Справа № 134/518/25
1-в/134/51/2025
Іменем України
16 квітня 2025 року селище Крижопіль
Крижопільський районний суд Вінницької області
в складі: головуючої судді ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю: прокурора ОСОБА_3 ,
представника виправного центру ОСОБА_4 ,
засудженого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Крижопіль в режимі відеоконференції подання начальника державної установи «Крижопільський виправний центр (№ 113)» про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання засудженого
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Нестоїта Подільського району Одеської області, українця, громадянина України, до засудження мешканця АДРЕСА_1 , з вищою освітою, не працюючого, неодруженого, раніше не судимого,
встановив:
04 квітня 2025 року до суду надійшло подання начальника державної установи «Крижопільський виправний центр (№ 113)» про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання засудженого ОСОБА_5 .
В обґрунтування подання вказано, що засуджений ОСОБА_5 станом на 17 березня 2025 року відбув 2/3, а саме 8 місяців 15 днів. Засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
На засіданні комісії ДУ «Крижопільський виправний центр (№ 113)» від 26 березня 2025 року протокол № 8, постановлено звернутися до суду з поданням про звільнення засудженого ОСОБА_5 умовно-достроково від відбування покарання, як такого, що довів своє виправлення.
В судовому засіданні представник виправного центру підтримав подання та просив його задовольнити, оскільки засуджений ОСОБА_5 своєю поведінкою та ставленням до праці довів своє виправлення за що два рази був заохочений, характеризується позитивно, до дисциплінарної відповідальності не притягувався.
Засуджений ОСОБА_5 в судовому засіданні просив задовольнити подання про умовно-дострокове звільнення його від відбування покарання. Вважає, що сумлінною поведінкою довів своє виправлення.
Прокурор не заперечив проти задоволення клопотання, вважає що засуджений ОСОБА_5 став на шлях виправлення, має заохочення, стягнення до нього не застосовувалися, працевлаштований, своєю сумлінною поведінкою довів щоб до нього було застосовано умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.
Заслухавши учасників судового провадження, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 2 та ч. 3 ст. 81 КК України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення, при цьому фактично відбув необхідну частину призначеного судом покарання.
При цьому основним і вирішальним є не факт відбування визначеної частини покарання, а досягнення однієї із цілей покарання - виправлення засудженого.
Згідно з ч. 1 ст. 6 КВК України, виправлення засудженого - процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки.
Головною підставою умовно-дострокового звільнення є виправлення особи, а висновок суду про доведеність виправлення засудженого повинен засновуватись на всебічному врахуванні даних про його поведінку і ставлення до праці за весь період перебування у виправно-трудовій установі.
Застосування до засудженого умовно-дострокового звільнення передбачено дискреційною нормою Кримінального кодексу України, тобто є не обов'язком суду, а правом, яке полягає у попередньому вивченні всіх даних про особу для прийняття правильного, законного рішення, з урахуванням власного внутрішнього переконання.
У відповідності до змісту постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 26 квітня 2002 року «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким», суди, розглядаючи питання про можливість умовно-дострокового звільнення засуджених, повинні повно та всебічно вивчити дані про особу засудженого.
Судом встановлено, що ОСОБА_5 засуджений вироком Приморського районного суду м. Одеси від 27 жовтня 2021 року за ч. 2 ст. 191, ч. 1 ст. 366, ч. 1 ст. 70 КК до 1 року 1 місяця обмеження волі з позбавленням права обіймати посади з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій строком один рік один місяць.
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 05 квітня 2024 року вирок Приморського районного суду м. Одеси від 27 жовтня 2021 року скасовано в частині визнання ОСОБА_5 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України. Звільнено ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, на підставі п.2 ч. 1 ст. 49 КК України - у зв'язку з закінченням строків давності. Закрито кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12019161480002036 від 09 жовтня 2019 року, в частині обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КК України у зв'язку із звільненням особи від кримінальної відповідальності. Виключено із мотивувальної та резолютивної частин вироку від 27 жовтня 2021 року посилання на застосування положень ст. 70 КК України при призначенні покарання ОСОБА_5 в іншій частині вирок залишено без змін. На підставі ч. 1, 5 ст. 72 КК України, зараховано засудженому ОСОБА_5 у строк його попереднього ув'язнення з 04.04.2024 по 05.04.2024 року із розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні обмеження волі.
Засуджений ОСОБА_5 з 01 липня 2024 року по теперішній час відбуває покарання в ДУ «Крижопільський ВЦ (№ 113)».
Згідно цивільно строкового договору № Т-201-24 від 27 липня 2024 року по теперішній час в їдальні установи.
Згідно характеристики ДУ «Крижопільський ВЦ (№ 113)» за час відбування покарання засуджений ОСОБА_5 характеризується позитивно, до дисциплінарної відповідальності не притягувався, та два рази був заохочений. Підтримує рівні взаємовідносини з іншими засудженими, адекватно реагує на критику на свою адресу. Дотримується правомірних та ввічливих відносин з персоналом установи. Спальне місце та приліжкову тумбочку утримує в чистоті і порядку, має охайний зовнішній вигляд. Дбайливо ставиться до майна установи і предметів якими користується при виконанні дорученої роботи, здійснює за ними належний догляд, використовує тільки за призначенням. Виконує передбачені законом вимоги персоналу установи. Виконує роботи із самообслуговування, має достатній рівень необхідних навичок. Не допускає порушення вимог пожежної безпеки і безпеки праці. Приймає участь в організації виховних заходів, які проводяться в установі, залучений до участі у реалізації програми диференційованого виховного впливу «Підготовка до звільнення» та «Фізкультура та спорт». Засуджений ОСОБА_5 вмотивований до зміни життя, працює над собою для самовдосконалення. Має намір повернутися до родини та працевлаштуватися одразу після звільнення.
Під дію ст. 82 КК України засуджений ОСОБА_5 , за формальними ознаками підлягав по відбуттю 1/2 строку покарання 12 січня 2025 року, рішенням комісії ДУ «Крижопільський ВЦ (№ 113)» протокол № 1 від 15 січня 2025 року відмовлено в застосуванні ст. 82 КК України, за власним бажанням.
Під дію ст. 81 КК України засуджений ОСОБА_5 за формальними ознаками підлягає по відбуттю 2/3 частини покарання 17.03.2025 року.
Рішенням комісії ДУ «Крижопільський ВЦ (№ 113)» протокол № 8 від 26 березня 2025 року прийнято порушити клопотання перед судом про умовно-дострокове звільнення, як особі, яка довела своє виправлення.
Згідно довідки про наявність стягнень та заохочень, засуджений ОСОБА_5 отримав два заохочення у вигляді подяки за сумлінну поведінку та ставленням до праці. До дисциплінарної відповідальності не притягувався.
Як вбачається з довідки про доходи, за період відбування покарання дохід засудженого ОСОБА_5 склав 66 504,26 грн. Заборгованості за виконавчими листами немає.
Станом на 16 квітня 2025 року засуджений ОСОБА_5 відбув 2/3 строку призначеного покарання, невідбута частина покарання складає 3 місяці 11 днів.
Головною передумовою для звільнення особи умовно-достроково є не формальний сплив певної частини строку покарання, а факт виправлення засудженої особи, яке вона довела своєю сумлінною поведінкою та ставленням до праці, а також досягнення цілей покарання.
Так, суд враховує, що засуджений ОСОБА_5 , відбуваючи покарання у виді обмеження волі, характеризується позитивно, вину в скоєному злочині визнає у повному обсязі, розкаюється в скоєному діянні.
Враховуючи те, що процес виправлення і виховання має бути стабільним та послідовним, суд вважає, що наявні підстави для умовно-дострокового звільнення від відбування покарання засудженого ОСОБА_5 , оскільки останній станом на 16 квітня 2025 року відбув необхідну частину строку призначеного судом покарання, характеризується позитивно, своєю сумлінною поведінкою та ставленням до праці довів своє виправлення, а тому, з огляду на викладене, суд дійшов висновку, що подання начальника державної установи «Крижопільський виправний центр (№ 113)» про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання засудженого ОСОБА_5 підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 81 КК України, ст. 154 КВК України, ст. ст. 537, 539 КПК України, суд -
постановив:
Подання начальника державної установи «Крижопільський виправний центр (№ 113)» про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання засудженого ОСОБА_5 - задовольнити.
Звільнити засудженого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування покарання, призначеного вироком Приморського районного суду м. Одеси від 27 жовтня 2021 року, умовно-достроково на 3 місяці 11 днів від подальшого відбування покарання.
Ухвала суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 7 днів з дня її проголошення.
Суддя