09 квітня 2025 року
м. Київ
справа № 274/5840/22
провадження № 61-8677св24
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
судді-доповідача - Ситнік О. М.
суддів: Ігнатенка В. М., Карпенко С. О., Литвиненко І. В., Фаловської І. М.
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 13 грудня 2023 року в складі судді Хуторної І. Ю. та постанову Житомирського апеляційного суду від 14 травня 2024 року в складі колегії суддів Павицької Т. М., Талько О. Б., Трояновської Г. С.
у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання недійсним договору купівлі-продажу транспортного засобу, визнання майна спільною сумісною власністю, розподіл майна подружжя та
Короткий зміст позовної заяви
У жовтні 2022 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом, у якому, враховуючи заяву про збільшення позовних вимог, просила визнати спільною сумісною власністю подружжя:
- транспортні засоби: автомобіль марки «Mercedes-Benz E200», 2005 року випуску, державний номерний знак (далі - д. н. з.) НОМЕР_1 , vin код НОМЕР_2 ; автомобіль марки BMW Х4, 2020 року випуску, д. н. з. НОМЕР_3 , vin код НОМЕР_4 ;
- грошові кошти (грошові заощадження), які зберігаються на банківських вкладах/рахунках ОСОБА_1 , з урахуванням відсотків, нарахованих банківськими установами на такі грошові вклади, в Акціонерному товаристві Комерційний банк «ПриватБанк» (далі - АТ КБ «ПриватБанк») та Акціонерному товаристві «Сенс Банк» (далі - АТ «Сенс Банк»);
- виділити їй в порядку поділу спільного майна подружжя у власність автомобіль BMW X4, 2020 року випуску, д. н. з. НОМЕР_3 , vin код НОМЕР_4 ;
- виділити ОСОБА_1 у порядку поділу спільного майна подружжя у власність автомобіль Mercedes-Benz E200 2005 року випуску, д. н. з. НОМЕР_1 , vin код, НОМЕР_2 та грошові кошти (грошові заощадження), які зберігаються на банківських вкладах/рахунках ОСОБА_1 в АТ КБ «ПриватБанк» та АТ «Сенс Банк»;
- визнати недійсним договір купівлі-продажу транспортного засобу від 18 січня
2023 року, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , про продаж автомобіля марки BMW Х4, 2020 року випуску, новий д. н. з. НОМЕР_5 , та скасувати державну реєстрацію (перереєстрацію) автомобіля марки BMW Х4, 2020 року випуску, новий д. н. з. НОМЕР_5 , у Територіальному сервісному центрі Міністерства внутрішніх справ України № 1842 за ОСОБА_3 .
На обґрунтування позовних вимог вказала, що сторони перебувають у шлюбі з 02 серпня 1980 року. Під час шлюбу було придбано транспортні засоби: автомобіль «Mercedes-BenzE200», 2005 року випуску, який був зареєстрований за відповідачем для його потреб та для неї був придбаний за її особисті кошти автомобіль BMW X4, 2020 року випуску. Проте всупереч домовленості її та відповідача останній зареєстрував автомобіль за собою. Актуальна вартість автомобіля BMW X4, 2020 року випуску, становить 1 832 779,00 грн, автомобіля «Мercedes-Benz» - 208 668,00 грн. Відповідач пішов з сім'ї, проживає окремо і не визнає її права як дружини на автомобіль BMW, користується ним, утримує його в себе і відмовляється передати їй в користування. Вказувала, що має серйозні проблеми зі здоров'ям і її робота знаходиться територіально віддалено від місця фактичного проживання та щодня доводиться долати більше 200 км в обидві сторони дорогами з поганим покриттям. Тому автомобіль BMW 4, який є кросовером, їй вкрай необхідний. Відповідач перебуває на пенсії, не працює, територіально знаходиться за місцем своєї реєстрації і йому достатньо користуватись автомобілем «Mercedes-Benz».
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
13 грудня 2023 року рішенням Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області позов ОСОБА_2 задоволено частково.
У порядку розподілу майна подружжя визнано за ОСОБА_2 право власності на на 1/2 ідеальну частку автомобіля Mercedes-Benz E200, 2005 року випуску,
д. н. з. НОМЕР_1 , залишивши у власності ОСОБА_1 ідеальну частку цього автомобіля. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Суд першої інстанції мотивував рішення тим, що позивачка просила визнати спільною сумісною власністю подружжя транспортні засоби: автомобіль марки Mercedes-Benz E200, 2005 року випуску, д. н. з. НОМЕР_1 , vin код НОМЕР_2 ; автомобіль марки BMW Х4, 2020 року випуску, д. н. з. НОМЕР_3 , vin код НОМЕР_6 , вказала, що ці автомобілі були придбані під час шлюбу. Зазначений факт відповідачем не заперечується та визнається. Оскільки в судовому засіданні не спростована презумпція спільності майна подружжя на вказане майно, відсутні законні підстави для судового захисту, адже суд у рішенні суду не може встановити те, що і так прямо гарантовано законом та ніким не оспорюєтеся. Із цих підстав суд відмовив у позові в частині визнання спільним майном подружжя автомобілів: Mercedes-Benz E200 та BMW Х4.
Позовні вимоги в частині поділу автомобіля «Mercedes-Benz E200» суд задовольнив частково та визнав за кожним із подружжя по 1/2 ідеальній частці на цей транспортний засіб, адже ні позивачка, ні відповідач не просили автомобіль Mercedes-Benz E200 передати комусь із них у власність. До того ж ні позивачка, ні відповідач не погоджувалися на виплату чи отримання грошової компенсації за цей автомобіль.
Щодо позовної вимоги про визнання грошових коштів (грошових заощаджень), які зберігаються на банківських вкладах/рахунках ОСОБА_1 , з урахуванням відсотків, нарахованих банківськими установами на такі грошові вклади, та поділу цих грошових коштів шляхом залишення за відповідачем, то в задоволенні позову в цій частині суд відмовив, оскільки позовна заява не містить ні викладу обставин щодо сум грошових коштів, ні дат укладання договорів депозитних чи поточних вкладів, на яких розміщені ці грошові кошти, ні розміру грошових коштів на час припинення шлюбних відносин. Позивачка та її представник не ініціювали надання чи витребування доказів на підтвердження зазначених обставин.Суд позбавлений можливості вийти за межі пред'явлених позовних вимог, самостійно встановити розмір грошових кошів, які підлягають поділу. Також позивачка не довела доказами в який період, до чи після припинення спільного проживання, грошові кошти були розмішені відповідачем на рахунках в банківських установах, із яких джерел ці грошові кошти здобуті.
Ухвалюючи рішення про відмову у визнанні договору купівлі-продажу транспортного засобу BMW X4, 2020 року випуску, д. н. з. НОМЕР_3 , vinкод НОМЕР_4 , та його поділі, суд першої інстанції керувався тим, що ОСОБА_2 обрала належний спосіб захисту. Проте, оспорюючи договір купівлі-продажу, ОСОБА_2 позов пред'явила лише до однієї сторони договору купівлі-продажу - продавця ОСОБА_1 , а позову до ОСОБА_3 - покупця за договором не пред'явлено.
14 травня 2024 року постановою Житомирського апеляційного суду апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково.
Рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 13 грудня 2023 року скасовано та ухвалено нове судове рішення.
Визнано автомобіль Mercedes-Benz E200, 2005 року випуску, д. н. з. НОМЕР_1 ,
vin код, НОМЕР_2 ; автомобіль BMW Х4, 2020 року випуску, д. н. з.
НОМЕР_3 , vin код НОМЕР_4 , грошові кошти, внесені ОСОБА_1 на розрахунковий рахунок у АТ «Сенс Банк» в розмірі 416 190,56 грн, та розрахункові рахунки в АТ КБ «ПриватБанк» в розмірі 31 868,05 грн, спільною сумісною власністю подружжя.
Визнано в порядку поділу спільного майна подружжя за ОСОБА_1 право власності на автомобіль Mercedes-Benz E200, 2005 року випуску, д. н. з.
НОМЕР_1 , vin код НОМЕР_2 .
Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 компенсацію вартості
1/2 частини автомобіля Mercedes-Benz E200, 2005 року випуску, д. н. з. НОМЕР_1 , vin код НОМЕР_2 у розмірі 104 334,00 грн.
Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 компенсацію вартості
1/2 частини автомобіля BMW Х4, 2020 року випуску, д. н. з. НОМЕР_3 , vin код НОМЕР_4 у розмірі 916 389,50 грн.
Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 1/2 частину коштів, які знаходяться на розрахункових рахунках у АТ «Сенс Банк» в розмірі 208 095,28 грн, та в АТ КБ «ПриватБанк» в розмірі 15 934,03 грн. В іншій частині позову відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що під час розгляду справи судом не встановлено, що спірне майно придбане за особисті кошти ОСОБА_1 . Оскільки спірні транспортні засоби, зареєстровані за ОСОБА_4 , та грошові вклади, які знаходяться на рахунках відкритих на ім'я ОСОБА_4 , набуті у власність сторонами за час перебування у зареєстрованому шлюбі та за спільні кошти, а тому вказане майно є спільною сумісною власністю подружжя.
Неподільні речі присуджуються одному із подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними.Під час вирішення спору про поділ автомобіля «Мercedes-Benz», 2005 року випуску, д. н. з. НОМЕР_1 , суд першої інстанції зазначених вимог закону не врахував, та помилково виснував про визнання за ОСОБА_2 права власності на 1/2 частину спірного автомобіля та визнання права власності на 1/2 частину за ОСОБА_1 . Сторони не заперечували, що автомобіль «Мercedes-Benz» знаходиться в постійному користуванні ОСОБА_1 . Вартість транспортного засобу становить 208 668,00 грн. Відповідачем не оспорювалася вартість спірного автомобіля, яка була визначена суб'єктом оціночної діяльності. Оскільки позивач та відповідачка є власниками спірного автомобіля, який придбали разом у шлюбі і який є неподільною річчю, з метою остаточного вичерпання спору, апеляційний суд вирішив здійснити виділ автомобіля у власність відповідача із стягненням з нього грошової компенсації вартості 1/2 частини в розмірі 104 334,00 грн.
Звертаючись із позовом, ОСОБА_2 вказала, що в шлюбі сторони придбали автомобіль марки BMW X4, 2020 року випуску, д. н. з. НОМЕР_3 , vin код НОМЕР_4 , який був відчужений відповідачем без її згоди, що підтверджується договором купівлі-продажу.Указаний автомобіль придбаний в період шлюбу за спільні кошти подружжя і є спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , проте відчужений ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 за договором купівлі-продажу від 18 січня 2023 року № 1842/2023/3609861. 09 січня 2024 року ОСОБА_3 продав автомобіль ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу. Вартість автомобіля становить 1 832 779,00 грн. Відповідачем не спростовано належними і допустимими доказами, що вартість відчуженого транспортного засобу є іншою. Апеляційний суд виснував, що автомобіль марки BMW X4, 2020 року випуску, д. н. з. НОМЕР_3 , vin код НОМЕР_4 , відчужено відповідачем без згоди ОСОБА_2 .
Встановивши, що сторони придбали спірний транспортний засіб під час перебування у зареєстрованому шлюбі, і що ОСОБА_1 розпорядився зазначеним спільним майном подружжя на власний розсуд без повідомлення та письмової згоди ОСОБА_2 , суд зробив висновок, що ОСОБА_2 має право на грошову компенсацію половини вартості спірного транспортного засобу, яка становить 916 389,50 грн.
Грошові кошти, які знаходяться на депозитному рахунку НОМЕР_7 в АТ «Сенс Банк» у розмірі 416 190,56 грн та рахунках в АТ КБ «ПриватБанк» в розмірі 31868,06 грн, які відкриті на ім'я ОСОБА_1 , є спільною сумісною власністю подружжя та позивачка має право на отримання грошової компенсації в розмірі 1/2 частини грошових коштів.
Після пред'явлення позову ОСОБА_2 про поділ майна подружжя ОСОБА_1 не звертався до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_2 про поділ іншого майна подружжя, зокрема автомобіля Mercedes Benz Gl 500, 2013 року, автомобіля Skoda Fabia, 2008 року, автомобіля Mercedes Benz GlA 250, автомобіля Mercedes Benz E 200, 2005 року, автомобіля BMW, 2020 року та грошових коштів, розміщених на банківських рахунках ОСОБА_2 в АТ КБ «ПриватБанк» та АТ «Сенс Банк». Суд вирішує спір, що реально виник, і не робить припущень щодо обставин і фактів, які ще не виникли. Тому в суду не було правових підстав для розподілу вказаного майна між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 як подружжям.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
17 червня 2024 року ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 13 грудня 2023 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 14 травня 2024 року, в якій просить їх скасувати, справу передати на новий розгляд.
Доводи касаційної скарги
Касаційна скарга мотивована тим, що суд визнав спільним майном подружжя лише автомобілі, зареєстровані за ним, не враховуючи автомобілі Mercedes Benz Gl 500, 2013 року, Skoda Fabia, 2008 року, зареєстровані на позивачку та відчужені без його згоди. Про це він зазначав у відзиві на позов та просив суд витребувати в сервісному центрі відповідну інформацію, на яку суд у подальшому не зважив. Аналогічно суд поділив між подружжям кошти на його вкладах і рахунках, хоча мав у розпорядженні інформацію про вклади і рахунки позивачки.
Суди не врахували правовий висновок, викладений в постанові Верховного Суду від 17 серпня 2022 року в справі № 545/2396/20, про те, що вартість майна, яке підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а за недосягнення згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи. У випадку, коли під час розгляду вимоги про поділ спільного сумісного майна подружжя буде встановлено, що один із них здійснив його відчуження чи використав його на свій розсуд проти волі іншого з подружжя і не в інтересах сім'ї чи не на її потреби або приховав його, таке майно або його вартість враховується під час поділу.
Провадження в справі відкрито із порушенням встановленого строку, як і тривалість розгляду справи перевищила визначені процесуальним законом терміни. Він не отримував ухвали про забезпечення позову.
Позиція інших учасників справи
У відзиві на касаційну скаргу позивачка зазначає, що заявник не обґрунтував, у чому саме полягало неврахування апеляційним судом висновку Верховного Суду в постанові від 17 серпня 2022 року в справі № 545/2396/20. Суд апеляційної інстанції не відступив від такого висновку та стягнув вартість майна за дійсною вартістю на час розгляду справи. Відповідач не звертався із зустрічним позовом щодо поділу іншого майна подружжя, тому суд не міг вийти за межі заявленого нею позову. Порушення строків відкриття провадження в справі та тривалості її розгляду, а також невиконання вимог щодо надсилання ухвали про забезпечення позову не є підставою скасування судового рішення.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перебувають в шлюбі з 02 серпня 1980 року. Із липня-серпня 2022 року сторони припинили спільне проживання як подружжя.
За час перебування у шлюбі набули у власність: автомобіль Mercedes-Benz E200», 2005 року випуску, д. н. з. НОМЕР_1 , vin код НОМЕР_2 , автомобіль марки BMW Х4, 2020 року випуску, д. н. з. НОМЕР_3 , vin код НОМЕР_4 .
За повідомленням регіонального сервісного центру від 29 вересня 2022 року за ОСОБА_1 зареєстровано автомобіль Мercedes-Benz, 2005 року випуску, д. н. з. НОМЕР_1 ,та автомобіль BMW X4, 2020 року випуску, д. н. з. НОМЕР_3 .
Відповідно до висновку суб'єкта оціночної діяльності станом на 29 вересня 2022 року вартість автомобіля BMW X4, 2020 року випуску, становить 1 832 779,00 грн, вартість автомобіля «Мercedes-Benz», 2005 року випуску, становить 208 668,00 грн.
За договором купівлі-продажу від 18 січня 2023 року № 1842/2023/3609861 ОСОБА_1 продав ОСОБА_3 автомобіль BMW X4, 2020 року випуску, д. н. з. НОМЕР_3 , vin код НОМЕР_4 , за 50 000,00 грн.
Згідно із свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_8 , 2020 року випуску, 18 січня 2023 року автомобіль зареєстрований на праві власності за ОСОБА_3 .
Згідно із свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_8 , 2020 року випуску, 09 січня 2024 року автомобіль зареєстрований на праві власності за ОСОБА_5 .
За повідомленням АТ КБ «Приватбанк» ОСОБА_1 має п'ять рахунків у АТ КБ «Приватбанк». Зокрема, на рахунку НОМЕР_9 , який відкритий 18 вересня 2014 року, залишок складає 46 921,41 грн; на рахунку НОМЕР_10 , який відкритий 05 травня 2022 року, залишок складає 830,65 грн. На інших рахунках залишок грошових коштів не перевищує однієї гривні.
Відповідно до повідомлення АТ «Сенс Банк» на виконання ухвали Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 19 квітня 2023 року ОСОБА_1 є клієнтом банку та на його ім'я відкриті депозитні, карткові рахунки, на яких станом на 05 травня 2023 року наявні залишки коштів: НОМЕР_11 (валюта Українська гривня) - 42 869,05 грн; НОМЕР_12 (валюта Українська гривня) - 18 501,50 грн; НОМЕР_13 (валюта Українська гривня) - 1 260 000,00 грн; НОМЕР_7 (валюта Українська гривня) - 1 370 067,47 грн.
Позиція Верховного Суду
Касаційне провадження в справі відкрито з підстав, передбачених пунктами 1, 4 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу (далі - ЦПК) України.
Згідно з пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду вивчив матеріали справи, перевірив доводи касаційної скарги, відзиву та виснував, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Мотиви, якими керується Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 368 Цивільного кодексу (далі - ЦК) України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 60 Сімейного кодексу (далі - СК) України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Конструкція норми статті 60 СК України вказує на презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Зазначена презумпція може бути спростована одним із подружжя. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує.
Згідно зі статтею 63 СК України дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.
Відповідно до частини першої статті 70 СК України в разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Згідно з частинами другою та третьою статті 372 ЦК України в разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом. У разі поділу майна між співвласниками право спільної сумісної власності на нього припиняється.
Відповідно до частини першої статті 71 СК України майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення.
У статтях 60, 70 СК України, статті 368 ЦК України передбачено презумпцію віднесення придбаного під час шлюбу майна до спільної сумісної власності подружжя. Це означає, що ні дружина, ні чоловік не зобов'язані доводити наявність права спільної сумісної власності на майно, набуте у шлюбі, оскільки воно вважається таким, що належить подружжю. Якщо майно придбано під час шлюбу, то реєстрація прав на нього (транспортний засіб, житловий будинок чи іншу нерухомість) лише на ім'я одного із подружжя не спростовує презумпцію належності його до спільної сумісної власності подружжя. Заінтересована особа може довести, що майно придбане нею у шлюбі, але за її особисті кошти. У цьому разі презумпція права спільної сумісної власності на це майно буде спростована. Якщо ж заява, одного з подружжя, про те, що річ була куплена на її особисті кошти не буде належним чином підтверджена, презумпція права спільної сумісної власності подружжя залишиться непохитною.
Згідно з частинами першою, п'ятою, шостою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Обов'язок доказування певних обставин лежить на стороні, яка посилається на них як на підставу своїх вимог та заперечень. Недоведеність обставин, на наявності яких наполягає позивач - є підставою для відмови у позові; а в разі, якщо на тому наполягає відповідач - для відхилення його заперечень проти позову. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційний суд не встановив, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів.
Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції спільності майна подружжя, покладається на того з подружжя, який її спростовує.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово висновувала, що, вирішуючи спір про поділ майна подружжя, необхідно установити обсяг спільно нажитого майна, з'ясувати час та джерела його придбання (постанови Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року № 554/8023/15-ц, від 23 січня 2024року № 523/14489/15-ц).
Вирішуючи спори між подружжям про поділ майна, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, яке існує на час припинення спільного ведення господарства, з'ясовувати джерело і час придбання такого майна. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу, можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім'я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом (постанови Верховного Суду від 19 лютого 2025 року в справі № 522/11159/21, від 24 жовтня 2024 року в справі № 753/10230/20, від 11 вересня 2024 року в справі № 487/2337/22).
До складу майна, що підлягає поділу, включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб. Під час поділу майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов'язаннями, що виникли в інтересах сім'ї (постанова Верховного Суду в складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 12 червня 2023 року в справі № 712/8602/19 (провадження № 61-14809сво21)).
Суть поділу полягає в тому, що кожному з подружжя присуджуються в особисту власність конкретні речі, а також здійснюється розподіл майнових прав та обов'язків. Під час здійснення поділу в судовому порядку суд має виходити з презумпції рівності часток. Суд має керуватися обставинами, що мають істотне значення, якими можуть бути, насамперед, ступінь трудової та (або) фінансової участі кожного з подружжя в утриманні спільного майна, в зроблених поліпшеннях, доцільність та обґрунтованість укладених правочинів, спрямованих на розпорядження спільним майном, наявність або відсутність вчинення одним з подружжя дій, що порушують права другого з подружжя, суперечать інтересам сім'ї, матеріальне становище співвласників тощо. Поділ спільного сумісного майна подружжя здійснюється з визначенням переліку об'єктів спільної сумісної власності подружжя і встановлення вартості.
Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а вразі недосягнення згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи.
Обсяг майна, яке подружжя просить поділити, повинен охоплювати все спільно набуте ними у шлюбі майно з метою найбільш ефективного вирішення спору про його поділ у межах одного провадження (постанови Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року в справі № 209/3085/20, від 23 січня 2024року № 523/14489/15-ц).
Отже, рівність часток подружжя під час поділу майна обумовлена обсягом спільного майна та його вартістю.
Принцип рівності часток застосовується незалежно від того, чи здійснюється поділ у судовому або в позасудовому порядку, а тому для дотримання такого принципу необхідно встановлювати увесь обсяг набутого подружжям майна та досліджувати його вартість.
ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом, у якому просила визнати спільною сумісною власністю подружжя:
- транспортні засоби: автомобіль марки «Mercedes-Benz E200», 2005 року випуску, державний номерний знак (далі - д. н. з.) НОМЕР_1 , vin код НОМЕР_2 ; автомобіль марки BMW Х4, 2020 року випуску, д. н. з. НОМЕР_3 , vin код НОМЕР_4 ;
- грошові кошти (грошові заощадження), які зберігаються на банківських вкладах/рахунках ОСОБА_1 , з урахуванням відсотків, нарахованих банківськими установами на такі грошові вклади, в АТ КБ «ПриватБанк» та АТ «Сенс Банк»;
- виділити їй в порядку поділу спільного майна подружжя у власність автомобіль BMW X4, 2020 року випуску, д. н. з. НОМЕР_3 , vin код НОМЕР_4 ;
- виділити ОСОБА_1 в порядку поділу спільного майна подружжя у власність автомобіль Mercedes-Benz E200, 2005 року випуску, д. н. з. НОМЕР_1 , vin код, НОМЕР_2 та грошові кошти (грошові заощадження), які зберігаються на банківських вкладах/рахунках ОСОБА_1 в АТ КБ «ПриватБанк» та АТ «Сенс Банк»;
- визнати недійним договір купівлі-продажу транспортного засобу від 18 січня
2023 року, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , про продаж автомобіля марки BMW Х4, 2020 року випуску, новий д. н. з. НОМЕР_5 , та скасувати державну реєстрацію (перереєстрацію) автомобіля марки BMW Х4, 2020 року випуску, новий д. н. з. НОМЕР_5 , у Територіальному сервісному центрі Міністерства внутрішніх справ України № 1842 за ОСОБА_3
ОСОБА_1 у відзиві на позовну заяву вказав, що в шлюбі з позивачкою вони набули у власність ще автомобілі: Mercedes Benz Gl 500, 2013 року, д. н. з. НОМЕР_14 , орієнтовною вартістю 3 800 000,00 грн, який позивачка без його згоди перереєструвала на дочку ОСОБА_6 ; Skoda Fabia, 2008 року, д. н. з. НОМЕР_15 , переоформлений без погодження з ним на племінницю ОСОБА_7 .
У відповідь на запит суду щодо цих транспортних засобів Регіональний сервісний центр Головного сервісного центру Міністерства внутрішніх справ в Житомирській області надіслав інформацію з Єдиного державного реєстру Міністерства внутрішніх справ про те, що автомобіль Mercedes Benz Gl 500, 2013 року, д. н. з. НОМЕР_14 , зареєстрований 22 вересня 2021 року за ОСОБА_6 , Skoda Fabia, 2008 року, д. н. з. НОМЕР_15 - 12 серпня 2022 року за ОСОБА_7 (т. 1, а. с. 63, 80).
У відзиві на уточнену позовну заяву від 30 жовтня 2023 року ОСОБА_1 просив ураховувати вказані автомобілі під час поділу майна подружжя, залишити автомобіль Mercedes Benz Gl 500, 2013 року, д. н. з. НОМЕР_14 , дочці ОСОБА_6 , автомобіль Skoda Fabia, 2008 року, д. н. з. НОМЕР_15 , племінниці ОСОБА_7 (Т. 1, а. с. 218-219).
У відзиві на збільшення позовних вимог ОСОБА_1 посилався також на те, що позивачка протягом останніх трьох років закрила свої банківські рахунки, а саме в АТ КБ «ПриватБанк», АТ «Сенс Банк», АТ «Перший український міжнародний банк», АБ «Укргазбанк», АТ «Укрексімбанк»; продала дві квартири в м. Коростені та м. Бердичеві Житомирської області, закрила депозитний валютний банківський рахунок у АБ «Укргазбанк». У розпорядженні позивачки залишилися спільно нажиті грошові кошти. У разі розподілу спільного майна подружжя виникає необхідність обліку всіх спільно нажитих готівкових та безготівкових коштів (т. 1, а. с. 82-83).
На запит суду АБ «Укргазбанк» повідомило, що станом на 01 липня 2022 року у відділенні № 319/05 Житомирсбкої обласної дирекції банку в ОСОБА_2 були відкриті два депозити: на рахунку № НОМЕР_16 - 76 707,80 доларів США, на рахунку № НОМЕР_17 - 21 34,14 доларів США. У відповіді також зазначено, що 02 серпня 2022 року кошти в загальній сумі 98 015,25 доларів США повернуті ОСОБА_2 через касу банку (т. 1, а. с. 116).
АТ «Перший український міжнародний банк» надіслав суду інформацію про те, що в ОСОБА_2 відкриті 5 рахунків, за якими залишок станом на 14 серпня 2023 року становить 27 121,89 грн, 300 000,00 грн, 560 000,00 грн, 300 000,00 грн відповідно (т. 1, а. с. 122).
АТ «Сенс Банк» у листі на адресу суду вказав, що ОСОБА_2 в період з 01 липня 2022 року до 16 серпня 2023 року були відкриті 11 рахунків, стан рахунків закритий, залишок коштів відсутній. Надано виписки з рахунків (т. 1, а. с. 144-150).
АТ «Укрексімбанк» повідомило, що в період з 01 липня 2022 року до 14 серпня 2023 року в ОСОБА_2 відкриті такі рахунки: поточний рахунок в доларах США, закритий 08 серпня 2022 року із залишком коштів 51 920,39 доларів США; депозитний рахунок в доларах США, закритий 08 серпня 2022 року із залишком коштів 51 918,90 доларів США (т. 1, а. с. 159-161).
АТ КБ «ПриватБанк»у листі від 31 серпня 2023 року надало виписки з рахунків ОСОБА_2 за період з 01 липня 2022 року до 13 серпня 2023 року, де, зокрема, за двома рахунками баланс на кінець періоду 42 953,3 грн та 28 156,37 грн (т. 1, а. с. 163-172).
Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частина друга статті 77 ЦПК України).
Враховуючи те, що до складу майна, що підлягає поділу, включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб, такі обставини входять до предмета доказування в справі про поділ майна подружжя, суд першої інстанції мав дослідити як доводи ОСОБА_1 щодо вкладів і рахунків ОСОБА_2 , автомобілей Mercedes Benz Gl 500, 2013 року, д. н. з. НОМЕР_14 , Skoda Fabia, 2008 року, д. н. з. НОМЕР_15 , так і витребувані за заявою відповідача докази про підтвердження наведених доводів. Однак не зробив цього.
ОСОБА_1 і у відзиві на апеляційну скаргу посилався на необхідність встановлення всього обсягу набутого в шлюбі майна (т. 2, а. с. 37-41), проте апеляційний суд не досліджував таких обставин та обмежився загальним висновком про те, що ОСОБА_1 не звертався до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_2 про поділ іншого майна подружжя, зокрема автомобіля Mercedes Benz Gl 500, 2013 року, автомобіля Skoda Fabia, 2008 року, автомобіля Mercedes Benz GlA 250, автомобіля Mercedes Benz E 200, 2005 року, автомобіля BMW, 2020 року та грошових коштів, розміщених на банківських рахунках ОСОБА_2 в АТ КБ «ПриватБанк» та АТ «Сенс Банк», тому в суду не було правових підстав для розподілу вказаного майна вище між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 як подружжям.
Апеляційний суд стягнув із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 компенсацію вартості 1/2 частини автомобіля Mercedes-Benz E200, 2005 року випуску, д. н. з. НОМЕР_1 , у розмірі 104 334,00 грн; компенсацію вартості 1/2 частини автомобіля BMW Х4, 2020 року випуску, д. н. з. НОМЕР_3 , у розмірі 916 389,50 грн та 1/2 частину коштів, які знаходяться на його розрахункових рахунках АТ «Сенс Банк» в розмірі 208 095,28 грн, та АТ КБ «ПриватБанк» в розмірі 15 934,03 грн.
Загальна сума стягнутих із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 коштів у рахунок компенсації вартості її частки майна становить 1 244 752,81 грн.
Водночас доводи ОСОБА_1 щодо його частки в майні, яке перебуває в ОСОБА_2 , суд не дослідив, не встановив, чи підлягало таке майно поділу між подружжям (чи поширюється на нього режим спільної сумісної власності подружжя), та чи можливо зменшити розмір стягнутих із ОСОБА_1 коштів з урахуванням заперечень відповідача проти позову.
Суд касаційної інстанції позбавлений процесуальної можливості встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені судами попередніх інстанцій, з огляду на положення статті 400 ЦПК України.
За таких обставин оскаржені судові рішення належить скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
У постанові Верховного Суду від 17 серпня 2022 року в справі № 545/2396/20, на яку посилається заявник у касаційній скарзі, зазначено про те, що вартість майна, яке підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а за недосягнення згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи. У випадку, коли під час розгляду вимоги про поділ спільного сумісного майна подружжя буде встановлено, що один із них здійснив його відчуження чи використав його на свій розсуд проти волі іншого з подружжя і не в інтересах сім'ї чи не на її потреби або приховав його, таке майно або його вартість враховується під час поділу.
Суд має врахувати наведені вище висновки щодо дійсної вартості набутого подружжям майна за нового розгляду справи, коли будуть встановлені необхідні для її вирішення обставини.
Доводи касаційної скарги ОСОБА_1 про те, що провадження в справі відкрито із порушенням встановленого строку, як і тривалість розгляду справи перевищила визначені процесуальним законом терміни; він не отримував ухвали про забезпечення позову, не можуть самостійною підставою скасування оскаржуваних судових рішень, адже порушення строків відкриття в справі та тривалості її розгляду, а також невиконання вимог щодо надсилання ухвали про забезпечення позову відповідно до статей 411-413 ЦПК України не належить до підстав для скасування судових рішень повністю або частково.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Відповідно до пунктів 2, 4 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.
Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані в справі докази.
Верховний Суд висновує, що оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню із направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції для встановлення істотних для її вирішення обставин, що входять до предмета доказування, а саме обсягу набутого подружжям майна (з урахуванням заперечень відповідача проти позову) та його дійсної вартості на момент поділу.
Щодо розподілу судових витрат
Порядок розподілу судових витрат вирішується за правилами, встановленими в статтях 141, 142 ЦПК України. У частинах першій, тринадцятій статті 141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Тому розподіл судових витрат здійснюється тим судом, який ухвалює (ухвалив) остаточне рішення в справі, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат (висновок у постанові Верховного Суду в складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 травня 2020 року в справі № 530/1731/16-ц (провадження № 61-39028сво18)).
Отже, з урахуванням висновку щодо суті касаційної скарги розподіл судових витрат має здійснюватися тим судом, який ухвалить остаточне рішення в справі, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.
Керуючись статтями 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 13 грудня 2023 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 14 травня 2024 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач О. М. Ситнік
Судді:В. М. Ігнатенко
С. О. Карпенко
І. В. Литвиненко
І. М. Фаловська