15 квітня 2025 року
м. Київ
cправа № 43/550-50/327-2012
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Пєскова В. Г. - головуючого, Картере В. І., Огородніка К. М.,
перевіривши матеріали касаційної скарги арбітражного керуючого Потупало Наталії Ігорівни (вх № 2504/2025)
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.03.2025
та на ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.12.2024
у справі № 43/550-50/327-2012
за заявою Громадської організації інвалідів "Реабілітаційний центр "Довіра"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлово-комунальне господарство "Геолог"
про банкрутство, -
11.12.2024 ухвалою Господарського суду міста Києва у справі № 43/550-50/327-2012 клопотання ліквідатора банкрута про затвердження та стягнення грошової винагороди та витрат задоволено частково.
Затверджено понесені ліквідатором банкрута у справі № 43/550-50/327-2012 витрати в сумі 7 142,41 грн.
Стягнуто з Громадської організації інвалідів "Реабілітаційний центр "Довіра" на користь арбітражного керуючого Потупало Наталії Ігорівни витрати, понесені ліквідатором під час проведення процедури ліквідації, в сумі 4 919,69 грн.
Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" на користь арбітражного керуючого Потупало Наталії Ігорівни витрати, понесені ліквідатором під час проведення процедури ліквідації, в сумі 1 986,30 грн.;
Стягнуто з Акціонерного товариства "Київгаз" на користь арбітражного керуючого Потупало Наталії Ігорівни витрати, понесені ліквідатором під час проведення процедури ліквідації, в сумі 102,14 грн.;
Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі" на користь арбітражного керуючого Потупало Наталії Ігорівни витрати, понесені ліквідатором під час проведення процедури ліквідації, в сумі 95,80 грн.;
Стягнуто з Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" на користь арбітражного керуючого Потупало Наталії Ігорівни витрати, понесені ліквідатором під час проведення процедури ліквідації, в сумі 77,14 грн.;
В іншій частині клопотання - відмовлено.
Затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлово-комунальне господарство "Геолог".
Ліквідовано банкрута - Товариство з обмеженою відповідальністю "Житлово-комунальне господарство "Геолог" як юридичну особу у зв'язку з банкрутством.
Провадження у справі № 43/550-50/327/2012 закрито.
Ліквідатор Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлово-комунальне господарство "Геолог" - арбітражний керуючий Потупало Наталія Ігорівна подала апеляційну скаргу, в якій просила: скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.12.2024 в частині задоволення клопотання ліквідатора банкрута про затвердження та стягнення грошової винагороди арбітражного керуючого; ухвалити нове рішення по справі, яким затвердити нараховану грошову винагороду розпорядника майна у справі № 43/550-50/327-2012 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлово-комунальне господарство "Геолог" в сумі 971 000 грн, cтягнути з Громадської організації інвалідів "Реабілітаційний центр "Довіра" на користь арбітражного керуючого Потупало Наталії Ігорівни грошову винагороду за виконання повноважень ліквідатора в сумі 668 824,80 грн, стягнути з Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" на користь арбітражного керуючого Потупало Наталії Ігорівни грошову винагороду за виконання повноважень ліквідатора в сумі 270 035,10 грн, стягнути з Акціонерного товариства "Київгаз" на користь арбітражного керуючого Потупало Наталії Ігорівни грошову винагороду за виконання повноважень ліквідатора в сумі 13 885,30 грн, стягнути з Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі" на користь арбітражного керуючого Потупало Наталії Ігорівни грошову винагороду за виконання повноважень ліквідатора в сумі 7 768,00 грн, стягнути з Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" на користь арбітражного керуючого Потупало Наталії Ігорівни грошову винагороду за виконання повноважень ліквідатора в сумі 10 486,80 грн, видати судові накази для примусового виконання.
17.03.2025 постановою Північного апеляційного господарського суду (повний текст постанови складено 24.03.2025) апеляційну скаргу ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлово-комунальне господарство "Геолог" - арбітражного керуючого Потупало Наталії Ігорівни залишено без задоволення, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.12.2024 у справі № 43/550-50/327-2012 - без змін.
04.04.2025 (через підсистему "Електронний суд") арбітражним керуючим Потупало Наталією Ігорівною подано до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, в якій скаржник просить:
1) скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.03.2025 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.12.2024 у справі № 43/550-50/327-2012 в частині задоволення клопотання ліквідатора банкрута про затвердження та стягнення грошової винагороди арбітражного керуючого;
2) ухвалити нове рішення по справі, яким:
- затвердити нараховану грошову винагороду розпорядника майна у справі №43/550-50/327-2012 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлово-комунальне господарство "Геолог" в сумі 971 000,00 грн,
- стягнути з Громадської організації інвалідів "Реабілітаційний центр "Довіра" на користь арбітражного керуючого Потупало Наталії Ігорівни грошову винагороду за виконання повноважень ліквідатора у справі № 43/550-50/327-2012 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлово-комунальне господарство "Геолог" в сумі 668 824,80 грн, видати судовий наказ для примусового виконання,
- стягнути з Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" на користь арбітражного керуючого Потупало Наталії Ігорівни грошову винагороду за виконання повноважень ліквідатора у справі № 43/550- 50/327-2012 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлово-комунальне господарство "Геолог" в сумі 270 035,10 грн, видати судовий наказ для примусового виконання,
- стягнути з Акціонерного товариства "Київгаз" на користь арбітражного керуючого Потупало Наталії Ігорівни грошову винагороду за виконання повноважень ліквідатора у справі № 43/550-50/327-2012 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлово-комунальне господарство "Геолог" в сумі 13 885,30 грн, видати судовий наказ для примусового виконання,
- стягнути з Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі" на користь арбітражного керуючого Потупало Наталії Ігорівни грошову винагороду за виконання повноважень ліквідатора у справі № 43/550-50/327-2012 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлово-комунальне господарство "Геолог" в сумі 7 768,00 грн, видати судовий наказ для примусового виконання,
- стягнути з Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" на користь арбітражного керуючого Потупало Наталії Ігорівни грошову винагороду за виконання повноважень ліквідатора у справі № 43/550-50/327-2012 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлово-комунальне господарство "Геолог" в сумі 10 486,80 грн, видати судовий наказ для примусового виконання.
04.04.2025 зазначену касаційну скаргу передано колегії суддів у складі: головуючого - Пєскова В.Г. (суддя-доповідач), суддів: Картере В.І., Огородніка К.М.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з огляду на таке.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Згідно з частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити безладного перебігу судового процесу (рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України").
У рішенні Європейського суду з прав людини від 02.03.1987 у справі "Monnell and Morris v. the United Kingdom" (§ 56) зазначено, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 287 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати касаційну скаргу на ухвали і постанови суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку та постанови суду апеляційної інстанції у справах про банкрутство (неплатоспроможність) у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Згідно з частиною шостою статті 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Тобто норми процесуального закону можливість касаційного оскарження судових рішень у справі про банкрутство ставлять у пряму залежність від особливостей (випадків), передбачених законодавством про банкрутство.
З 21.10.2019 введено в дію Кодекс України з процедур банкрутства.
Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства, з дня введення в дію цього Кодексу визнано таким, що втратив чинність, зокрема, Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Частиною першою статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства, визначено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи (частина третя статті 3 ГПК України).
Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу України з процедур банкрутства ухвали господарського суду, постановлені у справі про банкрутство (неплатоспроможність) за результатами розгляду господарським судом заяв, клопотань та скарг, а також постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури або процедури погашення боргів боржника можуть бути оскаржені в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно з абзацом 1 частини третьої статті 9 Кодексу України з процедур банкрутства у касаційному порядку не підлягають оскарженню постанови апеляційного господарського суду, прийняті за результатами перегляду судових рішень, крім: ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), ухвали попереднього засідання, ухвал за результатами розгляду грошових вимог кредиторів, поданих після закінчення строку, встановленого для їх подання, ухвали про затвердження плану санації у справі про банкрутство, ухвали про затвердження плану реструктуризації боргів боржника у справі про неплатоспроможність фізичної особи, ухвали про закриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), а також постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури або процедури погашення боргів боржника та рішень, прийнятих за результатами розгляду заяв, поданих у межах провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність).
Наведений у частині третій статті 9 Кодексу України з процедур банкрутства перелік судових рішень, що підлягають касаційному оскарженню, є вичерпним, і тому подання касаційних скарг на інші судові рішення (тобто відсутні у вказаному переліку) виключає можливість здійснення касаційного провадження за такими скаргами.
Водночас, за змістом абзацу 2 частини третьої статті 9 Кодексу України з процедур банкрутства, скарги на постанови апеляційних господарських судів, прийняті за результатами оскарження ухвал господарського суду у справах про банкрутство, які не підлягають оскарженню в касаційному порядку окремо, можуть включатися до касаційної скарги на ухвали, постанови у справах про банкрутство (неплатоспроможність), що підлягають оскарженню.
У даному випадку предметом касаційного оскарження є постанова Північного апеляційного господарського суду від 17.03.2025 у справі № 43/550-50/327-2012, прийнята за результатами перегляду ухвали Господарського суду міста Києва від 11.12.2024 в частині задоволення клопотання ліквідатора банкрута про затвердження та стягнення грошової винагороди арбітражного керуючого, можливість касаційного оскарження якої не передбачена частиною третьою статті 9 Кодексу України з процедур банкрутства.
Такого ж висновку щодо застосування частини третьої статті 9 Кодексу України з процедур банкрутства дійшов Верховний Суд, зокрема, в ухвалах від 05.12.2024 у справі № 910/2863/23, від 06.02.2024 у справі № 916/1261/16, від 23.01.2024 у справі № 910/3070/21, від 07.12.2023 у справі № 918/171/21, від 10.02.2022 у справі №912/1324/16.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 293 ГПК України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Як зазначалося вище, право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг на рішення (рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" та від 18.11.2010 у справі "Мушта проти України").
У рішенні Європейського суду з прав людини від 23.10.1996 "Справа "Леваж Престасьон Сервіс проти Франції" (Levages Prestations Services v. France, заява № 21920/93, пункт 48) вказано, що зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, роль якого обмежено перевіркою правильності застосування норм закону, процесуальні процедури у такому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється після його розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.
Таким чином, вичерпний перелік прийнятих у справі про банкрутство ухвал місцевого суду та постанов суду апеляційної інстанції, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу особи до процесу правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем "розумних обмежень" в праві на звернення до касаційного суду викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати сталість судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду".
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження у справі № 43/550-50/327-2012 за касаційною скаргою арбітражного керуючого Потупало Наталії Ігорівни на постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.03.2025 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.12.2024 в частині задоволення клопотання ліквідатора банкрута про затвердження та стягнення грошової винагороди арбітражного керуючого, оскільки вона подана на судові рішення, які відповідно до частини третьої статті 9 Кодексу України з процедур банкрутства не підлягають касаційному оскарженню.
Керуючись частиною 3 статті 9 Кодексу України з процедур банкрутства, статтями 3, 12, 234, 235, 287, пунктом 1 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України, Суд, -
Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі № 43/550-50/327-2012 за касаційною скаргою арбітражного керуючого Потупало Наталії Ігорівни на постанову Північного апеляційного господарського суду від 17.03.2025 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 11.12.2024 в частині задоволення клопотання ліквідатора банкрута про затвердження та стягнення грошової винагороди арбітражного керуючого.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий В. Пєсков
Судді В. Картере
К. Огороднік