Справа № 148/1857/24
15 квітня 2025 року м. Тульчин
Тульчинський районний суд
Вінницької області
в складі: головуючого судді Саламахи О.В.,
за участю секретаря Семенової М.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Тульчина заяву позивача ОСОБА_1 , про відвід судді у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, Тульчинської міської ради про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зобов'язання вчинити дії, за участі: заявника - ОСОБА_1 , -
В провадженні Тульчинського районного суду Вінницької області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, Тульчинської міської ради про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зобов'язання вчинити дії.
Позивач ОСОБА_1 подав заяву про відвід головуючому судді Штифурко Л.А., яка мотивована наступним.
У судовому засіданні 24.03.2025 суддею Штифурко Л.А. оголошено заяву представника Тульчинської міської ради. На прохання позивача про ознайомлення з даною заявою, йому було відмовлено.
Після чого, суддя Штифурко Л.А. перенесла слухання справи через відсутність представника Тульчинської міської ради, без посилань на норми Закону, на що позивач заперечив.
У подальшому, 24.03.2025 на підставі заяви про ознайомлення, ОСОБА_1 ознайомився з матеріалами справи № 148/1857/24, в ході якого йому стало відомо, що представник Тульчинської міської ради подав до суду заяву в порядку п. 1 ч. 2 ст. 49 ЦПК України, про визнання позову. Також, позивачу стало відомо про ухвалу від 06.02.2025, про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті, однак в судовому засіданні 06.02.2025 зазначена ухвала не вирішувалась та не оголошувалася. Дану ухвалу позивач отримав лише 09.04.2025, на підставі заяви.
В судовому засіданні 09.04.2025 суддею Штифурко Л.А. оголошено про заяву представника Тульчинської міської ради про слухання справи без його участі, однак суддя Штифурко Л.А. в черговий раз перенесла слухання справи через відсутність представника в судовому засіданні, без посилань на норми Закону, на що позивач також заперечив.
У заяві про відвід Колачинський М.Г зазначає, що головуюча суддя Штифурко Л.А. по справі № 148/1857/24 не дотримується розумних термінів розгляду справи встановлених Законом та порушує процесуальний порядок ведення справи, у зв'язку з чим просить відвести її від розгляду справи № 148/1857/24.
У судовому засіданні заявник ОСОБА_1 підтримав подану заяву та просив її задовольнити.
Заслухавши заявника, вивчивши доводи заяви, суд дійшов до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1-3 ст. 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Згідно ч. 7, 8 ст. 40 ЦПК України питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.
Суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.
У відповідності до вимог ч. 1 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 ЦПК України, положення якої визначають недопустимість повторної участі судді в розгляді справи, а саме суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження у справі. Суддя, який брав участь у врегулюванні спору у справі за участю судді, не може брати участі в розгляді цієї справи по суті або перегляді будь-якого ухваленого в ній судового рішення. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у розгляді цієї самої справи в судах касаційної або першої інстанції, а також у новому розгляді справи після скасування ухвали чи рішення суду апеляційної інстанції. Суддя, який брав участь у перегляді справи в суді касаційної інстанції, не може брати участі в розгляді цієї справи в суді першої чи апеляційної інстанції, а також у новому її розгляді після скасування ухвали чи рішення суду касаційної інстанції. Суддя, який брав участь у вирішенні справи, рішення в якій було в подальшому скасовано судом вищої інстанції, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду у цій справі. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої, апеляційної, касаційної інстанцій, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з виключними обставинами у цій справі.
Згідно положень ч. 1-3 ст. 39 ЦПК України підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід; з тих же підстав вказаним процесуальним особам може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання. Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
У заяві про відвід позивач вказує на те, що суддя Штифурко Л.А. не дотримується розумних термінів розгляду справи встановлених Законом та порушує процесуальний порядок ведення справи.
Разом з тим, жодних обґрунтованих доводів, підтверджених належними та допустимими доказами, про наявність підстав, передбачених ст. 36, 37 ЦПК України для відводу судді Штифурко Л.А. від розгляду цивільної справи № 148/1857/24, позивачем ні у заяві, ні в судовому засіданні не наведено, а лише зазначено не згоду з процесуальним рішенням у справі та відкладенням розгляду справи.
В свою чергу, згідно з ч. 4 ст. 36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді не може бути підставою для відводу.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 10 постанови «Про незалежність судової влади» за № 8 від 13.06.2007, процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом, відповідно, незгода сторони з винесеним суддею судовим рішенням, а так само прийняття суддею процесуальних рішень, розгляд суддею клопотань сторін по справі, не може бути підставою для відводу судді, а має наслідком право сторони на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.
Також у висновку № 3 Консультативної ради європейських суддів щодо принципів та правил, які регулюють професійну поведінку суддів, зокрема, питання етики, несумісної поведінки та безсторонності, зазначено, що за загальним принципом судді повинні персонально бути повністю звільненими від відповідальності стосовно претензій, що пред'являються їм у зв'язку з добросовісним здійсненням ними своїх функцій. Судові помилки щодо юрисдикції чи процедури судового розгляду і визначенні чи застосуванні закону, здійсненні оцінки свідчень повинні вирішуватися за допомогою апеляції.
З огляду на викладене, мотиви для відводу головуючого судді Штифурко Л.А. від розгляду вказаної цивільної справи, вказані у заяві позивача, є безпідставними.
Таким чином, проаналізувавши норми чинного законодавства, суд приходить до висновку, що оскільки передбачені ст. 36, 37 ЦПК України підстави для відводу судді відсутні, тому в задоволенні заяви про відвід слід відмовити.
Керуючись ст. 36, 37, 40 ЦПК України, суд, -
У задоволенні заявипозивача ОСОБА_1 , про відвід судді у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, Тульчинської міської ради про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зобов'язання вчинити дії - відмовити.
Ухвала суду оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали виготовлено 16.04.2025.
Суддя: