Справа №522/93/25
Провадження №1-кс/522/2578/25
15 квітня 2025 року місто Одеса
Слідчий суддя Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого та прокурора подану в порядку ст.303 КПК України, -
ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді зі скаргою в порядку ст.303 КПК України на бездіяльність слідчого та прокурора в порядку ст.303 КПК України.
В обґрунтування скарги посилається на наступне.
Скаржник вказує на систематичне невиконання судових рішень Пенсійним фондом в Одеській області, що призводить до невиплати належних пенсійних доплат. Він стверджує, що посадові особи - начальник ОСОБА_4 та виконуюча обов'язки начальника ОСОБА_5 - свідомо порушують закон, не забезпечуючи перерахування пенсійного забезпечення згідно з постановами Кабінету Міністрів і рішеннями судів. Попри наявність судових ухвал щодо внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, правоохоронні органи не здійснили необхідних процесуальних дій, самовільно змінивши кваліфікацію злочину.
У зв'язку з вищевикладеним скаржник просить суд визнати бездіяльність уповноважених посадових осіб Відділу поліції №2 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області та Приморської окружної прокуратури м. Одеси через невнесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про кримінальні правопорушення, викладених у заявах ОСОБА_3 від 07.02.2025 та 25.02.2025. Зокрема, необхідно зобов'язати посадових осіб зазначеного відділу поліції виконати вимоги ст. 214 КПК України - внести відповідні відомості, розпочати досудове розслідування, а також протягом 24 годин надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Крім того, скаржник просить суд скасувати постанову прокурора Приморської окружної прокуратури від 20.03.2024, якою здійснювалося об'єднання матеріалів досудового розслідування за справою №12024165210000897 щодо невідомих уповноважених осіб ГУ ПФУ в Одеській області, що не виконують рішення Одеського окружного адміністративного суду за №420/13701/23 від 14.06.2023.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право звернення до суду. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Відповідно до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.
Стаття 55 Конституції України гарантує кожному право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових чи службових осіб.
Відповідно до ст.2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист інтересів суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого досудового розслідування та судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до кримінальної відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, щоб до кожного учасник кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
За приписами ст.5 КПК України, процесуальна дія проводиться, а процесуальне рішення згідно з положеннями цього Кодексу, чинними на момент початку виконання такої дії або прийняття такого рішення.
Згідно ч.1 п.1 ст.303 КПК України, на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність, зокрема слідчого, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення.
З наданих матеріалів встановлено, що 06.03.2025 року ухвалою суду у справі № 522/3839/25 вирішено Скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених посадових осіб Відділу поліції №2 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань - задовольнити. Зобов'язати уповноважених посадових осіб Відділу поліції №2 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області виконати вимоги ст. 214 КПК України, а саме внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відповідні відомості, викладені у заяві ОСОБА_3 від 25.02.2025 року про кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 382 КК України, розпочати досудове розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Таким чином суд встановлює, що скарга щодо невнесення відомостей до ЄРДР відносно заяви від 25.02.2025 року вже розглянуто судом.
Щодо заяви від 07.02.2025 року суд зазначає наступне.
Згідно з ч.1 ст.214 КПК України, слідчий, дізнавач, прокурор, невідкладно, але не пізніше 24 години після подання заяви, повідомлення про вчинення кримінального правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до ЄРДР та розпочати розслідування.
Слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.
Разом із цим слідчий, прокурор після прийняття та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, виходячи з їх змісту, має перевірити достатність даних, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, за наслідками чого ним приймається рішення про початок досудового розслідування шляхом внесення відповідних відомостей до ЄРДР.
До ЄРДР, зокрема, має бути внесено короткий виклад обставин про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела (ч.5 ст.214 КПК України).
Системний аналіз положень КПК України дає підстави вважати, що реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення.
Підставами вважати заяву чи повідомлення саме про злочин є наявність в таких заявах або повідомленнях об'єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджують реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину). Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов'язково внесені до ЄРДР.
Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 30.09.2021 року у справі №556/450/18.
Разом з тим, скаржник не долучив до матеріалів справи копію скарги від 07.02.2025 року.
Крім того, відповідно до ст. 304 КПК України Скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого, дізнавача чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.
Оскаржуючи невнесення в ЄРДР заяв від 07.02.2025 року та 25.02.2025 року скаржник не просить суд поновити строки на подання вказаної скарни.
З урахуванням відсутності копії вказаної заяви від 07.02.2025 року, відсутності відомостей щодо отримання її уповноваженими посадовими особами ВП № 2 ОРУП № 1 ГУНП в Одеській області, неможливості дослідити дотримання скаржником строків звернення зі зверненням зі скаргою на підставі заяви від 07.02.2025 та 25.02.2025, слідчий суддя в даному випадку не може виконувати абсолютно формальну функцію судового примусу уповноважених осіб вносити до ЄРДР всі без виключення заяви і повідомлення.
Відтак, згідно положень ст. 304 КПКУ суд встановлює, що скарга в частині невнесення в ЄРДР подано після закінчення строку та підлягає поврненню.
Щодо скасування Постанови прокурора Приморської окружної прокуратури від 20.03.2025 року суд зазначає наступне.
Згідно ч.1 ст.303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора:
?бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування;
- рішення слідчого, дізнавача, прокурора про зупинення досудового розслідування - потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження;
- рішення слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником;
- рішення прокурора про закриття кримінального провадження та/або провадження щодо юридичної особи - заявником, одним із близьких родичів або членом сім'ї, коло яких визначено цим Кодексом, та/або захисником померлого, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження;
- рішення прокурора, слідчого, дізнавача про відмову у визнанні потерпілим - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілою;
- рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора при застосуванні заходів безпеки - особами, до яких можуть бути застосовані заходи безпеки, передбачені законом;
- рішення слідчого, дізнавача, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником;
- рішення слідчого, дізнавача, прокурора про зміну порядку досудового розслідування та продовження його згідно з правилами, передбаченими главою 39 цього Кодексу, - підозрюваним, його захисником чи законним представником, потерпілим, його представником чи законним представником;
- рішення прокурора про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків слідчим, дізнавачем, прокурором під час досудового розслідування - особою, якій відмовлено у задоволенні скарги, її представником, законним представником чи захисником;
- повідомлення слідчого, дізнавача, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником;
- відмова слідчого, дізнавача, прокурора в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження з підстав, передбачених пунктом 9-1 частини першої статті 284 цього Кодексу, - стороною захисту, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, її представником.
Скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами статей 314-316 цього Кодексу.
Виходячи з наступного, ст. 303 КПК України визначено, які рішення, дії та бездіяльність слідчого, прокурора можуть бути оскаржені під час досудового розслідування і цей перелік є вичерпним.
Вважаю, що зазначені вимоги ОСОБА_3 щодо скасування постанови прокурора про об'єднання матеріалів досудового розслідування виходять за межі ст. 303 КПК України, та не можуть бути предметом розгляду слідчим суддею під час досудового розслідування згідно ст. 303 КПК України.
Відповідно до ч. 4 ст. 304 КПК України скарга повертається якщо скарга подана після закінчення строку, передбаченого частиною першою цієї статті, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або слідчий суддя за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.
Враховуючи вищевикладене, повноваження органу досудового розслідування в межах своєї компетенції та підслідності скарга ОСОБА_3 підлягає поверненню.
На підставі зазначеного, керуючись ст.ст. 214, 216, 303-307, 318-380, ч. 2 ст. 376 КПК України, слідчий суддя, -
Скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність слідчого та прокурора подану в порядку ст.303 КПК України - повернути.
Копію ухвали направити учасникам судового розгляду.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1