової частини про отримання поранення/травми, контузії, каліцтва військовослужбовцем. Вказана довідка, в свою чергу, є підставою для включення військовослужбовця до наказів командирів (начальників) про виплату такої додаткової винагороди.
Таким чином, з аналізу наведених норм Постанови №168 вбачається встановлення лише двох умов, які є необхідними для виплати збільшеної до 100 000 гривень винагороди, за час перебування на лікуванні в закладах охорони здоров'я, а саме: - пов'язаність поранення (контузії, травми, каліцтва), із захистом Батьківщини, - факт перебування на стаціонарному лікуванні внаслідок такого поранення або перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
Відповідно до довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), виданої військовою частиною НОМЕР_2 від 05.05.2022 №752/1, встановлено, що старший солдат ОСОБА_1 2002 р.н.: “Отримав: мінно-вибухове ураження. Рвані рани І-го пальця лівої та правої стопи (після ПХО). Множинні рвані рани спини з наявністю сторонніх тіл (стан після ПХО). За обставин: 27 лютого 2022 року близько 23 годин 00 хвилин виконував у складі батареї вогневе завдання, під час артилерійського обстрілу отримав травму».
Згідно довідки військово-лікарської комісії виданої КНП ЛОР “Львівський обласний госпіталь ветеранів війн та репресованих ім. Ю. Липи» від 27 жовтня 2022 року №1367, вбачається, що травма, яку отримав ОСОБА_1 належить до тяжких (Наказ МОЗ від 04.07.2007). Травм, ТАК, пов'язана з проходженням військової служби. На підставі статті 81 графи ІІ Розладу хвороб потребує відпустки за станом здоров'я на 30 календарних днів.
Відповідно до наказу начальника Національної академії сухопутний військ ім. гетьмана П. Сагайдачного від 31.10.2022 №334 курсанту 21 навчального курсу ОСОБА_3 надано відпустку для лікування у зв'язку із хворобою. (підстава рапорт від 29.10.2022, довідка ВЛК ВМКЦ ЗР м. Львів від 27.10.2022 №1367).
Також суд установив, що відповідно до витягу з протоколу засідання штатної 16 Регіональної військово-лікарської комісії №469 від 02.04.2024 постанову ВЛК КНП ЛОР “Львівський обласний госпіталь ветеранів війн та репресованих ім. Ю. Липи» про причинний зв'язок травми, поранення по довідці №1367 від 27.10.2022 - відмінити. У цьому витягу вказано, що травма, яку отримав позивач 27.02.2022, пов'язана із захистом Батьківщини.
Отже, з огляду на вказані вище довідки від 05.05.2022 №752/1 виданою військовою частиною НОМЕР_2 про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) солдата ОСОБА_1 , довідки військово-лікарської комісії виданої КНП ЛОР “Львівський обласний госпіталь ветеранів війн та репресованих ім. Ю. Липи» від 27.10.2022 №1367 та витягу з протоколу засідання штатної 16 Регіональної військово-лікарської комісії №469 від 02.04.2024, суд робить висновок про те, що позивач має право на відпустку за станом здоров'я після тяжкого поранення, та, відповідно, на нарахування та виплату додаткової винагороди у розмірі 100000 гривень за час цієї відпустки.
Таким чином, за період з 31.10.2022 по 29.11.2022 позивачу мало бути нараховано та виплачено додаткову винагороду, передбачену Постановою №168, збільшену до 100 000 грн.
Враховуючи наведене, позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень за час перебування відпустці за станом здоров'я з 31 жовтня 2022 року по 29 листопада 2022 року та зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу додаткову винагороду передбачену постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень за час перебування відпустці за станом здоров'я з 31 жовтня 2022 року по 29 листопада 2022 року, з урахуванням виплачених сум.
Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі “Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п.29).
Згідно з нормами частин першої, другої статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, а інших судових витрат не встановлено, питання про їх розподіл судом не вирішується.
Керуючись ст. ст. 19, 22, 25, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 262 КАС України, суд -
ухвалив:
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність Національної академії Сухопутних військ імені гетьмана Сагайдачного щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень за час перебування відпустці за станом здоров'я з 31 жовтня 2022 року по 29 листопада 2022 року
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_3 Національної Гвардії України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду передбачену постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень за час перебування відпустці за станом здоров'я з 31 жовтня 2022 року по 29 листопада 2022 року, з урахуванням виплачених сум.
Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
СуддяГулкевич Ірена Зіновіївна