справа №2а-1015/11/1370
з питань роз'яснення судового рішення
16 квітня 2025 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кухар Н.А., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника Квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова про роз'яснення судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до військового прокурора Західного регіону України, Квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова про визнання рішення нечинним, визнання нечинним та скасування наказу та зобов'язання вчити дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління Західного оперативного командування в особі фінансово-економічного відділу з вимогами, у якому з урахуванням заяви про зміну позовних вимог просив:
- визнати нечинним рішення відповідача за вих. №114/2553 від 13.09.2010 щодо відмови у донарахуванні та виплаті належної йому премії (з квітня по грудень 2008 року) в розмірі 50% до місячного грошового забезпечення згідно з наказами військового прокурора Західного регіону України від 17.05.2008 №97, від 11.06.2008 №103, від 09.07.2008 №128, від 05.08.2008 №139, від 08.09.2008 №157, від 05.10.2008 №177, від 03.11.2008 №192, від 12.12.2008 №224, від 16.01.2009 №7 та різниці недоотриманого особистого грошового забезпечення за цей період в цілому із розрахунку вказаного обсягу премії (50% до місячного грошового забезпечення);
- визнати нечинним рішення відповідача за вих. №114/2553 від 13.09.2010 щодо відмови у донарахуванні та виплаті належної йому премії за особистий вклад в загальні результати роботи у 2007 році, яка передбачена наказом військового прокурора Західного регіону України від 17.12.2007 №139;
- стягнути з відповідача невиплачену йому в повному обсязі премію (з квітня по грудень 2008 року) в розмірі 50% до місячного грошового забезпечення згідно з наказами наказів військового прокурора Західного регіону України від 17.05.2008 №97, від 11.06.2008 №103, від 09.07.2008 №128, від 05.08.2008 №139, 08.09.2008 №157, від 05.10.2008 №177, від 03.11.2008 №192, від 12.12.2008 №224, від 16.01.2009 №7 та різниці недоотриманого особистого грошового забезпечення за цей період в цілому із розрахунку вказаного обсягу премії (50% до місячного грошового забезпечення), з урахуванням індексу інфляції на час здійснення виплат;
- стягнути з відповідача невиплачену йому премію за особистий вклад в загальні результати роботи у 2007 році, яка передбачена наказом військового прокурора Західного регіону України від 17.12.2007 №139, з урахуванням індексу інфляції на час здійснення виплат;
- визнати нечинним та скасувати наказ військового прокурора Західного регіону України від 09.11.2011 №87К як незаконний та необґрунтований.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 04.10.2012, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 23.06.2013, у задоволенні позову відмовлено повністю.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 15.06.2016 касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 04.10.2012 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 27.06.2013 у даній справі скасовано, а справу направлено на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 25.01.2018, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 19.04.2018, позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано рішення управління ІНФОРМАЦІЯ_1 №114/2553 від 13.09.2010.
Визнано протиправним та скасовано наказ військового прокурора Західного регіону України від 09.11.2011 №87К.
Зобов'язано Квартирно-експлуатаційний відділ м. Львова нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоотриману премію за березень-листопад 2008 року згідно з наказами військового прокурора Західного регіону України від 03.04.2008 №71, 17.05.2008 №97, 11.06.2008 №103, 09.07.2008 №128, 05.08.2008 №139, 08.09.2008 №157, 06.10.2008 №177, 03.11.2008 №192, 12.12.2008 №224 з урахуванням розмірів індексації та компенсації втрати частини заробітної плати по день фактичного розрахунку.
Зобов'язано Квартирно-експлуатаційний відділ м. Львова виплатити ОСОБА_1 премію в сумі 3291 грн. згідно з наказом військового прокурора Західного регіону України від 17.12.2007 № 139.
У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
Постановою Верховного Суду від 25.03.2020 касаційну скаргу Військової прокуратури Західного регіону України залишено без задоволення. Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 25.01.2018 та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 19.04.2018 залишено без змін.
24 грудня 2020 року Квартирно-експлуатаційним відділом м. Львова до Львівського окружного адміністративного суду подано заяву про перегляд рішення Львівського окружного адміністративного суду від 25.01.2018 за нововиявленими обставинами.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 24.12.2020 заяву про перегляд судового рішення залишено без руху у зв'язку з пропуском заявником строку звернення до суду, встановленого п. 1 ч.1 ст. 363 КАС України. Надано заявнику строк для усунення недоліків шляхом подання заяви про поновлення строку звернення до суду із доказами підтвердження поважності причин такого пропуску.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 19.01.2021, залишеною без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30.03.2021, у задоволенні клопотання Квартирно-експлуатаційного відділу міста Львова про поновлення строку звернення до суду із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами відмовлено; Заяву Квартирно-експлуатаційного відділу міста Львова про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до військового прокурора Західного регіону України, Квартирно-експлуатаційного відділу міста Львова про визнання рішення нечинним, визнання нечинним та скасування наказу та зобов'язання вчити дії повернуто без розгляду.
Постановою Верховного Суду від 25.03.2020 від 16 лютого 2023 року касаційну скаргу Квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова залишено без задоволення, а ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 19.01.2021 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30.03.2021 залишено без змін.
Представник Квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова подав заву про роз'яснення рішення Львівського окружного адміністративного суду від 25.01.2018 року у справі № 2а-1015/11/1370 (вх. №30663 від 11.04.2025 року), а саме: роз'яснити правильність здійснення розрахунків, належних позивачу виплат.
Суд при вирішенні заяви позивача про роз'яснення рішення суду, керується наступним.
Відповідно до частини 3 статті 254 КАС України суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може розглянути питання роз'яснення судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи та державного виконавця. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
На підставі зазначеного та керуючись частиною 3статті 254 КАС України суд прийшов до висновку про здійснення розгляду заяви про роз'яснення судового рішення в адміністративній справі №380/943/24 в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи та вищевказану заяву про роз'яснення рішення суду, суд зазначає таке.
Згідно з ч. 2 та 3 ст.14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 254 КАС України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.
Роз'яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання. Тобто, це стосується випадків, коли судом недотримані вимоги ясності, визначеності рішення. Невизначеність судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час його виконання.
Зрозумілість судового рішення полягає в логічному, чіткому, переконливому викладенні змісту рішення. Чіткість викладення передбачає, зокрема, що: терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змісту, який вони мають за законодавством України; такі терміни чітко співвідповідають з поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразування і при цьому зрозуміло, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту.
Отже, в ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. При цьому суд, роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення.
Крім того, роз'яснення полягає в тому, що суд не повинен давати відповідь на нові вимоги або на невирішені вимоги, він лише пояснює положення постановленого ним рішенням, які нечітко сформульовані, або є незрозумілими для заінтересованих осіб.
Згідно п. 6 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України "Про судове рішення в адміністративній справі" №7 від 20.05.2013 зрозумілість судового рішення полягає в логічному, чіткому, переконливому викладенні змісту рішення. Чіткість викладення передбачає, зокрема, що: терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змісту, який вони мають за законодавством України; такі терміни чітко співвідносяться з поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразовування і при цьому зрозуміло, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту. Судове рішення не повинно містити положень, які б суперечили або виключали одне одного, ускладнювали чи унеможливлювали його виконання.
Суд також зазначає, що підставою для роз'яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність. Фактично роз'ясненням судового рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. Водночас суд, роз'яснюючи рішення не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Відтак, процесуальна процедура роз'яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення.
Суд звертає увагу на те, що ст. 254 КАС України передбачає можливість роз'яснення судом ухваленого ним рішення з метою усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення (наприклад, можливість неоднакового тлумачення висновків суду), що перешкоджає його належному виконанню.
Незрозумілість судового рішення є оцінним поняттям, а доцільність роз'яснення судового рішення приймається на розсуд суду, який має відштовхуватись від раціональних критеріїв (здоровий глузд, зрозумілість для звичайної розумної людини без юридичної освіти).
Виходячи з системного тлумачення положень статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, роз'яснено може бути постанову чи ухвалу суду у разі, якщо без такого роз'яснення її важко виконати, оскільки високою є ймовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. Тому, механізм, визначений цією статтею, не може використовуватися, якщо хтось із осіб, які беруть участь у справі, не розуміє, наприклад, мотивації судового рішення. У разі незгоди з мотивацією судового рішення особи, які беруть участь у справі, можуть оскаржити це судове рішення, якщо таке право надане Кодексом адміністративного судочинства України.
Проаналізувавши твердження заявника щодо необхідності роз'яснення судового рішення, дослідивши зміст рішення на предмет відповідності вище викладеним нормам та з'ясованим судом обставинам, враховуючи те, що суд розглядає і вирішує справу не інакше як за позовною заявою, поданою позивачем відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про відсутність підстав для роз'яснення судового рішення, а саме рішення Львівського окружного адміністративного суду від 25.01.2018 року, оскільки ані зміст рішення, ані його резолютивна частина не містить положень, стосовно яких можуть виникнути суперечності щодо їх розуміння та виконання.
Слід зазначити, що рішення Львівського окружного адміністративного суду від 25.01.2018 року містить обґрунтування його прийняття, а резолютивна частина викладена чітко в межах вимог та не допускає неоднозначного трактування.
Оцінюючи в сукупності вищевикладені обставини, суд дійшов висновку про відсутність підстав для роз'яснення рішення Львівського окружного адміністративного суду від 25.01.2018 року у справі №2а-1015/11/1370, передбачених статтею 254 КАС України, оскільки резолютивна частина рішення є зрозумілою за змістом, а заява про роз'яснення судового рішення не підлягає до задоволення.
Враховуючи наведене, керуючись статтями 243, 248, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
У задоволенні заяви представника позивача про роз'яснення рішення Львівського окружного адміністративного суду від 25.01.2018 року у справі №2а-1015/11/1370 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.
Суддя Кухар Н.А.