Справа № 473/1683/25
іменем України
"16" квітня 2025 р. місто Вознесенськ
Суддя Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області Зубар Н.Б., за участю секретаря судових засідань Волосовського С.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу, що надійшла від Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області, про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.51 КУпАП
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м.Миколаїв, зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 , проживає за адресою АДРЕСА_2 , обліковий номер картки платника податків НОМЕР_1
У протоколі про адміністративне правопорушення серія ВАД №609608 від 25.03.2025 року в розділі склад адміністративного правопорушення поліцейським, який склав цей протокол, зазначено, що: «23.03.2025 року о 07-00 год. ОСОБА_1 в с.Трикратне по вул.(Свободи) Залізнична біля буд. 6 таємно викрав металеву діжку для сполучення сміття, чим завдав ОСББ «Залізничник» матеріальний збиток на суму 300 грн.».
Дії ОСОБА_1 особою, яка склала протокол про адміністративне правопорушення кваліфіковані за ч.1 ст.51 КУпАП.
Судом було досліджено матеріали провадження та встановлено, що крім протоколу про адміністративне правопорушення серія ВАД №609608 від 25.03.2025 року в справі є письмові пояснення ОСОБА_1 ,. які він надав поліції під час складання протоколу, з яких вбачається, що 23.03.2025 року близько 07-00 год. він йшов по вул.Свободи в бік залізничного вокзалу та помітив металеву діжку, яка стояла біля смітника, який знаходиться по вул.Залізнична біля буд.6 та він вирішив її забрати, оскільки та лежала на смітнику і, на його думку, нікому не була потрібна. Він забрав діжку додому до себе, оскільки вона могла б пригодитись йому у господарстві. Свою вину визнає. Вказав, що дану діжку він повернув поліцейському офіцеру ОСОБА_2 .
В письмових поясненнях, що були надані поліції, ОСОБА_3 , яка є головою ОСББ «Залізничник» в с.Трикратне пояснила, що 23.03.25 р. о 08-23 год. вона зателефонувала на лінію 102 та повідомила про те, що за адресою: вул.Залізнична, біля буд.6 в с.Трикратне чоловік на ім'я ОСОБА_4 , який проживає по вул.Свободи, 3, що в с.Трикратне, викрав металеву діжку для сполучення сміття, яку було встановлено на майданчику для збору сміття та побутових відходів їхнього ОСББ. 25.03.25 поліцейським офіцером громади було повернуто металеву діжку до ОСББ, а відносно ОСОБА_1 було складено адміністративний протокол за ч.1 ст.51 КУпАП.
Також до справи долучено рапорт чергового Вознесенського РУП від 23.03.25 р., в якому зазначено, що зареєстровано звернення ОСОБА_3 з приводу викрадення металевої діжки.
До справи долучено заяву ОСОБА_3 до поліції з приводу викрадення металевої діжки вартістю 300 грн. та її письмові пояснення, які за змістом співпадають з відображеними вище її поясненнями.
Також долучено фото зазначеної діжки.
Вирішуючи питання про наявність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст.51 КУпАП, суд враховує, що ч.1 ст.51 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
У даному випадку для розрахунку вартості викраденого майна використовують податкову соціальну пільгу аби встановити межу кваліфікації дрібної крадіжки як адміністративного правопорушення.
Так законом України від 18 липня 2024 року №3886-IX ст.51 КУпАП викладено у новій редакцій та встановлено, що максимальний розмір викраденого майна для кваліфікації дій особи як дрібне викрадення чужого майна за ч.2 ст.51 КУпАП не може перевищувати двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, розмір якого визначається на підставі положень пункту 5 підрозділу 1 розділу XX Податкового Кодексу України для відповідного року, що в 2025 році становить 3028 гривень..
Згідно із ч.2 ст.51 КУпАП 0,5 НМДГ половина від 1 514 грн. - 757 грн. Якщо людина вкраде майно на таку суму, то її дії підпадатимуть під ознаки правопорушення, передбаченого ч.1 ст.51 КУпАП, а більше цієї суми і до 3028 грн., то такі дії слід кваліфікувати за ч.2 ст.51 КУпАП.
Так з об'єктивної сторони крадіжка відноситься до злочинів/правопорушень з матеріальним складом. Тому, крім діяння (таємного викрадення), обов'язковими її ознаками є позитивна матеріальна шкода, спричинена власнику викраденого майна, яка визначається його вартістю. Визначення вартості викраденого майна має значення для розмежування діянь, передбачених ст.51 КУпАП та ст.185 КК України.
Згідно з висновком щодо застосування норм права, який міститься у постанові Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 25 листопада 2019 року в справі №420/1667/18, Постанова від 25 листопада 2019 року справа №420/1667/18 провадження № 51-10433 кмо 18 Об'єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду визначено, що: «В окремих кримінальних провадженнях для встановлення розміру матеріальних збитків не потрібні наукові, технічні або інші спеціальні знання, а достатньо загальновідомих і загальнодоступних знань для оцінки даних, отриманих за допомогою інших, крім експертизи, джерел доказування, про найменування викраденого товару та його вартості (наприклад, щодо вартості викраденої безпосередньо з магазину роздрібної торгівлі товарної продукції, на яку є роздрібна ціна) чи проведення простих арифметичних розрахунків».
Згідно ст.62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до ст.10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вичиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Винуватість особи у вчиненні адміністративного правопорушення має бути безумовно доведена достатніми доказами, які установлюють об'єктивну істину у справі.
Суд звертає увагу на той факт, що в протоколі про адміністративне правопорушення серія ВАД №609608 від 25.03.2025 року працівником поліції, який склав цей протокол, визначено вартість викраденого майна.
Натомість як довідки про вартість викраденого майна (діжки) чи експертного висновку - матеріали справи не містять та є не зрозумілим яким чином було встановлено вартість викраденої діжки, тим більше такої, що була у вжитку. Окрім того відсутні докази її перебування у власності чи на балансі певної юридичної особи.
Оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що провадження по справі слід закрити за відсутністю складу правопорушення, оскільки наданими доказами не доведено наявність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст.51 КУпАП, а саме відсутні докази на підтвердження вартості викраденого майна.
Суд не уповноважений збирати докази на підтвердження вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, оскільки це є обов'язком осіб, які відповідно складають протоколи. Так, ч.2 ст.251 КУпАП передбачає, що обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу, у даному випадку на органи Національної поліції.
Відповідно ст.278 Кодексу України про адміністративні правопорушення під час підготовки до розгляду справи про адміністративне правопорушення суддя повинен перевірити чи правильно складений протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.
Порушення порядку оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення та не зазначення у протоколі всіх ознак складу адміністративного правопорушення, позбавляє процесуальної можливості орган (посадову особу), уповноважений розглядати справу про адміністративне правопорушення, з'ясувати обставини щодо вчинення адміністративного правопорушення, вини особи у його вчиненні, відтак, і наявність складу адміністративного правопорушення.
Склад адміністративного правопорушення - це передбачена нормами права сукупність об'єктивних і суб'єктивних ознак, за наявності яких те чи інше діяння можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення. Він складається з: об'єкту, об'єктивної сторони, суб'єкту, суб'єктивної сторони.
Одним із елементів складу адміністративного правопорушення є його об'єктивна сторона - дія чи бездіяльність, наслідки в даному випадку у вигляді шкоди, що відповідає вартості викраденого майна, та причинний зв'язок між діями чи бездіяльністю та наслідками, що настали.
Отже, конструкція об'єктивної сторони правопорушення, передбаченого ст.51 КУпАП, свідчить про обов'язковість належного встановлення вартості майна, яке було викрадене.
Також з об'єктивної сторони крадіжка відноситься до злочинів/правопорушень з матеріальним складом. Тому, крім діяння (таємного викрадення), обов'язковими її ознаками є позитивна матеріальна шкода, спричинена власнику викраденого майна, яка визначається його вартістю.
За таких обставин провадження по справі відносно ОСОБА_1 слід закрити з підстав, передбачених п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.51 КУпАП, та через недоведеність поліцією об'єктивної сторони правопорушення, зокрема вартості викраденого майна.
Щодо питання про повернення протоколу, то суд вважає, що це право, а не обов'язок суду приймати рішення про повернення протоколу. Тим більше, що згідно із Постановою від 02 вересня 2021 року справа №11-97 сап20 Велика Палата Верховного Суду зазначила таке:
«74. Норми КУпАП, які встановлюють процедуру адміністративного розслідування і стадію розгляду справи уповноваженим органом (судом), не містять законодавчих положень, які б за окресленої правової ситуації передбачали можливість повертати справу про адміністративне правопорушення для дооформлення протоколу й належного виконання вимог статті 256 цього Кодексу у частині забезпечення присутності порушника в суді. Водночас немає й процесуальних норм, які б забороняли, зокрема, судді, який розглядає справу про адміністративне правопорушення, вимагати від уповноваженого органу виконати належним чином вимоги процесуального закону щодо складання протоколу про адміністративне правопорушення і його реалізації таким чином, щоб можна було вирішити питання про винність особи у вчиненні адміністративного проступку з дотриманням строків розгляду і без порушення прав особи порушника чи осіб, які потерпіли від дій останнього. Принаймні чітких й однозначних положень, які б дозволяли чи забороняли повертати протоколи для забезпечення присутності порушника під час розгляду справи, процесуальне адміністративно-деліктне законодавство не містить.
89. Велика Палата Верховного Суду наголошує, що відсутність чітко встановленого законом порядку розгляду справ про адміністративне правопорушення або неузгодженість його складових унеможливлює настання відповідальності судді за свободу суддівського розсуду, тобто можливість судді обирати (визначати) найбільш оптимальний варіант рішення (дії) з кількох юридично допустимих його (її) варіантів».
Крім того, після повернення протоколу посадовій особі, що його склала, жодні виправлення до протоколу вже внесені не можуть бути, оскільки згідно п.6 та п.7 Розділу ІІ Наказу Міністерства внутрішніх справ України від 06.11.2015 №1376 «Про затвердження Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції»: «Усі реквізити протоколу про адміністративне правопорушення заповнюються чорнилом чорного або синього кольору, розбірливим почерком, державною мовою. Не допускаються закреслення чи виправлення відомостей, що заносяться до протоколу про адміністративне правопорушення, а також унесення додаткових записів після того, як протокол про адміністративне правопорушення підписано особою, стосовно якої його складено».
Керуючись ч.1 ст.51, 247, 283, 284, 287 КУпАП, суд
провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.51 КУпАП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.51 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з моменту винесення постанови до Миколаївського апеляційного суду через Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області.
Суддя Н.Б.Зубар