Справа № 167/365/25
Номер провадження 2/167/257/25
16 квітня 2025 року м. Рожище
Суддя Рожищенського районного суду Волинської області Требик В.Б., вивчивши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (дала - ТОВ «ФК «ЄАПБ») звернулося в суд із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики від 14 січня
2022 року № 186424 в розмірі 10010 грн. та кредитним договором від 2 лютого 2024 року № 02318-02/2024 в розмірі 11475 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 188 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК) в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
Із змісту позовної заяви слідує, що 14 січня 2022 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір позики № 186424, а 14 червня 2021 року між ТОВ «ФК «ЄАПБ» і ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» укладено договір факторингу № 14/06/21, відповідно до якого позивач набув право грошової вимоги до відповідача за вказаним договором позики.
Далі, 2 лютого 2024 року між ТОВ «Аванс кредит» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 02318-02/2024, а 25 травня 2024 року між ТОВ «ФК «ЄАПБ» і ТОВ «Аванс кредит» укладено договір факторингу № 24052024, відповідно до якого позивач набув право грошової вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором.
Тобто, в межах зазначеного позову об'єднано дві позовні вимоги, які ґрунтуються на різних договорах, а саме: 1) договорі позики від 14 січня 2022 року № 186424 і договорі факторингу від 14 червня 2021 року № 14/06/21; 2) кредитному договорі від 2 лютого 2024 року № 02318-02/2024 і договорі факторингу від 25 травня 2024 року № 24052024.
Отже, при вирішенні спору підлягають встановленню обставини щодо виконання кожного договору окремо та фактично підлягають вирішенню два окремі спори між тими ж сторонами.
Заявлені позовні вимоги не пов'язані між собою ні підставою виникнення, ні поданими доказами, а також одна з позовних вимог не є основною, а інша - похідною від неї.
Згідно із п. 2 ч. 4 ст. 185 ЦПК заява повертається у випадках, коли порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 188 цього Кодексу).
Отже, оскільки підставами виникнення спірних правовідносин сторін є договори (позики та кредиту), кожен із яких, незважаючи на однаковий суб'єктний склад та схожу правову природу, породжує різні взаємні права та обов'язки, які хоч і є подібними, але стосуються окремих предметів, врегульованих сторонами окремими договорами, тому спільний розгляд об'єднаних позивачем вимог не лише суперечить приписам ст. 188 ЦПК, але й значно утруднить та сприятиме затягуванню учасниками судового процесу вирішення спору по суті, так як подані в обґрунтування позовних вимог докази, на які посилається в позовній заяві позивач, є окремими за вказаними договорами.
Отже, позовна заява ТОВ «ФК «ЄАПБ» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості на підставі п. 2 ч. 4 ст. 185 ЦПК підлягає поверненню.
Водночас слід роз'яснити позивачу про можливість звернення до суду із вимогами про стягнення заборгованості з окремими позовами по кожному договору окремо.
Виходячи з вищенаведеного та керуючись п. 2 ч. 4 ст. 185 ЦПК, суд,-
Повернути позивачу позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Ухвала суду може бути оскаржена безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення (ухвали).
Суддя: В.Б. Требик