печерський районний суд міста києва
Справа № 757/58880/24-к
пр. 1-кс-3480/25
30 січня 2025 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №12022000000000281, -
На розгляд слідчого судді надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 01.02.2023 у справі №757/4068/23-к, а саме на: корпоративні права Селянсько-фермерського господарства «Світанок» (код ЄДРПОУ 30951401).
Обґрунтовуючи клопотання, адвокат зазначає, що на момент накладення арешту на корпоративні права СФГ «Світанок» були відсутні підстави для арешту майна. ОСОБА_4 є одним із членів (засновників) Селянсько-фермерського господарства «Світанок» (код ЄДРПОУ 30951401) із часткою у розмірі 75% складеного капіталу цього господарства. Тобто, він є власником тих самих корпоративних прав (частки у складеному капіталі) СФГ «Світанок», на які було накладено арешт. В той же час, СФГ «Світанок» не є власником корпоративних прав, а є їх емітентом. Крім того, у цьому господарстві є Складений капітал, а не Статутний. Отже, накладенням арешту на корпоративні права (частку у складеному капіталі) СФГ «Світанок», які належать ОСОБА_4 , порушено його право на гарантоване Конституцією та законами України вільне володіння, користування та розпорядження належним йому майном. Окрім того, наявність арешту корпоративних прав та його відображення у відповідних державних реєстрах не дає змоги отримати від банківських установ необхідне кредитне фінансування для розвитку господарства. У витязі з ЄРДР жодних згадок як про СФГ «Світанок», так і про його засновника ОСОБА_5 , немає. У складі засновників СФГ «Світанок» немає громадян країни-агресора.
Органом досудового розслідування не наведено та не підтверджено жодними доказами вчинення будь-якими особами будь-яких протиправних дій, за більше ніж два роки досудового розслідування не проведено жодної слідчої дії, окрім допиту ОСОБА_5 - іншого засновника СФГ «Світанок». Таким чином, в діях СФГ «Світанок», його засновників та службових осіб відсутні ознаки кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 110-2, ч. 3 ст.209 КК України.
СФГ «Світанок» ніколи не мало будь-яких господарських відносин з підприємствами РФ. Окрім того, згідно з нормативними актами КМ України та Національного банку України, будь-які господарські відносини з РФ або перерахування коштів до цієї країни після 24.02.2022 заборонені і є неможливими.
Засновники СФГ «Світанок» - ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не мають в кримінальному провадженні статусу підозрюваного (у провадженні на даний час жодній особі не повідомлено про підозру), жодних дій, які містять ознаки вказаних вище кримінальних правопорушень, вони не здійснювали, а органом досудового розслідування не доведено інше. СФГ «Світанок» не має заборгованості зі сплати податків та інших обов'язкових платежів до бюджету України.
В обґрунтування оскаржуваної ухвали слідчий суддя послався на те, що корпоративні права СФГ «Світанок» постановою слідчого від 13.12.2022 визнано речовими доказами як предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій та набуті кримінально правовим шляхом. При цьому слідчий суддя не звернув уваги, що така постанова слідчого не відповідає вимогам ч. 5 ст. 110 КПК України в частині мотивів її прийняття, її обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу і носить формальний характер. Також слідчий суддя не врахував практику Київського апеляційного суду стосовно того. що постанова органу досудового розслідування не є беззаперечним фактом відповідності майна критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України. Жодні об'єктивні дані про те, що корпоративні права СФГ «Світанок» були об?єктом кримінально протиправних дій або набуті кримінально правовим шляхом відсутні. В ухвалі слідчого судді відсутні обґрунтування необхідності арешту та наявності ризиків того, що засновник (власник корпоративних прав) СФГ «Світанок» ОСОБА_4 має намір здійснити приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення або відчуження «корпоративних прав». Також слідчий суддя не перевірив яке відношення до кримінального провадження мають корпоративні права СФГ «Світанок», яким чином відсутність їх арешту може зашкодити кримінальному провадженню та якими доказами доведено необхідність такого заходу забезпечення кримінального провадження. За таких обставин, арешт на корпоративні права СФГ «Світанок» накладено необґрунтовано.
Окрім того, наявність інформації в державних реєстрах про наявність арешту корпоративних прав СФГ «Світанок» не дає змогу цьому господарству отримувати банківські кредити чи державну допомогу для збільшення обсягів сільськогосподарського виробництва і свого внеску в забезпечення продовольчої безпеки країни. В той же час, відсутність протягом тривалого часу бодай якихось слідчих дій у кримінальному провадженні свідчить, що воно втратило будь-який інтерес як для органу досудового розслідування, так і для прокуратури. Тому накладений арешт є таким, у подальшому застосуванні якого відпала потреба.
Адвокат ОСОБА_3 подав до суду заяву, в якій просить розглянути клопотання про скасування арешту за його відсутності.
Прокурор у кримінальному провадженні №12022000000000281 - ОСОБА_6 подав до суду письмові заперечення на клопотання адвоката про скасування арешту майна, посилаючись на його необґрунтованість. Зазначив, що 13.12.2022 слідчим корпоративні права Селянсько-фермерського господарства «Світанок» (код ЄДРПОУ 30951401) визнано речовим доказом у вказаному кримінальному провадженні, як предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій та набуті кримінально протиправним шляхом. На даний час в органу досудового розслідування є підстави вважати, що корпоративні права (100% статутного капіталу) Селянсько-фермерського господарства «Світанок» (код ЄДРПОУ 30951401) в розмірі 2 000 000,00 грн мають доказове значення для встановлення істини по вказаному кримінальному провадженню, оскільки містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, є об'єктом кримінально протиправних дій та можливо набуто кримінально протиправним шляхом, тому відповідно до вимог ст. 98 КПК України мають ознаки речових доказів. Вартість вказаного речового доказу, що арештований ухвалою слідчого судді - становить понад 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Враховуючи, що вказане майно є об'єктом кримінально протиправних дій, незастосування арешту на зазначене вище майно перешкоджатиме встановленню істини внаслідок того, що таке майно може бути приховане, відчужене, пошкоджене, що унеможливить попередження завдання збитків та їх відшкодування. Адвокат ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 вже звертався до Київського апеляційного суду м. Києва з аналогічним клопотанням про скасування арешту майна, однак 29.01.2024 Київським апеляційним судом м. Києва винесено ухвалу, якою ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 01.02.2023 залишено без змін, а клопотання адвоката без задоволення. Таким чином, суд апеляційної інстанції надав свій висновок стосовно законності та обґрунтованості прийнятого Печерським районним судом рішення щодо накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №12022000000000281. Крім цього, після винесення згаданої ухвали Київським апеляційним судом, 12.03.2024 Печерським районним судом м. Києва (справа №757/10059/24-к) розглянуто аналогічні вимоги скарги щодо скасування арешту майна, однак у їх задоволенні судом відмовлено в повному обсязі. Аналогічні підстави про скасування арешту майна, викладені у клопотанні ОСОБА_3 , були предметом дослідження Печерського районного суду м. Києва вдруге, 16.10.2024 Печерським районним судом м. Києва (справа №757/35812/24-) розглянуто ідентичні вимоги адвоката ОСОБА_3 щодо скасування арешту майна, однак судом їх залишено без задоволення. Враховуючи, що в ході досудового розслідування отримано достатньо доказів стосовно роботи вказаних підприємств на державу агресора, на цей час у судовому порядку вирішується питання стосовно передання активів згаданого вище підприємства в управління Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів. З огляду на викладене, вважав, що підстави, які дали можливість накладення арешту, не зникли та не зменшились, у зв'язку з чим просив клопотання адвоката залишити без задоволення.
Одночасно прокурор просив проводити розгляд клопотання без участі прокурора, з огляду на зайнятість процесуального керівника в іншому судовому засіданні, яке було призначено раніше.
З урахуванням принципу диспозитивності кримінального провадження, слідчим суддею визнано можливим розглянути клопотання у відсутність осіб, які не з'явились.
Слідчий суддя, дослідивши клопотання та долучені до нього матеріали, письмові заперечення прокурора, дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
З огляду на наведену норму закону в даному випадку обов'язок доказування того, що арешт накладено необґрунтовано або в його застосуванні відпала потреба, покладено на особу, що звернулась із клопотанням про скасування арешту.
Головним слідчим управлінням Національної поліції України, за процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12022000000000281 від 09.04.2022 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 110-2, ч. 3 ст. 209 КК України.
В рамках означеного кримінального провадження ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 01.02.2023 (справа № 757/4068/23-к) накладено арешт на 100% статутного капіталу (корпоративних прав) Селянсько-фермерського господарства «Світанок» (код ЄДРПОУ 30951401) в розмірі 2 000 000,00 грн, а також заборонено відповідним державним органам вчиняти будь-які дії, пов'язані з відчуженням, зміною, перереєстрацією, заставою або іншого виду зміни власника вказаного майна (корпоративних прав), що належить Селянсько-фермерського господарства «Світанок» (код ЄДРПОУ 30951401).
У вказаній ухвалі слідчий суддя дійшов висновку про задоволення клопотання прокурора та накладення арешту на вказане майно, оскільки корпоративні права Селянсько-фермерського господарства «Світанок» (код ЄДРПОУ 30951401) в розмірі 2 000 000,00 грн., на які просить накласти арешт прокурор, визнані речовими доказами у кримінальному провадженні №12022000000000281, та незастосування накладення арешту може призвести до настання наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, беручи до уваги наслідки арешту майна для інших осіб, розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, доведеність необхідності такого заходу забезпечення кримінального провадження.
Водночас у клопотанні про скасування арешту майна жодним чином не спростовано тих висновків, до яких дійшов слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва при постановленні ухвали про накладення арешту від 01.02.2023.
Відповідно до абз. 1 ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті (арешт з метою забезпечення збереження речових доказів), арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК цього Кодексу.
Абзацом 2 ч. 10 ст. 170 КПК України визначено, що не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
При розгляді клопотання, поданого в порядку ст. 174 КПК України, слідчий суддя не надає оцінку дотриманню вимог закону при постановленні ухвали про арешт майна та її законності, що є виключною прерогативою суду апеляційної інстанції, а лише оцінює наявність чи відсутність підстав для скасування арешту.
В свою чергу, слідчий суддя звертає увагу, що зазначені доводи представника власника майна на підтвердження необґрунтованості вказаного арешту були предметом оцінки судом апеляційної інстанції.
Так, ухвалою Київського апеляційного суду від 29.01.2024 зазначену ухвалу слідчого судді було залишено без змін, а апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_3 в інтересах СФГ «Світанок» без задоволення, при цьому колегія суддів дійшла висновку, що слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до вимог ст. ст. 132, 170-173 КПК України, наклав арешт на 100% статутного капіталу (корпоративних прав) Селянсько-фермерського господарства «Світанок» (код ЄДРПОУ 30951401) в розмірі 2000000 гривень, врахувавши при цьому і наслідки від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження для інших осіб та забезпечивши своїм рішенням розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, діяв у спосіб і у межах чинного законодавства, арешт застосував на засадах розумності та співмірності, а тому доводи, які викладені в апеляційній скарзі стосовно незаконності і необґрунтованості ухвали слідчого судді, слід визнати непереконливими.
Таким чином, з урахуванням вищевикладеного та мети накладення арешту -забезпечення збереження речових доказів, слідчий суддя вважає, що представником власника майна не доведено, що арешт накладено необґрунтовано або в його застосуванні відпала потреба, із чим закон пов'язує можливість скасування арешту, а тому підстави для задоволення клопотання відсутні.
Керуючись ст. ст. 170-174, 309, 372, 392 КПК України, слідчий суддя, -
В задоволенні клопотання - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1