Справа № 287/487/25
1-кп/287/356/25
15 квітня 2025 року м. Олевськ
Олевський районний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
з участю:
секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
особи, щодо якої розглядається клопотання
про застосування примусових заходів ОСОБА_4
законного представника неповнолітнього ОСОБА_5
захисника ОСОБА_6
потерпілого ОСОБА_7
представника Служби у справах дітей ОСОБА_8
представника відділу ювенальної превенції ОСОБА_9
педагога-психолога ОСОБА_10
розглянувши у закритому судовому засіданні в залі суду в м. Олевську клопотання прокурора Олевського відділу Коростенської окружної прокуратури ОСОБА_3 про застосування примусових заходів виховного характеру у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024060520000156 від 24.06.2024 року відносно особи, яка не досягла віку з якого настає кримінальна відповідальність:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Сердюки, Олевського району, Житомирської області, українця, громадянина України, не одруженого, учня 10-го класу Олевського ліцею №1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, -
23.06.2024 року, близько 23 год. 00 хв., ОСОБА_4 , керуючи технічно справним мотоциклом марки LONCIN JL200-68A, без державного номерного знаку, рухався по вул. Свято-Воздвиженській в напрямку вул. Володимирської, м. Олевськ, Коростенського району, Житомирської області, в порушення вимог п. 11.3 Правил дорожнього руху (ПДР) (на дорогах із двостороннім рухом, які мають по одній смузі для руху в кожному напрямку, за відсутності суцільної лінії дорожньої розмітки чи відповідних дорожніх знаків, виїзд на смугу зустрічного руху можливий лише для обгону та об'їзду перешкоди або зупинки чи стоянки біля лівого краю проїзної частини в населених пунктах у дозволених випадках, при цьому водії зустрічного руху мають перевагу), виїхав на смугу зустрічного руху, при відсутності зовнішніх факторів, які б змушували його терміново виконувати вимоги Правил дорожнього руху та здійснив зіткнення із мотоциклом марки КТМ Frecride E-XC, без державного номерного знаку, який рухався по вул. Івана Франка, в м. Олевську, Коростенського району, Житомирської області в напрямку вул. Свято-Воздвиженської та який належить ОСОБА_7 .
В результаті вказаної дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_7 отримав тілесні ушкодження у вигляді відкритої черепно-мозкової травми: забійної рани та садна волосистої лобної ділянки, параорбітральної гематоми повік лівого ока, багатоуламкового перелому луски лобної кістки, лобного гребеню з поширенням на ліву фронтальну пазуху та зміщенням уламків, переломів верхньої, медіальної та нижньої стінок лівої орбіти, переломів верхньої та нижньої стінок гайморової пазухи, лівого виличного відростку з помірним зміщенням уламків, гемосинусу, лінійного перелому схилу з переходом на тіло основної пазухи та крила клиноподібної кістки ліворуч, поперечного перелому тіла нижньої шелепи ліворуч в проекції 31-33 зубів зі зміщенням уламків, косопоперечного перелому кута нижньої щелепи зправа зі зміщенням уламків, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя в момент спричинення.
Порушення водієм ОСОБА_4 вимог пункту 11.3 ПДР знаходяться в причинному зв'язку з настанням даної дорожньо-транспортної пригоди та наслідками, які настали в результаті спричинення, тобто отримання потерпілим тяжких тілесних ушкоджень.
Своїми діями неповнолітній ОСОБА_4 вчинив суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, а саме порушення правил безпеки дорожнього руху, що спричинило потерпілому тяжкі тілесні ушкодження.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав клопотання, наголосивши, що батько неповнолітнього має достатній вплив на сина та може контролювати його поведінку. Також, прокурор просить скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Ємільчинського районного суду Житомирської області від 18.07.2024 року та повернути вилучені транспортні засоби законним власникам, а також стягнути з законного представника неповнолітнього ОСОБА_5 процесуальні витрати у загальному розмірі 19696 грн. 84 коп.
Неповнолітній ОСОБА_4 визнав, що дійсно скоїв суспільно небезпечне діяння за викладених у клопотанні обставин. Запевнив, що зробив для себе відповідні висновки та більше подібних дій не вчинятиме.
Законний представник неповнолітнього - ОСОБА_5 не заперечував проти задоволення клопотання, зазначив, що спроможний належним чином контролювати сина та надав згоду на його передачу під нагляд. Після дорожньо-транспортної пригоди мав розмову з сином та впевнений, що подібних випадків більше не повториться. Син гарно навчається в школі, після школи ходить з батьком на волейбол. Батько має достатній вплив на сина, відносини у родині доброзичливі та теплі.
Захисник неповнолітнього - адвокат ОСОБА_6 не заперечував проти задоволення клопотання та застосування до неповнолітнього примусових заходів виховного характеру у вигляді передачі його під нагляд батьку.
Педагог - психолог ОСОБА_10 суду пояснила, що неповнолітній ОСОБА_4 , відвертий, щирий, розкаюється, щиро розповів про вчинки.
Потерпілий ОСОБА_7 зазначив, що будь-яких претензій матеріального або морального характеру до неповнолітнього та його законного представника немає, та не заперечував проти задоволення клопотання і застосування примусових заходів виховного характеру у вигляді передачі неповнолітнього під нагляд батька.
Представник Служби у справах дітей ОСОБА_8 та представник уповноваженого підрозділу органу Національної поліції ОСОБА_9 вважають за доцільне застосування до неповнолітнього примусових заходів виховного характеру саме у вигляді передачі його під нагляд батька.
Суд, вислухавши думки учасників судового розгляду, дійшов такого висновку.
Відповідно до ст. 498 КПК України, кримінальне провадження щодо застосування примусових заходів виховного характеру, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, здійснюється у разі вчинення особою, яка після досягнення одинадцятирічного віку та до досягнення віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність, суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність.
Згідно з ч. 2 ст. 97 КК України, примусові заходи виховного характеру, передбачені частиною другою ст. 105 КК України, суд застосовує до особи, яка до досягнення віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність, вчинила суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого Особливою частиною КК України.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 105 КК України, до неповнолітнього може бути застосовано примусові заходи виховного характеру у вигляді передачі неповнолітнього під нагляд батьків або осіб, які їх замінюють.
Частина 3 ст. 105 КК України передбачає, що тривалість заходів виховного характеру, передбачених у пунктах 2 та 3 частини другої цієї статті, встановлюється судом, який їх призначає.
Згідно з ч. 1 ст. 501 КПК України, під час постановлення ухвали в кримінальному провадженні щодо застосування примусових заходів виховного характеру суд з'ясовує наступні питання: чи мало місце суспільно небезпечне діяння; чи вчинено це діяння неповнолітнім у віці від одинадцяти років до настання віку, з якого настає кримінальна відповідальність за це діяння; чи слід застосувати до нього примусовий захід виховного характеру, і якщо так, то який саме.
Відповідно до ч. 1 ст. 500 КПК України, судовий розгляд здійснюється в судовому засіданні за участю прокурора, законного представника, захисника та представників служби у справах дітей і уповноваженого підрозділу органів Національної поліції, якщо вони з'явилися або були викликані до судового засідання згідно із загальними правилами цього Кодексу.
Судовий розгляд завершується постановленням ухвали про застосування примусових заходів виховного характеру або про відмову в їх застосуванні.
Відповідно до ст. 22 КК України, кримінальна відповідальність за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 КК України, настає з 16 років.
Неповнолітній ОСОБА_4 та інші учасники процесу не оспорюють обставин, викладених у клопотанні, судом встановлено, що вони правильно розуміють їх зміст, а також відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їхньої позиції.
Вчинення неповнолітнім ОСОБА_4 суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, окрім повного визнання останнім своєї винуватості, підтверджується також наступними доказами:
- протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 23.06.2024 року з долученими до неї план-схемою, фототаблицею;
- висновком експерта №127 від 13.09.2024 року проведеної судово-медичним експертом за медичними документами ОСОБА_4 ;
- висновком експерта №СЕ-19/106/24/10164-ІТ від 09.07.2024 року, з ілюстративними таблицями, технічного стану мотоцикла LONCIN JL200-68A CR1 SPORT, без державного номерного знаку;
- висновком експерта №СЕ-19/106-24/10177-ІТ від 12.07.2024 року, з ілюстративними таблицями, технічного стану мотоцикла KTM FREERIDE E-XC, без державного номерного знаку;
- висновком судової інженерно-трасологічної експертизи за експертною спеціальністю 10.4 «Транспортно-трасологічні дослідження» №СЕ-19/106-24/10196-ІТ від 18.07.2024 року, з ілюстративними таблицями;
- висновком експерта №123 від 13.08.2024 року проведеної судово-медичним експертом за медичними документами потерпілого ОСОБА_7 ;
- протоколами проведення слідчого експерименту від 13.09.2024 року зі схемами та відповідними фототаблицями;
- протоколом огляду місця події від 27.11.2024 року зі схемою та відповідною фототаблицею;
- висновком судової інженерно-транспортної експертизи за експертною спеціальністю 10.1 «Дослідження обставин і механізму дорожньо-транспортних пригод» №СЕ-19/106-24/17885-ІТ від 23.01.2025 року.
Аналіз наведених доказів, на переконання суду, свідчить про їх повну узгодженість між собою та відповідність іншим доказам, що дає підстави суду прийняти до уваги як правдиві та такі, що відповідають дійсності.
Враховуючи наведене, суд установив, що неповнолітній ОСОБА_4 скоїв суспільно небезпечне діяння, яке підпадає під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України. Це діяння було вчинене неповнолітнім у віці 15 років, тобто до настання віку, з якого настає кримінальна відповідальність.
При ухваленні рішення щодо неповнолітнього суд повинен суворо дотримуватися принципів законності, справедливості, обґрунтованості покарання та керуватися принципом найкращих інтересів дитини, закріпленим у ст. 3 Конвенції ООН про права дитини, а також положеннями глави 29 КПК України та розділу XI КК України.
Згідно з п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 2 «Про практику розгляду судами справ про застосування примусових заходів виховного характеру», застереження (п. 1 ч. 2 ст. 105 КК України), яке є одним із найм'якших заходів виховного характеру, може бути зроблене шляхом роз'яснення судом неповнолітньому наслідків його дій, завданої шкоди, а також попередження про більш суворі правові наслідки у разі повторного правопорушення.
У п. 7 вказаної Постанови зазначено, що передача неповнолітнього під нагляд батьків (п. 3 ч. 2 ст. 105 КК України) допускається лише за наявності даних про те, що вони здатні забезпечити позитивний виховний вплив на нього та постійний контроль за його поведінкою.
Судом установлено, що ОСОБА_4 проживає з батьками - ОСОБА_5 та ОСОБА_11 . Його стан здоров'я задовільний, на обліку у нарколога та психіатра не перебуває, компрометуючі матеріали за місцем проживання відсутні, має позитивну характеристику за місцем навчання.
Щодо батьків ОСОБА_5 та ОСОБА_11 , компрометуючі матеріали відсутні. Вони цікавляться навчанням сина, приділяють значну увагу його вихованню та здоров'ю.
Згідно з актом обстеження умов проживання, батьки на належному рівні забезпечують потреби дитини, мають позитивний вплив та здійснюють належний контроль за поведінкою сина. У родині добрі, довірливі, позитивні стосунки, усі з повагою ставляться один до одного. Батьки гарантують подальшу бездоганну поведінку сина. Права та інтереси неповнолітнього не порушуються. Владислав у родині почуває себе у безпеці та комфорті.
При вирішенні питання про застосування примусових заходів виховного характеру суд бере до уваги обставини кримінального провадження, суспільну небезпечність діяння, його наслідки, дані про особу неповнолітнього, характеристику родини, умови проживання, поведінку після вчиненого діяння та ставлення до нього.
Оскільки, батько неповнолітнього заявив про свою спроможність контролювати сина та надав згоду на передачу його під його нагляд, суд на підставі ст. 97, 105 КК України застосовує до неповнолітнього ОСОБА_4 примусові заходи виховного характеру у вигляді передачі його під нагляд батька.
У даному кримінальному провадженні цивільний позов не заявлявся.
Запобіжний захід відносно неповнолітнього ОСОБА_4 не обирався.
На підставі ч. 4 ст. 174 КПК України одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, суд дійшов висновку про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Ємільчинського районного суду Житомирської області від 18.07.2024 року, справа №287/1358/24, у зв'язку з тим, що у подальшому застосуванні цього заходу забезпечення кримінального провадження відпала потреба.
Питання щодо речових доказів вирішити у порядку, передбаченому ст.100 КПК України.
За змістом ч. 2 ст. 124 КПК України витрати на залучення експерта стягуються з обвинуваченого на користь держави у разі ухвалення обвинувального вироку.
Відповідно до положень ст. 122 КПК України витрати, пов'язані із залученням спеціалістів, перекладачів та експертів, несе сторона кримінального провадження, яка залучила спеціаліста, перекладача чи експерта, крім випадків, встановлених цим Кодексом, у тому числі статтею 124 КПК України. Залучення стороною обвинувачення експертів спеціалізованих державних установ, а також проведення експертизи за дорученням слідчого судді або суду здійснюється за рахунок коштів, які цільовим призначенням виділяються цим установам з Державного бюджету України.
Оскільки, неповнолітній ОСОБА_4 не є обвинуваченим та відносно нього постановляється ухвала про застосування примусових заходів виховного характеру, а ініціатором проведення експертиз був орган досудового розслідування, тому відповідно до приписів статей 122, 124 КПК України, витрати за проведення вказаних експертиз на загальну суму 19696 грн. 84 коп. підлягають віднесенню на рахунок держави.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 22, 97, п. 1, 3 ч. 2 ст.105 КК України, ст. ст. 100, 122, 124, 284, 498-501 КПК України, суд -
Клопотання про застосування примусових заходів виховного характеру у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024060520000156 від 24.06.2024 року відносно неповнолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задоволити.
Застосувати до неповнолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Сердюки, Олевського району, Житомирської області, українця, громадянина України, не одруженого, учня 10-го класу Олевського ліцею №1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , примусовий захід виховного характеру у вигляді передачі під нагляд батька ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Встановити тривалість заходів виховного характеру відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 терміном 1 (один) рік.
Роз'яснити ОСОБА_4 про більш суворі правові наслідки, які можуть настати у разі продовження ним протиправної поведінки чи вчинення нового злочину.
Процесуальні витрати у розмірі 19696 (дев'ятнадцять тисяч шістсот дев'яносто шість) гривень 84 коп., пов'язані з проведенням судових експертиз на залучення експертів, віднести за рахунок держави.
Арешт накладений ухвалою слідчого судді Ємільчинського районного суду Житомирської області від 18.07.2024 року (справа № 287/1358/24) на мотоцикл марки LONCIN, без державного номерного знаку, номер рами НОМЕР_1 , мотошолом, а також електромотоцикл марки KTM, без державного номерного знаку, номер рами НОМЕР_2 - скасувати.
Речові докази, а саме: мотоцикл марки LONCIN, без державного номерного знаку, номер рами НОМЕР_1 , мотошолом - повернути власнику ОСОБА_11 ; електромотоцикл марки KTM, без державного номерного знаку, номер рами НОМЕР_2 - повернути власнику ОСОБА_7 .
Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Олевський районний суд Житомирської області протягом 30 днів з дня її проголошення.
Суддя: ОСОБА_1