Справа №380/16210/24
про витребування доказів
16 квітня 2025 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі судді О.Желік, розглянувши в порядку письмового провадження питання щодо витребування доказів в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, -
на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) із вимогами:
- визнати протиправною бездіяльність НОМЕР_2 ахідного регіонального управління Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_1 ), щодо не проведення повного розрахунку при звільненні та не здійснення виплат усіх сум за період проходження військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період ОСОБА_1 , та невиплату середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за шість місяців з 21.10.2023 по 21.04.2024 (включно);
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_1 ), нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за шість місяців з 21.10.2023 по 21.04.2024 (включно), обрахований відповідно п.8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100.
Ухвалою судді від 14.08.2024 в справі відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання, за наявними матеріалами.
Після відкриття провадження у справі та надходження на адресу суду відзиву на позовну заяву суд встановив, що матеріали адміністративної справи не містять інформації щодо розміру грошового забезпечення ОСОБА_1 за два календарні місяці роботи, що передують місяцю його виключення зі списків особового складу.
При вирішенні питання про витребування доказів суд керується таким.
Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Доказами в адміністративному судочинстві є відповідно до ст. 72 КАС України будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Предметом доказування згідно з ч. 2 ст. 73 КАС України є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Згідно з ч.1-5 ст. 79 КАС України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом із поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк. Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів.
Учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі згідно з ч.1 ст. 80 КАС України подати клопотання про витребування доказів судом.
Відповідно до ч.3-4 ст. 73 КАС України сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Згідно з ч.2 ст. 76 КАС України питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Докази суду надають відповідно до ч.3 ст.77 КАС України учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Відповідно до статті 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.
Таким чином, суду при вирішенні цієї справи необхідно провести розрахунок середнього заробітку позивача за затримку повного розрахунку при звільненні.
Процедуру проведення вказаного розрахунку визначає Порядок обчислення середньої заробітної плати, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100.
Відповідно до пункту 2 розділу ІІ вказаного Порядку середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов'язана відповідна виплата.
Разом з цим, матеріали справи не містять офіційних відомостей щодо розміру грошового забезпечення.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне витребувати у ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) відомості про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.01.2023 по 20.10.2023.
Керуючись ст.ст. 9, 72, 80, 118, 121, 243, 248, 256, 258, 293, 294 КАС України, суд, -
витребувати у ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) відомості про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.01.2023 по 20.10.2023.
У випадку неможливості надання таких доказів - надати обґрунтовані пояснення разом із доказами на їх підтвердження.
Відповідно до ч. 6-9 ст. 80 КАС України суд роз'яснює, що будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.
Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали (ч. 7 ст. 80 КАС України).
Суд згідно з п. 3 ч. 1 ст. 149 КАС України може постановити ухвалу про стягнення в дохід Державного бюджету України з відповідної особи штрафу у сумі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин суб'єктом владних повноважень.
Копію ухвали направити особам, які беруть участь у справі.
Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання та оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Желік О.М.