14 квітня 2025 року справа №640/11637/22
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щавінського В.Р., розглянувши в місті Києві у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у м. Києві до Державного підприємства «Науково-дослідний інститут автоматизованих систем у будівництві» про надання дозволу на погашення суми податкового боргу,
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Головне управління ДПС у м. Києві з позовом до Державного підприємства «Науково-дослідний інститут автоматизованих систем у будівництві» про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу Державного підприємства «Науково-дослідний інститут автоматизованих систем у будівництві» за рахунок майна платника, що перебуває у податковій заставі.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.08.2022 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.08.2022 позовну заяву Головного управління ДПС у м. Києві повернуто позивачу в частині вимог про надання дозволу на погашення податкового боргу Державного підприємства «Науково-дослідний інститут автоматизованих систем у будівництві», що виник: у період з 30.11.2013 по 20.10.2016 по земельному податку з юридичних осіб в сумі 9 728,42 грн та виник у період з 30.10.2013 по 29.08.2016 по податку на додану вартість у сумі 1 016 260,04 грн, за рахунок майна боржника, що перебуває у податковій заставі.
Законом України від 13.12.2022 №2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» (далі - Закон №2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.
Відповідно до п. 2 Прикінцевих та перехідних Закону №2825-IX, з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
На виконання вимог зазначених приписів, Окружним адміністративним судом міста Києва адміністративну справу №640/11637/22 скеровано за належністю до Київського окружного адміністративного суду.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, головуючим суддею визначено Щавінського В.Р.
На підставі ухвали суду від 11.04.2024 дану справу прийнято до провадження судді Щавінського В.Р. та вирішено її розгляд здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що згідно з даними податкового обліку у відповідача утворилася заборгованість перед бюджетом. Податкові органи в силу закону від імені держави здійснюють функції з контролю за своєчасністю, правильністю нарахування та сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів), а також стягнення з платників податків заборгованості перед бюджетами та державними цільовими фондами, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом.
Відповідач правом на надання відзиву не скористався, про відкриття провадження у справі був проінформований належним чином.
Суд також бере до уваги, що на виконання Закону України «Про доступ до судових рішень» від 22.12.2005 №3262-ІV, вищевказану ухвалу суду оприлюднено також і в Єдиному державному реєстрі судових рішень. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.
Відповідно до частини 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши наявні у матеріалах справи докази та з'ясувавши обставини справи, суд вважає, що даний адміністративний позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, станом на 22.08.2022, згідно з даними інформаційно-комунікаційне системи органів ДПС, по ДП «Державний науково-дослідний інститут автоматизованих систем у будівництві» (код ЄДРПОУ 02498180) обліковуються податковий борг, у розмірі 2 033 775,84 грн, а саме:
- ?з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів, робіт, послуг (ККДБ 14060100) у розмірі 2 024 029,31 грн, який виник у зв?язку із несплатою самостійно задекларованих податкових зобов?язань та штрафних санкцій;
- з земельному податку з юридичних осіб (ККДБ 18010500) у розмірі 9728, 42 грн, який виник у зв?язку з несплатою самостійно задекларованих податкових зобов?язань та штрафних санкцій;
- ?з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати (ККДБ 11010100) у розмірі 18.11 грн, який виник у зв?язку з несплатою штрафних санкцій.
Податковим органом до ДП ДНДІАСБ (код ЄДРПОУ: 02498180) виставлено податкову вимогу №191-22 від 28.03.2013 на загальну суму 398 899,64 грн.
Крім того, Головним управлінням ДПС у місті Києві здійснено опис майна у податкову заставу та складено акт опису майна від 31.10.2013 №4.
Разом з тим, у зв?язку з наявністю податкового боргу у ДП ДНДІАСБ (код ЄДРПОУ: 02498180), Головним управлінням ДПС у місті Києві вжито заходів щодо стягнення боргу в судовому порядку. Зокрема, Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про стягнення з відповідача податкового боргу у розмірі 2 030 665,23 грн.
Зазначена заборгованість відповідачем у добровільному порядку не сплачена, що і стало підставою для звернення до суду з відповідним позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, які виникли між сторонами спору, суд зазначає наступне.
Суд звертає увагу, що дослідженню підлягає обставина наявності підстав для погашення суми заборгованості за рахунок майна платника, що перебуває у податковій заставі у розмірі 1004676,77 грн. Інша частина боргу заявлена позивачем до стягнення з пропуском встановленого строку, що встановлено ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.08.2022 у даній справі.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права та обов'язки платників податків, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України) від 02.12.2010 №2755-VI.
Положеннями підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
За приписами пункту 87.1 статті 87 ПК України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.
Згідно пункту 87.2 статті 87 ПК України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.
В силу вимог пункту 87.3 статті 87 ПК України не можуть бути використані як джерела погашення податкового боргу платника податків:
- майно платника податків, надане ним у заставу іншим особам (на час дії такої застави), якщо така застава зареєстрована згідно із законом у відповідних державних реєстрах до моменту виникнення права податкової застави;
- майно, яке належить на правах власності іншим особам та перебуває у володінні або користуванні платника податків, у тому числі (але не виключно) майно, передане платнику податків у лізинг, оренду, схов (відповідальне зберігання), ломбардний схов, на комісію (консигнацію); давальницька сировина, надана підприємству для переробки, крім її частини, що надається платнику податків як оплата за такі послуги, а також майно інших осіб, прийняті платником податків у заставу чи заклад, довірче та будь-які інші види агентського управління;
- майнові права інших осіб, надані платнику податків у користування або володіння, а також немайнові права, у тому числі права інтелектуальної (промислової) власності, передані в користування такому платнику податків без права їх відчуження;
- кошти кредитів або позик, наданих платнику податків кредитно-фінансовою установою, що обліковуються на позичкових рахунках, відкритих такому платнику податків, суми акредитивів, що виставлені на ім'я платника податків, але не відкриті, суми авансових платежів та попередньої оплати за контрактами підприємств суднобудівної промисловості (клас 35.11 група 35 КВЕД ДК 009:2005), отримані від замовників морських та річкових суден та інших плавучих засобів;
- майно, включене до складу цілісних майнових комплексів державних підприємств, які не підлягають приватизації, у тому числі казенних підприємств. Порядок віднесення майна до такого, що включається до складу цілісного майнового комплексу державного підприємства, встановлюється Фондом державного майна України;
- майно, вільний обіг якого заборонено згідно із законодавством України;
- майно, що не може бути предметом застави відповідно до Закону України «Про заставу»;
- кошти інших осіб, надані платнику податків у вклад (депозит) або довірче управління, а також власні кошти юридичної особи, що використовуються для виплат заборгованості з основної заробітної плати за фактично відпрацьований час фізичним особам, які перебувають у трудових відносинах з такою юридичною особою.
У відповідності до пункту 89.3 статті 89 ПК України майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.
До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.
Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг.
Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Відмова платника податків від підписання акта опису майна, на яке поширюється право податкової застави, не звільняє такого платника податків від поширення права податкової застави на описане майно. У такому випадку опис здійснюється у присутності не менш як двох понятих.
Згідно пункту 89.5 статті 89 ПК України у разі якщо на момент складення акта опису майно відсутнє або його балансова вартість менша від суми податкового боргу, право податкової застави поширюється на інше майно, на яке платник податків набуде право власності у майбутньому до погашення податкового боргу в повному обсязі.
За приписами пунктів 95.1- 95.3 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплаченого юридичними особами, які є власниками нежитлових об'єктів нежитлової нерухомості та орендної плати з юридичних осіб, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.
Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Як вбачається з матеріалів справи, податковим органом було складено Акт опису майна відповідача у податкову заставу та зареєстровано в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна обтяження рухомого майна відповідача на підставі означеного акта.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду у постанові від 18.11.2021 по справі №200/8357/19-а зазначив наступне: «...ПК України визначені обов'язкові умови (обставини), наявність яких в своїй сукупності зумовлює виникнення у податкового органу права на звернення до суду із даним позовом, а саме: наявність у платника податків боргу зі сплати податків (зборів, обов'язкових платежів); сума заборгованості платника податків на момент звернення податкової служби до суду із позовом про надання дозволу на погашення боргу за рахунок майна платника має бути узгодженою у встановленому законодавством порядку; відсутність коштів на рахунках платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків; наявність майна платника податків - боржника у податковій заставі.
Лише сукупність вказаних обставин наділяє податковий орган правом на звернення до суду із позовом про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків.
При зверненні до суду з вимогою про надання дозволу на погашення заборгованості за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, податковий орган повинен обґрунтувати в першу чергу недостатність у такого платника грошових коштів - готівкових чи на рахунках у банку, достатніх для повного погашення його боргу перед бюджетом, а також зазначити, які заходи вжив податковий орган для того, щоб погасити борг платника за рахунок належних йому коштів та чим це підтверджується».
Судом встановлено, що ГУ ДПС у м. Києві вживалися заходи, спрямовані на погашення боргу платника за рахунок належних йому коштів. Податковим органом надіслано податкову вимогу та до банківських установ надіслано інкасові доручення на суму податкового боргу, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями платіжних інструкцій.
Так, з метою вирішення справи про стягнення коштів на користь бюджету та виконання податкових зобов?язань відповідачем, ГУ ДПС у м. Києві неодноразово вживались заходи, зокрема оформлювались інкасові доручення (копії додаються до матеріалів позовної заяви), з метою примусового списання коштів з розрахункових рахунків платника податків. Проте, банк відмовляв у прийнятті до виконання вище зазначених доручень у зв?язку із відсутністю коштів на рахунках платника.
Водночас відповідачем не надано жодних пояснень та доказів, якими б спростовувалися означені вище обставини.
Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що ГУ ДПС у м. Києві належним чином здійснило усі необхідні заходи, що передують зверненню контролюючого органу до суду щодо надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі у розмірі 1004676,77 грн.
У свою чергу, право контролюючого органу на звернення до суду щодо отримання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна, як зазначалося, виникає виключно у разі встановлення відсутності коштів на рахунках боржника під час процедури стягнення такого боргу. Якщо ж така процедура не була застосована контролюючим органом, то право на погашення податкового боргу за рахунок майна не виникає.
Водночас, матеріалами справи підтверджується, що з метою стягнення коштів боржника, позивачем до банківських установ направлялись інкасові доручення, які були повернуті без виконання через відсутність коштів на рахунках платника.
Враховуючи викладене та з огляду на наявність у ДП ДНДІАСБ несплаченого податкового боргу у розмірі 1004676,77 грн, відсутність коштів на рахунках відповідача у банках, наявність у відповідача майна, яке перебуває у податковій заставі, та з урахуванням подання контролюючим органом інкасових доручень у сукупності з іншими доказами є достатнім для висновку про вжиття позивачем всіх залежних від нього заходів для стягнення відповідного боргу, суд доходить висновку, що заява Головного управління ДПС у м.Києві про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок коштів отриманих від продажу майна, що перебуває у податковій заставі, підлягає задоволенню.
Відповідно до частини другої статті 139 КАС України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 КАС України, суд
1. Адміністративний позов задовольнити.
2. Надати дозвіл на погашення суми податкового боргу у розмірі 1004676 (один мільйон чотири тисячі шістсот сімдесят шість) грн 77 коп. з Державного підприємства «Державний науково-дослідний інститут автоматизованих систем в будівництві» (код ЄДРПОУ 02498180) за рахунок майна платника, що перебуває у податковій заставі.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Щавінський В.Р.