15 квітня 2025 року
м. Київ
cправа №910/6292/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Вронська Г.О. - головуюча, Бакуліна С.В., Студенець В.І.,
за участю секретаря судового засідання Сініцина В.А.,
представників учасників справи:
від позивача: Дороженко М.О.,
від відповідача-1: Артюхов Д.С.,
від відповідача-2: Рєпкін Н.І.,
від третьої особи на стороні відповідача-1: не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Всеукраїнської громадської організації "Федерація боксу України"
про відвід судді Студенця Володимира Івановича
від розгляду справи №910/6292/24
за касаційною скаргою Продивуса Володимира Степановича
на постанову Північного апеляційного господарського суду (Владимиренко С.В., Демидова А.М., Ходаківська І.П.)
від 17.12.2024 (повний текст складений 18.12.2024)
за позовом Громадської організації "Житомирська обласна федерація боксу"
до: 1. Всеукраїнської громадської організації "Федерація боксу України",
2. Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ),
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача-1 - Продивус Володимир Степанович ,
про визнання недійсними рішень та скасування реєстраційних дій,
1. Громадська організація "Житомирська обласна федерація боксу" (далі - Позивач) звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Всеукраїнської громадської організації "Федерація боксу України" (далі - Відповідач-1) та Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (далі - Відповідач-2) про:
- визнання недійсними рішень конференції Відповідача-1, оформлених протоколом від 17.12.2021;
- скасування реєстраційних дій з реєстрації змін до відомостей про Відповідача-1, проведених Відповідачем-2 на підставі рішень конференції Відповідача-2, оформлених протоколом від 17.12.2021.
2. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.10.2024 закрито провадження у справі №910/6292/24 на підставі пункту 1 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) - спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.
3. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 17.12.2024 апеляційну скаргу Позивача задоволено. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.10.2024 скасовано, справу №910/6292/24 передано для продовження розгляду до суду першої інстанції.
4. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.02.2025 до участі в розгляді справи №910/6292/24 залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні Відповідача-1 - Продивуса Володимира Степановича .
5. 04 березня 2025 року Продивус Володимир Степанович із використанням підсистеми "Електронний суд" подав касаційну скаргу на постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.12.2024 у справі №910/6292/24, в якій просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.12.2024 повністю та залишити в силі ухвалу Господарського суду міста Києва від 15.10.2024 у справі №910/6292/24.
6. Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.03.2025 для розгляду справи №910/6292/24 визначено склад суду: Вронська Г.О. - головуюча, Губенко Н.М., Кондратова І.Д.
7. На підставі наказу голови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17.03.2025 №643-в з 20 березня 2025 року до 31 березня 2025 року судді Губенко Н.М. та Кондратова І.Д. перебували у відрядженні.
8. З огляду на це протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.03.2025 для розгляду справи №910/6292/24 визначено склад суду: Вронська Г.О. - головуюча, Бакуліна С.В., Студенець В.І.
9. Ухвалою від 25.03.2025 Верховний Суд відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Продивуса Володимира Степановича на постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.12.2024 у справі №910/6292/24; призначив її до розгляду у відкритому судовому засіданні на 15 квітня 2025 року о 14:40 год.
10. До Верховного Суду надійшла заява Відповідача-1 про відвід судді Студенця Володимира Івановича від розгляду касаційної скарги Продивуса Володимира Степановича у справі №910/14451/22 (дослівно) [що, вочевидь є опискою, оскільки в тексті касаційної скарги також вказується номер справи, яка переглядається, - №910/6292/24).
11. Заява, зокрема, обґрунтована таким:
- у зв'язку з поширенням інформації у засобах масової інформації про особисте спілкування судді Студенця Володимира Івановича та Продивуса Володимира Степановича у справі №910/14451/22 (за касаційною скаргою Відповідача-1 за позовом Продивуса Володимира Степановича до державного реєстратора) Відповідач-1 звертався із заявою про відвід судді Студенця Володимира Івановича;
- ухвалою Верховного Суду від 03.07.2024 у справі №910/14451/22 відмовлено у задоволенні заяви Відповідача-1 про відвід судді Студенця Володимира Івановича від розгляду справи №910/14451/22; задоволено заяву суддів Бакуліної Світлани Віталіївни та Студенця Володимира Івановича про самовідвід від розгляду справи №910/14451/22;
- підставою для подання відводу стали відповідні публікації у засобах масової інформації. Наявність такої інформації, опублікованої в різний час, викликає обґрунтовану підозру та сумнів у неупередженості або об'єктивності судді Студенця Володимира Івановича, свідчить, що на його рішення можуть впливати зовнішні чинники на кшталт особистих відносин з тією чи іншою стороною або зацікавленості прямо чи побічно у результатах розгляду справи №910/6292/24. Такі сумніви підтверджує заявлений та задоволений самовідвід у справі №910/14451/22.
12. До заяви про відвід Відповідач-1 долучив ухвалу Верховного Суду від 03.07.2024 у справі №910/14451/22.
13. У цьому контексті Верховний Суд звертає увагу на таке.
14. Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені статтями 35, 36 ГПК України.
15. Відповідно до частин другої, третьої статті 38 ГПК України з підстав, зазначених у статтях 35, 36 цього Кодексу, судді може бути заявлено відвід учасниками справи.
16. Частиною першою статті 35 ГПК України передбачено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
17. За змістом статті 36 ГПК України суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження в справі. Суддя, який брав участь у врегулюванні спору у справі за участю судді, не може брати участі в розгляді цієї справи по суті або перегляді будь-якого ухваленого в ній судового рішення. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у розгляді цієї самої справи в судах касаційної або першої інстанцій, а також у новому розгляді справи після скасування постанови суду апеляційної інстанції. Суддя, який брав участь у перегляді справи в суді касаційної інстанції, не може брати участі в розгляді цієї справи в суді першої чи апеляційної інстанцій, а також у новому її розгляді після скасування постанови суду касаційної інстанції. Суддя, який брав участь у вирішенні справи, рішення в якій було в подальшому скасоване судом вищої інстанції, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду у цій справі. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої, апеляційної, касаційної інстанцій, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з виключними обставинами у цій справі.
18. Наведені норми передбачають обов'язкові підстави для відводу (самовідводу) судді. Втім, посилання на відповідну обставину повинно бути обґрунтованим, а сама обставина - такою, що дійсно викликає сумнів в неупередженості або об'єктивності судді, колегії суддів.
19. Відповідно до частин першої, другої статті 48 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом.
20. Частиною четвертою статті 11 ГПК України та статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" встановлено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 (далі - Конвенція) і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
21. Пунктом 1 статті 6 Конвенції гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
22. Головною метою відводу є гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.
23. Згідно з усталеною практикою ЄСПЛ обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети пункту 1 статті 6 Конвенції має встановлюватися згідно з:
- "об'єктивним критерієм", який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з'ясовано, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність; вирішальною є саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду; позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною;
- "суб'єктивним критерієм", який вимагає оцінки реальних дій, поведінки судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.
24. За суб'єктивним критерієм особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (пункти 49, 50 рішення ЄСПЛ у справі "Білуха проти України" від 09.11.2006, заява №33949/02).
25. Зміст об'єктивного критерію визначається, зокрема, за такими аспектами:
- чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (пункти 27, 28, З0 рішення ЄСПЛ у справі "Фей проти Австрії" (Fey v. Austria) від 24.02.1993, заява № 14396/88; пункт 42 рішення ЄСПЛ у справі "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland) від 21.12.2000, заява №33958/96);
- чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв'язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі (пункт 64 рішення ЄСПЛ у справі "Бочан проти України" від 03.05.2007, заява №7577/02);
- окремо від поведінки суддів слід визначити, чи існували переконливі факти, які могли би викликати сумніви щодо їхньої безсторонності. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими (пункти 29, 31 рішення ЄСПЛ у справі "Газета "Україна-центр" проти України" від 15.07.2010, заява №16695/04);
- чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, які свідчать про небезсторонність суду (пункт 38 рішення у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства" (Pullar v. United Kingdom) від 10.06.1996, заява №22399/93).
26. Суд звертає увагу, що між суб'єктивною та об'єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді може не тільки викликати об'єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об'єктивний критерій), а й бути пов'язана з питанням його / її особистих переконань (суб'єктивний критерій) (пункт 119 рішення ЄСПЛ у справі "Кіпріану проти Кіпру" (Kyprianou v. Cyprus) [ВП] від 15.12.2005, заява №73797/01).
27. ГПК України не встановлює вичерпного переліку обставин, які свідчать про необ'єктивність судді, однак визначає, що такі підстави повинні бути обґрунтовані особою, яка ініціює питання про відвід.
28. Особа, яка подала заяву про відвід судді (суддів), повинна довести на підставі доказів факт упередженості судді (суддів) у розгляді справи. Відвід має бути вмотивованим, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу.
29. Зважаючи на приписи частини четвертої статті 38 ГПК України, твердження про упередженість та / або небезсторонність судді має бути доведене за конкретною обставиною саме заявником, адже суб'єктивний критерій вимагає оцінки реальних та фактичних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи. Лише після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.
30. Таким чином, не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, що не підтверджені належними й допустимими доказами.
31. Узагальнено доводи заяви про відвід судді Студенця Володимира Івановича зводяться до наявності публікацій інтернет-видань, які, за твердженням Відповідача-1, викликають обґрунтовану підозру та сумнів у його неупередженості або об'єктивності.
32. Розглянувши заяву Відповідача-1 про відвід судді Студенця Володимира Івановича від розгляду цієї справи (№910/6292/24), Суд дійшов висновку, що вона не містить належного обґрунтування й доказів, які б свідчили або могли свідчити про наявність заінтересованості судді, можливого сумніву в неупередженості чи об'єктивності судді відповідно до статті 35 ГПК України, зокрема, щодо існування зв'язку судді Студенця Володимира Івановича та Продивуса Володимира Степановича, особистих відносин із стороною / сторонами, зацікавленості прямо або побічно у результатах розгляду справи №910/6292/24.
33. Публікації в інтернет-виданнях самі по собі не є достатнім підтвердженням упередженості, необ'єктивності чи заінтересованості судді Студенця Володимира Івановича, отже не є підставою для його відводу.
34. Оскільки "особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного", натомість Відповідач-1 не надав належних, допустимих і достовірних і, які б підтверджували, що суддя Студенець Володимир Іванович прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду цієї справи (№910/6292/24), або / та / чи існують переконливі факти, які могли б викликати сумніви щодо його безсторонності, або / та / чи факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судді, заявлений відвід є необґрунтованим.
35. Суд також відхиляє посилання Відповідача-1 на ухвалу Верховного Суду від 03.07.2024 у справі №910/14451/22 та звертає увагу, що нею відмовлено у задоволенні заяви Відповідача-1 про відвід судді Студенця Володимира Івановича, яка подавалася з аналогічних підстав.
Заява про самовідвід суддів Бакуліної Світлани Віталіївни та Студенця Володимира Івановича подавалася у справі №910/14451/22 з інших мотивів, які не є предметом дослідження при постановленні Судом цієї ухвали в справі №910/6292/24.
36. З урахуванням зазначеного, Суд дійшов висновку, що заява про відвід судді Студенця Володимира Івановича є необґрунтованою.
Керуючись статтями 35, 38, 39, 234 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Визнати необґрунтованою заяву Всеукраїнської громадської організації "Федерація боксу України" про відвід судді Студенця Володимира Івановича від розгляду справи №910/6292/24 за касаційною скаргою Продивуса Володимира Степановича на постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.12.2024 у справі №910/6292/24.
2. Передати матеріали справи №910/6292/24, наявні в касаційній інстанції, на автоматичний розподіл для визначення судді з розгляду заяви Всеукраїнської громадської організації "Федерація боксу України" про відвід судді Студенця Володимира Івановича від розгляду справи №910/6292/24 за касаційною скаргою Продивуса Володимира Степановича на постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.12.2024 у справі №910/6292/24.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її оголошення та не підлягає оскарженню.
Головуюча Г. Вронська
Судді С. Бакуліна
В. Студенець