"16" квітня 2025 р.
Справа №150/330/25
Провадження по справі №2-о/150/34/25
16 квітня 2025 року Чернівецький районний суд
Вінницької області
у складі головуючої: судді Цимбалюк Л.П.
при секретарі: Савковій С.А.,
з участю учасників цивільного процесу:
заявниці ОСОБА_1 ,
заінтересованої особи ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - ОСОБА_2 , про видачу обмежувального припису, -
Виклад позиції заявника та заінтересованої особи.
14 квітня 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду з даною заявою, в якій просить видати обмежувальний припис стосовно ОСОБА_2 , що мешкає за адресою: АДРЕСА_1 на строк до 6 місяців, яким визначити наступні тимчасові обмеження його прав, а саме: заборонити ОСОБА_2 перебування в місці проживання (перебування) ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 ; оособисто і через третіх осіб розшукувати ОСОБА_1 , якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею; ведення листування, телефонних переговорів з ОСОБА_1 або контактування з нею через інші засоби зв'язку особисто і через третіх осіб.
Дану заяву обґрунтовано наступним.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 1943 року та по даний час проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Мешкає у приватному будинку разом із своїм племінником ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який являється раніше судимим за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.: 2 ст. 186 КК України. 05.07.2024 його було умовно-достроково звільнено з місць позбавлення йолі, з невідбутним покаранням в 7 місяців та 5 днів, де він відбував покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України у вигляді позбавлення волі строком до 5 років. З моменту звільнення з місць позбавлення волі, ОСОБА_2 проживає разом із ОСОБА_1 , оскільки він являється її племінником по батьковій лінії. Під час проживання із ОСОБА_2 , постійно виникають конфлікти на побутовому рівні, зокрема через різні погляди на ведення господарства, а також через те, що ОСОБА_2 систематично вживає алкогольні напої.
Однак близько трьох місяців тому суперечки переросли в серйозні конфлікти, під час яких поведінка ОСОБА_2 стала занадто агресивною, він почав погрожувати ОСОБА_1 вбивством. Вона зазнає постійного психологічного та фізичного насильства з боку ОСОБА_2 , який постійно погрожує вбивством та фізичною розправою, у зв'язку із чим ОСОБА_1 не одноразово зверталася до Могилів - Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області.
Таким чином ОСОБА_1 є особою, що зазнала домашнього насильства.
Щоб забезпечити дієвий та ефективний захист від повторного домашнього насильства заявниця вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_2 обмежувальний припис.
Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.
Ухвалою Чернівецького районного суду Вінницької області від 15 квітня 2025 року відкрито окреме провадження у справі, судове засідання призначено на 16 квітня 2025 року.
Доводи учасників справи.
В судовому засіданні заявниця ОСОБА_1 заявлені вимоги підтримала в повному обсязі, просила їх задоволити та видати обмежувальний припис відносно ОСОБА_2 .
Заінтересована особа ОСОБА_2 в судовому засіданні частково визнає вимоги ОСОБА_1 .
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 350-5 Цивільного процесуального кодексу України, справа про видачу обмежувального припису розглядається судом за участю заявника та заінтересованих осіб. У разі якщо участь заявника становить загрозу подальшої дискримінації чи насильства для нього, справа може розглядатися без його участі. Неявка належним чином повідомлених заінтересованих осіб не перешкоджає розгляду справи про видачу обмежувального припису.
Суд розглядає справу про видачу обмежувального припису не пізніше 72 годин після надходження заяви про видачу обмежувального припису до суду.
Фактичні обставини, встановлені судом, норми права, які застосовував суд, мотиви суду.
Суд, заслухавши пояснення заявниці, заінтересованої особи, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність і достовірність доказів, сприяючи всебічному й повному з'ясуванню обставин справи, що має істотне значення для правильного вирішення спору, прийшов до наступного.
Статтею 5 ЦПК України встановлено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Згідно з п.3 ч. 1 ст. 350-4 ЦПК України у заяві про видачу обмежувального припису повинно бути зазначено обставини, що свідчать про необхідність видачі судом обмежувального припису, та докази, що їх підтверджують (за наявності).
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 зазнає постійного психологічного та фізичного насильства з боку ОСОБА_2 , який погрожує йї вбивством та фізичною розправою, наносить тілесні ушкодження, у зв'язку із чим ОСОБА_1 не одноразово зверталася до Могилів - Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області, що підтверджується роздруківками копій матеріалів кримінального провадження.
Як вбачається із висновку судового експерта Вінницького науково - дослідного експертно - криміналістичного центру Жука О.А. від 17.03.2025 №СЕ-19/102-25/2946-ПС, ситуація, що розслідуєтьсмя в кримінальному провадженні є психотравмувальною для потерпілої ОСОБА_1 . Досліджувана ситуація призвела до порушень в основних сферах життєдіяльності підекспертної особи ОСОБА_1 , унеможливила її повноцінне соціальне функціонування, зумовила психотравмувальний вплив, внаслідок систематичного приниження, залякувань, словесної агресії з боку її племінника ОСОБА_2 , що в цілому констатується як здійснення на підекспертну особу психологічного насильства (а.с. 13-27).
Відповідно до облікових даних системи ІКС Інформаційного порталу Національної поліції громадянин ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з 05.07.2024 неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень передбачених ч. 1, ч.2 ст. 173-2, ч.1, ч.2, ч.3 ст.178 КУпАП, з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу (а.с. 30
Щодо даних доказів заінтересована особа ОСОБА_2 заперечень не надав.
Згідно із ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог ст.ст. 77-80 Цивільного процесуального кодексу України.
Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Свідком може бути кожна особа, якій відомі будь-які обставини, що стосуються справи. (ч. 1 ст. 69, ст. 76 ЦПК України).
Розділом IV глави 13 ЦПК України визначено порядок розгляду судом справ про видачу і продовження обмежувального припису.
Відповідно до ст. 350-2 ЦПК України заява про видачу обмежувального припису може бути подана особою, яка постраждала від домашнього насильства або її представником у випадках визначених Законом України "Про запобігання та протидію домашньому насильству".
Як наголошує п. 3, 6, 7, 8, 14 ч. 1ст. 1 цього Закону домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Особа, яка постраждала від домашнього насильства - особа, яка зазнала домашнього насильства у будь-якій формі. Кривдник - особа, яка вчинила домашнє насильство у будь-якій формі.
Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Обмежувальний припис стосовно кривдника - встановлений у судовому порядку захід тимчасового обмеження прав чи покладення обов'язків на особу, яка вчинила домашнє насильство, спрямований на забезпечення безпеки постраждалої особи (п. 2 ч. 1 ст. 24 Закону).
В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 травня 2022 року у справі N 569/11507/21 (провадження N 61-3103св22) зроблено висновок, що "у постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року в справі N 756/3859/19 (провадження N 61-11564св19) зроблено висновок, що "враховуючи положення Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству", обмежувальний припис за своєю суттю не є заходом покарання особи (на відміну від норм, закріплених КУпАП та КК України), а є тимчасовим заходом, виконуючим захисну та запобіжну функцію і направленим на попередження вчинення насильства та забезпечення першочергової безпеки осіб, з огляду на наявність ризиків, передбачених вищезазначеним законом, до вирішення питання про кваліфікацію дій кривдника та прийняття стосовно нього рішення у відповідних адміністративних або кримінальних провадженнях".
Частиною 2 ст. 3 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" визначено перелік осіб, на яких поширюється дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання, серед яких - подружжя, батьки (мати, батько) і дитина (діти).
Частинами 2, 3, 4 ст. 26 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" визначено, що обмежувальним приписом визначаються один чи декілька таких заходів тимчасового обмеження прав кривдника або покладення на нього обов'язків:
1) заборона перебувати в місці спільного проживання (перебування) з постраждалою особою;
2) усунення перешкод у користуванні майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності або особистою приватною власністю постраждалої особи;
3) обмеження спілкування з постраждалою дитиною;
4) заборона наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалою особою;
5) заборона особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею;
6) заборона вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею через інші засоби зв'язку особисто і через третіх осіб.
Рішення про видачу обмежувального припису або про відмову у видачі обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків (оцінювання вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи).
Обмежувальний припис видається на строк від одного до шести місяців.
Статтею 350-6 ЦПК України передбачено, що, розглянувши заяву про видачу обмежувального припису, суд ухвалює рішення про задоволення заяви або відмову в її задоволенні. У разі задоволення заяви суд видає обмежувальний припис у вигляді одного чи декількох заходів тимчасового обмеження прав особи, яка вчинила домашнє насильство, передбачених Законом України "Про запобігання та протидію домашньому насильству"на строк від одного до шести місяців.
Верховний Суд сформував правову позицію, що видача обмежувального припису є обов'язковою в разі доказово обґрунтованого постійного використання у безпосередньому спілкуванні або переписці з колишнім чоловіком/дружиною та дітьми погроз, у тому числі фізичною розправою, вживанням щодо них ненормативної лексики, образ та приниження, які кваліфікуються як домашнє насильство у формі психологічного насильства (постанова ВС від 13.07.2020 року № 753/10840/19).
Враховуючи наявні в матеріалах справи докази, суд приходить до висновку, що наявні обґрунтовані ризики вчинення заінтересованою особою домашнього насильства щодо заявниці, а тому з метою захисту її прав та інтересів слід видати обмежувальний припис відносно ОСОБА_2 , встановивши обмеження про які просить заявниця.
В силу ч. 3 ст. 350-5 ЦПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи, суд відносить на рахунок держави.
Згідно із ч. 4 ст. 350-6 ЦПК України рішення суду про видачу обмежувального припису підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє виконання.
На підставі викладеного, керуючись пунктами 3, 4, 7, 9, 14, 17 ч. 1 ст.1, ч. 1 ст.24, ч. 3 ст.26 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству", ст. ст.4,76-81,89,263-265,350-6 ЦПК України,
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа - ОСОБА_2 , про видачу обмежувального припису, - задовольнити.
Видати обмежувальний припис стосовно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що фактично проживає за адресою АДРЕСА_1 , та встановити такі заходи тимчасового обмеження прав та покласти на нього такі обов'язки:
- заборонити ОСОБА_2 перебування в місці проживання (перебування) ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 ;
- особисто і через третіх осіб розшукувати ОСОБА_1 , якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею;
- заборонити ведення листування, телефонних переговорів з ОСОБА_1 або контактування з нею через інші засоби зв'язку особисто і через третіх осіб.
Встановити строк дії обмежувального припису - 6 (шість) місяців.
Рішення суду про видачу обмежувального припису підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє його виконання.
Про видачу обмежувального припису не пізніше наступного дня з дня ухвалення рішення повідомити уповноважені підрозділи органів Національної поліції України за місцем проживання (перебування) заявника для взяття особи, стосовно якої видано обмежувальний припис, на профілактичний облік, а також районні державні адміністрації та виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад за місцем проживання (перебування) заявника.
Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Оскарження рішення не зупиняє його виконання.
Повне найменування (ім'я) учасників справи, їх місцезнаходження:
заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий 10.02.1998 Чернівецьким РВ УМВС України у Вінницькій області, РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації та проживання: АДРЕСА_1 ;
заінтересована особа: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса проживання: АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення виготовлено 16 квітня 2025 року.
СУДДЯ: Л.П. ЦИМБАЛЮК