15 квітня 2025 року
м. Київ
cправа № 5011-15/2551-2012
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Пєскова В. Г. - головуючого, Картере В. І., Огородніка К. М.,
перевіривши матеріали касаційної скарги Державного космічного агентства України (вх. № 2424/2025)
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.03.2025
та на ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.09.2024
у справі № 5011-15/2551-2012
за заявою Державного агентства резерву України
до Державної акціонерної холдингової компанії "Київський радіозавод"
про банкрутство,-
02.03.2012 ухвалою Господарського суду міста Києва порушено провадження у справі № 5011-15/2551-2012 про банкрутство Державної акціонерної холдингової компанії "Київський радіозавод".
09.10.2023 постановою Господарського суду міста Києва визнано банкрутом Державну акціонерну холдингову компанію "Київський радіозавод"; відкрито ліквідаційну процедуру строком на 12-ть місяців; призначено ліквідатором Державної акціонерної холдингової компанії "Київський радіозавод" арбітражну керуючу Ганюк Т. М.
17.09.2024 ухвалою Господарського суду міста Києва у справі № 5011-15/2551-2012 клопотання арбітражної керуючої Ганюк Т. М. щодо визначення умов продажу майнових прав на транспортні засоби, які зареєстровані за Державною акціонерною холдинговою компанією "Київський радіозавод" - задоволено. Визначено умови продажу майнових прав на транспортні засоби, які зареєстровані за Державною акціонерною холдинговою компанією "Київський радіозавод".
10.03.2025 постановою Північного апеляційного господарського суду (повний текст постанови складено 12.03.2025) апеляційну скаргу Державного космічного агентства України на ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.09.2024 у справі № 5011-15/2551-2012 залишено без задоволення. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.09.2024 у справі № 5011-15/2551-2012 залишено без змін.
02.04.2025 (через підсистему "Електронний суд") Державним космічним агентством України подано до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, в якій скаржник просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.03.2025 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.09.2024 у справі № 5011-15/2551-2012; ухвалити нове судове рішення, яким повністю відмовити у задоволенні клопотання арбітражної керуючої Ганюк Т. М. щодо визначення умов продажу майнових прав на транспортні засоби, які зареєстровані за Державною акціонерною холдинговою компанією "Київський радіозавод".
Також скаржником заявлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження зазначених судових рішень у справі № 5011-15/2551-2012.
02.04.2025 зазначену касаційну скаргу передано колегії суддів у складі: головуючого - Пєскова В. Г. (суддя-доповідач), суддів: Картере В. І., Огородніка К. М.
09.04.2025 (через підсистему "Електронний суд") до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від Державної акціонерної холдингової компанії "Київський радіозавод" надійшли заперечення проти відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою Державного космічного агентства України на постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.03.2025 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.09.2024 з посиланням на те, що касаційна скарга подана на судові рішення, які відповідно до частини третьої статті 9 Кодексу України з процедур банкрутства не підлягають касаційному оскарженню.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, врахувавши доводи заперечення, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з огляду на таке.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України встановлює серед основних засад судочинства, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Згідно з частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити безладного перебігу судового процесу (рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України").
У рішенні Європейського суду з прав людини від 02.03.1987 у справі "Monnell and Morris v. the United Kingdom" (§ 56) зазначено, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 287 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати касаційну скаргу на ухвали і постанови суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку та постанови суду апеляційної інстанції у справах про банкрутство (неплатоспроможність) у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Згідно з частиною шостою статті 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Тобто норми процесуального закону можливість касаційного оскарження судових рішень у справі про банкрутство ставлять у пряму залежність від особливостей (випадків), передбачених законодавством про банкрутство.
З 21.10.2019 введено в дію Кодекс України з процедур банкрутства.
Пунктом 4 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу.
Як було зазначено вище, ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.03.2012 порушено провадження у справі № 5011-15/2551-2012 про банкрутство Державної акціонерної холдингової компанії "Київський радіозавод"; постановою Господарського суду міста Києва від 09.10.2023 Державну акціонерну холдингову компанію "Київський радіозавод" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.
Отже, провадження у справі № 5011-15/2551-2012 здійснюється відповідно до положень Кодексу України з процедур банкрутства.
Частиною першою статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства, визначено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Згідно з частиною третьою статті 3 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу України з процедур банкрутства, ухвали господарського суду, постановлені у справі про банкрутство (неплатоспроможність) за результатами розгляду господарським судом заяв, клопотань та скарг, а також постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури або процедури погашення боргів боржника можуть бути оскаржені в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною третьою статті 9 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що у касаційному порядку не підлягають оскарженню постанови апеляційного господарського суду, прийняті за результатами перегляду судових рішень, крім: ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), ухвали попереднього засідання, ухвал за результатами розгляду грошових вимог кредиторів, поданих після закінчення строку, встановленого для їх подання, ухвали про затвердження плану санації у справі про банкрутство, ухвали про затвердження плану реструктуризації боргів боржника у справі про неплатоспроможність фізичної особи, ухвали про закриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), а також постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури або процедури погашення боргів боржника та рішень, прийнятих за результатами розгляду заяв, поданих у межах провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність).
Наведений у частині третій статті 9 Кодексу України з процедур банкрутства перелік судових рішень, що підлягають касаційному оскарженню, є вичерпним, і тому подання касаційних скарг на інші судові рішення (тобто відсутні у вказаному переліку) виключає можливість здійснення касаційного провадження за такими скаргами.
У даному випадку предметом касаційного оскарження є постанова Північного апеляційного господарського суду від 10.03.2025 у справі № 5011-15/2551-2012, прийнята за результатами перегляду ухвали Господарського суду міста Києва від 17.09.2024 про задоволення клопотання арбітражного керуючого щодо визначення умов продажу майнових прав на зареєстровані за боржником транспортні засоби, можливість касаційного оскарження якої не передбачена частиною третьою статті 9 Кодексу України з процедур банкрутства.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 293 ГПК України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Як зазначалося вище, право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг на рішення (рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" та від 18.11.2010 у справі "Мушта проти України").
У рішенні Європейського суду з прав людини від 23.10.1996 "Справа "Леваж Престасьон Сервіс проти Франції" (Levages Prestations Services v. France, заява № 21920/93, пункт 48) вказано, що зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, роль якого обмежено перевіркою правильності застосування норм закону, процесуальні процедури у такому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється після його розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.
Таким чином, вичерпний перелік прийнятих у справі про банкрутство ухвал місцевого суду та постанов суду апеляційної інстанції, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу особи до процесу правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем "розумних обмежень" в праві на звернення до касаційного суду викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати сталість судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду".
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Державного космічного агентства України на постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.03.2025 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.09.2024 у справі № 5011-15/2551-2012, оскільки вона подана на судові рішення, які відповідно до частини третьої статті 9 Кодексу України з процедур банкрутства не підлягають касаційному оскарженню.
У зв'язку з відмовою у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Державного космічного агентства України Верховним Судом не розглядається клопотання скаржника про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 10.03.2025 та ухвали Господарського суду міста Києва від 17.09.2024 у цій справі.
Керуючись частиною 3 статті 9 Кодексу України з процедур банкрутства, статтями 3, 12, 234, 235, 287, пунктом 1 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України, Суд, -
Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі № 5011-15/2551-2012 за касаційною скаргою Державного космічного агентства України на постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.03.2025 та ухвалу Господарського суду міста Києва від 17.09.2024.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий В. Пєсков
Судді В. Картере
К. Огороднік