про залишення позовної заяви без руху
14 квітня 2025 року м. Київ № 320/17063/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Сас Є.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій,
До Київського окружного адміністративного суду 09.03.2025 через підсистему «Електронний суд» надійшла вказана позовна заява, в якій позивач просить суд визнати протиправними:
- вручення повістки на відправку, як єдиного документу підтверджуючого намір про мобілізацію;
- рішення щодо відмови у наданні відстрочки;
- вилучення тимчасового військово-облікового документу.
Позовна заява надійшла до суду 09.03.2025, однак у зв'язку із надмірним навантаженням, передана судді 08.04.2025 відповідно до протоколу автоматизованого судового розподілу судової справи між суддями.
Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до частин першої, другої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Подана позовна заява вимогам зазначених статей не відповідає.
Так, відповідно до приписів п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС у позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Суд зазначає, що міст позовних вимог - це максимально чітко і зрозуміло сформовані визначення способу захисту порушеного права, свободи чи інтересу у прохальній частині позову.
При цьому, зі змісту позовних вимог вбачається, що позивач просить “ визнати протиправними вручення повістки на відправку, як єдиного документу підтверджуючого намір про мобілізацію, рішення щодо відмови у наданні відстрочки, вилучення тимчасового військово-облікового документу» не зазначаючи суб'єкта, який вчинив відповідні дії.
Відтак, позивачеві необхідно уточнити прохальну частину заявленого позову, привівши зміст позовних вимог у відповідність до обставин, якими такі вимоги обґрунтовує, визначитись із належним способом захисту порушеного права та конкретизувати свої позовні вимоги.
Більш того, в позовній заяві на порушення вимог щодо змісту позовної заяви, передбачених п. 5 ч. 5 ст. 160 КАС, відсутній виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини, стосовно відповідача.
Крім того, щодо строку звернення із вказаною позовною заявою, слід зазначити.
Так строки звернення до суду визначені статтею 122 КАС України.
Частиною 1 статті 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до частини 2 статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частиною 3 статті 122 КАС України визначено, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Так позивачем оскаржується повістка на відправку, яка вручена йому 19.03.2024, а також рішення щодо відмови у наданні відстрочки, яке вручено позивачу 31.03.2024.
При цьому, позивач звернувся до суду з позовними вимогами лише 09.03.2025, через рік після отримання ним оскаржуваної повістки та рішення, тобто з пропуском шестимісячного строку звернення.
Водночас, позивач не зазначає дати вилучення тимчасового військово-облікового документу, що унеможливлює суд встановити дотримання позивачем строку у цій частині оскарження.
При цьому, позовна заява не містить заяви про поновлення пропущеного строку на звернення до суду.
Частинами першою та другою статті 123 КАС України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Частиною шостою статті 161 КАС України визначено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Наведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального законодавства.
Згідно з частинами 1, 2 статті 169 КАС суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Вказані недоліки повинні бути усунені позивачем шляхом подання до суду уточненої позовної заяви з приведенням її у відповідність до вимог процесуального закону, а саме:
- уточнити позовні вимоги та/або викласти обставини протиправності рішень, дій чи бездіяльності відповідача;
- подати заяву про поновлення строку звернення до суду, із зазначенням поважних причин пропуску строку та доказів на їх підтвердження.
Керуючись статтями 122, 123, 160-162, 169, 241-243, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
Позовну заяву - залишити без руху.
Встановити позивачеві десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.
Матеріали відносно усунення недоліків позовної заяви у цій справі необхідно подати безпосередньо до канцелярії Київського окружного адміністративного суду чи засобами підсистеми Електронний суд.
Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Копію ухвали надіслати позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню.
Суддя Сас Є.В.