15 квітня 2025 року
м. Київ
справа № 128/1880/23
провадження № 61-2312ск25
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А., Луспеника Д. Д.,
розглянув заяву ОСОБА_1 про відвід судді Верховного Суду Лідовця Руслана Анатолійовича від розгляду справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Вороновицької селищної ради Вінницького району Вінницької області про встановлення юридичного факту,
У травні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , Вороновицької селищної ради Вінницького району Вінницької області про встановлення юридичного факту.
Ухвалою Вінницького районного суду Вінницької області від 06 червня 2023 року позовну заяву ОСОБА_1 повернуто на підставі частини третьої статті 185 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).
Ухвалою Вінницького апеляційного суду апеляційну скаргу від 30 жовтня 2023 року ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького районного суду Вінницької області від 06 червня 2023 року повернуто на підставі пункту 1 частини п'ятої статті 357 ЦПК України.
Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 13 листопада 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького районного суду Вінницької області
від 06 червня 2023 року повернуто на підставі пункту 1 частини п'ятої статті 357 ЦПК України.
Ухвалою Верховного Суду від 20 листопада 2023 року касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 30 жовтня 2023 року повернуто заявнику на підставі пункту 1 частини четвертої статті 393 ЦПК України та роз'яснено порядок оформлення касаційної скарги.
Ухвалою Верховного Суду від 18 грудня 2023 року касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 30 жовтня 2023 року повернуто заявнику на підставі пункту 1 частини четвертої статті 393 ЦПК України та роз'яснено порядок оформлення касаційної скарги.
Ухвалою Верховного Суду від 18 грудня 2023 року касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 13 листопада 2023 року повернуто заявнику на підставі пункту 1 частини четвертої статті 393 ЦПК України та роз'яснено порядок оформлення касаційної скарги.
Ухвалою Верховного Суду від 15 січня 2023 року касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 30 жовтня 2023 року та на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 13 листопада 2023 року повернуто заявнику на підставі пункту 1 частини четвертої статті 393 ЦПК України та роз'яснено порядок оформлення касаційної скарги.
Ухвалою Верховного Суду від 02 грудня 2024 року касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 30 жовтня 2023 року та на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 13 листопада 2023 року повернуто заявнику на підставі пункту 1 частини четвертої статті 393 ЦПК України та роз'яснено порядок оформлення касаційної скарги.
Ухвалою Верховного Суду від 04 лютого 2025 року касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 30 жовтня 2023 року та на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 13 листопада 2023 року повернуто заявнику на підставі пункту 1 частини четвертої статті 393 ЦПК України та роз'яснено порядок оформлення касаційної скарги.
У лютому 2025 року ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку вкотре звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 30 жовтня 2023 року та на ухвалу Вінницького апеляційного суду від 13 листопада 2023 року.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25 лютого 2025 року касаційну скаргу передано судді-доповідачу Гулейкову І. Ю. та визначено суддів, які входять до складу колегії: Лідовець Р. А., Луспеник Д. Д.
Ухвалою Верховного Суду від 27 лютого 2025 року касаційну скаргу залишено без руху та надано заявнику строк на усунення недоліків, зокрема сплатити судовий збір та подати клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.
У визначений строк заявник подав матеріали на усунення недоліків касаційної скарги, в яких зазначає доводи щодо пропуску ним строку на касаційне оскарження, клопотання про звільнення від сплати судового збору.
Крім цього, ОСОБА_1 подано копію касаційної скарги, в якій, посилаючись на пункт 5 частини першої статті 36 ЦПК України, заявив про відвід судді, зокрема Лідовця Р. А. , від розгляду справи, оскільки зазначений суддя, на його думку, безпідставно повертав або залишав без руху його касаційні скарги.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або необ'єктивності судді.
Наявність безсторонності відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод має визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд, як такий, та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання учасника справи об'єктивно обґрунтованими.
ЦПК України не встановлює вичерпного переліку обставин, які свідчать про необ'єктивність чи упередженість судді, проте визначає, що такі обставини повинні бути обґрунтовані особою, яка ініціює питання про відвід судді.
Згідно з приписами частини четвертої статті 36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) якщо є обставини, які викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності суддів, зокрема суддя заінтересований у результаті розгляду справи, а також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу (частина друга статті 36 ЦПК України).
Аналіз заяви ОСОБА_1 про відвід судді Лідовця Р. А. свідчить, що його доводи зводяться до незгоди з процесуальними рішеннями судді Лідовця Р. А. (залишення без руху та повернення його раніше поданих касаційних скарг без конкретизації таких випадків). Однак, доводи ОСОБА_1 про незгоду з судовими рішеннями Верховного Суду в інших справах, які постановлені за участі судді Лідовця Р. А., в силу положень частини четвертої статті 36 ЦПК України, не можуть бути підставою для відводу судді.
Доводи заяви ОСОБА_1 про відвід від участі у розгляді справи судді Верховного Суду Лідовця Р. А. не свідчать про існування обставин, які викликають сумнів у неупередженості та об'єктивності судді.
Сумніви у неупередженості судді повинні ґрунтуватися на фактичних обставинах, а не на припущеннях. Презумпція особистої неупередженості судді діє допоки не з'являться докази на користь протилежного.
Доказів на спростування презумпції неупередженості судді Верховного Суду Лідовця Р. А. не надано.
Окрім цього, аргументи заяви про відвід судді не свідчать про наявність обставин, встановлених статтею 37 ЦПК України, за наявності яких суддя підлягає відводу (самовідводу).
Верховний Суд наголошує на тому, що учасники справи не можуть використовувати інститут відводу суддів з метою схиляння суду до ухвалення бажаного для них процесуального рішення. Необґрунтоване усунення судді від участі у розгляді певної справи є так само порушенням права на справедливий суд, як і незадоволення обґрунтованої заяви про відвід судді.
Верховний Суд звертає увагу на неприпустимість зловживання процесуальними правами та наголошує на необхідності добросовісно користуватися процесуальними правами задля виконання завдань цивільного судочинства (частина перша, пункт 11 частини третьої статті 2, частина перша статті 44 ЦПК України).
Згідно з частинами другою та третьою статті 40 ЦПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Заявлений ОСОБА_1 відвід судді Верховного Суду Лідовцю Р. А. є необґрунтованим, тому питання про відвід судді відповідно до частини третьої статті 40 ЦПК України підлягає передачі на розгляд іншому судді, визначеному у порядку, встановленому частиною першою статті 33 ЦПК України
Водночас заява про відвід щодо інших суддів Верховного Суду не підлягає розгляду. Відвід заявлено суддям Верховного Суду Білоконь О. В., Грушицькому А. І., Синельникову Є. В., Шиповичу В. В., Коротуну В. М., які не входять до складу колегії суддів, визначеної для розгляду справи № 128/1880/23, провадження № 61-2312ск25, а також Хопті С. Ф. , який є суддею Верховного Суду у відставці. Разом з тим необхідно зазначити, що у Верховному Суді не здійснює правосуддя суддя на прізвище ОСОБА_5 .
Керуючись статтями 33, 36, 40, 260 ЦПК України
Визнати необґрунтованим заявлений ОСОБА_1 відвід судді Верховного Суду Лідовцю Руслану Анатолійовичу від розгляду справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Вороновицької селищної ради Вінницького району Вінницької області про встановлення юридичного факту,
Заяву про відвід судді Верховного Суду Лідовця Руслана Анатолійовича передати для вирішення іншому судді, який не входить до складу суду, визначеному у порядку, передбаченому частиною першою статті 33 ЦПК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: І. Ю. Гулейков Р. А. Лідовець Д. Д. Луспеник