15 квітня 2025 року
м. Київ
cправа № 922/648/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Студенець В.І. - головуючий, судді: Бакуліна С.В., Кібенко О.Р.
розглянувши матеріали касаційної скарги Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут"
на рішення Господарського суду Харківської області
(суддя - Байбак О.І.)
від 09.12.2024
на додаткове рішення Господарського суду Харківської області
(суддя - Байбак О.І.)
від 23.12.2024
на постанову Східного апеляційного господарського суду
(головуючий суддя - Мартюхіна Н.О., судді: Білоусова Я.О., Крестьянінов О.О.)
від 05.03.2025
та додаткову постанову Східного апеляційного господарського суду
(головуючий суддя - Мартюхіна Н.О., судді: Білоусова Я.О., Крестьянінов О.О.)
від 02.04.2025
у справі № 922/648/24
за позовом Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут"
до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Добробут-142Б"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Акціонерне товариство "Харківобленерго"
про стягнення 297 779, 61 грн,
Рішенням Господарського суду Харківської області від 09.12.2024 у справі №922/648/24 в частині позову про стягнення з ОСББ "Добробут-142Б" на користь ПрАТ "Харківенергозбут" заборгованості за спожиту електричну енергію за період з грудня 2020 року по березень 2021 (частково) року у загальній сумі 31865,24грн провадження у справі закрито; у задоволенні іншої частини позову відмовлено.
Додатковим рішенням Господарського суду Харківської області від 23.12.2024 у справі №922/648/24 задоволено заяву ОСББ "Добробут-142Б" про ухвалення додаткового рішення; стягнуто з ПрАТ "Харківенергозбут" на користь ОСББ "Добробут-142Б" 25 000, 00 грн - витрат на професійну правничу допомогу.
Постановою Східного апеляційного господарського суду від 05.03.2025 рішення Господарського суду Харківської області від 09.12.2024 та додаткове рішення від 23.12.2024 у справі № 922/648/24 залишено без змін.
Додатковою постановою Східного апеляційного господарського суду від 02.04.2025 заяву ОСББ "Добробут-142Б" про ухвалення додаткового рішення у справі №922/648/24 задоволено. Стягнуто з ПрАТ "Харківенергозбут" на користь ОСББ "Добробут-142Б" витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7500,00грн, понесені у зв'язку з апеляційним переглядом справи №922/648/24.
Не погоджуючись з рішенням Господарського суду Харківської області від 09.12.2024, додатковим рішенням від 23.12.2024, постановою Східного апеляційного господарського суду від 05.03.2025 та додатковою постановою Східного апеляційного господарського суду від 02.04.2025 у справі №922/648/24, Приватне акціонерне товариство "Харківенергозбут" подало касаційну скаргу на зазначені судові рішення.
Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Згідно з частиною 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до частини 7 статті 12 Господарського процесуального кодексу України для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 163 Господарського процесуального кодексу України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.
Предметом позову у цій справі є стягнення 297 779, 61 грн, що менше ніж сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а тому у розумінні ст.12 Господарського процесуального кодексу України справа №922/648/24 є малозначною.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" від 23 жовтня 1996 року; "Brualla Gomes de la Torre v. Spain" від 19 грудня 1997 року).
Отже, Верховному Суду надано право використовувати процесуальний фільтр, закріплений у статті 287 Господарського процесуального кодексу України, що узгоджується з положеннями статті 129 Конституції України, завданнями та принципами господарського судочинства.
У поданій касаційній скарзі посилається на те, що скаржник позбавлений можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи, проте судом не беруться до уваги такі посилання скаржника, оскільки останнім взагалі не зазначено при розгляді якої іншої справи товариство буде позбавлено можливості спростувати обставини, встановлені судами при розгляді справи №922/648/24, не зазначає про існування такої іншої справи, а посилається лише на потенційну можливість настання негативних наслідків, що не є тією безумовною підставою для перегляду судового рішення у даній справі.
Крім того, товариство посилається на те, що справа має виняткове значення для скаржника та становить значний суспільний інтерес.
Розглянувши наведені вище аргументи, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження у даній справі, оскільки доводи скаржника та аналіз судових рішень, з урахуванням принципів диспозитивності та змагальності, не дають підстав для висновку про те, що справа має виняткове значення для учасника справи та становить значний суспільний інтерес.
Разом з тим, доводи заявника, викладені у касаційній скарзі, зводяться до висловлення незгоди з прийнятими судовими рішеннями, викладення власного бачення у питанні застосування правових норм, є проханням про повторний перегляд справи та переоцінку встановлених судами попередніх інстанцій обставин, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати сталість судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду".
Суд зазначає, що незгода із рішеннями суду попередніх інстанцій не свідчить про їх незаконність, як і не може вказувати на таку обставину, як негативні наслідки для скаржника внаслідок прийняття цього рішення, оскільки настання таких наслідків у випадку прийняття судового рішення не на користь скаржника є звичайним передбачуваним процесом.
Використання оціночних чинників, як-то: "винятковість значення справи для скаржника", "суспільний інтерес", "значення для формування єдиної правозастосовчої практики" тощо не повинні викликати думку про наявність певних ризиків, адже, виходячи із статусу Верховного Суду, у деяких випадках вирішення питання про можливість касаційного оскарження має відноситися до його дискреційних повноважень, оскільки розгляд скарг касаційним судом покликаний забезпечувати сталість судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду".
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
З урахуванням того, що касаційна скарга подана на судові рішення у малозначній справі, то суд касаційної інстанції дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" на рішення Господарського суду Харківської області від 09.12.2024, додаткове рішення від 23.12.2024, постанову Східного апеляційного господарського суду від 05.03.2025 та додаткову постанову Східного апеляційного господарського суду від 02.04.2025 у справі №922/648/24, оскільки вона подана на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.
Керуючись частиною 5 статті 12, статтею 234, пунктом 2 частини 3 статті 287, статтею 293 Господарського процесуального кодексу України, Суд, -
1. Відмовити Приватному акціонерному товариству "Харківенергозбут" у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на рішення Господарського суду Харківської області від 09.12.2024, додаткове рішення від 23.12.2024, постанову Східного апеляційного господарського суду від 05.03.2025 та додаткову постанову Східного апеляційного господарського суду від 02.04.2025 у справі №922/648/24.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий В. Студенець
Судді С. Бакуліна
О. Кібенко