Справа №521/5838/25
Провадження №2-з/521/81/25
14 квітня 2025 року м. Одеса
Малиновський районний суд міста Одеси у складі:
головуючого судді Тополевої Ю.В.,
за участю секретаря Онуфрієнко К.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника ОСОБА_1 про забезпечення позову до пред'явлення позовної заяви, -
10 квітня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Малиновського районного суду міста Одеси із заявою про забезпечення позову до пред'явлення позовної заяви, в якій просив вжити заходи забезпечення позову шляхом:
- накладення арешту на квартиру, загальною площею 42 кв.м, житловою площею 27,9 кв.м, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна 2091140851101, яка на праві спільної сумісної власності належить ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ;
- заборони державним реєстраторам прав на нерухоме майно та органам державної реєстрації прав вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо квартири, загальною площею 42 кв.м, житловою площею 27,9 кв.м, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна 2091140851101.
Обґрунтовуючи заяву ОСОБА_1 зазначає, що Постановою Верховного Суду від 27.05.2020 року у справі №521/17665/14-ц із володіння ОСОБА_1 на користь сім'ї ОСОБА_6 витребувана квартира за адресою: АДРЕСА_1 . Так, відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, за ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 17.01.2024 року зареєстровано право спільної сумісної власності на спірну квартиру.
Заявник вказує, що впродовж тривалих судових процесів сумлінно і активно відстоював свої інтереси, його добросовісність як набувача майна під сумнів ніким із учасників судових справ не ставилася. Починаючи з грудня 2006 року, всі витрати на будівельні роботи, купівлю будівельних матеріалів були зроблені особисто ОСОБА_1 , за його особисті кошти. Вказує, що витратив значні гроші на покращення майна, адже квартира була в жахливому стані, здійснив ремонт та в подальшому реконструкцію, переобладнав в офісне приміщення, змінив технічні характеристики та юридичних статус об?єкта. Таким чином, заявник стверджує, що вартість квартири значно збільшилась, її стан поліпшився. Збитки у зв?язку із витребуванням за рішенням суду придбаної 2006 року в законному порядку квартири, з урахуванням витрат на її ремонт, склали 214548,10 грн.
Намагаючись владнати спірні правовідносини в позасудовому порядку, ОСОБА_1 неодноразово проводив перемовини з представником сім?ї ОСОБА_6 . На даний час понесені на ремонт майна витрати заявнику не відшкодовані. ОСОБА_1 має намір пред?явити позов до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про відшкодування збитків внаслідок витребування майна. При цьому, заявник стверджує, що родина ОСОБА_6 вчиняє дії із підготовки квартири до продажу, що може значно ускладнити чи зробити неможливим виконання майбутнього рішення суду. Будь-які перешкоди для реалізації майна у відповідачів відсутні. Наразі Комольцеві мають повну можливість продати квартиру із поліпшеннями ОСОБА_1 , які їм не належать. Наявність у відповідачів такої можливості, вчинення ними дій із підготовки майна до продажу зумовлює потребу у зверненні з даною заявою.
Дослідивши матеріали поданої заяви та надавши їм належну оцінку, суд вважає, що заява про забезпечення позову до його пред'явлення не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Забезпечення позову - це сукупність процесуальних заходів, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог та застосовуються з метою недопущення вчинення відповідачем дій, направлених на фактичну неможливість виконання судового рішення.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується шляхом накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Відповідно до п.п. 4,5,6 Постанови Пленуму Верховного Суду України за № 9 від 22.12.2006 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Таким чином, суд вирішуючи питання про забезпечення позову, має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які не є учасниками цього судового процесу.
Заходи до забезпечення позову повинні бути співрозмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони вчиняти певні дії.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Як вбачається із поданих заявником доказів, вартість належної ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 становить приблизно 40000,00 дол. США, що за курсом НБУ станом на дату звернення до суду із вказаною заявою становить 1650800,00 гривень. Таким чином, вартість спірної квартири перевищує ціну майбутнього позову ОСОБА_1 про відшкодування збитків внаслідок витребування майна в понад 7 разів, тому вимоги заявлені в заяві про забезпечення позову не є співмірними із позовними вимогами.
Крім того, суду не надано належних доказів на підтвердження того, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів, а також, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду в разі невжиття заходів забезпечення даного позову.
Разом із цим, всупереч положень ч. 6 ст. 151 ЦПК України в заяві відсутня пропозиція щодо зустрічного забезпечення.
Керуючись ст.ст. 149-153, 353 ЦПК України,
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову до пред'явлення позовної заяви - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в п'ятнадцятиденний строк з дня її проголошення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя: Ю.В. Тополева
14.04.25