донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
09.01.2008 р. справа №41/246пн
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого:
суддів
за участю представників сторін:
від позивача:
Затворницький А.М., дов. б/н від 19.07.07р.
Нікітін В.В., директор,
від відповідача:
Сичова І.О., дов. б/н від 15.10.07р.
Затучний О.Г., дов. 10/10 від 06.08.07р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Малого приватного підприємства "Енергія" м.Волноваха
на рішення (ухвалу) господарського суду
Донецької області
від
30.10.2007 року
по справі
№41/246пн
за позовом
Малого приватного підприємства "Енергія" м.Волноваха
до
Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м.Донецьк
про
усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою
Рішенням господарського суду Донецької області від 30.10.2007р. у справі № 41/246пн Малому приватному підприємству “Енергія» м. Донецьк у задоволенні позову до Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою відмовлено.
Вищевказане рішення суду першої інстанції мотивується тим, що спірна земельна ділянка виділена податковому органу в установленому чинним законодавством порядку , відповідач від наданої йому земельної ділянки або її частини не відмовлявся, примусово спірна частина земельної ділянки у нього не вилучалась.
Позивач доказів звернення до землевпорядних організацій за відновленням меж наданої йому земельної ділянки суду не надав, рівно як і відмови останніх від вчинення відповідних дій.
Позивач, Мале приватне підприємство «Енергія»м.Донецьк , не погоджуючись з рішенням господарського суду, звернувся з апеляційною скаргою про скасування рішення, так як вважає, що судом неповно з'ясовані обставини , що мають значення для справи, висновки , викладені в рішенні не відповідають обставинам справи.
В обґрунтування заявлених вимог скаржник посилається на те, що позивачем отриманий відповідний правовстановлюючий документ на землю , яким є Рішення від 18.06.03р. № 294/6 про передання земельної ділянки в оренду МПП «Енергія». Вважає , що суд повинен був з'ясувати наявність фундаменту на земельній ділянці та застосувати положення ст. 120 Земельного кодексу України. Стосовно того , що сараї не були зареєстровані в БТІ на що посилається господарський суд , позивач вважає , що надані сараї не є капітальними спорудами, та не підлягають реєстрації в БТІ. Зазначив , що гараж та сараї, які були придбані позивачем у Донецького комбінату меблевих деталей «Каскад», входили до цілісного майнового комплексу цього підприємства. Крім того, посилається на те, що в рішенні Донецької міської ради від 20.10.99р. ДПІ у Куйбишевському районі у м.Донецьку виділено земельну ділянку площею 0,0037 га , а згідно із актом узгодження меж окрім адміністративної будівлі на земельній ділянці не має інших будівель , в тому числі і будівель авто майстерень , які були введені в експлуатацію у 1979році та у 2001р. актом у зв'язку із 70% зносом були переведені у підсобні приміщення.
Позивач заперечує проти висновків суду першої інстанції , посилаючись на те , що він звертався до землевпорядних організацій, підтвердженням чого вважає лист на ім'я начальника земельного кадастру, та відповідь на лист. Дані документи позивач вважає суттєвими для вирішення спору та вдруге просить долучити їх до матеріалів справи.
27.12.07р. позивачем до суду надано клопотання про залучення доказів , а саме лист № 184/16 від 21.10.03р. до Донецького голови та начальника управління Донецького регіонального філіалу Центру державного земельного кадастру та відповідь на даний лист.
Відповідно до ч. 1 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України додаткові докази приймаються апеляційним господарським судом , якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин , що не залежали від нього.
Позивач зазначив , що вказані вище докази не були подані під час розгляду справи у суді першої інстанції , оскільки факт правильності встановлених між позивачем та відповідачем меж не оспорював ся та не був предметом спору.
Судова колегія вважає можливим прийняття до розгляду надані позивачем документи в якості доказів.
Відповідач, Державна податкова інспекція у Куйбишевському районі м.Донецька , у відзиві № 7777/10/10-013 від 20.11.07р. та представник відповідача в засіданні суду проти заявленої апеляційної скарги заперечує , вважає рішення господарського суду Донецької області від 30.10.07р. по справі № 41/246пн таким , що відповідає нормам чинного законодавства та винесено з урахуванням норм матеріального та процесуального права.
Згідно зі ст.101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши заявника скарги та представника позивача, судова колегія встановила наступне.
20.10.1999 р .рішенням виконавчого комітету Донецької міської ради № 393/1 Державній податковій інспекції в Куйбишевському районі м. Донецька у постійне користування була передана земельна ділянка загальною площею 0,3088 га під розміщення існуючих будівель та споруд по вул. Куйбишева, 143 а.
27.01.2000 р. у виконання п. 4.1 вказаного рішення Державна податкова інспекція у Куйбишевському районі м. Донецька отримала акт на право постійного користування землею № 6-134.
Як вбачається з опису меж належної податковому органу земельної ділянки, приведеного у плані зовнішніх меж землекористування, станом на 27.01.2000 р. (на дату видачі акту на право постійного користування землею) суміжними землекористувачами відповідача були: від А до Б -Донецька міська рада, від Б до В -Відкрите акціонерне товариство “Донецький комбінат меблевих деталей “КАСКАД», від В до А -Відкрите акціонерне товариство “Донвуглеводоканал».
Факт погодження меж виділеної Державній податковій інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька земельної ділянки площею 0,3088 га з суміжними землекористувачами підтверджується наявною в матеріалах справи копією акту встановлення меж земельної ділянки від 20.10.1999 р. (арк. справи 78), підписаним повноважними особами Управління земельних ресурсів по Куйбишевському району, Відкритого акціонерного товариства “Донецький комбінат Меблевих деталей “КАСКАД», Відкритого акціонерного товариства “Донвуглеводоканал» та скріпленим печатками цих суб'єктів.
20.12.2001 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “Донецький комбінат меблевих деталей “КАСКАД» та Філією будівельно -монтажного кооперативу “Енергія», на базі якої в подальшому було створене Мале приватне підприємство “Енергія» м. Донецьк, був укладений договір купівлі -продажу ( а.с. 8) гаражу, що знаходиться по вул. Куйбишева, 143 а та на плані зазначений під літерою Л-1. Загальна площа відчужуваного гаражу складає 692,60 кв. м.
У даному договорі , а саме у п. 1 , міститься дописка “з сараями літ. С, Р». Дана дописка також посвідчена приватним нотаріусом. При цьому слід зазначити , що площа названих сараїв договором не визначена .
Як вбачається зі зворотного боку вказаного договору купівлі -продажу, реєстраційний напис, зроблений Комунальним підприємством “Бюро технічної інвентаризації» м. Донецька, містить відмітку про реєстрацію права власності лише на гараж літ. Л-1 загальною площею 692,60 м. кв.
Однак , позивач посилається на те , що ним був придбаний не лише гараж, а і сараї, тому в силу приписів ст. 120 Земельного кодексу України від 25.10.2001 р. вважає , що придбавши сараї, він отримав право і на земельну ділянку площею 24 кв. м., на якій розташовані ці сараї.
22.10.2002 р. позивачем був отриманий акту узгодження меж земельної ділянки (а.с. 76), зі змісту якого вбачається, що земельна ділянка для експлуатації існуючого будинку гаражу розташована у Куйбишевському районі м. Донецька по вул. Куйбишева, 143 а і межа її на місцевості проходить:
- з півночі -по лінії, що проходить паралельно північній стіні складу на відстані 13,80 м;
- зі сходу -по бетонній огорожі та східній стіні будівлі;
- з півдня -на відстані 1,15 м від південної стіни зруйнованої будівлі, далі по лінії, яка проходить на відстані 1,40 м від північно -західної стіни двоповерхового будинку;
- з заходу -по лінії, яка проходить паралельно західній стіні будівлі на відстані 5,30 м, по краю асфальту до південно -західного кута будівлі гаражу, уздовж західної стіни гаражу, далі у створі з цією стіною та по прямій лінії, яка іде на північний схід довжиною 13,60 м і потім паралельно західні стіні складу на відстані 7,10 м.
Площа земельної ділянки складає 0,3558 га.
Територія земельної ділянки розташована у Куйбишевському районі м. Донецька за адресою: вул. Куйбишева, 143 а.
Суміжні землекористувачі:
- Державне комунальне підприємство “Донецькміськводоканал»;
- Відкрите акціонерне товариство “Донвуглеводоканал»;
- Державна податкова інспекція у Куйбишевському районі;
- Донецька міська рада.
Як вбачається з даного акту узгодження меж земельної ділянки Філії будівельно - монтажного кооперативу “Енергія» від 22.10.2002 р. , а саме зворотнього боку акту , від імені всіх перелічених вище суміжних землекористувачів (крім Донецького міського управління земельних ресурсів по Куйбишевському району, яке узгоджує межі земельних ділянок, що знаходяться у розпорядженні Донецької міської ради) вказаний акт був підписаний інженером -геодезистом Дяченко О. І.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з письмових пояснень Донецької регіональної філії Державного підприємства “Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах» від 12.10.2007 р. № 35-13/1585 (а.с. 85), у зв'язку з наявністю оформлених правовстановлюючих документів у суміжних землекористувачів (в даному випадку Державний акт на право постійного користування землею І-ДН № 000264, виданий Державній податковій інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька, зареєстрований за № 6-134 від 27.01.2000 р.) акт погодження меж земельної ділянки Філії будівельно -монтажного кооперативу “Енергія» від 22.10.2002 р. з Державною податковою інспекцією у Куйбишевському районі м. Донецька не підписувався, оскільки при оформленні та видачі документів на земельні ділянки виконується обов'язкове встановлення меж в натурі (на місцевості), складається відповідний акт, який підписується землекористувачем.
Донецька регіональна філія Державного підприємства “Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах» у вищевказаному листі також звертає увагу суду на те, що в наданих позивачем матеріалах реконструкції об'єктів конфігурація меж ділянки не відповідає межам земельної ділянки, визначеним в договорі оренди (експлікація наданої позивачеві в оренду земельної ділянки була представлена Донецьким міським управлінням земельних ресурсів а.с. 75 ).
Матеріали справи містять письмові пояснення Донецького міського управління земельних ресурсів від 12.10.2007 р. № 01/35-7367, зі змісту яких вбачається, що межі земельної ділянки з Державною податковою інспекцією у Куйбишевському районі м. Донецька не узгоджувались, оскільки остання має правовстановлюючий документ на землю.
Спеціалістами землевпорядної організації межі земельної ділянки Малого приватного підприємства “Енергія» м. Донецьк були зведені по геодезичним координатам.
Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, заслухавши пояснення та доводи повноважних представників сторін, що були присутні в засіданні суду , колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду дійшов висновку про необґрунтованість апеляційної скарги, та відповідність оскарженого судового акта зі справи вимогам чинного законодавства з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції , відповідачем , Державною податковою інспекцією у Куйбишевському районі м.Донецька , право постійного користування земельною ділянкою було оформлено на підставі рішення Виконавчого комітету Донецької міської ради від 20.10.1999 р. № 393/1 та відповідно до норм законодавства , що діяли на час оформлення права на землю. При цьому слід зазначити , що вищевказане Рішення виконкому не оспорювалось та є чинним на даний час.
Крім того , судова колегія звертає увагу на те , що матеріали справи містять в собі акт від 20.10.1999 р. (арк. справи 78) встановлення меж земельної ділянки . Від імені суміжних землекористувачів цей акт підписаний їх повноважними посадовими особами. При цьому слід зазначити , що спорів щодо розміру наданої земельної ділянки між Державною податковою інспекцією у Куйбишевському районі м. Донецька і Відкритим акціонерним товариством “Донецьким комбінатом меблевих деталей “Каскад» м. Донецьк не виникло.
Таким чином , судова колегія вважає , що судом першої інстанції правомірно не прийнято до уваги посилання позивача на положення ст. 120 Земельного кодексу України. До того ж слід зауважити , що відповідно до Акту ТОВ «Донецький комбінат меблевих деталей «Каскад»м.Донецьк від 05.12.01р. ( а.с. 11) автореммайстерні та споруди будівельного цеху були виведені з обліку основних споруд та переведені до розряду допоміжних ( підсобних) приміщень гаражу ( сарай гаражу) вже після оформлення відповідачем правовстановлюючих документів на земельну ділянку.
Крім того , слід зазначити , що положення вищевказаної статті можуть бути застосовані лише до об'єктів нерухомості , як то житловий будинок, будівля або споруда.
Будівлі - земельні поліпшення, в яких розташовані приміщення, призначені для перебування людини, розміщення рухомого майна, збереження матеріальних цінностей, здійснення виробництва тощо.
Споруди - земельні поліпшення, що не належать до будівель та приміщень, призначені для виконання спеціальних технічних функцій (дамби, тонелі, естакади, мости тощо).
В даному же випадку , названі позивачем об'єкти як сараї або допоміжні споруди за поясненнями сторін та матеріалами справи є лише фундаментами та були такими на момент їх придбання.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції межі земельної ділянки Малого приватного підприємства “Енергія» м. Донецьк Спеціалістами землевпорядної організації були зведені по геодезичним координатам і безпосередньо з суміжними землекористувачами не узгоджувались за наявності у них правовстановлюючих документів на виділені їм земельні ділянки.
З письмових пояснень Донецької регіональної філії Державного підприємства “Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах» від 12.10.2007 р. № 35-13/1585 ( а.с. 85) вбачається , що в наданих позивачем матеріалах реконструкції конфігурація меж ділянки не відповідає межам земельної ділянки , показаним в договорі оренди. Крім того , зазначено , що на планово-картографічному матеріалі в технічній землевпорядній документації , наданої МПП «Енергія»відсутні будівлі, на наявність яких наполягає позивач.
До того ж , судова колегія вважає необхідним зазначити , що відповідно до Рішення виконкому Донецької міської Ради № 294/6 від 18.06.03р. та Договору оренди земельної ділянки від 24.07.2003р. позивачу була виділена та надана в оренду земельна ділянка загальною площею 3558кв.м. із земель запасу транспорту для експлуатації існуючого будинку гаражу , інформації щодо наявності інших споруд на даній земельній ділянці , дані документи не містять.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на положення ч. 2 ст. 107 Земельного кодексу України, відповідно до якої , у разі неможливості виявлення дійсних меж їх встановлення здійснюється за фактичним використанням земельної ділянки. Якщо фактичне використання ділянки неможливо встановити, то кожному виділяється однакова за розміром частина спірної ділянки.
Відповідно до ч. 1 ст. 107 ЗК України основою для відновлення меж є дані земельно -кадастрової документації.
Згідно з п. 4 Положення про порядок ведення державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.1993 р. № 15, державний земельний кадастр ведеться Держкомземом. Комітетом по земельних ресурсах і земельній реформі Республіки Крим, управліннями земельних ресурсів обласних, Київської і Севастопольської міських державних адміністрацій, відділами земельних ресурсів районних державних адміністрацій, виконавчими комітетами сільських, селищних, міських Рад народних депутатів.
Як вбачається з додатково наданих апеляційному суду документів , позивач листом № 184/16 від 21.10.03р. звернувся до Донецького міського голови та начальника управління Донецького регіонального Центру державного земельного кадастру з вимогою про внесення в рішення № 294/6 від 18.06.03р. змін щодо площі наданої позивачу земельної ділянки в бік збільшення на 2 кв.м., в зв'язку з припущеною неточністю при винесенні меж в натурі виконавцями Донецького міського центру державного земельного кадастру.
У відповідь на даний лист ( лист № 35-13/593 від 29.10.04) начальник Донецької регіональної філії ДП « Центр державного земельного кадастру при державному комітеті України по земельних ресурсах»зазначив , що ніяких помилок при складанні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та встановлені її меж на місцевості допущено не було. Уся документація на право користування земель6ною ділянкою виконана згідно земельного законодавства.
Крім того , виходячи з викладеного , слід зазначити , що вищевказані документи не мають суттєвого значення для вирішення спору по суті.
Статтею 141 Земельного кодексу України визначені підстави припинення права користування земельною ділянкою, серед них: добровільна відмова від права користування земельною ділянкою та вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом.
Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, відповідач від наданої йому у постійне користування земельної ділянки в добровільному порядку не відмовлявся, примусово ця земельна ділянка у нього не вилучалась, рішення Виконавчого комітету Донецької міської ради від 20.10.1999 р. № 393/1 на теперішній час є чинним, зміни до Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою І-ДН № 000264, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування від 27.01.2000 р. № 6-134, не вносились.
Таким чином , судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції , що відповідач правомірно користується земельною ділянкою, яка була надана йому у встановленому діючим на той час законодавством порядку.
Відповідно до положень ст. 125 Земельного кодексу України право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.
Отже до одержання документу , що посвідчує право користування земельною ділянкою особа, якій цю ділянку виділено, не має підстав вимагати усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою.
В даному випадку спірними є земельні ділянки загальною площею 24кв.м. , які , як вбачається з матеріалів справи позивачу виділені не були , таким чином , позивач не має права вимагати усунення перешкод в користуванні даними спірними земельними ділянками.
На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку, що рішення господарського суду відповідає фактичним обставинам справи та чинному законодавству, а мотиви з яких надана апеляційна скарга не можуть бути підставою для його скасування.
Керуючись ст. ст. 99, 101,103,105 Господарського процесуального кодексу України , суд
Апеляційну скаргу Малого приватного підприємства «Енергія»м.Донецьк на рішення господарського суду Донецької області від 30.10.2007р. у справі № 41/246пн залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Донецької області від 30.10.2007р. у справі № 41/246пн залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через апеляційний господарський суд.
Результати розгляду апеляційної скарги оголошенні в судовому засіданні.
Повний текст постанови підписаний 09.01.08р.
Головуючий
Судді: