16 квітня 2025 року
м. Київ
cправа № 910/9652/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Булгакової І. В.(головуючої), Ємця А. А. та Колос І. Б.,
розглянувши клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Технофорс" (далі - Товариство)
про зупинення виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 12.02.2025 у справі
за касаційною скаргою Товариства
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.02.2025
за позовом Товариства
до Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України
про визнання недійсними і скасування пунктів рішення,
Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.04.2025, зокрема, відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства на постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.02.2025 зі справи № 910/9652/24 та призначено її розгляд у відкритому судовому засіданні Касаційного господарського суду на 01.05.2025.
Товариство 14.04.2025 (через систему "Електронний суд") подало до Верховного Суду клопотання, в якому просить зупинити виконання оскаржуваної постанови Північного апеляційного господарського суду від 12.02.2025 зі справи № 910/9652/24 до закінчення її перегляду в касаційному порядку.
Подане клопотання мотивоване тим, що Господарським судом міста Києва було видано наказ, згідно з яким визначено стягнути з Товариства витрати зі сплати судового збору за розгляд справи в апеляційному порядку у розмірі 3 633 грн, у зв'язку з чим, на думку заявника, існує необхідність у зупиненні виконання вказаного судового рішення в частині стягнення з позивача судових витрат, оскільки його виконання може призвести до негативних наслідків для Товариства.
За результатами розгляду поданого клопотання Суд дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення, з огляду на таке.
Відповідно до частини першої статті 332 Господарським процесуальним кодексом України (далі - ГПК України) суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку.
Аналіз вказаної статті свідчить, що клопотання про зупинення виконання судових рішень або зупинення їх дії має бути мотивованим, містити підстави для зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії, підтверджені належними доказами.
Суд, вирішуючи питання про зупинення виконання судового рішення або зупинення його дії, враховує необхідність у цьому, зокрема, у разі ймовірності утруднення повторного розгляду справи внаслідок можливого скасування судового рішення, необхідності забезпечення збалансованості інтересів сторін, запобігання порушенню прав осіб, які брали участь у справі, а також осіб, які не брали такої участі, але рішенням суду вирішено питання про їх права, свободи чи обов'язки тощо.
Законом не визначений вичерпний перелік підстав, за наявності яких суд має право зупинити виконання оскарженого рішення суду або його дію. Свобода суддівського розсуду не є необмеженою, оскільки такі дії суд вчиняє після набрання рішенням законної сили, а однією з основних засад судочинства в Україні є обов'язковість судового рішення (пункт 9 частини першої статті 129 Конституції України).
Тому зупинення виконання (дії) рішення суду допускається лише у виняткових випадках.
Заявник має обґрунтувати та довести, що не зупинення виконання рішення або його дії може мати незворотні наслідки.
Однак саме лише посилання скаржника на настання негативних наслідків у зв'язку з виконанням оскаржуваного судового рішення без надання жодних доказів, які підтверджували б необхідність зупинення виконання (дії) оскаржуваного судового рішення у цій справі, не можуть бути безумовною підставою для зупинення судом касаційної інстанції виконання (дії) оскаржуваних рішень суду першої та апеляційної інстанцій, що набрали законної сили і є обов'язковими до виконання (стаття 1291 Конституції України, стаття 326 ГПК України).
Крім того, заявником не доведено, що захист прав скаржника, його свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для відновлення порушених прав необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 20.07.2004 у справі "Шмалько проти України" вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.
Отже, враховуючи, що зупинення виконання судового рішення в силу статті 332 ГПК України є правом, а не обов'язком суду та беручи до уваги, що однією із засад (принципів) господарського судочинства є обов'язковість судового рішення і з огляду на відсутність у суду касаційної інстанції підстав для висновку про необхідність зупинення виконання оскаржуваного судового рішення, оскільки на доведення таких підстав не наведено документально обґрунтованих обставин, у Суду відсутні підстави для задоволення зазначеного клопотання.
Керуючись статтями 234, 294, 332 ГПК України, Верховний Суд
У задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Технофорс" про зупинення виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 12.02.2025 зі справи № 910/9652/24 відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя І. Булгакова
Суддя А. Ємець
Суддя І. Колос