Справа № 297/838/22
16 квітня 2025 року м. Берегове
Берегівський районний суд Закарпатської області в особі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченої ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021071060000371 від 28.09.2021 року, яке поступило з обвинувальним актом по обвинуваченню:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки та мешканки АДРЕСА_1 , громадянки України, непрацюючої, неодруженої, маючої на утриманні одну неповнолітню дитину, раніше не судимої,
за ч. 2 ст. 332 КК України,
ОСОБА_4 , усвідомлюючи протиправність своїх дій та їх караність, діючи з прямим умислом, направленим на незаконне переправлення осіб через державний кордон України за попередньою змовою з ОСОБА_5 та невстановленими досудовим розслідуванням особами, 25 січня 2022 року підшукала автомобіль, на якому повинна була здійснюватися доставка нелегальних мігрантів безпосередньо до державного кордону та домовилась про його оренду.
В подальшому, наступного дня 26 січня 2022 року в невстановлений точний час, рухаючись на автомобілі марки «SKODA FABIA», реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_4 підібрала у невстановленому місці у Рахівському районі ОСОБА_5 , який повинен був виконувати роль провідника, після того останні супроводжували раніше орендований нею автомобіль марки «VOLKSWAGEN POLO», реєстраційний номер НОМЕР_2 , безпосередньо до місця передачі нелегальних мігрантів неподалік гірськолижного курорту «Буковель».
В подальшому, цього ж дня близько 22 години з невстановленого на даний час транспортного засобу до автомобіля марки «VOLKSWAGEN POLO», реєстраційний номер НОМЕР_2 , було поміщено чотирьох громадян Афганістану, а саме: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яких з метою незаконного переправлення через державний кордон, водій автомобіля марки «VOLKSWAGEN POLO», реєстраційний номер НОМЕР_2 , у супроводі ОСОБА_4 , яка рухалась на автомобілі марки «SKODA FABIA», реєстраційний номер НОМЕР_1 , разом з ОСОБА_5 перевіз до м. Берегове, з метою вичікування слушного часу для переправлення вищевказаних чотирьох осіб Афганістану через кордон України до Угорщини.
Надалі, 27 січня 2022 року близько 06 години ОСОБА_4 разом з ОСОБА_5 під'їхали до автомобіля марки «VOLKSWAGEN POLO», реєстраційний номер НОМЕР_2 , в якому знаходилися вищезазначені нелегальні мігранти, одягнули останніх у камуфльований білий одяг, після чого в аналогічний одяг одягнувся ОСОБА_5 та останні, діючи за заздалегідь обумовленим планом, який полягав у тому, що ОСОБА_10 доправляє ОСОБА_5 в безпосередню близькість до державного кордону, неподалік оздоровчо-рекреаційного комплексу «Косино» у Берегівському районі. Після чого водій автомобіля марки «VOLKSWAGEN POLO», реєстраційний номер НОМЕР_2 , доставляє нелегальних мігрантів до ОСОБА_5 , який з метою уникнення прикордонних нарядів Державної прикордонної служби України, через поле мав перевести вказану групу до державного кордону України з Угорщиною та перетнути його. Близько 07 години на вказаних двох автомобілях вирушили з м. Берегове на реалізацію свого плану, однак приїхавши до оздоровчо-рекреаційного комплексу «Косино» були викриті працівниками УСБУ в Закарпатській області, а ОСОБА_5 разом з нелегальними мігрантами був затриманий.
Доказами на підтвердження встановлених обставин є наступне.
Так, обвинувачена ОСОБА_4 в судовому засіданні свою вину не визнала та показала, що в день її затримання вона на орендованому автомобілі, за власно зароблені за кордоном кошти, підвозила ОСОБА_5 на його прохання до смт. Вилок, оскільки це було їй по шляху. Зазначивши, що частко користувалася орендою різних автомобілів. Оскільки у неї не працювала геолокація, маршрут руху показував ОСОБА_5 .. Під час вказаної поїздки, можливо вони зупинялись на автозаправній станції, де виходила до туалету, а ОСОБА_5 залишався в машині. Обвинувачена ОСОБА_4 зазначила, що про маскувальні халати їй невідомо. При цьому, не виключила можливість того, що під час перебування ОСОБА_5 в автомобілі самого, він міг щось покласти до багажнику автомобіля, в я кому вони пересувались. Крім цього, зазначила, що під час поїздки ОСОБА_5 ні з ким не розмовляв, а лише переписувався по телефону. Також, пояснила, що ОСОБА_5 був одягнутий в одяг темного кольору та ніяких грошових коштів вона не отримувала. Разом з цим, обвинувачена ОСОБА_4 впізнала себе на одному фрагменті відеозапису з досліджених в судовому засіданні DVD-R дисків.
Незважаючи на невизнання обвинуваченою ОСОБА_4 вчинення кримінального правопорушення, її вина повністю доведена наступним.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_11 показав, що в січні 2022 року до нього зателефонувала жінка, якою є обвинувачена ОСОБА_4 з приводу оренди автомобіля. Так, ця жінка приїхала за домовленою адресою та після огляду автомобіля оплатила послугу оренди за 10 днів, а також дала завдаток у сумі 200 Євро. По спливу 10-денного строку він зателефонував їй щоб дізнатися чи буде продовжуватися оренда автомобіля. Вказана жінка повідомила, що буде продовжувати оренду автомобіля та перерахувала кошти в розмірі 7200 гривень на вказаний ним картковий рахунок. Через 10 днів знову було продовжено оренду та перераховано на картковий рахунок грошові кошти в розмірі 7200 гривень. Однак, 31 січня 2022 року на його телефонний дзвінок ніхто не відповів та через деякий час він дізнався від прикордонників, що його автомобіль знаходиться в Берегівському РВП. Крім цього, свідок зазначив, що ОСОБА_4 брала в оренду автомобіль марки «SKODA FABIA» 2004 чи 2005 року випуску, реєстраційний номер починався як « НОМЕР_3 ..», а далі не пам'ятає.
Вина обвинуваченої ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 332 КК України підтверджена також і дослідженими судом письмовими доказами.
Відповідно до п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 1 листопада 1996 року «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» зазначено, що згідно ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а також на доказах, одержаних незаконним шляхом.
Докази повинні визнаватися такими, що одержані незаконним шляхом наприклад тоді коли їх збирання і закріплення здійснено або з порушенням гарантованих Конституцією України прав людини і громадянина, встановленого кримінально процесуальним законодавством порядку, або не уповноваженою на це особою чи органом або за допомогою дій, не передбачених процесуальними нормами.
Нормою ст. 19 Конституції України, яка є нормою прямої дії передбачено, що державні органи та службові особи зобов'язані діяти тільки у межах своїх повноважень та у передбачений законами України спосіб.
Постановою прокурора Берегівської окружної прокуратури про виділення матеріалів з кримінального провадження від 28 вересня 2021 року виділено із матеріалів кримінального провадження №12021071060000364 в кримінальне провадження за № 12021071060000371 копії всіх наявних документів у кримінальному провадженні (том 2 а.с. 46-47).
На підставі наведеного були внесені відомості про кримінальне правопорушення до ЄРДР за № 12021071060000371 від 28.09.2021 року та правовою кваліфікацією злочину ч. 2 ст. 332 КК України (том 2 а.с. 44).
Згідно Витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження за №12021071060000364 вбачається, що 17 вересня 2021 року о 08 годині 11 хвилині на адресу Берегівського РВП надійшло повідомлення, що за адресою: с. Гетен, вул. Центральна, Берегівського району, співробітниками Служби Безпеки України затримано групу нелегальних мігрантів в кількості 8 чоловік. Дані особи намагались незаконно перетнути державний кордон. (том 2 а.с. 48).
Протоколом огляду місця події від 27 січня 2022 року та фототаблицями до нього встановлено, що слідчим СВ Берегівського РВП ГУНП в Закарпатській області за участю двох понятих та власника/користувача ОСОБА_5 проведено огляд ґрунтової дороги від дороги сполученням Запсонь-Мала Бийгань М25 повороту у ліву сторону від напрямку с. Мала Бийгань 200 метрів, де виявлено автомобіль марки «VOLKSWAGEN POLO», реєстраційний номер НОМЕР_2 , синього кольору, в середині якого наявні 5 осіб, в маскувальних костюмах білого кольору, серед яких четверо - особи Афганістану та одна особа - водій ОСОБА_5 , в багажнику автомобіля наявні 5 сумок (рюкзаків). На запитання слідчого було отримано відповідь осіб, що останні мали намір перейти державний кордон України. Під час вказаного огляду з показів осіб, також, було встановлено про супровід їхнього руху в напрямку державного кордону автомобіля марки «SKODA FABIA», реєстраційний номер НОМЕР_1 (том 2 а.с. 52-150).
Згідно протоколу огляду місця події від 27 січня 2022 року встановлено, що слідчим СВ Берегівського РВП ГУНП в Закарпатській області за участю двох понятих та власника (користувача) ОСОБА_4 , за письмової згоди останньої (том 2 а.с. 73) проведено огляд автодороги М25 сполученням Запсонь-Мала Бийгань, де виявлено автомобіль марки «SKODA FABIA», реєстраційний номер НОМЕР_1 , яким керувала ОСОБА_4 .. Так, ОСОБА_4 повідомила, що їхала до родичів у с. Вилок і по дорозі забрала попутника, якого висадила в с. Запсонь, а потім приїхали працівники ДПСУ (том 2 а.с. 74-76).
Разом з цим, пояснення обвинуваченої ОСОБА_4 , надані під час проведення огляду місця події 27 січня 2022 року та її показами під час допиту в судовому засіданні спростовані наступним.
Протоколами пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 27 січня 2022 року, проведених заступником начальника відділу боротьби з транскордонною злочинністю - начальником відділення боротьби з нелегальною міграцією головного оперативно-розшукового відділу НОМЕР_4 прикордонного загону на підставі доручення старшого слідчого СВ Берегівського РВП ГУНП в Закарпатській області по кримінальному провадженню, внесеному до ЄРДР за №12021071060000371 від 28.09.2021 року, в присутності перекладача та двох понятих встановлено, що свідки ОСОБА_8 ( ОСОБА_12 ), ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_7 ( ОСОБА_13 ), ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 ( ОСОБА_14 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 , впізнали ОСОБА_4 , яка їм видала маскувальні халати під час їх перебування в транспортному засобі марки «VOLKSWAGEN» синього кольору, з метою подальшого їх використання під час їхнього нелегального переправлення через кордон з України до Угорщини (том 2 а.с. 92-94, 107-109, 110-112).
Факт спроби незаконного перетину державного кордону України свідками - громадянами Афганістану підтверджено протоколами пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 27 січня 2022 року, згідно яких свідки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 впізнали особу, яка мала в якості «провідника» переправити їх через державний кордон з України до Угорщини (том 2 а.с. 95-97, 98-100, 101-103, 104-106).
Протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 31 січня 2022 року, проведеного страшим слідчим Берегівського РВП ГУНП в Закарпатській області в присутності двох понятих по кримінальному провадженню, внесеному до ЄРДР за №12021071060000371 від 28.09.2021 року, встановлено, що свідок ОСОБА_15 впізнав за формою та рисами обличчя, довжині та кольору волосся, ОСОБА_4 , яка діяла у змові з особою на ім'я « ОСОБА_16 » та допомагала перевести нелегальних мігрантів через державний кордон України. Дана особа представлялась ОСОБА_17 та весь час допомагала у незаконній переправі нелегальних мігрантів через державний кордон України (том 2 а.с. 124-129).
Крім цього, вина обвинуваченої ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення доведена показами свідків, допитаних слідчим суддею під час проведення досудового розслідування в порядку ст. 225 КПК України за участю підозрюваних ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , які також спростовують її покази під час допиту в судовому засіданні.
Так, з досліджених судом DVD-R дисків з допитом від 01.02.2022 року та від 09.02.2022 року встановлено, що свідки ОСОБА_8 ( ОСОБА_12 ), ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_7 ( ОСОБА_13 ), ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 ( ОСОБА_14 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 показали наступне (том 2 а.с. 113-123).
Зокрема, свідок ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , показав, що він та ще чотири особи мали намір перетнути державний кордон України без наявності відповідних документів з метою потрапити до країни Європейського союзу. В ту ніч, коли їх затримали, до них підійшла світла дівчина та дала їм білі маскувальні халати, які допомогла одягнути. Із вказаною дівчиною був ОСОБА_5 , якого свідок впізнав під час його допиту в судовому засіданні. Крім цього, свідок зазначив, що вони вчотирьох їхали з водієм на автомобілі синього кольору, а дівчина з ОСОБА_5 були на іншому автомобілі. При цьому, ОСОБА_5 був одягнутий у такий же як у них білий маскувальний халат.
Допитаний свідок ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 показав, що за перетин державного кордону він мав заплатити 7500 доларів США вже після того як буде на території країн Європейського союзу. Зазначив, що він їхав разом з іншими свідками на синьому автомобілі з водієм, а дівчина з ОСОБА_5 на іншому автомобілі. Під час допиту, свідок підтвердив, що дівчина дала їм білі халати та допомогла одягнутися. На думку свідка, вказані халати були необхідні, щоб їх не було видно, оскільки тоді був сніг. Крім цього, свідок зазначив, що ОСОБА_5 був одягнутий у білий халат та мав їх перевести через державний кордон.
Також, слідчим суддею було допитано свідка ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка показала, що вони з іншими свідками хотіли потрапити до Німеччини без наявності необхідних документів. Пояснила, що вони (чотири особи та водій) їхали на автомобілі з темними вікнами. Потім, до них приїхала дівчина та дала їм білі халати.
Допитана в якості свідка ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 показала, що мала намір з іншими свідками потрапити до Німеччини та за це заплатити 7500 доларів США вже після того, як потрапить до країни Європейського союзу. Свідок повідомила, що до кордону вони з іншими свідками їхали та темно-синьому автомобілі. Потім до них приїхали на машині дівчина та ОСОБА_5 , який мабуть хотів допомогти їм перетнути державний кордон. Крім цього, свідок показала, що білі халати їм дала дівчина та допомогла їх одягнути. У такий же халат був одягнутий і ОСОБА_5 .. Також, свідок показала, що під час їх затримання ОСОБА_5 також тікав разом з ними.
Всі вищевказані свідки під час їх допиту слідчим суддею в судовому засіданні 01 лютого 2022 року та 09 лютого 2022 року впізнали у дівчині, яка надавала їм білі халати та допомагала їх одягнути обвинувачену ОСОБА_4 .. При цьому, зазначили, що в той день вона мала інший колір волосся світлий, а не чорний як в судовому засіданні.
При цьому, обвинувачена ОСОБА_4 під час її допиту при розгляді кримінального провадження пояснила, що дійсно часто змінює колір свого волосся, може навіть три рази на місяць.
Із досліджених в судовому засіданні DVD-R дисків з відеозаписами і протоколами огляду та перегляду відеозапису від 03 лютого 2022 року із автозаправних станцій «ОККО» м. Рахів, вул. Миру, 237 та «БРСМ» м. Тячів, урочище Варош-венг, б/н вбачається, що на автозаправну станцію «БРСМ» м. Тячів, урочище Варош-венг, б/н на автомобілі марки «VOLKSWAGEN POLO», реєстраційний номер « НОМЕР_2 », синього кольору приїжджає свідок ОСОБА_15 26 січня 2022 року о 20 годині 13 хвилині на автозаправну станцію «ОККО» м. Рахів, вул. Миру, 237 приїхав автомобіль марки «SKODA FABIA», реєстраційний номер « НОМЕР_1 », білого кольору, з якого вийшла ОСОБА_4 .. Біля вказаного автомобіля знаходився свідок та особа на ім'я ОСОБА_18 ( ОСОБА_19 ). Згодом о 20 голині 15 хвилині до вказаного автомобіля під'їхав свідок на автомобілі марки «VOLKSWAGEN POLO», реєстраційний номер « НОМЕР_2 », синього кольору (том 2 а.с. 134-140).
Не дивлячись на невизнання вини обвинуваченою ОСОБА_4 , остання підтвердила зафіксований камерою відеоспостереження факт та впізнала себе на досліджених в судовому засіданні DVD-R дисках.
Санкція частини 2 статті 332 КК України, встановлює кримінальну відповідальність за незаконне переправлення осіб через державний кордон України, організацію незаконного переправлення осіб через державний кордон України, керівництво такими діями або сприяння їх вчиненню порадами, вказівками, наданням засобів або усуненням перешкод, вчинені способом, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яку незаконно переправляли через державний кордон України, чи вчинені щодо кількох осіб, або повторно, або за попередньою змовою групою осіб, або службовою особою з використанням службового становища.
За правилами ст. 91 КПК України, доказуванню у кримінальному провадженні підлягає, зокрема, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), а також винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення.
Відповідно до змісту ст. 92 КПК України, обов'язок доказування покладено на прокурора. Саме сторона обвинувачення повинна доводити винуватість особи поза розумним сумнівом. Тобто, дотримуючись засади змагальності та виконуючи свій професійний обов'язок, обвинувачення має довести перед судом за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, що існує єдина версія, якою розумна та безстороння людина може пояснити факти, встановлені в суді, а саме винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення, щодо якого їй пред'явлено обвинувачення.
Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розуміння пояснення події, що є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин було вчинено і обвинувачений є винним у його вчиненні.
Відповідно до ст. 94 КПК України, оцінка доказів у вироку є виключною компетенцією суду, який постановив вирок.
Такого ж правового висновку дійшов і Верховний Суд у своїй постанові від 13 березня 2024 року у справі № 760/23990/17, провадження № 51-5304км23.
Відповідно до ст. 22 КПК України, судом були створені всі умови для реалізації принципу змагальності сторін в судовому засіданні, які передбачають самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими КПК України; рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів.
Разом з цим, стороною захисту не заявлялось будь-яких клопотань щодо проведення експертиз, виклику свідків чи подання інших доказів, які б вказували на невинуватість обвинуваченої ОСОБА_4 ..
Таким чином, на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, підтверджених доказами, дослідженими у процесі судового розгляду й оціненими судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом і оцінюючи кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності і взаємозв'язку, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченої ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 332 КК України доведена повністю.
На думку суду обвинувачену ОСОБА_4 слід визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 332 КК України, як сприяння незаконному переправленню осіб через державний кордон України шляхом надання засобів, вчинене щодо кількох осіб.
Відповідно до п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.
Отже, суд обираючи покарання враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.
Обставини, які пом'якшують покарання обвинуваченої ОСОБА_4 , відповідно до ст. 66 КК України судом не встановлені.
Згідно характеристики по місцю проживання встановлено, що ОСОБА_4 проживає в с. Костилівка, Рахівського району, Закарпатської області. По місцю проживання характеризується позитивно, ввічлива, спокійна, врівноважена, завжди допомагає рідним та близьким. ОСОБА_4 у шлюбі не перебуває, виховує неповнолітнього сина, працює на сезонних роботах, підприємницькою діяльністю не займається (том 2 а.с. 143).
Згідно довідок КНП «Рахівська районна лікарня» РАХІВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ обвинувачена ОСОБА_4 на «Д» обліку при психіатричному та наркологічному кабінеті не перебуває (том 2 а.с. 148, 149).
Обставини, які обтяжують покарання обвинуваченої ОСОБА_4 , згідно ст. 67 КК України судом не встановлено.
Згідно досудової доповіді, беручи до уваги інформацію, що характеризує особистість обвинуваченої, її спосіб життя, історію правопорушень, а також середню оцінку ризику ймовірного вчинення повторного правопорушення, орган пробації вважає, що виправлення обвинуваченої ОСОБА_4 без позбавлення волі на певний строк можливе та не становить високої небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб. На думку органу пробації виконання покарання у громаді можливе за умови здійснення нагляду та застосування соціально-виховних заходів в межах визначених законодавством (том 2 а.с. 29-30).
Положеннями ст. 50 КК України, визначено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.
Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові ККС ВС у справі № 702/301/20, такий вид покарання як позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю може застосовуватися як до осіб, які вже обіймають певні посади або здійснюють відповідну діяльність, так і до осіб, які такі посади можуть обійняти в майбутньому, або ж у майбутньому можуть здійснювати відповідну діяльність.
В судових дебатах прокурор просив призначити покарання обвинуваченій ОСОБА_4 в межах санкції статті 332 КК України у вигляді 5 років позбавлення волі, оскільки остання під час розгляду кримінального провадження не дала показань щодо інших співучасників, не викрила ініціатора кримінального правопорушення, вину свою не визнавала, чим самим позбавила можливості прокурора просити звільнити її від відбування покарання за ст. 75 КК України.
Захисник ОСОБА_20 в судових дебатах просив виправдати обвинувачену ОСОБА_4 у зв'язку з недоведеністю її вини у вчиненні кримінального правопорушення.
Обвинувачена ОСОБА_4 в судових дебатах просила зняти з неї обвинувачення.
Відповідно до ст. 75 КК України, якщо суд, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов'язане з корупцією, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше 5 років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.
Таким чином, законодавцем чітко визначено, що за наявності вищевказаних підстав, під час вирішення питання щодо застосування положень ст. 75 КК України, суд враховує: тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи.
Разом з цим, суд вважає, що позитивна характеристика обвинуваченої та те, що вона раніше не судима, за відсутності обставин, які пом'якшують покарання в розумінні ст. 66 КК України не є достатніми мотивами для можливості застосування ст. 75 КК України у даному кримінальному провадженні, оскільки зазначені обставини жодним чином не знижують тяжкість й небезпечність вчиненого обвинуваченою ОСОБА_4 кримінального правопорушення.
Тобто, у даному випадку звільнення ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням не сприятиме досягненню мети покарання, яка полягає у виправленні засуджених, а також запобіганні вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Такого ж правового висновку дійшов і Верховний Суд у своїй постанові від 22 серпня 2024 року у справі № 452/1336/23, провадження № 51-6572 км 23.
При цьому, підстави для застосування ст. 79 КК України відсутні. Позаяк, сину обвинуваченої ОСОБА_4 - ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , вже виповнилося більше ніж 7 років (том 2 а.с. 145).
Отже, враховуючи, що обвинувачена ОСОБА_4 вчинила тяжкий злочин, на утриманні має неповнолітню дитину (том 2 а.с. 145), раніше не судима (том 2 а.с. 141), однак свою вину не визнала, у розкритті злочину органу досудового розслідування не сприяла, неодноразово не з'являлась на виклик до суду, що судом встановлено під час обрання щодо неї запобіжного заходу, реалізуючи принцип законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, зважаючи на середню ймовірність вчинення повторного правопорушення відповідно висновку досудової доповіді органу пробації, суд вважає за неможливе її виправлення без реального відбування покарання, а тому обвинуваченій ОСОБА_4 слід призначити покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкції ч. 2 ст. 332 КК України. Додаткове покарання, передбачене санкцією ч. 2 ст. 332 КК України, слід призначити на строк один рік, зокрема позбавити права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю у сфері охорони державної таємниці, недоторканності державних кордонів, забезпечення призову та мобілізації.
Суд вважає, що таке покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України, є необхідним та достатнім для виправлення та попередження вчинення обвинуваченим нових кримінальних правопорушень.
Відповідно до ст. 100 КПК України, речові докази (згідно постанови про визнання та приєднання до справи речових доказів від 27.01.2022 року):
-мобільний телефон марки SAMSUNG чорного кольору, ІМЕІ - НОМЕР_5 , ІМЕІ - НОМЕР_6 та чохол чорного кольору; мобільний телефон марки XIOMI чорного кольору без чохла; посвідчення водія на ім'я ОСОБА_4 серії та номер НОМЕР_7 , які зберігаються в кімнаті речових доказів Берегівського РВП ГУНП в Закарпатській області, слід повернути обвинуваченій ОСОБА_4 як власнику, скасувавши арешт накладений ухвалою слідчого судді Берегівського районного суду Закарпатської області від 28 січня 2022 року (том 2 а.с. 77-80, 81-84).
Питання щодо вирішення долі інших речових доказів ( том 2 а.с. 77-80, 133-134) у даному кримінальному провадженні за № 12021071060000371 від 28.09.2021 року буде вирішено під час розгляду виділених матеріалів справи відносно обвинуваченого ОСОБА_5 у справі №297/5080/24.
Ухвалою Берегівського районного суду Закарпатської області від 25 березня 2025 року щодо обвинуваченої ОСОБА_4 продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту по 24 травня 2025 року.
Згідно абзацу 12 пункту 2 частини 4 статті 374 КПК України, у разі визнання особи винуватою, у резолютивній частині вироку зазначається рішення щодо заходів забезпечення кримінального провадження.
Отже, запобіжний захід відносно обвинуваченої ОСОБА_4 у вигляді домашнього арешту продовжити до набрання вироком законної сили.
Процесуальні витрати відсутні.
Цивільний позов не заявлявся.
Підстави застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи у даному кримінального провадженні відсутні.
Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.
Викривач у кримінальному провадженні відсутній.
Керуючись ст.ст. 368, 370, 373, 374, ч. 15 ст. 615 КПК України, суд -
ОСОБА_4 визнати винною у пред'явленому обвинуваченні за ч. 2 ст. 332 КК України та призначити їй покарання за ч. 2 ст. 332 КК України у вигляді 5 (п'яти) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю у сфері охорони державної таємниці, недоторканності державних кордонів, забезпечення призову та мобілізації строком на 1 (один) рік.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 у вигляді домашнього арешту продовжити до набрання вироком законної сили.
Відповідно до ст. 100 КПК України, речові докази:
-мобільний телефон марки SAMSUNG чорного кольору, ІМЕІ - НОМЕР_5 , ІМЕІ - НОМЕР_6 та чохол чорного кольору; мобільний телефон марки XIOMI чорного кольору без чохла; посвідчення водія на ім'я ОСОБА_4 серії та номер НОМЕР_7 , які зберігаються в кімнаті речових доказів Берегівського РВП ГУНП в Закарпатській області - повернути обвинуваченій ОСОБА_4 як власнику, скасувавши арешт накладений ухвалою слідчого судді Берегівського районного суду Закарпатської області від 28 січня 2022 року (том 2 а.с. 77-80, 81-84).
Питання щодо вирішення долі інших речових доказів ( том 2 а.с. 77-80, 133-134) у даному кримінальному провадженні за № 12021071060000371 від 28.09.2021 року буде вирішено під час розгляду виділених матеріалів справи відносно обвинуваченого ОСОБА_5 у справі №297/5080/24.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Закарпатського апеляційного суду через Берегівський районний суд Закарпатської області протягом 30 діб з моменту його оголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_22