(про залишення заяви про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності без задоволення)
15 квітня 2025 року м. Житомир справа № 240/29955/23
категорія 112010201
Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Шимоновича Р.М., розглянувши заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправним рішення,
встановив:
У провадженні Житомирського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа №240/29955/23.
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 08.07.2024 адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо обмеження пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії з 01.01.2018 без обмеження максимальним розміром.
Визнано протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві у проведенні ОСОБА_1 перерахунку з 01.04.2019 його пенсії з урахуванням складових, встановлених довідкою Міністерства внутрішніх справ від 19.10.2021 №22/6-6157.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 з 01.04.2019 його пенсії з урахуванням усіх складових грошового забезпечення, відповідно до довідки Міністерства внутрішніх справ від 19.10.2021 №22/6-6157.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови ОСОБА_1 у нарахуванні та виплаті щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000,00 грн, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб".
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити з 13.04.2023 нарахування та виплату ОСОБА_1 щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000,00 грн, у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб".
У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на користь ОСОБА_1 понесені витрати на правничу допомогу у розмірі 2000,00 грн. (дві тисячі гривень).
Позивач звернувся до суду із заявою в порядку ст.383 Кодексу адміністративного судочинства України про визнання протиправними рішень, дій та бездіяльності, вчинених Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві на виконання рішення суду у справі №240/29955/23 , у якій просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо не виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 08.07.2024 у справі №240/29955/23;
-зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві вжити заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 08.07.2024 у справі №240/29955/23 в частині здійснення ОСОБА_1 перерахунку та виплати пенсії з 01.01.2018 без обмеження максимальним розміром, що встановлений у ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві протягом десяти календарних днів з дня набрання ухвалою законної сили повідомити Житомирський окружний адміністративний суд про вжиті на виконання ухвали заходи щодо виконання рішення суду від 08.07.2024 у справі №240/29955/23 в частині здійснення ОСОБА_1 перерахунку та виплати пенсії з 01.01.2018 без обмеження максимальним розміром.
Керуючись приписами ч.9 ст.205 КАС України та ч.5 ст.383 КАС України, суд вважає за можливе розглянути заяву по суті без участі представників сторін в порядку письмового провадження та на підставі наявних в матеріалах справи письмових доказів.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що зазначене рішення Житомирського окружного адміністративного суду набрало законної сили відповідно до ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Житомирським окружним адміністративним судом видано виконавчі листи на виконання рішення у цій справі.
27.11.2024 державним виконавцем винесено постанову у виконавчому провадженні №76642415 про відкриття виконавчого провадження, якою зобов?язано відповідача виконати рішення суду протягом 10 робочих днів. Копію постанови направлено сторонам виконавчого провадження.
21.02.2025 у виконавчому провадженні №76642415 винесено постанову про накладення на відповідача штрафу у розмірі 5100 грн. та попереджено про кримінальну відповідальність за невиконання рішення суду та повторно зобов?язано відповідача виконати рішення суду протягом 10 робочих днів.
Представником позивача направлено відповідачу адвокатський запит від 28.02.2023 з проханням надати інформацію про вжиті Головним управлінням Пенсійного фонду України у м. Києві заходи направлені на виконання вимог державного виконавця, що викладені у постанові від 21.02.2025 у виконавчому провадженні №76642415 в частині здійснення ОСОБА_1 перерахунку та виплати пенсії з 01.01.2018 без обмеження максимальним розміром.
Листом від 06.03.2025 за №2600-0202-8/39507 Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві повідомило, що вимоги державного виконавця виконано та здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2018 без обмеження максимальним розміром.
Разом з тим, відповідач вказав, що починаючи з 01.01.2018 після виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 08.07.2024 по справі №240/29955/23 ОСОБА_1 пенсія виплачувалась в розмірі - 23415,79 грн.
Після виконання судового рішення розмір пенсійної виплати ОСОБА_1 з 01.01.2018 по 29.02.2024 встановлено відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08.07.2011 №3668-VI, та становить 23415,79 грн., а починаючи з 01.03.2024, визначається з урахуваням обмеження максимального розміру відповідно до ст. 43 Закону №2262, оскільки перевищує десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Оскільки з 01.03.2024 було збільшено розмір прожиткового мінімуму для осіб які втратили працездатність з 2093,00 грн. до 2361,00 ОСОБА_1 проведено перерахунок пенсії та встановлено її в розмірі 23610,00 грн.
Зазначено також, що в лютому 2024 року Головним управлінням проведено нарахування пенсії позивачу в межах зобов'язальної частини та здійснено нарахування коштів в сумі 428178,46 грн., виплату яких буде проведено в межах боджетних асигнувань виділених на цю мету.
Не погоджуючись із діями відповідача, вчинених на виконання рішення суду у справі №240/29955/23, позивач звернувся до суду з цією заявою у порядку ст.383 Кодексу адміністративного судочинства України.
Статтею 129 Конституції України встановлено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Таким чином право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень складовою права на справедливий судовий захист.
За змістом частини 1 статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи. Із зазначеного вбачається, що виконуючи рішення суду, відповідач зобов'язаний враховувати обставини встановленні судовим рішенням.
Відповідно до частини 1 статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Аналіз зазначених норм права свідчить, що правовий інститут контролю за виконанням рішення суду, механізм якого визначено у тому числі і приписами статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, підлягає застосуванню виключно у разі наявності протиправних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень щодо виконання рішення суду, що порушує права та законні інтереси позивача.
Отже, застосування судом до суб'єкта владних повноважень приписів статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України, слідує за можливе у разі встановлення факту невиконання таким суб'єктом владних повноважень дій зобов'язального характеру, визначених рішенням суду на користь особи - позивача, що має бути підтверджено відповідними доказами, поданими позивачем.
При цьому, в контексті розуміння вимог чинного законодавства дії суб'єкта владних повноважень - це активна поведінка суб'єктів владних повноважень, яка може мати вплив на права, свободи та інтереси фізичних та/чи юридичних осіб.
Позивач звернувся до суду із вимогами в порядку статті 383 КАС України, з підстав обмеження доплати розміру пенсії до виплати.
Разом з тим, суд акцентує увагу на тому, що при встановленні неналежного та/або несвоєчасного виконання обов'язкових дій, важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов'язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням. Крім того, потрібно з'ясувати юридичний зміст, значимість, тривалість та межі протиправної бездіяльності та/або дії, її фактичні підстави, а також шкідливість/протиправність для прав та інтересів заінтересованої особи.
Згідно зі ст.129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Відповідно до ст.370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
З наведеного слідує, що рішення суду, яке набрало законної сили є обов'язковим для учасників справи. Це забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" від 02 червня 2016 року № 1404-VIII (Закон №1404-VIII ).
Відповідно до ч.6 ст.26 Закону №1404-VIII встановлено, що при виконанні рішень, за якими боржник зобов'язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець при винесенні постанови про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню).
Після закінчення наданого строку, державний виконавець перевіряє виконання рішення суду. У разі невиконання рішення суду, державним виконавцем складається акт, після чого виноситься постанова про накладання штрафу в якій зазначає розмір штрафу, вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів та попередження про кримінальну відповідальність.
У разі повторного невиконання рішення державним виконавцем складається акт, після чого виноситься постанова про накладання штрафу в якій зазначає розмір штрафу та попередження про кримінальну відповідальність, після чого звертається до органу досудового розслідування з повідомленням про вчинення боржником кримінального правопорушення за ст. 382 Кримінального кодексу України.
Положеннями статті 18 Закону №1404-VIII передбачено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Натомість, суд вважає за необхідне наголосити, що позивачем не надано суду доказів, що державним виконавцем використано всі передбачені чинним законодавством засоби щодо належного та повного виконання судового рішення, а відтак, звернення позивача із заявою в порядку ст.383 КАС України до суду є передчасним, оскільки повнота та правомірність виконання рішення суду у порядку Закону №1404-VIII першочергово підлягає контролю зі сторони державного виконавця.
З огляду на наведене, з урахуванням відсутності доказів здійснення усіх дій державним виконавцем, що спрямовані на виконання рішення суду, заява в порядку ст.383 КАС України визнається передчасною, а тому у її задоволенні слід відмовити.
Керуючись статтями 243, 248, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
Заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 08.07.2024 в адміністративній справі № 240/29955/23 - залишити без задоволення.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя Р.М.Шимонович