Миколаївський районний суд Миколаївської області
Справа № 945/727/25
Провадження № 2-н/945/44/25
16 квітня 2025 року м. Миколаїв
Суддя Миколаївського районного суду Миколаївської області Павленко І.В., розглянувши матеріали заяви Приватного акціонерного товариства «ВФ Україна» (далі - ПрАТ «ВФ Україна») до ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за надані телекомунікаційні послуги,
10 квітня 2025 року ПрАТ «ВФ Україна» (далі - заявник, стягувач) через свого представника за довіреністю № 0396/24 від 18.09.2024 року Ярош Наталію Іванівну в системі «Електронний суд» звернулися до Миколаївського районного суду Миколаївської області з заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 (далі - боржник) заборгованості за надані телекомунікаційні послуги у сумі 5 147,74 грн, а також просили стягнути з боржника витрати зі сплати судового збору у розмірі 242,24 грн.
Протоколом щодо неможливості автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10 квітня 2025 року призначення не відбулося, у зв'язку з тим, що не вистачає потрібної кількості суддів для розподілу справи.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14 квітня 2025 року цивільна справа розподілена та передана головуючому судді Павленко І.В.
Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 160 ЦПК України, судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Судовий наказ підлягає виконанню за правилами, встановленими для виконання судових рішень у порядку, встановленому законом.
Відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 161 ЦПК України, судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.
Згідно з положеннями ст. 162 ЦПК України, заява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 27 ЦПК України, позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Водночас, відповідно до ч. 8 ст. 28 ЦПК України, позови, що виникають із договорів, у яких зазначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред'являтися також за місцем виконання цих договорів.
Представник заявника в заяві про видачу судового наказу про стягнення заборгованості зазначає, що між ПрАТ «ВФ Україна» (23.05.2017 року перейменоване із ПрАТ «МТС Україна») та ОСОБА_1 була досягнута згода з усіх істотних умов і укладено: Договір про надання послуг мобільного зв'язку № НОМЕР_1 від 08.01.2008 року на номер НОМЕР_2 , дія якого припинена з 30.07.2022 року; Договір про надання послуг мобільного зв'язку № НОМЕР_3 від 08.01.2008 року на номер НОМЕР_4 , дія якого припинена з 30.07.2022 року; Договір про надання послуг мобільного зв'язку № НОМЕР_5 від 19.04.2019 року на номер НОМЕР_6 , дія якого припинена з 30.07.2022 року. З метою нарахування тривалості і тарифікації розмов та здійснення розрахунків за послуги зв'язку боржнику було присвоєно особовий рахунок НОМЕР_7 .
Як вбачається з документів, долучених представником заявника до заяви про видачу судового наказу, а саме копій договорів № 295369369456 від 12.01.2020 року, № 4032776, № 4032803, укладених між ПрАТ «ВФ Україна» та ОСОБА_1 , рахунки про сплату тарифного пакету відповідач просив направляти на адресу: АДРЕСА_1 .
Матеріали заяви містять рахунки про надання послуг ПрАТ «ФВ Україна», що були направлені божнику ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .
При зверненні з заявою про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за надані телекомунікаційні послуги представник заявника зазначає, що боржник ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_8 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
Крім того, матеріали цивільної справи містять копію паспорта серії НОМЕР_9 , виданого Центральним РВ ММУ УМВС України в Миколаївській області на ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Миколаїв, який з 27.08.2002 року зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 .
Відповідно до ч. 5 ст. 165 ЦПК України, у разі якщо боржником у заяві про видачу судового наказу вказана фізична особа, яка не має статусу підприємця, суддя не пізніше двох днів з дня надходження такої заяви звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання фізичної особи - боржника.
Частиною 7 ст. 165 ЦПК України передбачено, що суддя з метою визначення підсудності може користуватися даними Єдиного державного демографічного реєстру.
На виконання вимог ч. 7 ст. 165 ЦПК України з метою визначення підсудності суддя звернулась з запитом до Єдиного державного демографічного реєстру про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання або перебування боржника.
Відповідно до відповіді № 1292999 від 15 квітня 2025 року з Єдиного державного демографічного реєстру, боржник ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_8 , зареєстрований з 31.10.2020 року за адресою: АДРЕСА_1 .
Вказана адреса до територіальної юрисдикції (підсудності) Миколаївського районного суду Миколаївської області не відноситься.
Отже, враховуючи викладене вище, дана справа Миколаївському районному суду Миколаївської області не підсудна.
Конституцією України закріплено право кожного на судовий захист. Забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції, кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов'язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Положенням ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом.
Тобто, визначити підсудність цивільної справи означає встановити компетентний, належний суд у цій справі.
Дотримання правил підсудності розгляду справи є однією з складових законності судового рішення. Розгляд справ з порушенням правил підсудності є грубим порушенням процесуального закону і підставою для скасування судового рішення.
Згідно з положеннями ч. 8 ст. 165 ЦПК України, якщо за результатами розгляду отриманих судом відомостей про місцезнаходження боржника - юридичної особи або фізичної особи - підприємця буде встановлено, що заява про видачу судового наказу не підсудна цьому суду, суд не пізніше десяти днів з дня надходження заяви постановляє ухвалу про передачу заяви про видачу судового наказу разом з доданими до неї документами за підсудністю.
Згідно з положеннями п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 32 ЦПК України, спори між судами про підсудність не допускаються.
З огляду на викладене, справу слід передати за підсудністю до Центрального районного м. Миколаєва за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання боржника.
Враховуючи наведене та керуючись ч. 1 ст. 27, ст. ст. 31, 32, 160-162, 258-261, 353 ЦПК України, суд
Цивільну справу за заявою Приватного акціонерного товариства «ВФ Україна» до ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за надані телекомунікаційні послуги разом з доданими до неї документами передати на розгляд до Центрального районного суду м. Миколаєва за підсудністю.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Копію ухвали надіслати заявнику та його представнику.
Відповідно до ч. 3 ст. 31 ЦПК України передачу справи на розгляд іншого суду здійснити не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
Суддя І.В. Павленко
16.04.2025