про залишення позову без розгляду
15 квітня 2025 року Справа № 320/10639/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Кочанова П.В., розглянувши заяву представника позивача про залишення позовної заяви без розгляду в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СОНЯЧНІ ІНВЕСТИЦІЇ» до Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація), третя особа Приватне акціонерне товариство «АКЦІОНЕРНА КОМПАНІЯ «КИЇВВОДОКАНАЛ» про визнання протиправними та нечинними окремі положення нормативно-правового акту,-
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «СОНЯЧНІ ІНВЕСТИЦІЇ» звернулось до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація), в якому просить суд:
- визнати протиправними та скасувати окремі положення Правил приймання стічних вод абонентів у систему каналізації міста Києва, затверджених розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 12.10.2011 року № 1879, а саме:
пункт 1.3. у частині фрази: «Умови на скид - умови на скид стічних вод у міську каналізацію»;
пункт 1.7. у частині фрази: «Абонентом одержані Умови на скид»;
пункт 2.1. у частині фрази: «Умовам на скид»;
пункт 2.2. у частині фраз: «надавати Абонентам Умови на скид згідно з цими Правилами»; «(при розгляді матеріалів для видачі Умов на скид)»; «відмовити у видачі Умов на скид, якщо в наданих матеріалах не враховані вимоги Правил та Водоканалу»; «а також оформлення Умов на скид»;
пункт 2.4. у частині: «отримати Умови на скид та укласти Договір з Водоканалом відповідно до статей 19, 20 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання"» та у частині: «та в установленому порядку переоформити в Водоканалі паспорт водного господарства, отримати Умови на скид»;
пункт 2.5. у частині фрази: «Умов на скид»;
пункт 3.1.4. у частині фрази: «отримати у Водоканалі Умови на скид»;
пункт 3.3. - повністю;
пункт 3.3.1.-повністю;
пункт 3.3.2. - повністю;
пункт 3.3.3. - повністю;
пункт 3.3.4. - повністю;
пункт 3.3.5. - повністю;
пункт 3.3.6. - повністю;
пункт 4.6., у частині фрази «Якщо відповідального за суміш стічних вод Абонента визначити не вдалося, Умови на скид оформлюються кожним Абонентом (субабонентом) окремо з визначенням КК Абонента»;
пункт 5.2. у частині фрази «і зазначають їх в Умовах на скид»;
пункт 5.3. - повністю;
пункт 7.4. у частині «або Умовами на скид для Абонента»;
пункт 8.1. - повністю;
пункт 8.2. - повністю;
підпункт «а» пункту 8.6. - повністю;
додаток 2 до Правил приймання стічних вод абонентів у систему каналізації міста Києва, затверджених розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 12.10.2011 року № 1879 «Умови на скид стічних вод у систему каналізації м. Києва» - повністю.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 10 березня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 15 квітня 2025 року об 11:00 год. Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача Приватне акціонерне товариство «АКЦІОНЕРНА КОМПАНІЯ «КИЇВВОДОКАНАЛ».
28 березня 2025 року засобами електронного зв'язку представником позивача подано до суду заяву про залишення позовної заяви без розгляду.
У підготовче засідання, призначене на 15 квітня 2025 року об 11:00 год. з'явилися представники позивача та третьої особи, представник відповідача не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Разом з цим, представником позивача подана до суду заява про розгляд справи у порядку письмового провадження, представник третьої особи Приватного акціонерного товариства «АКЦІОНЕРНА КОМПАНІЯ «КИЇВВОДОКАНАЛ» не заперечував проти розгляду справи у письмовому провадженні.
Частинами першою та дев'ятою статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що неприбуття у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Згідно з частинами першою, четвертою статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України, суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою відео-та (або) звукозаписувального технічного засобу в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.
У разі неприбуття у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Таким чином, розгляд питання про залишення позовної заяви без розгляду у справі №320/10639/25 здійснюється у письмовому провадженні.
Розглянувши заяву представника позивача, дослідивши матеріали адміністративного позову, суд зазначає наступне.
Статтею 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси і просити про їх захист.
Згідно частин 1 - 3 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до пункту третього частини 3 статті 44 КАС України учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
З аналізу зазначених правових норм вбачається, що заявнику, як ініціатору процесу, законодавцем надано широке коло процесуальних прав щодо можливості подання заяв та клопотань, які він може використовувати на власний розсуд, не допускаючи при цьому зловживань. Заява про залишення без розгляду позову, є одним із різновидів таких заяв та клопотань.
Пунктом п'ятим частини 1 статті 240 КАС України встановлено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо надійшла заява позивача про залишення позову без розгляду.
Залишення позовної заяви без розгляду це форма вирішення справи без ухвалення остаточного рішення у зв'язку з виникненням обставин, які перешкоджають її розгляду, але можуть бути усунуті в майбутньому.
Зазначені обставини можуть свідчити про втрату позивачем інтересу до вирішення справи, а вирішення спору без позивача при таких обставинах є порушенням такої із засад адміністративного судочинства, як диспозитивність. Поняття диспозитивності виходить із латинського Dispono розпоряджаюся, та означає надання особам, які беруть участь у справі, можливості вільно розпоряджатися своїми матеріальними та процесуальними правами на власний розсуд. Сутність цього принципу ґрунтується на таких, зокрема, положеннях: хто хоче здійснити свої права, повинен сам потурбуватися про це; особа, який належить право, може від нього відмовитися; нікого не можна примушувати пред'явити позов проти своєї волі.
Суд зазначає, що звернення із заявою про залишення позовної заяви без розгляду є імперативним правом позивача, закріпленим в пункті 5 частини 1 статті 240 КАС України, при цьому суд не зобов'язаний з'ясовувати причини та підстави звернення з такою заявою. Зазначена заява не обмежує прав учасників справи і не перешкоджає повторному зверненню позивача з аналогічним позовом.
Відповідно до частини другої статті 240 КАС України заява про залишення позову без розгляду може бути подана лише до початку розгляду справи по суті.
Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку про можливість задоволення вказаної вище заяви та залишення у зв'язку з цим позовної заяви без розгляду.
Керуючись статтями 44, 240, 248, 256 КАС України, суд,-
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «СОНЯЧНІ ІНВЕСТИЦІЇ» до Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація), третя особа Приватне акціонерне товариство «АКЦІОНЕРНА КОМПАНІЯ «КИЇВВОДОКАНАЛ» про визнання протиправними та нечинними окремі положення нормативно-правового акту - залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 15 квітня 2025 року.
Суддя Кочанова П.В.