15 квітня 2025 року
м. Київ
справа № 487/5115/24
провадження № 51-1330 ск 25
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну засудженого ОСОБА_4 на вирок Заводського районного суду м. Миколаєва від 21 листопада 2024 року та ухвалу Миколаївського апеляційного суду від 11 березня 2025 року,
встановив:
Як вбачається із касаційної скарги та доданих до неї копій судових рішень, вироком Заводського районного суду м. Миколаєва від 21 листопада 2024 року ОСОБА_4 засуджено за ч. 4 ст. 186 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 7 років.
Ухвалою Миколаївського апеляційного суду від 11 березня 2025 року вирок районного суду залишено без змін.
Засуджений звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення судів першої та апеляційної інстанцій.
Перевіривши відповідність касаційної скарги вимогам ст. 427 КПК України, колегія суддів дійшла висновку, що касаційну скаргу подано без додержання вимог зазначеної статті.
Водночас, відповідно до пунктів 4, 5 ч. 2 ст. 427 КПК України касаційна скарга має містити обґрунтування заявлених скаржником вимог, із зазначенням того, у чому саме полягає незаконність чи необґрунтованість судових рішень та вимоги особи, яка подає касаційну скаргу.
Наведене обґрунтування вимог засудженим викладено без урахування вимог ст. 433 КПК України, яка визначає межі перегляду судом касаційної інстанції, та положень ч. 1 ст. 438 КПК України, якою регламентовано, що підставами для скасування або зміни судових рішень у касаційному суді є лише: 1) істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; 2) неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; 3) невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
При цьому, при вирішенні питання про наявність зазначених у ч. 1 ст. 438 КПК України підстав суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412-414 КПК України.
Посилаючись у касаційній скарзі на незаконність судового рішення, особа, яка подає касаційну скаргу, має вказати на конкретні порушення закону, що є підставами для скасування або зміни судового рішення, і які, на її думку, були допущені судами при винесенні судових рішень, навести конкретні аргументи в обґрунтування кожної позиції.
При цьому засуджений не зазначає, в чому незаконність ухвали апеляційного суду, які конкретно порушення закону, в силу ст. 419 КПК України, на його думку, було допущено цим судом, які доводи апеляційних скарг сторони захисту суд апеляційної інстанції належним чином не дослідив, не перевірив та не оцінив.
Крім того, згідно ст. 436 КПК України, суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право: залишити судове рішення без зміни, а касаційну скаргу - без задоволення; скасувати судове рішення і призначити новий розгляд у суді першої чи апеляційної інстанції; скасувати судове рішення і закрити кримінальне провадження; змінити судове рішення.
У поданій касаційній скарзі засуджений ОСОБА_4 просить скасувати вирок Заводського районного суду м. Миколаєва від 21 листопада 2024 року, перекваліфікувати його дії на ч. 4 ст. 186 КК України та закрити кримінальне провадженнязгідно Закону України від 18 липня 2024 року № 3886-IX від 18 липня 2024 року.
При цьому зі змісту касаційної скарги вбачається, що засуджений, не погоджуючись із кваліфікацією його дій за ч. 4 ст. 186 КК України, визнає себе винним у таємному викраденні майна.
Таким чином, засуджений допускає протиріччя при формулюванні прохальної частини касаційної скарги.
Відповідно до ч. 3 ст. 427 КПК України, якщо особа не бажає брати участі у касаційному розгляді, вона зазначає про це в касаційній скарзі, проте зі змісту касаційної скарги не вбачається, чи бажає засуджений брати участь у касаційному розгляді.
Вказані порушення перешкоджають вирішенню питання про відкриття касаційного провадження.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 429 КПК України суд касаційної інстанції, встановивши, що касаційну скаргу подано без додержання вимог, передбачених статтею 427 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення касаційної скарги без руху.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 429 КПК України залишення касаційної скарги без руху або її повернення не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, передбаченому цим Кодексом, у межах строку на касаційне оскарження, шляхом подання виправленої касаційної скарги.
Враховуючи викладене та керуючись ч. 1 ст. 429 КПК України, Суд
постановив:
Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 залишити без руху та встановити строк для усунення недоліків - п'ятнадцять днів із дня отримання копії цієї ухвали.
У разі невиконання вимог ухвали касаційну скаргу буде повернуто особі, яка її подала.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3