про залишення позовної заяви без руху
14 квітня 2025 року м.Київ № 320/17493/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві , у якому просить суд :
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (код ЄДРПОУ 44116011, місцезнаходження: 04116, м. Київ, вул.Шолуденка, 33/19) щодо списання безнадійного податкового боргу ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ): по податку на доходи фізичних осіб (код 11010500) у сумі 275 486,30 грн. (двісті сімдесят п?ять тисяч чотириста вісімдесят шість гривень 30 копійок), в тому числі основний платіж - 164 676,24 грн. (сто шістдесят чотири тисячі шістсот сімдесят шість гривень 24 копійки), штрафні санкції - 41 849,06 грн. (сорок одна тисяча вісімсот сорок дев?ять гривень 06 копійок), пеня - 68 961,00 грн. (шістдесят вісім тисяч дев?ятсот шістдесят одна гривня 00 копійок), нарахована на суму заниженого податкового зобов?язання за період з 01.08.2017 по 04.10.2020, що виник 01.03.2019; по військовому збору (код платежу 11011001) у сумі 22 900,53 грн. (двадцять дві тисячі дев?ятот гривень 53 копійки), в тому числі основний платіж - 13 723,02 грн. (тринадцять тисяч сімсот двадцять три гривні 02 копійки), штрафні (фінансові санкції) - 3 430,76 грн. (три тисячі чотириста тридцять гривень 76 копійок), пеня - 5 746,75 грн. (п?ять тисяч сімсот сорок шість гривень 75 копійок), нарахована на суму заниженого податкового зобов?язання за період з 01.08.2017 по 04.10.2020, що виник 01.03.2019;
- зобов?язати Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (код ЄДРПОУ 44116011, місцезнаходження: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19) прийняти рішення про списання безнадійного податкового боргу ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ): по податку на доходи фізичних осіб (код 11010500) у сумі 275 486,30 грн. (двісті сімдесят п?ять тисяч чотириста вісімдесят шість гривень 30 копійок), в тому числі основний платіж - 164 676,24 грн. (сто шістдесят чотири тисячі шістсот сімдесят шість гривень 24 копійки), штрафні санкції - 41 849,06 грн. (сорок одна тисяча вісімсот сорок дев?ять гривень 06 копійок), пеня - 68 961,00 грн. (шістдесят вісім тисяч дев?ятот шістдесят одна гривня 00 копійок), нарахована на суму заниженого податкового зобов?язання за період з 01.08.2017 по 04.10.2020, що виник 01.03.2019; по військовому збору (код платежу 11011001) у сумі 22 900,53 грн. (двадцять дві тисячі дев?ятсот гривень 53 копійки), в тому числі основний платіж - 13 723,02 грн. (тринадцять тисяч сімсот двадцять три гривні 02 копійки), штрафні (фінансові санкції) - 3 430,76 грн. (три тисячі чотириста тридцять гривень 76 копійок), пеня - 5 746,75 грн. (п?ять тисяч сімсот сорок шість гривень 75 копійок), нарахована на суму заниженого податкового зобов?язання за період з 01.08.2017 по 04.10.2020, що виник 01.03.2019.
Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до положень п.1 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно із п.2 ст.122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Суд зазначає, що за загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Предметом спору у цій справі є податковий борг позивача нарахований на підставі прийнятих податкових повідомлень-рішень ГУ ДПС у м.Києві від 01.03.2019 № 0014714202, № 0014744202, № 0014724202, № 00147344202.
З позовної заяви вбачається, що про наявність податкових повідомлень-рішень позивач дізнався ще у 2019 році, вказані ППР позивачем оскаржувались в судовому порядку у 2019 році у межах справи № 640/10917/19.
Проте позивачем не зазначено чому позивач не міг своєчасно з'ясувати стан своїх справ та дізнатися про наявність спірних рішень.
Таким чином, позивач звернувшись до суду позивач пропустив шестимісячний строк для звернення до суду з позовною заявою щодо визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії.
Суд звертає увагу на те, що вирішуючи питання поважності причин пропуску строку звернення до суду, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.10.2020 у справі № 9901/32/20 вказала: "...правовий інститут строків звернення до адміністративного суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення таких причин - вони повинні бути поважними, реальними або, як згадано вище, непереборними і об'єктивно нездоланними на час плину строків звернення до суду. Ці причини (чи фактори об'єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб'єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо правдиво йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив і через власну недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інші подібні за суттю ставлення до права на доступ до суду порушив ці строки.
Інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб'єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв'язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб'єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов'язані вони з готуванням до звернення до суду".
Таким чином, поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були об'єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами. За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Отже, незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Суд наголошує, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, нереалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.
Слід зазначити, що обмеження на законодавчому рівні права звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів відповідними строками узгоджується із принципом Leges vigilantibus non dormientibus subveniunt, згідно з яким закони допомагають тим, хто пильнує.
Крім того, суд звертає увагу позивача на те, що обов'язок кожного громадянина знати законодавство закріплений в частині першій статті 68 Конституції України, за змістом якої кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Разом з тим, обов'язок додержання законів передбачає і обов'язок їх знання. Тобто, закони повинен знати кожний. З цього положення і випливає загальновідомий принцип права: незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності, який міститься в частині другій статті 68 Конституції України.
Тому, на переконання суду, якщо позивач вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача порушенні його права чи законні інтереси, то враховуючи презумпцію знання законодавства, він повинен знати, що згідно з приписами КАС України може оскаржити такі рішення, дії чи бездіяльність до суду в межах строку звернення, визначеного цим Кодексом.
При цьому позовна заява та доводи позивача не містять обґрунтованих пояснень та доказів на їх підтвердження, що перешкоджало позивачу без зайвих зволікань звернутись до суду у встановлений строк за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів у межах тримісячного строку.
Наведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального законодавства.
В контексті викладеного, позовну заяву належить залишити без руху, а позивачу надати строк для усунення недоліків останньої, шляхом подання до суду заяви про поновлення пропущеного строку на звернення до суду з даним позовом та доказів поважності причин пропуску такого строку, власного письмового.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Недоліки позовної заяви мають бути усунені протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали шляхом подання до суду:
- заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду та доказів на підтвердження існування обставин, що об'єктивно перешкоджали позивачу звернутись до суду з адміністративним позовом у строки, визначені ст. 122 КАС України.
Керуючись ст.ст. 161, 169, 171 КАС України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м.Києві про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язати вчинити дії, - залишити без руху.
Встановити позивачеві десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.
Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Копію ухвали надіслати позивачеві.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Суддя Лисенко В.І.