Справа № 163/601/25
Провадження № 1-кп/163/147/25
16 квітня 2025 року Любомльський районний суд Волинської області
в складі головуючого судді ОСОБА_1
з участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
перекладача ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Любомль Волинської області кримінальне провадження № 12025030560000091 про обвинувачення
ОСОБА_4 ( ОСОБА_7 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , що зареєстрований та проживає в селі Домінув 63 (21-007) Свідницького району Люблінського воєводства Республіка Польща, поляка, громадянина Республіки Польща, з повною загальною середньою освітою, водія приватного підприємства MJ Veg sp., не одруженого, судимого 13 травня 2024 року вироком Старосамбірського районного суду Львівської області за ч.1 ст.332 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 12000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.332 КК України,
ОСОБА_4 ( ОСОБА_7 ) усвідомлюючи, що в умовах дії на території України правового режиму «Воєнний стан», введеного Законом України №2102-IХ від 24.02.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» та у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 27.01.1995, №57 «Про затвердження Правил перетинання державного кордону громадянами України», військовозобов?язаним громадянам України віком від 18 до 60 років, виїзд за межі України заборонено, повторно вчинив спробу незаконного переправлення ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , через державний кордон України шляхом надання вказівок та засобів при таких обставинах.
Близько 19:00 години 19 лютого 2025 року ОСОБА_4 на АЗС «Avetra», що в селі Вишнів Ковельського району Волинської області, під час знайомства та розмови з ОСОБА_8 запропонував перевезти його через державний кордон України шляхом приховування в кабіні автомобіля «Volvo», номерний знак НОМЕР_1 . В подальшому ОСОБА_4 та ОСОБА_8 направились до державного кордону України, що в селі Старовойтове Ковельського району Волинської області. З метою приховування від прикордонного контролю та подальшого незаконного переправлення через Державний кордон, обвинувачений приховав ОСОБА_8 між особистими речами у спальному відсіку кабіни водія зазначеного транспортного засобу і наказав мовчати при перевірці документів та огляді транспортного засобу працівниками державної прикордонної служби. При цьому, при в'їзді в зону прикордонного контролю не повідомив військовослужбовців НОМЕР_2 прикордонного загону ДПС України про перебування в кабіні ОСОБА_8 .
Близько 01:40 години 20 лютого 2025 року під час поглибленого огляду працівниками Головного оперативно-розшукового відділу НОМЕР_2 прикордонного загону ДПС України автомобіля «Volvo», номерний знак НОМЕР_1 , між особистими речами у спальному відсіку кабіни було виявлено та затримано ОСОБА_8 .
Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні свою вину за інкримінованим обвинуваченням визнав повністю та показав, що дійсно мав намір переправити ОСОБА_8 через державний кордон, приховавши його в кабіні керованого ним автомобіля «Volvo», номерний знак НОМЕР_1 , та надав вказівку про мовчання під час проходження прикордонного контролю, однак ОСОБА_8 був виявлений військовослужбовцями під час поглибленого огляду транспортного засобу в пункті пропуску. Зазначив, що такі дії вчинив з доброї волі, як і в перший раз, з метою сприяння уникнення відповідальності, зокрема ОСОБА_8 , від працівників ТЦК та проходження ним військової служби.
За таких обставин при згоді сторін кримінального провадження суд провів судовий розгляд в порядку ч.3 ст.349 КПК України і дійшов висновку про повну доведеність винуватості ОСОБА_4 у незаконному переправленні особи через державний кордон України, сприянні його вчиненню вказівками та наданням засобів, вчиненому повторно, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.332 КК України.
При призначенні обвинуваченому ОСОБА_4 покарання суд згідно з вимогами ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, дані про його особу та обставини, що обтяжують та пом'якшують покарання.
Вчинений ОСОБА_4 злочин відповідно до ст.12 КК України є тяжким злочином.
Обставини, що пом'якшують покарання обвинуваченого суд визнає його щире каяття, визнання вини та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обтяжуючі обставини обвинуваченому не інкримінувались та судом не встановлені.
Щодо позиції сторони захисту про можливість застосування до обвинуваченого положення ст. 69 КК України та призначення йому покарання у вигляді штрафу, суд звертає увагу, що ОСОБА_9 будучи засуджений 13 травня 2024 року вироком Старосамбірського районного суду Львівської області за ч.1 ст.332 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 12000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив та менше ніж через 1 рік повторно вчинив аналогічний злочин, тому призначення йому такого ж виду покарання не буде ефективним і не відповідатиме загальним засадам призначення покарання згідно із ст.65 КК України.
З врахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що покарання обвинуваченому ОСОБА_4 слід призначити в межах закону, за яким він притягується до кримінальної відповідальності, у виді реального позбавлення волі. Призначення такого покарання буде відповідати принципу індивідуалізації покарання і є достатнє для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
ОСОБА_4 вчинив умисне кримінальне правопорушення проти авторитету органів державної влади в період запровадження на території України воєнного стану. Тому, з урахуванням вищенаведеного, такий вид покарання відповідатиме особі обвинуваченого, а термін покарання слід визначити з врахуванням характеру кримінального правопорушення та його конкретних обставин вчинення.
Крім цього, незважаючи на характеризуючі дані обвинуваченого, суд вважає неможливим виправлення обвинуваченого без відбування покарання реально, а тому не вбачає підстав для звільнення його від відбування покарання з випробуванням на підставі ст.75 КК України.
Долю речових доказів належить вирішити у відповідності до ст.100 КПК України.
Судові витрати по справі відсутні.
Обраний обвинуваченому запобіжний захід у виді тримання під вартою слід залишити до набрання вироком законної сили, оскільки призначене судом покарання, а також відсутність у нього постійного місця проживання на території України, характер роботи та взаємодії з іншими водіями міжнародних перевезень, у своїй сукупності можуть спонукати його до залишення території України з метою уникнення відповідальності. Крім цього, сторони кримінального провадження не клопотали про скасування чи зміну обвинуваченому запобіжного заходу.
Керуючись ст.ст.373, 374, ч.15 ст.615 КПК України, суд
ОСОБА_4 ( ОСОБА_7 ) визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.332 КК України, та призначити йому покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
Строк відбуття покарання ОСОБА_4 ( ОСОБА_7 ) рахувати з моменту фактичного його затримання з 06:30 години 20 лютого 2025 року.
Речові докази:
- мобільний телефон «ОРРО» IMEI1: НОМЕР_3 , IMEI2: НОМЕР_4 , який зберігається в кімнаті зберігання речових доказів відділенням поліції № 1 (м. Любомль) Ковельського РУП ГУНП у Волинській області, повернути власнику ОСОБА_4 , скасувавши накладений 25 лютого 2025 року слідчим суддею Любомльського районного суду арешт;
- готівкові кошти в загальній сумі 900 доларів США купюрами номіналом по 100 доларів США із серійними номерами QK6575151A, PF74043571P, MB76162807A, MA71596869A, QK65751514A, PH24658452B, PB770366501, QK65751515A, QK65751513А, які передано на відповідальне зберігання в АТ КБ «Приватбанк» міста Луцьк, повернути власнику ОСОБА_4 , скасувавши накладений 25 лютого 2025 року слідчим суддею Любомльського районного суду арешт;
- готівкові кошти в загальній сумі 3692 гривень: 5 банкнот номіналом по 500 гривень із серійними номерами ЄЛ5519332, ГK8564294, AM9569888, ЕБ2250903, 333693119, 4 банкноти номіналом по 200 гривень із серійними номерами EA2078627, E32797941, AT5703526, ВД1905275, 3 банкноти номіналом по 100 гривень із серійними номерами ТА4935612, ЄЖ5153903, УЙ0324928, 1 банкнота номіналом 50 гривень із серійним номером AM1777745, 1 банкнота номіналом 20 гривень із серійним номером АП8988280, 1 банкнота номіналом 10 гривень із серійним номером ЮЕ0254131, 2 банкноти номіналом по 5 гривень із серійними номерами СВ8069376, ЮЕ9483600, 1 банкнота номіналом 2 гривні із серійним номером CЕ6312243, які передано на відповідальне зберігання в АТ КБ «Приватбанк» міста Луцьк, повернути власнику ОСОБА_4 , скасувавши накладений 25 лютого 2025 року слідчим суддею Любомльського районного суду арешт;
- готівкові кошти в сумі 10 польських злотих із серійним номером СТ 0906134 та 5 доларів США із серійним номером QE34912871В, які передано на відповідальне зберігання в АТ КБ «Приватбанк» міста Луцьк, повернути власнику ОСОБА_4 , скасувавши накладений 25 лютого 2025 року слідчим суддею Любомльського районного суду арешт;
- оптичний носій інформації (диск), оптичний носій інформації марки Memorex із серійним номером PEP6LO LE 26063548 3, контрольний талон для проходження по червоному коридору серії ВМ № 273413, які зберігаються при матеріалах кримінального провадження, залишити при матеріалах.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_4 ( ОСОБА_7 ) до вступу вироку в законну силу залишити попередній - тримання під вартою.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Волинського апеляційного суду протягом 30 днів із дня його проголошення, а засудженим протягом 30 днів з дня вручення копії даного вироку через Любомльський районний суд.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Головуючий : суддя ОСОБА_1