Справа №521/3827/25
Провадження №3/521/2325/25
16 квітня 2025 року м. Одеса
Малиновський районний суд міста Одеси у складі:
головуючого судді Тополевої Ю.В.,
за участю секретаря Онуфрієнко К.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ст. 122-4 КУпАП, -
В провадження Малиновського районного суду м. Одеси надійшли матеріали справ про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ст. 122-4 КУпАП.
З протоколу Управління патрульної поліції в Одеській області серії ЕПР1 № 258363 від 28.02.2025 року про адміністративне правопорушення, вбачається, що 16.02.2025 року, о 21 годині 00 хвилини, за адресою: вул. Тополина, 12, м. Одеса, водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом Mitsubishi Lancer, д.н.з. НОМЕР_2 , не витримавши безпечної дистанції допустила наїзд на припаркований попереду транспортний засіб Chevrolet Aveo, д.н.з. НОМЕР_3 . При ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження, чим водій ОСОБА_1 порушила п. 13.1 «Правил дорожнього руху», затверджених Постановою КМУ від 10.10.2001 року №1306.
З протоколу Управління патрульної поліції в Одеській області серії ЕПР1 № 258379 від 28.02.2025 року про адміністративне правопорушення, вбачається, що 16.02.2025 року, о 21 годині 00 хвилини, за адресою: вул. Тополина, 12, м. Одеса, водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом Mitsubishi Lancer, д.н.з. НОМЕР_2 , стала учасником ДТП та залишила місце пригоди, чим порушила п.п. «а» п. 2.10 «Правил дорожнього руху», затверджених Постановою КМУ від 10.10.2001 року №1306.
Постановою Малиновського районного суду міста Одеси від 14 березня 2025 року матеріали справ про притягнення до адміністративної відповідальності №521/3827/25, провадження №3/521/2325/25 та №521/3829/25, провадження №3/521/2326/25 відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ст. 122-4 КУпАП, об'єднано у одне провадження під №521/3827/25, провадження №3/521/2325/25.
ОСОБА_1 подала до суду заяву, в якій вину у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП визнала в повному обсязі. Вину у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 122-4 КУпАП не визнала, оскільки місце ДТП не покидала, просила провадження у справі закрити у зв'язку із відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення. Зазначила, що ввечері 16.02.2025 року припарковала свій автомобіль за адресою місця проживання. Здійснюючи паркування автомобіля не помітила, що допустила наїзд на припаркований попереду транспортний засіб Chevrolet Aveo, д.н.з. НОМЕР_3 . При цьому, ОСОБА_1 стверджує, що її автомобіль Mitsubishi Lancer, д.н.з. НОМЕР_2 залишився на місці пригоди.
Проаналізувавши докази в їх сукупності, та давши їм оцінку, суд вважає що в діях ОСОБА_1 вбачаються ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП у вигляді порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Відповідно до п. 13.1 «Правил дорожнього руху», затверджених Постановою КМУ від 10.10.2001 року №1306 водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.
Вина водія ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП підтверджується зібраними в справі доказами, а саме: протоколом про адміністративні правопорушення серії ЕПР1 № 258363 від 28.02.2025 року, схемою місця ДТП та письмовими поясненнями. Крім того, ОСОБА_1 вину у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди визнала.
Щодо наявності вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 122-4 КУпАП суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до п.п. «а» п. 2.10 «Правил дорожнього руху» у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.
Згідно положень ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Положеннями ст. 280 КУпАП регламентовано, що суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до вимог статей 251, 252 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.
Згідно ст. 10 КУпАП, адміністративне правопорушення визначається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала або свідомо допускала їх настання.
Згідно роз'яснень, які містяться в ч. 2 п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 01.11.1996 за № 9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», визнання особи винуватою, може мати місце лише за умови доведеності її вини.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі встановлення вини особи в його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами, а не підтвердження здійснення водієм правопорушення відповідними доказами, не породжує правових підстав для притягнення його до адміністративної відповідальності. Аналогічна права позиція викладена в постанові Верховного Суду від 26.06.2019 у справі №536/1703/17, адміністративне провадження №К/9901/3839/17.
Отже, згідно з вимогами ч. 2 ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться виключно на її користь, тобто суд може притягнути особу до адміністративної відповідальності лише на тих доказах, які спростовують усі розумні сумніви щодо вини особи.
Зазначене узгоджується і з практикою Європейського суду з прав людини, що сформульована у п. 43 рішення ЄСПЛ від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на п. 282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), згідно яких «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом».
Суд погоджується з доводами ОСОБА_1 , стосовно того, що остання, не помітила та не відчула зіткнення з іншим транспортним засобом, а також стосовно того, що вона не покидала місце ДТП, оскільки її транспортний засіб залишився на місця пригоди.
Враховуючи вищевикладені обставини, суд приходить до висновку, що матеріали справи не містять відомостей, які б вказували на наявність умислу ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, а тому вважає, що в діях ОСОБА_1 , відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП.
Враховуючи те, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, т. 122-4 КУпАП не підтвердилась матеріалами справи про адміністративне правопорушення в їх сукупності, суд вважає за необхідне закрити провадження у справі.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Суддя при накладенні стягнення враховує: ступінь суспільної небезпеки правопорушення, його наслідки, та вважає необхідним та достатнім для виховання особи, а також запобіганню вчинення нових правопорушень накладення адміністративного стягнення за адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП у вигляді штрафу на користь держави.
Керуючись ст.ст. 124,122-4, 24, 36, 247, 283, 284 КУпАП,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накласти на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень на користь держави.
Провадження по справі відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП закрити у зв'язку із відсутностю події і складу адміністративного правопорушення.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу у вказаний строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу зазначеного у постанові.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Ю.В. Тополева