15 квітня 2025 року
м. Київ
справа № 826/1365/18-ц
провадження № 61-3894ск25
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Ситнік О. М., Фаловської І. М.,
розглянувши касаційну скаргу Міністерства юстиції України на рішення Печерського районного суду від 26 липня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 28 січня 2025 року у справі за позовом Акціонерного товариства «ВТБ Банк» до Міністерства юстиції України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_1 , Управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради, про визнання протиправним та скасування наказу,
У січні 2018 року Акціонерне товариство «ВТБ Банк» (далі - АТ «ВТБ Банк») звернулось до суду з позовом до Міністерства юстиції України, про визнання протиправним та скасування наказу.
Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 26 липня 2024 року, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного суду від 28 січня 2025 року, позов АТ «ВТБ Банк» задоволено.
Визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства юстиції України від 30 червня 2017 року № 2062/5 «Про скасування реєстраційних дій у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань».
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
24 березня 2025 року представник Міністерства юстиції України Бублик Ю. В. засобами поштового зв'язку направив до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Печерського районного суду від 26 липня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 28 січня 2025 року.
У касаційній скарзі просить суд касаційної інстанції скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.
Ухвалою Верховного Суду від 28 березня 2025 року касаційну скаргу Міністерства юстиції України залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, а саме заявнику необхідно направити заяву про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень та надати докази на підтвердження такого пропуску в оригіналах чи належним чином завірені їх копії та сплатити судовий збір.
Заявника попереджено, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали щодо зазначення підстав поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення або якщо наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження будуть визнані судом неповажними, - у відкритті касаційного провадження буде відмовлено, а у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали щодо форми та змісту касаційної скарги, - касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернена заявнику.
На виконання вимог вказаної ухвали Міністерство юстиції України направило заяву про усунення недоліків, до якої долучив квитанцію про сплату судового збору.
Разом з тим, заявник не надав до суду заяву про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень та докази на підтвердження такого пропуску.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником в строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження, визнані судом неповажними.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначив, що праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (рішення Європейського суду з прав людини від 07 липня 1989 року у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії, № 11681/85, § 35).
ЄСПЛ зауважив, що норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (рішення Європейського суду з прав людини від 21 грудня 2010 року у справі Перетяка і Шереметьєв проти України, № 17160/06 та № 35548/06, § 34).
Відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 28 квітня 2021 року у справі № 640/3393/19 (провадження № 11-24апп21), процесуальне законодавство встановлює певний порядок дій суду при виявленні недоліків, зокрема, апеляційної скарги. Як у випадку невиконання вимог статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) щодо форми та змісту скарги, так і вимог щодо дотримання строку апеляційного оскарження, зокрема, відсутності відповідного клопотання чи визнання вказаних у ньому підстав неповажними, - апеляційна скарга залишається без руху.
Водночас неусунення певних недоліків скарги передбачають різні правові наслідки, а саме:
- повернення судом апеляційної інстанції скарги - у разі неусунення недоліків щодо її форми та змісту, визначених у статті 296 КАС України (пункт 1 частини четвертої статті 169 КАС України), при цьому скаржник не позбавлений права знову подати апеляційну скаргу з дотриманням встановлених до неї законом вимог;
- відмова судом апеляційної інстанції у відкритті апеляційного провадження - у разі неусунення недоліків, пов'язаних із недотриманням вимог щодо дотримання строку та ініціюванням перед судом питання про його поновлення, що також є передумовою для відмови в подальшому у відкритті провадження за апеляційною скаргою цієї особи на це саме судове рішення (пункти 3, 4 частини першої статті 299 КАС України).
На переконання Великої Палати Верховного Суду, до поданої з пропуском строку скарги (без клопотання про його поновлення чи з визнанням судом вказаних у ньому підстав неповажними), яка, окрім цього, має інші недоліки і такі недоліки скарги після залишення її судом без руху не усунено, зокрема, не подано відповідного клопотання із зазначенням інших причин для поновлення строку, слід застосовувати наслідки, передбачені пунктом 4 частини першої статті 299 КАС України.
Такий висновок застосовний і при вирішенні питання про відкриття касаційного провадження.
15 грудня 2017 року набули чинності КАС України, ЦПК України та Господарський процесуальний кодекс України, які в основному є уніфікованими.
Так, підстави повернення апеляційної скарги в КАС України та ЦПК України є аналогічними, а підстави повернення касаційної скарги такі ж, як підстави повернення апеляційної скарги.
Так само є уніфікованими і підстави відмови у відкритті апеляційного провадження у КАС України та ЦПК України.
Тому при вирішенні питання про долю касаційної скарги, яка подана з порушенням строку на касаційне оскарження та мала інші недоліки щодо форми та змісту, необхідно враховувати, що абзац 2 частини третьої статті 393 ЦПК України у контексті частини четвертої статті 394 ЦПК України передбачає необхідність відмови у відкритті касаційного провадження, оскільки навіть усунення певних недоліків касаційної скарги, пов'язаних з її формою та змістом, за відсутності підстав для поновлення строку подання скарги, однаково виключає можливість відкриття касаційного провадження за такою скаргою.
За таких обставин касаційний суд зобов'язаний відмовити у відкритті касаційного провадження.
Міністерством юстиції України клопотання (заяви) про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень із наведенням підстав для його поновлення не подано, вказане є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження.
Керуючись статтями 185, 390, 393, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Міністерства юстиції України на рішення Печерського районного суду від 26 липня 2024 року та постанову Київського апеляційного суду від 28 січня 2025 року у справі за позовом Акціонерного товариства «ВТБ Банк» до Міністерства юстиції України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_1 , Управління державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради, про визнання протиправним та скасування наказу.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Судді: В. М. Ігнатенко
О. М. Ситнік
І. М. Фаловська