Україна
Донецький окружний адміністративний суд
15 квітня 2025 року Справа№200/1887/25
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Стойки В.В., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Територіального Управління Державної судової адміністрації в Донецькій області (Донецька область, м. Слов'янськ, вул. Незалежності (Добровольского), 2, ЄДРПОУ 26288796) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Територіального Управління Державної судової адміністрації в Донецькій області в якому просив:
визнати протиправними дії Територіального Управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області щодо відмови ОСОБА_1 у видачі довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 01.01.2024р., виходячи з базового розміру посадового окладу судді місцевого суду 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб у розмірі 3028грн.станом на 2024р.;
зобов'язати Територіальне Управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області (ЄДРПОУ 26288796, вул. Незалежності,2 м. Слов'янськ Донецької області) видати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , мешкає: АДРЕСА_1 ) довідку про судову винагороду, для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 01.01.2024р., виходячи з базового розміру посадового окладу судді місцевого суду 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, у розмірі 3028грн. станом на 01.01.2024р.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач є суддею у відставці, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області та отримує довічне грошове утримання судді у відставці. Позивач звернувся до відповідача із заявою про видачу довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного грошового утримання судді у відставці, оскільки прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2024 встановлено у розмірі 3028,00 грн.
Однак, листом від 12.03.2025р. відповідач відмовив позивачу у видачі зазначеної довідки, так як на даний час не має правових підстав для надання довідкм для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці. Позивач вважає такі дії відповідача протиправними та такими, що порушують його право на отримання належного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі, встановленому законодавством України.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 21.03.2025 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, без проведення судового засідання та повідомлення осіб (виклику) учасників справи. В ухвалі було запропоновано відповідачу у п'ятнадцятиденний строк з моменту отримання ухвали про відкриття провадження у справі надати суду відзив на позовну заяву зі всіма доказами на його підтвердження, які наявні у відповідача.
07.04. 2025 року до суду надійшов відзив на позов, в якому представник відповідача зазначив, що статтею 7 Закону України від 09.11.2023 №3460-ІХ «Про Державний бюджет України на 2024 рік» встановлено, що 2024 році прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді з 1 січня також складає 2102 грн. Отже, вказаними Законами запроваджено розрахункову величину для визначення базового розміру посадового окладу судді, яка станом на 01.01.2024 складає 2102 гривні. Зазначені положення є чинними, неконституційними не визнавались та не скасовувались, а тому підлягають застосуванню. Таким чином територіальне управління не має підстав для видачу позивачу довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці із розміром суддівської винагороди, зазначеної позивачем. Враховуючи викладене, представник відповідача просив відмовити в задоволенні позову у повному обсязі.
Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 є суддею у відставці Слов'янського міськрайонного суду Донецької області та з 2016р. отримує щомісячне довічне грошове утримання з 2016р., яке складає у розмірі 90% суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. З 2016р. ж перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області та отримує щомісячне довічне грошове утримання відповідно до Закону України «Про судоустрій та статус суддів».
12.03.2025 року позивач звернувся до територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області із заявою про надання довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, обчисливши розмір суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді з 01.01.2024, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 3028,00грн. відповідно.
Листом від 12.03.2025 року відповідач відмовив у видачі зазначеної довідки, оскільки у 2024 році прожитковий мінімум для працездатних осіб, який, застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді становить 2102,00 грн. Таким чином з 01.01.2024 суддівська винагорода суддів місцевих судів відповідно до діючого законодавства обраховується від розміру посадового окладу судді, який складає 63060 грн, а доплати обчислюються від цього розміру посадового окладу. Враховуючи викладене, в теперішній час не має правових підстав для надання позивачу довідки для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці із розміром суддівської винагороди, зазначеною у зверненні.
Вважаючи протиправними дії відповідача щодо відмови у видачі довідки, позивач звернувся з позовом до суду.
Вирішуючи даний спір, суд виходить з такого.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Статтею 43 Конституції України, серед іншого, визначено, що кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.
На підставі статті 130 Конституції України держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя. Розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.
Однією з гарантій належного здійснення правосуддя є створення необхідних умов для діяльності суддів, їх правового, соціального захисту та побутового забезпечення.
Визначені Конституцією України та спеціальним законодавчим актом (Законом України "Про судоустрій і статус суддів") гарантії незалежності суддів є невід'ємним елементом їхнього статусу, поширюються на всіх суддів України та є необхідною умовою здійснення правосуддя неупередженим, безстороннім і справедливим судом.
Конституційний принцип незалежності суддів означає також конституційно обумовлений імператив охорони матеріального забезпечення суддів від його скасування чи зниження досягнутого рівня без відповідної компенсації як гарантію недопущення впливу або втручання у здійснення правосуддя.
Організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд регулює Закон України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 №1402-VIII (далі - Закон №1402-VIII).
Згідно з частинами 3, 4 статті 142 Закону №1402-VIII щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.
У разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.
Пунктом 1 розділу IV Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.01.2008 №3-1, передбачено, що перерахунок щомісячного довічного грошового утримання проводиться відповідно до частини 4 статті 142 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", частини 2 статті 27 Закону України "Про Конституційний Суд України" органами, що призначають щомісячне довічне грошове утримання.
Відповідно до частини 1 статті 135 Закону №1402-VIII суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.
За частиною 2 статті 135 Закону № 1402-VIII суддівська винагорода виплачується судді з дня зарахування його до штату відповідного суду, якщо інше не встановлено цим Законом. Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.
Як слідує з положень пункту 1 частини 3 статті 135 Закону №1402-VIII (що за рішенням Конституційного Суду №4-р/2020 від 11.03.2020, діє у редакції Закону України від 06.12.2016 №1774-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України"), базовий розмір посадового окладу судді місцевого суду становить 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.
Отже, розмір посадового окладу судді, який є складовим елементом суддівської винагороди, напряму залежить від прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян урегульовано Законом України від 15.07.1999 № 966-XIV "Про прожитковий мінімум" (далі -№966-XIV), відповідно до статті 1 якого прожитковий мінімум - це вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я набору продуктів харчування (далі - набір продуктів харчування), а також мінімального набору непродовольчих товарів (далі - набір непродовольчих товарів) та мінімального набору послуг (далі - набір послуг), необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.
Прожитковий мінімум визначається нормативним методом у розрахунку на місяць на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років; дітей віком від 6 до 18 років; працездатних осіб; осіб, які втратили працездатність. До працездатних осіб відносяться особи, які не досягли встановленого законом пенсійного віку.
У змісті наведеної норми Закону №966-XIV закріплено вичерпний перелік основних соціальних і демографічних груп населення, стосовно яких визначається прожитковий мінімум. Судді до соціальної демографічної групи населення, стосовно яких прожитковий мінімум повинен встановлюватися окремо, не віднесені.
Статтею 7 Закону України від 15.12.2020 № 1082-IX "Про Державний бюджет України на 2021 рік", разом із встановленням станом на 01.01.2021 прожиткових мінімумів, у тому числі, для працездатних осіб в розмірі 2270,00 грн, введений новий вид прожиткового мінімуму, як "прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді", розмір якого становить 2102,00 грн.
Такі ж норми щодо прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді (2102,00 грн) наявні й в законах України "Про Державний бюджет на 2022 рік", "Про Державний бюджет на 2023 рік", "Про Державний бюджет на 2024 рік".
До 2021 для розрахунку базового розміру посадового окладу застосовувався прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлювався на 01 січня відповідного календарного року, як це передбачено статтею 135 Закону України №1402-VIII.
Суд враховує, що зміни до Закону №1402-VIII в частині, яка регламентує розмір суддівської винагороди у 2024 році, а також у Закон №966-XIV щодо визначення прожиткового мінімуму не вносилися, тож законні підстави для зменшення розміру прожиткового мінімуму, який встановлено для працездатних осіб на 1 січня календарного року, з метою визначення суддівської винагороди, відсутні.
Законом України "Про прожитковий мінімум" не визначений такий вид прожиткового мінімуму, як "прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру судді". При цьому судді також цим Законом не віднесені до соціальної демографічної групи населення стосовно яких прожитковий мінімум повинен встановлюватись окремо.
Крім того, Закон України "Про Державний бюджет" не повинен містити інакшого чи додаткового правового регулювання правовідносин, що охоплюються предметом регулювання інших законів України, особливо тієї сфери суспільних відносин, для яких діють спеціальні норми.
Законом №1402-VIII закріплено, що для визначення розміру суддівської винагороди до уваги може братися лише прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року. Оскільки указана конституційна гарантія незалежності суддів не може порушуватися і змінюватися без внесення відповідних змін до закону про судоустрій, суддівська винагорода не може обчислюватися із застосуванням величини, відмінної від тієї, що визначена Законом №1402-VIII.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 27.07.2023 у справі 240/3795/22, від 02.08.2023 у справі №560/5597/22 та від 15.08.2023 у справі №120/19262/21-а.
Крім того суд зазначає, що пунктом 2 розділу IІ Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.01.2008 №3-1 (далі - Порядок №3-1), передбачено, що до заяви про перерахунок щомісячного довічного утримання додається довідка про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці (далі - довідка про суддівську винагороду) видана судом, з якого суддя вийшов у відставку, з урахуванням суддівської винагороди (винагороди судді) судді, який працює на відповідній посаді.
Форма довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці передбачена Додатком 2 до Порядку №3-1.
Згідно з додатком 2 до Порядку №3-1 довідка має містити розмір винагороди діючого судді за відповідною посадою, який складається з: посадового окладу, доплати за вислугу років, доплати за науковий ступінь, доплати за роботу, що передбачає доступ до державної таємниці, щомісячної доплати відповідно до частини шостої статті 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Отже відповідач, як розпорядник бюджетних коштів місцевих судів, видає довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за формою, згідно з Додатком 2 до Порядку № 3-1.
Зважаючи на викладене, відповідач протиправно відмовив у видачі довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 01.01.2024 у відповідності до вимог частини 2 статті 130 Конституції України та статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", обчисливши розмір суддівської винагороди, яка враховується при перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб: з 01.01.2024 року у розмірі 3028,00 грн.
Відтак для реалізації права позивача на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання, у зв'язку із зміною (збільшенням) базового посадового окладу судді місцевого суду з 01.01.2024, слід зобов'язати відповідача видати позивачу довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 01.01.2024 у відповідності до вимог частини 2 статті 130 Конституції України та статті 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", обчисливши розмір суддівської винагороди, яка враховується при перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб: з 01.01.2024 року у розмірі 3028,00 грн.
Таким чином, у спірних правовідносинах, на думку суду, відповідач діяв з порушенням меж повноважень, визначених Законами України, необґрунтовано та не пропорційно, чим порушив вимоги ст. 18 Конституції України та ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, за якими органи державної влади та органи місцевого самоврядування, в тому числі, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також обґрунтовано і пропорційно.
Відповідно до ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Доказів, які б доводили необґрунтованість заявленого позову, відповідач суду не надав, а отже позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до частин 1, 3, 8 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір в розмірі 1211, 20грн. Втім, при зверненні до суду позивач мав сплатити 968, 96 грн (1 211, 20 * 0. 8), адже позов був поданий в електронній формі.
Таким чином судовий збір у розмірі 968, 96 грн підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача.
Щодо надміру сплаченого судового збору, суд роз'яснює, що відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України “Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 32, 139, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Територіального Управління Державної судової адміністрації в Донецькій області (Донецька область, м. Слов'янськ, вул. Незалежності (Добровольского), 2, ЄДРПОУ 26288796) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити.
Визнати протиправними дії Територіального Управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області щодо відмови ОСОБА_1 у видачі довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 01.01.2024р., виходячи з базового розміру посадового окладу судді місцевого суду 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб у розмірі 3028грн.станом на 2024р.
Зобов'язати Територіальне Управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області (ЄДРПОУ 26288796, вул. Незалежності,2 м. Слов'янськ Донецької області) видати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , мешкає: АДРЕСА_1 ) довідку про судову винагороду, для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 01.01.2024р., виходячи з базового розміру посадового окладу судді місцевого суду 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, у розмірі 3028грн. станом на 01.01.2024р.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області (місцезнаходження: 84112, Донецька область, м. Слов'янськ, вул. Незалежності, буд. 2, код ЄДРПОУ 26288796) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 968 (дев'ятсот шістдесят вісім) гривень 96 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справа розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя В.В. Стойка