Справа № 522/7558/24
Провадження № 3/522/2924/25
14 квітня 2025 року суддя Приморського районного суду м. Одеси Лагода К.О., за участі секретаря судового засідання Волохової В.Р., особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , захисника Скрипник Д.О., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з полку УПП в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, студента, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, (далі - КУпАП),-
03.05.2024 року в м. Одесі по вул. Академічній, 28, ОСОБА_1 керував транспортним засобом, а саме електросамокатом «JET», перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, згідно висновку щодо результатів огляду №001452 від 04.05.2024 року, чим порушив вимоги п.2.9а Правил дорожнього руху.
Огляд на стан сп'яніння зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився із застосуванням приладу «Drager Alkotest 7510», результат огляду виявився позитивний та склав 0,79 ‰ проміле.
Не погодившись із результатами приладу «Drager Alkotest 7510», ОСОБА_1 був пройдений огляд у медичному закладі КНП «ООМЦПЗ» ООР. Згідно висновку №001452 від 04.05.2024 року ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп'яніння.
У судовому засіданні ОСОБА_1 вину не визнав та пояснив, що 03.05.2024 року рухався на транспортному засобі, а саме електросамокаті «JET» та був зупинений співробітниками поліції, після чого почалась перевірка документів, продув прилад «Drager» на місці. З висновком не погодився. Після чого пройшов огляд у медичному закладі у присутності поліцейських, здав аналізи і отримав результати висновку, згідно з яким перебував у стані алкогольного сп'яніння. Із вказаним висновком не згоден. Пояснив суду, що в стані алкогольного сп'яніння не перебував.
Вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також дослідивши долучені до матеріалів справи відеозаписи з місця пригоди, суддя приходить до наступного.
Так, згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст. 10 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Відповідно до диспозиції ч.1 ст. 130 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно п.2.9а Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Відповідно до вимог ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Не зважаючи на невизнання ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, його вина підтверджуються протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №907553 від 03.05.2024 року; довідкою від 03.05.2024 року, відповідно до якої ОСОБА_1 має посвідчення водія; довідкою про те що протягом року не піддавався адміністративному стягненню за ст. 130 КУпАП від 03.05.2024 року; роздруківкою приладу «Drager Alkotest 7510»,згідно якої результат огляду ОСОБА_1 виявився позитивний та склав 0,79 ‰ проміле; актом огляду на стан алкогольного сп'яніння; висновком КНП «ООМЦПЗ» №001452 від 04.05.2024 року, згідно з яким ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп'яніння; відеозаписом з місця події, долученого до матеріалів справи.
Як убачається із відеозаписів, долучених до протоколу протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №907553 від 03.05.2024 року, підставою для зупинки ОСОБА_1 стало порушення ним Правил дорожнього руху, а саме порушення проїзду перехрестя. Під час перевірки документів ОСОБА_1 пояснив, що вживав 1 банку алкогольного напою «Рево», після чого йому було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою приладу «Drager Alkotest 7510», на що він погодився. Згідно з роздруківки приладу «Drager Alkotest 7510» результат огляду виявився позитивний та склав 0,79 ‰ проміле. Не погодившись із результатами проведеного огляду, ОСОБА_1 був доставлений до медичного закладу КНП «ООМЦПЗ». Згідно із висновком №001452 від 04.05.2024 року, ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп'яніння.
Зафіксовані відеозаписами обставини надають можливість повно та об'єктивно дослідити їх, конкретизувати поведінку поліцейських (діяли в межах своєї компетенції та виконували свої професійні обов'язки у відповідності до Закону України «Про Національну поліцію») та особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Досліджені відеозаписи фіксують реальні дані, які не можуть бути спотворені та мають істотне значення для розгляду справи, мають достатньо високу інформативність, позбавлені упередження і суб'єктивного ставлення, мають безсторонній характер, що вимагає від суду ретельного та уважного дослідження вищевказаного доказу у сукупності з іншими доказами по справі. Оглянуті відеозаписи дають можливість встановити їх узгодженість з іншими даними, що містяться в протоколі, а тому суд приймає їх як належний доказ у справі.
Так, вимогами ст. 266 КУпАП передбачено, що огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів.
У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Відповідно до п. 6 Розділу I Інструкції №1452/735, огляд на стан сп'яніння проводиться: 1) поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби); 2) лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Вказаних вимог законодавства співробітники поліції дотримались, забезпечивши доставку ОСОБА_1 до закладу охорони здоров'я для проходження огляду на стан сп'яніння у закладі охорони здоров'я.
Посилання захисника Скрипник Д.О. на те, що у протоколі про адміністративне правопорушення наявне посилання на запис з відеореєстратора «XIAOMI», однак він до матеріалів справи не долучений, не спростовує висновків за результатами огляду ОСОБА_2 на стан алкогольного сп'яніння. До того ж, наявні у матеріалах справи відеозаписи з боді камер співробітників поліції є достатніми та в повній мірі відображують події того дня. Суд вважає, що об'єктивних даних зафіксованих на відеозаписах достатньо для підтвердження факту вказаних в протоколі обставин, та не вбачає підстав для визнання відеозаписів неналежним та недопустимим доказом. Даний доказ, на переконання суду, з урахуванням положень ст.251 КУпАП, є належним та допустимим.
Будь-яких фактичних даних, які б спростовували чи ставили під сумнів достовірність вищевказаних відеозаписів стороною захисту не надано. Не встановлено таких і під час судового розгляду.
Твердження про те, що прилад «Drager Alkotest 7510», який був використаний співробітниками поліції на місці зупинки, показав результат 0,79 ‰ проміле, а «Drager Alkotest 6810», який був застосований у закладі охорони здоров'я, - 0,55 ‰, суд сприймає як спробу уникнути покарання за вчинене ОСОБА_1 адміністративне правопорушення, так як між застосуванням вказаних пристроїв пройшов проміжок часу, тому концентрація алкоголю у видихуваємому ОСОБА_1 повітрі могла зменшитись.
Суд зазначає, що міжповірочний інтервал для категорії законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки «Вимірювачі вмісту алкоголю в крові та повітрі, що видихається» встановлено наказом Міністерством економічного розвитку і торгівлі України від 13.10.2016 №1747 і становить 1 рік.
Тобто, технічні засоби, що використовуються органами національної поліції для проведення огляду водіїв на стан алкогольного сп'яніння, проходять технічне обслуговування з інтервалом в 1 рік.
Так, у роздруківці драгера «Drager Alkotest 7510» вказана остання дата градуювання 12.10.2023 року, а «Drager Alkotest 6810» - 24.05.2023 року, в свою чергу огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння відбувався вказаними приладами в межах встановленого річного терміну.
За таких обставин, в суду відсутні сумніви щодо достовірності результатів технічних засобів, а працівники поліції та співробітники медичного закладу правомірно використали зазначені газоаналізатори для огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння.
Крім того, у матеріалах справи наявний висновок №001452 від 04.05.2024 року, складений за результатами аналізу сечі, який підтвердив перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння.
Більш того, огляд на стан сп'яніння ОСОБА_1 був проведений лікарем-наркологом ОСОБА_3 , яка є дипломованим спеціалістом та проходила тематичне удосконалення «Експертиза в психіатрії, наркології» з 24.04.2023 року по 08.05.2023 року.
Із направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння вбачається, що воно датоване 03.05.2024 року о 23:00 год., із чеку «Drager Alkotest 7510» убачається, що аналіз проводився о 23:05 год. 03.05.2024 року, протокол про адміністративне правопорушення складений о 23:20 год., тому посилання захисника Скрипник Д.О. на фальсифікацію направлення та упереджене ставлення співробітників поліції до ОСОБА_1 суд вважає надуманими і такими, що спростовуються матеріалами справи та долученими до протоколу відеозаписами.
Так само, суд критично оцінює пояснення захисника Скрипник Д.О. щодо відсутності на відеозаписах зафіксованого факту керування ОСОБА_1 електросамокатом, оскільки з оглянутих судом відеозаписів останній не заперечував факт керування та порушення вимог ПДР України та навіть у судовому засіданні суду надав пояснення, що керував ним.
Щодо твердження сторони захисту про відсутність законних підстав для зупинки ОСОБА_1 , оскільки не зафіксований факт порушення ним ПДР, суд зазначає наступне.
У зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України Указом Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» затвердженим Законом України від 24.02.2022 року № 2102-ІХ, з 24.02.2022 року в Україні введено воєнний стан, дію якого було продовжено до теперішнього часу.
У зв'язку із запровадженням в Україні воєнного стану тимчасово можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини та громадянина, передбачені статтями 30-34, 38, 39, 41-44, 53 Конституції України, а також впроваджуватися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб.
На переконання суду, в умовах правового режиму воєнного стану, поліцейські мали право зупинити транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 з метою перевірки документів водія транспортного засобу, встановлення його особи, тощо.
У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.
Вищевказані докази, поза розумним сумнівом доводять наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, за кваліфікуючими ознаками - керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.
Згідно ч. 2 ст. 7 та ст. 245, ст. 280 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності, всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин кожної справи, правильного і справедливого її вирішення. Суддя зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також інші, що мають значення для правильного вирішення справи.
Таким чином, враховуючи, що по справі зібрано достатньо доказів, які не викликають сумнівів у своїй достовірності і допустимості, та які підтверджують вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, є всі підстави для притягнення його до адміністративної відповідальності.
Постанова суду, згідно ст. 283 КУпАП, має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, на достатніх і незаперечних доказах.
Відповідно до ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення.
Згідно вимог ст.ст. 34, 35 КУпАП обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, судом не встановлені.
Враховуючи обставини справи, дані про особу правопорушника, вважаю необхідним визначити ОСОБА_1 адміністративне стягнення у межах санкцій ч.1 ст.130 КУпАП, яке за своїм видом і розміром буде справедливим, відповідатиме характеру вчиненого правопорушення, особі порушника та ступеню його вини, необхідним і достатнім для його виховання та запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так й іншими особами, а саме у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, у зв'язку з винесення постанови про накладання адміністративного стягнення, на порушника покладається обов'язок сплати судовий збір, згідно з п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» - 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 605 (шістсот п'ять) гривень, 60 коп. на користь держави.
Керуючись ст.ст. 130 ч.1, 283,284 КУпАП, п.5 ч.2 ст.4 ЗУ «Про судовий збір», -
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір на користь держави у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень, 60 коп. Отримувач коштів ГУК в Одеській області /Приморський район/ 22030101 ЄДРПОУ отримувача - 37607526, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача - UА268999980313111206000015758, код класифікації доходів бюджету - 22030101.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через Приморський районний суд м. Одеси протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Штраф має бути сплачений не пізніш як через 15 днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або опротестування такої постанови-не пізніш як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги або протесту прокурора без задоволення.
Відповідно до ст. 308 КУпАП України у разі несплати штрафу у строк постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, а також витрати на облік вчиненого правопорушення.
Строк пред'явлення постанови до виконання 3 (три) місяці згідно Закону України «Про виконавче провадження».
Суддя: К.О. Лагода