?
15 квітня 2025 року
м. Київ
cправа № 904/1131/24
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Вронської Г.О.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр-Трейд ЛТД"
на рішення Господарського суду Дніпропетровської області (Ніколенко М.О.)
від 19.06.2024
та постанову Центрального апеляційного господарського суду (Іванов І.Г., Верхогляд Т.А., Парусніков Ю.Б.)
від 03.03.2025 (повний текст складений 05.03.2025)
у справі за позовом ОСОБА_1 , місто Дніпро
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр-Трейд ЛТД", село Сотницьке, Дніпропетровська область
про зобов'язання передати документи, згідно з переліком
1. ОСОБА_1 (далі - Позивачка) подала до Господарського суду Дніпропетровської області позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр-Трейд ЛТД" (далі - Відповідач), у якому просила зобов'язати Відповідача надати Позивачці, як учаснику товариства, шляхом надіслання на адресу: 49000, місто Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, будинок 62, а/с 60, копії таких документів: протоколів зборів засновників товариства (рішення одноосібного засновника); статуту товариства та змін до статуту; протоколів загальних зборів учасників; документів товариства, що регулюють діяльність органів товариства, та змін до них; у разі наявності, положення про філії (представництва) товариства у разі їх створення (відкриття); у разі наявності, протоколів засідань наглядової ради товариства та колегіального виконавчого органу товариства; наказів і розпоряджень виконавчого органу товариства; аудиторських висновків та результатів надання інших аудиторських послуг; річної фінансової звітності; документів звітності, що подаються відповідним державним органам; у разі наявності, документів, пов'язаних з випуском емісійних цінних паперів; інших документів, передбачених законодавством, статутом товариства, рішеннями загальних зборів учасників, наглядової ради та виконавчого органу товариства; документів, що підтверджують права товариства на майно; документів бухгалтерського обліку.
2. Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 19.06.2024, залишеним без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 03.03.2025, позов задоволено. Зобов'язано Відповідача надати Позивачці як учаснику товариства шляхом надіслання на адресу: 49000, місто Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, будинок 62, а/с 60, належним чином засвідчені копії таких документів:
- протоколів зборів засновників товариства (рішення одноосібного засновника);
- статуту товариства та змін до статуту;
- протоколів загальних зборів учасників;
- документів товариства, що регулюють діяльність органів товариства, та змін до них;
- у разі наявності, положення про філії (представництва) товариства у разі їх створення (відкриття);
- у разі наявності, протоколів засідань наглядової ради товариства та колегіального виконавчого органу товариства, наказів і розпоряджень виконавчого органу товариства;
- аудиторських висновків та результатів надання інших аудиторських послуг;
- річної фінансової звітності;
- документів звітності, що подаються відповідним державним органам;
- у разі наявності, документів, пов'язаних з випуском емісійних цінних паперів;
- інших документів, передбачених законодавством, статутом товариства, рішеннями загальних зборів учасників, наглядової ради та виконавчого органу товариства;
- документів, що підтверджують права товариства на майно;
- документів бухгалтерського обліку.
3. 26 березня 2025 року Відповідач (Скаржник) з використанням підсистеми "Електронний суд" подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.06.2024 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 03.03.2025 у справі №904/1131/24, у якій просить скасувати оскаржувані судові рішення, справу передати на новий розгляд до Господарського суду Дніпропетровської області.
4. Перевіривши матеріали касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що вона оформлена з порушенням вимог, передбачених статтею 290 ГПК України, отже наявні підстави для залишення її без руху з огляду на таке.
Щодо підстав касаційного оскарження
5. Відповідно до пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).
6. Відповідно до частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.
7. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні (абзац 2 пункту 5 частини другої статті 290 цього Кодексу).
8. У цьому випадку необхідно чітко вказати:
- норму права (з посиланням на статтю, частину, абзац тощо), яку суд неправильно застосував в оскаржуваному судовому рішенні;
- навести висновок щодо застосування цієї норми права в оскаржуваному судовому рішенні;
- навести висновок щодо її застосування у постанові Верховного Суду, зазначити дату її прийняття та номер справи;
- обґрунтувати подібність правовідносин у справі, що розглядається, та у справі, в якій Верховний Суд виклав свій висновок.
9. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 287 ГПК України в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду (абзац 3 пункту 5 частини другої статті 290 цього Кодексу). Скаржник повинен чітко вказати норму права, висновок про застосування якої був сформований Верховним Судом, дату прийняття відповідного судового рішення та номер справи, навести сам висновок і змістовно обґрунтувати необхідність відступлення від нього.
10. Якщо підставою для відкриття касаційного провадження скаржник вважає наявність випадку, передбаченого пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України, він повинен зазначити норму права, єдину практику застосування якої необхідно сформувати, обставини справи, до яких ця норма повинна застосовуватись, який висновок зробили суди попередніх інстанцій з цього питання та обґрунтувати, в чому полягає непогодження із ним.
11. Оскаржуючи в касаційному порядку судові рішення на підставі пункту 4 частини другої статті 287 ГПК України, необхідно зазначити, яке саме процесуальне порушення з передбачених частинами 1, 3 статті 310 цього Кодексу призвело до прийняття незаконного судового рішення.
12. При цьому необхідно враховувати, що за змістом пункту 1 частини третьої статті 310 ГПК відкриття касаційного провадження через недослідження зібраних у справі доказів можливе лише за умови наявності у касаційній скарзі інших обґрунтованих підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.
13. Системний аналіз наведених положень ГПК України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої статті 287 ГПК України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов'язково наводитися у взаємозв'язку із посиланням на відповідний пункт (пункти) частини другої статті 287 ГПК України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.
14. Отже, процесуальний закон покладає на скаржника обов'язок зазначати у касаційній скарзі про неправильне застосування конкретних норм матеріального та/або допущене судом порушення норм процесуального права та чітко визначити конкретну підставу (підстави) касаційного оскарження судового рішення, передбачену (передбачені) статтею 287 ГПК України, з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку.
15. Так, зокрема, у касаційній скарзі Скаржник вказує, що суди попередніх інстанцій, задовольняючи позовні вимоги Позивачки, у порушення вимог статей 73, 74, 76, 77, 86 та 236 ГПК України не встановили всіх обставин, що мають значення для справи, не надали їм юридичної оцінки та не оцінили всіх доказів, необхідних для правильного вирішення спору й ухвалення законного та обґрунтованого рішення.
16. Проте, оскаржуючи ухвалені у справі судові рішення, Скаржник у касаційній скарзі не наводить жодної підстави касаційного оскарження, передбачених частиною другою статті 287 ГПК України.
17. Отже, Скаржнику необхідно чітко зазначити підстави касаційного оскарження судових рішень, врахувавши вимоги щодо їх обґрунтування, зазначені в цій ухвалі.
Щодо сплати судового збору
18. Як убачається з матеріалів, доданих до касаційної скарги, Скаржником не сплачено судовий збір за подання касаційної скарги та не додано доказів на підтвердження його сплати.
19. Правові засади справляння судового збору, платники, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України "Про судовий збір".
20. Згідно з частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
21. Відповідно до підпункту 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону №3674-VI за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру сплачується судовий збір, що становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
22. За змістом статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" з 01 січня 2024 року прожитковий мінімум для працездатних осіб встановлено у розмірі 3 028 грн.
23. Предметом позову в цій справі є одна вимога немайнового характеру - зобов'язання передати документи згідно з переліком.
24. Отже, Скаржник мав сплатити судовий збір у розмірі, що відповідає одній вимозі немайнового характеру.
25. Згідно з підпунктом 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону №3674-VI за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
26. Частиною третьою статті 4 Закону України "Про судовій сбір" встановлено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
27. З огляду на зазначене, враховуючи вказаний коефіцієнт, розмір судового збору за подання касаційної скарги становить 4 844,80 грн (3 028 грн х 200 % х 0,8).
28. Верховний Суд звертає увагу, що потреба сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб'єктів, узгоджується зі статтею 129 Конституції України, що визначає однією із засад судочинства рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
29. У рішенні Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" (заява №24402/02) наголошується, що право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг (пункт 27). Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду "за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб" (рішення ЄСПЛ від 28.05.1985 у справі "Ashingdane v. the United Kingdom" (пункт 57).
30. Європейський суд з прав людини в рішенні від 19.06.2001 у справі "Kreuz v. Poland" (заява №28249/95) зазначив, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції (пункт 60).
31. Для усунення недоліків касаційної скарги у цій частині Скаржник повинен подати до Верховного Суду докази сплати судового збору в розмірі 4 844,80 грн.
32. Судовий збір має бути перерахований за такими реквізитами:
- Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102
- Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783
- Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)
- Рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007
- Код банку отримувача (МФО): 899998
- Код класифікації доходів бюджету: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)"
- Символ звітності банку: 207
- Призначення платежу *;101; _________ (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом __________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від ______ (Дата оскаржуваного рішення) по справі _________ (Номер справи), ВЕРХОВНИЙ СУД (Касаційний господарський суд) (назва суду, де розглядається справа).
33. Реквізити рахунків для зарахування судового збору за подання касаційної скарги також розміщені на офіційному вебсайті Верховного Суду.
Щодо строку на подання касаційної скарги
34. Відповідно до статті 288 ГПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині четвертій статті 293 ГПК України.
35. У цій справі перебіг двадцятиденного строку, встановленого для оскарження судових рішень у касаційному порядку, розпочався (та обчислюється) з 05 березня 2025 року - дня складення повного тексту постанови Центрального апеляційного господарського суду від 03.03.2025.
36. Таким чином, останнім днем для подання касаційної скарги було 25 березня 2025 року. Після цього процесуальний строк вважається таким, що пропущений.
37. Касаційна скарга подана Скаржником із використанням підсистеми "Електронний суд" 26 березня 2025 року, тобто поза строком на касаційне оскарження.
38. Втім, якщо судове рішення надіслано до Електронного кабінету пізніше 17 години, воно вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення (абзац другий пункту 5 частини шостої статті 242 ГПК України).
39. Водночас, як зазначено в касаційній скарзі, повний текст оскаржуваної постанови був надісланий до Електронного кабінету Скаржника 05 березня 2025 року о 18:45 год.
41. Вказане надає учасникам справи право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення судового рішення (частина друга статті 288 ГПК України).
42. Скаржник просить поновити строк на касаційне оскарження рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.06.2024 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 03.03.2025 року у справі №904/1131/24.
43. Вказана заява буде розглянута Судом після усунення Скаржником недоліків касаційної скарги, як зазначено в цій ухвалі.
44. Заяву про усунення недоліків касаційної скарги необхідно подати до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в строк, встановлений цією ухвалою, разом з доказами її надсилання іншим учасникам справи.
Керуючись статтями 174, 234, 235, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр-Трейд ЛТД" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 19.06.2024 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 03.03.2025 у справі №904/1131/24 залишити без руху.
2. Надати строк для усунення недоліків касаційної скарги протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
3. Товариству з обмеженою відповідальністю "Укр-Трейд ЛТД" усунути виявлені недоліки у такий спосіб:
- навести та належним чином обґрунтувати підстави касаційного оскарження з урахуванням викладеного в цій ухвалі;
- подати до Верховного Суду докази сплати (доплати) судового збору в розмірі 4 844,80 грн із зарахуванням сплаченої суми судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
4. Роз'яснити, що в разі невиконання вимог Суду касаційна скарга у справі №904/1131/24 вважатиметься неподаною та буде повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Суддя Г. Вронська