18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
07 квітня 2025 року м. Черкаси Справа № 925/1414/24
Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Чевгуза О.В., з секретарем судового засідання Брус Л.П., за участю представників сторін:
від позивача - Бублій М.Ф. - самопредставницво,
від відповідача - Гаврилов Д.О. - адвокат,
від третьої особи - Костюкович Ф.Ф. - адвокат,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Господарського суду Черкаської області у місті Черкаси справу
за позовом Приватного інженерно-виробничо-комерційного підприємства «Галокс»
до Підприємства об'єднання громадян «ЮЗЕР» всеукраїнської громадської організації інвалідів користувачів психіатричної допомоги «ЮЗЕР»,
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «МОКАВТО»
про витребування майна з чужого незаконного володіння,
Приватне інженерне-виробничо-комерційне підприємство «Галокс» (вул. Лук'янова, 16, м. Черкаси, 18007, код ЄДРПОУ 25206777) (ПІВКП «Галокс») звернулося до Господарського суду Черкаської області з позовом до Підприємства об'єднання громадян «ЮЗЕР» всеукраїнської громадської організації інвалідів користувачів психіатричної допомоги «ЮЗЕР» (вул. Благовісна, 103, м. Черкаси, 18031, код ЄДРПОУ 38368998) (ПОГ «ЮЗЕР» ВГОІКПД «ЮЗЕР») про витребування з чужого незаконного володіння ПОГ «ЮЗЕР» ВГОІКПД «ЮЗЕР» майна, яке належить ПІВКП «Галокс» та знаходиться в приміщенні підвалу за адресою: м. Черкаси, вул. Смілянська, 149/23 (вул. Смілянська, 149) або за будь-якою іншою адресою:
№ПерелікКількість, шт.Ціна з ПДВ, грн.Сума з ПДВ, грн.
1Пресформа для виготовлення корпусу для медичного матрацу реанімації (стаціонариий) Інв.№ G-0022281997560,00997560,00
2Пресформа для виготовлення деталі кружка Інв.№ G-0022301498780,00498780,00
3Пресформа для виготовлення деталі ролік Інв.№ G-0022311720460,00720460,00
4Пресформа для виготовлення деталі корпус для медицинського матрацу реанімації (мобільний) Інв.№ G-0022321609620,00609620,00
5Пресформа для виготовлення деталі для водяного фільтра Інв.№ G-0022331498780,00498780,00
6Пресформа для виготовлення деталі галета Інв.№ G-0022341997560,00997560,00
7Пресформа для виготолення деталі на комбайн Інв.№ G-0022361332520,00332520,00
8Пресформа для виготовлення взвойок Інв.№ G-0022241504000,00504000,00
9Пресформа для виготовлення деталей з різьбою Інв.№ G-0022291336000,00336000,00
10Пресформа для виготовлення деталі гайка спеціальна (чотирьохмістна) Інв.№ G-0022351168000,00168000,00
11Блок універсальний для пакетів Інв.№ G-0022371224000,00224000,00
12Деталі кріплення ГБО (комплекти) Інв.№ G-00224230252,007560,00
13Пластмасові деталі Галета Інв.№ G-00224340056,0022400,00
14Металоконструкції для обладнання змішувача пластмасової плівки з песком Інв.№ G-002244211984,0023968,00
15Пластмаса в мішках (кг) Інв.№ G-002245200084,00168000,00
16Зварювальні апарати Інв.№ G-0022231, Інв.№ G-002223/2, Інв.№ G-002223/334004,0012012,00
17Пластмасові деталі на маі фільтри, Інв.№ G-00222456008,2546200,00
18Заготовки до вітрогенераторів, Інв.№ G-0022255 комплектів6824,0034120,00
19Пресформи для виготовлення деталей з пластмас7184000,001288000,00
20Дробилка для пластмаси Інв.№ G-002238134000,0034000,00
21Вузли та деталі до гальванічних ліній та бар-нів , Інв.№ G-0022391291685,52217432,08
22Будівельні стійки для наливних стель Інв.№ G-0022224082400,0019200,00
23Балони: для вуглекислоти Інв.№ G-002241/1, Інв.№ G-002241/2, Інв.№ G-002241/3 для кисню Інв.№ G-002241/4, Інв.№ G-002241/5, Інв.№ G-002241/6 для аргону Інв.№ G-002241/7, Інв.№ G-002241/8, Інв.№ G-002241/9, Інв.№ G-002241/10 10300,003000,00
Разом устаткування на загальну суму 7 763 172, 08 грн.
Позовні вимоги викладені з урахуванням прийнятої до розгляду заяви позивача від 12.02.2025 про уточнення позовних вимог (щодо ідентифікуючих ознак майна).
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що спірне майно, передане відповідачу на відповідальне зберігання з правом користування, згідно з договором про відповідальне зберігання з правом користування № ВЗ-001 від 20.12.2012 та договором про спільну діяльність № 001 від 20.10.2012, не повернуто йому після розірвання договору та направлення відповідачу вимоги про повернення майна.
Правовими підставами позову позивач зазначає в т.ч. ст. 387, 1212 Цивільного кодексу України (ЦК України) та вказує, що відповідач протиправно володіє спірним майном, зберігає його у себе без достатньої правової підстави, право власності на майно належить ПІВКП «Галокс», а тому право ПІВКП «Галокс» підлягає захисту шляхом витребування майна з чужого незаконного володіння ПОГ «ЮЗЕР» ВГОІКПД «ЮЗЕР».
Ухвалою від 21.11.2024 Господарський суд Черкаської області прийняв позовну заяву для розгляду та відкрив провадження у справі, справу постановив розглядати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 16.01.2025.
04 грудня 2024 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву. Відповідач визнає позов та зазначає, що наразі майно повернути неможливо, оскільки власник приміщення за вказаною адресою, орендованого відповідачем і в якому знаходилося спірне мано, ТОВ «МОКАВТО», заблокував доступ до приміщення та не надає можливості отримати та забрати майно; після розблокування приміщення зобов'язується повернути майно в повному обсязі.
Так, 30 листопада 2012 року між ПОГ «ЮЗЕР» ВГОІКПД «ЮЗЕР» та УКМТЗ ОСС був укладений договір оренди складського підвального приміщення за адресою: АДРЕСА_1 .
В 2021 році змінився власник приміщення - УКМТЗ ОСС на ТОВ «МОКАВТО» та змінилась адреса підвального приміщення з АДРЕСА_2 .
01 листопада 2021 року між ПОГ «ЮЗЕР» ВГОІКПД «ЮЗЕР» та ТОВ «МОКАВТО» був укладений договір оренди нежитлового приміщення № 01112021/21 (договір № 01112021/21). Відповідно до п. 1.1 вказаного договору орендодавець передає орендарю в строкове платне користування без права викупу об'єкта оренди: приміщення підвалу. Приміщення розташоване за адресою: м. Черкаси, вул. Смілянська, 149/23. Згідно з п. 2.1.1 договору № 01112021/21 протягом 3-х днів з моменту підписання цього договору орендодавець передає орендарю вище зазначене підвальне приміщення в оренду. Пунктом 2.1.2 цього ж договору передбачено, що орендодавець зобов'язаний не перешкоджати переміщенню в орендоване приміщення чи з орендованого приміщення матеріальних цінностей, що належать орендарю, п. 2.1.5 - орендодавець зобов'язаний, забезпечити орендарю можливість користування приміщенням згідно розкладу роботи: з 08-00 до 19-00.
01 листопада 2021 року сторонами договору підписано Акт прийому-передачі приміщення, за яким ТОВ «МОКАВТО» (орендодавець) передав ПОГ «ЮЗЕР» ВГОІКПД «ЮЗЕР» (орендарю), а той прийняв в орендне користування нежитлове приміщення, що є предметом оренди, загальною площею 215 м кв. на строк зазначений в п. 6.1 договору оренди нежитлового приміщення.
За актом приймання-передачі орендоване майно ПОГ «ЮЗЕР» ВГОІКПД «ЮЗЕР» не повертав.
Щодо протиправного заволодіння ТОВ «МОКАВТО» майном ПОГ «ЮЗЕР» ВГОІКПД «ЮЗЕР» порушено кримінальне провадження № 12020251010001558, в межах якого директор ТОВ «МОКАВТО» ОСОБА_1 пояснив, що на початку 2022 року ними було прийнято рішення про заварення приміщення підвалу, в якому здійснювало діяльність ПОГ «ЮЗЕР» ВГОІКПД «ЮЗЕР». Після початку вторгнення в кінці лютого керівництвом ТОВ «МОКАВТО» прийнято рішення про вхід до спірного підвального приміщення, з метою влаштування бомбосховища, все наявне майно було перенесено в приміщення поруч.
Зазначене, на думку відповідача, вказує на те, що ТОВ «МОКАВТО» визнається той факт, що в орендованому приміщенні підвалу знаходилось майно ПОГ «ЮЗЕР» ВГОІКПД «ЮЗЕР» і те було перенесено до сусіднього приміщення.
Відповідач зазначає, що згідно з договором про відповідальне зберігання з правом користування № ВЗ-001 від 20.12.2012 та договором про спільну діяльність № 001 від 20.10.2012, що укладені між ним та ПІВКП «Галокс», в його користуванні в орендованому підвальному приміщенні за адресою: АДРЕСА_3 знаходилось майно, зазначене в позові. Передача спірного майна підтверджується видатковими накладними від 01.08.2018 № 96, від 12.10.2017 № ВЗ-002/125, від 20.12.2018 № ВЗ-004/114, актом № ВЗ-004 про передачу матеріальних цінностей від 20.12.2018, актом № ВЗ-002 про передачу матеріальних цінностей від 12.10.2017, актом № ВЗ-003 про передачу матеріальних цінностей від 01.08.2018, актом № 003 про передачу матеріальних цінностей від 01.08.2018; доставка спірно майна до підвального приміщенні за адресою: м. Черкаси, вул. Смілянська 149 (згідно додаткової угоди адресу змінено на вул. Смілянська, 149/23) підтверджується товарно-транспортними накладними № G-32 від 12.10.2017, G-56 від 20.12.2018, № G-12 від 01.08.2018 та складськими квитанціями від 12.10.2017, 20.12.2018, 01.08.2018.
У підготовчому засіданні, що відбулося 16.01.2025 за участю представників сторін, представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та, оскільки відповідач визнав позов, за результатами підготовчого провадження просив суд ухвалити рішення; представник відповідача - позов визнав, в зв'язку з чим просив суд ухвалити рішення про задоволення позову; оголошувалася перерва до 15 год. 00 хв. 16.01.2025. Після перерви представники сторін у судове засідання не з'явилися.
Ухвалою від 16.01.2025 Господарський суд Черкаської області відмовив у прийнятті визнання відповідачем позову. Залучено Товариство з обмеженою відповідальністю «МОКАВТО» (м. вул. Смілянська, 149, м. Черкаси, 18008, код ЄДРПОУ 38469836) до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача; товариству запропоновано надати суду письмові пояснення з приводу заявленого позову. Продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів; підготовче засідання відкладено на 13.02.2025.
13 лютого 2025 року від позивача надійшла заява про зміну (уточнення) предмету позову, в якій останній просив врахувати зміни до позову, а саме інформацію щодо ідентифікації майна (інвентаризаційні номера обладнання). Позивачем додано до заяви ідентифікуючі ознаки обладнання, а саме інвентаризаційні номера.
Ухвалою від 13 лютого 2025 року Господарський суд Черкаської області підготовче засідання відклав на 05 березня 2025 року. Запропоновано третій особі надати суду письмові пояснення з приводу заявленого позову.
04 березня 2025 року від третьої особи надійшов лист, який містить клопотання про відкладення розгляду справи, оскільки товариство не отримувало ухвалу суду від 16.01.2025, якою воно залучено як третя особа, про існування даної справи не знало, тому просить надати час для ознайомлення з матеріалами справи.
Ухвалою від 05 березня 2025 року Господарський суд Черкаської області у задоволені вказаного клопотання відмовив, закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті у судовому засіданні на 27 березня 2025 року.
19 березня 2025 року від третьої особи надійшли письмові пояснення з приводу заявленого позову, у яких проти задоволення позовних вимог товариство заперечує, та клопотання про призначення експертизи.
Заперечення третя особа обґрунтовує тим, що справа є суто технічною, в якій заявник хоче витребувати з чужого незаконного володіння майно.
В провадженні Господарського суду Черкаської області перебуває справа №925/1065/24 за позовом ПОГ «ЮЗЕР» ВГОІКПД «ЮЗЕР» до ТОВ «МОКАВТО» про витребування майна з чужого незаконного володіння за участю третіх осіб: ПІВКП «Галокс», Творчої спілки «Народних та художніх промислів».
Ні позивачем, ні відповідачем, який фактично визнав позов, не надано доказів наявності у відповідача на даний час майна, яке витребовується. У той же час з достатньою ймовірністю можливо стверджувати, що даного майна у відповідача немає, оскільки цей відповідач витребовує це ж саме майно у іншого відповідача - ТОВ «МОКАВТО», що свідчить про відсутність цього майна у нього.
Необхідність проведення експертизи заявник обґрунтовує тим, що подані позивачем у справу докази мають ознаки підробки, що може свідчити про відсутність спірного майна у позивача та має суттєве значення для прийняття рішення у справі.
24 березня 2025 року від позивача надійшла заява, яка по суті є запереченням проти долучення до матеріалів справи вказаних пояснень та задоволення клопотання.
Ухвалою від 31.11.2024 Господарський суд Черкаської області відмовив у задоволені клопотання третьої особи про призначення судової технічної експертизи документів та долучив до матеріалів справи пояснення третьої особи.
31 березня 2025 року від третьої особи надійшло клопотання про долучення доказів з копією ухвали слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси про задоволення скарги на бездіяльність Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, відображене в заяві генерального директора ТОВ «МОКАВТО» від 17.03.2025 за ст. 366 ч. 1 КК України, постільки той ознайомившись із позовною заявою у Господарському суді Черкаської області виявив, що документи, які були долучені до матеріалів справи, мають ознаки підробки.
У судовому засіданні, що відбулося 31 березня 2025 року за участю представників сторін та третьої особи, керівника третьої особи, представник третьої особи вказане клопотання просив задовольнити, звертаючи тим увагу суду на те, що відсутні докази наявності та передавання спірного майна від позивача відповідачу; представники сторін зазначили, що вказана ухвала не має значення для вирішення спору. Суд ухвалив долучити до матеріалів справи подані третьою особою докази, заслухавши вступне слово учасників справи, перейшов до з'ясування обставин справи та дослідження доказів. Позивач позов підтримав у повному обсязі зокрема з тих підстав, що спірне майно є у відповідача; представник відповідача позов визнав, оскільки спірне майно на підставі укладених між сторонами договорів, строк дії яких закінчився, було у його користуванні і обов'язок з його повернення настав; представник третьої особи вважає, що спірне майно у відповідача відсутнє. За клопотанням третьої особи оголошувалася перерва до 09 год. 30 хв. 07.04.2025.
У судовому засіданні, що відбулося 07 квітня 2025 року за участю представників сторін та третьої особи, учасники справи виступили в судових дебатах, під час яких представник позивача підтримав позовні вимоги, вказав, що твердження третьої особи про відсутність у нього майна хибні, бо те обліковане, є відповідна документація, експлуатація майна підтверджується діяльністю підприємства. Представник відповідача підтвердив, що отримував і користувався спірним майном, тому обставини, що визнаються сторонами не підлягають доказуванню, в чому саме полягає порушене право третьої особи, та не доводить. Суд оголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення та час його проголошення в цьому судовому засіданні.
В порядку ст. 240 Господарського процесуального кодексу України (ГПК України) у судовому засіданні підписано вступну та резолютивну частини рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 ГПК України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
За змістом статей 15 і 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
З огляду на положення ст. 20 ЦК України та принцип диспозитивності господарського судочинства, позивач має право вільно обирати способи захисту порушеного права чи інтересу.
Відповідно до ст. 162 ГПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи. Позовна заява повинна містити, зокрема, зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову. У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.
Визначення відповідача/відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача.
Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 2 ГПК України одним із принципів господарського судочинства є диспозитивність, суть якого визначена у статті 14 цього Кодексу та полягає в тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Відповідно до ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
20 жовтня 2012 року між ПОГ «ЮЗЕР» ВГОІКПД «ЮЗЕР» (сторона-1) та ПІВКП «Галокс» (сторона-2) було укладено договір № 001 про спільну діяльність, відповідно до п. 1.1 якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, сторони зобов'язуються шляхом об'єднання майна та зусиль співпрацювати в сфері розвитку соціального підприємства, шляхом організації виробництва для отримання прибутку, для подальшого використання цього прибутку для розвитку реабілітації осіб з інвалідністю.
Додатковою угодою від 01.11.2021 внесено зміни до вказаного договору про місцезнаходження сторони-1.
20 жовтня 2012 року між ПОГ «ЮЗЕР» ВГОІКПД «ЮЗЕР» (виконавець, сторона-1) та ПІВКП «Галокс» (сторона-2) було укладено договір № ВЗ-001 відповідального зберігання з правом користування, відповідно до п. 1.1 якого сторона-2 передає, а сторона-1 приймає на відповідальне зберігання з правом використання майна у кількості та вартості з актом прийому-передачі, складською квитанцією, які є невід'ємною частиною цього договору.
Адреса приміщення в яке передається майно стороною-2 (договір оренди від 30.11.2012): м. Черкаси, вул. Смілянська, 149 (п. 1.2 договору № ВЗ-001).
Відповідальне зберігання з правом використання за ним договором є безоплатним (п. 1.3 договору № ВЗ-001).
Сторона-1 зобов'язана: вжити, усіх необхідних заходів для забезпечення зберігання майна в належному стані на період чинності цього договору; нести повну відповідальність за втрату або ушкодження майна, що перебуває у нього, з моменту одержання майна від сторони-2 до закінчення терміну його зберігання; повернути майно на першу вимогу стороні-2 (п. 2.1.1 - 2.1.3 договору № ВЗ-001).
Сторона-2 зобов'язана: надавати стороні-1 майно на зберігання з правом користування, згідно Актів передачі майна, підписаних обома сторонами, які є невід'ємною частиною цього договору; сторона-2 має право у будь-який час вимагати у сторони-1 майно, яке перебуває на зберіганні, повністю або частково (п. 3.1.2 - 3.1.3 договору № ВЗ-001).
Сторона-1 несе відповідальність за збереження і цілісність майна з дати передачі на зберігання і до дати повернення стороні-2. У випадку знищення або ушкодження майна, яке зберігається, або його частини, сторона-1 повинна за свій рахунок відремонтувати майно або якщо майно ремонту не підлягає - повернути стороні-2 рівну кількість аналогічного майна в належному стані ( п. 4.1 договору № ВЗ-001).
У випадку неповернення майна стороні-2 за першою вимогою сторона-1 повинна виплатити стороні-2 неустойку у розмірі 0,5 % від вартості майна за кожний день затримки (п. 4.2 договору № ВЗ-001).
Сторона не несе відповідальності за порушення договору, якщо воно сталося не з її вини (п. 4.3 договору № ВЗ-001).
Сторона-1 повинна повідомити сторону-2 про порушення виконання цього договору з вини інших осіб (третіх, тощо), прийняти необхідні міри реагування, щоб уникнути більш тяжких наслідків невиконання цього договору (п. 4.4 договору № ВЗ-001).
Цей договір набирає чинності з моменту підписання та діє до моменту розірвання нього договору за узгодженням обох сторін. У випадку, якщо жодна зі сторін не заявить про свій намір розірвані або змінити договір за один місяць до його закінчення, цей договір вважається пролонгованим на наступний рік. Закінчення строку цього договору не звільняє сторін від відповідальності за його порушення, яке мало місце у період чинності цього договору (п. 7.1 - 7.3 договору № ВЗ-001).
Невід'ємними частинами цього договору є додатки - Акти прийому передачі матеріальних цінностей (п. 8.1.1 договору № ВЗ-001).
Додатковою угодою від 01.11.2021 до п. 1.2 викладено в такій редакції: «Адреса приміщення, де знаходиться передане майно стороною-2 (договір оренди №01112021/21 від 01.11.2021): АДРЕСА_3 ».
На виконання вказаних договорів передано на відповідальне зберігання з правом користування ПОГ «ЮЗЕР» ВГОІКПД «ЮЗЕР» майно за видатковими накладними від 01.08.2018 № 96, від 12.10.2017 № ВЗ-002/125, від 20.12.2018 № ВЗ-004/114; актом № ВЗ-004 про передачу матеріальних цінностей від 20.12.2018, актом № ВЗ-003 про передачу матеріальних цінностей від 01.08.2018, актом № 003 про передачу матеріальних цінностей від 01.08.2018 (додатки до договору № ВЗ-001) та доставлено до підвального приміщенні за адресою: м. Черкаси, вул. Смілянська 149 (згідно додаткової угоди адресу змінено на вул. Смілянська, 149/23), що підтверджується товарно-транспортними накладними № G-32 від 12.10.2017 року, G-56 від 20.12.2018, № G-12 від 01.08.2018 та складськими квитанціями від 12.10.2017, 20.12.2018, 01.08.2018.
На підтвердження вимог, зокрема наявності переданого спірного майна, позивач також надав довідку від 09.01.2024 № 03 про те, що основні засоби та ТМЦ за наведеним переліком були виготовлені та придбані, передані згідно з договором № ВЗ-001 відповідачу; звіряльну відомість результатів інвентаризації від 23.12.2021 фактичної наявності ТМЦ, сировини та матеріалів; витяг № 4 з протоколу інвентаризації № СК-G-8/2017 від 05.10.2017; рахунок-накладну № 68/944; накладні № 16, 18; видаткову накладну № 08-2005 від 10.03.2005; видаткову накладну № 24-2002 від 15.10.2002; картки тактико-технічної характеристики.
Листом від 13.01.2022 № 13/0122 відповідач повідомив позивачу про виникнення обставин непереборної сили та загрози втрати переданого йому майна в наслідок незаконних та таких, що суперечать договору, дій третіх осіб, а саме ТОВ «МОКАВТО» та проханням прийняти рішення щодо подальшої дії договору № ВЗ-001.
Листом від 24.01.2022 № UZ-22-14 ПІВКП «Галокс», серед іншого, повідомило про розірвання договору № ВЗ-001 та необхідність відповідно до пунктів 4.1 - 4.2 договору повернути в 10-ти денний термін майно.
У відповідь, листом від 30.03.2022 № 22-3003 відповідач повідомив, що ТОВ «МОКАВТО» заблоковано його господарську діяльність, доступ до майна, тому повернути майно власнику не є можливим.
Листом від 05.06.2022 № UZ-14 ПІВКП «Галокс» вимагало негайно відповідача повернути майно.
У відповідь, листом від 16.08.2022 № 16/08 відповідач повідомив, що доступ до майна не відновлено, повернути майно не має можливості, проводяться слідчі дії.
Листом від 18.12.2023 № UZ-21 ПІВКП «Галокс» повідомило відповідача про звернення до суду.
Вказані обставини сторонами визнаються повністю.
Відповідно до частини 1 статті 75 ГПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв'язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.
В свою чергу, третя особа вважає позовні вимоги такими, що до задоволення не підлягають, оскільки згідно з фінансової звітності у позивача відсутнє будь-яке майно, позивач не мав і не має оборотні активи на вказану ним суму у позові, частина доказів є підробленими, відсутні й докази наявності спірного майна у відповідача, за позовом якого розглядається інша справа про витребування з чужого незаконного володіння в т.ч. спірного майна, яке є предметом спору у даній справі, яке знаходиться в приміщенні підвалу за адресою: АДРЕСА_3 . Доказів на підтвердження або спростування відомостей про знаходження, перебування чи переміщення спірного майна третя особа не надавала. На думку третьої особи позов не направлений на вирішення спору, який відсутній між сторонами.
Позивач доводить, що відповідач протиправно володіє та не повертає йому майно як власнику. Відповідач відсутність правових підстав для володіння майном не заперечує.
Статтею 11 ЦК України визначено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частина 1 статті 626 ЦК України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до положень ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Статтями 525, 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 321 ЦК України право власності є непорушним і ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Частиною 1 ст. 317 ЦК України встановлено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Згідно з ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
Витребування майна із чужого незаконного володіння (віндикація) є одним із речово-правових способів захисту права власності.
Цей спосіб захисту полягає у відновленні становища, що існувало до порушення права власності, шляхом повернення майна у володіння власника (титульного володільця) із метою відновлення у власника усього комплексу його правомочностей.
Витребування майна шляхом віндикації застосовується якщо між власником і володільцем майна немає зобов'язальних (договірних) відносин і таке майно перебуває у володільця не на підставі укладеного із власником договору.
Предметом позову є безпосередньо матеріально-правова вимога позивача до відповідача, щодо якої особа звертається до суду за захистом своїх прав чи інтересів, а предметом спору є об'єкт спірних правовідносин, матеріально-правовий об'єкт, з приводу якого виник правовий конфлікт між позивачем і відповідачем.
Відповідно до ст. 76 ГПК України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Предметом позову у даній справі є вимога про витребування з чужого незаконного володіння спірного майна, яке знаходиться в приміщенні підвалу за адресою: АДРЕСА_3 ( АДРЕСА_1 ) або за будь-якою іншою адресою.
Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, керуючись своїм внутрішнім переконанням, суд вважає, що позовні вимоги до задоволення не підлягають з таких підстав.
Між сторонами склались правовідносини на підставі укладених між ними договорів про спільну діяльність та відповідального зберігання з правом користування, а отже базуються на умовах укладених між сторонам договорів Наявність між сторонами зобов'язальних правовідносин виключає можливість пред'явлення позову про витребування майна із чужого незаконного володіння
Суд встановив факт виникнення у відповідача, як зберігача та користувача за договором відповідального зберігання з правом користування, обов'язку з повернення позивачу, як власнику, майна зі зберігання після отримання листа від 24.01.2022 з вимогою повернути у десятиденний строк передане на відповідальне зберігання майно; факт невиконання (порушення) відповідачем цього обов'язку (факт неповернення майна з відповідального зберігання).
При чому порядок повернення майна визначено умовами договору № ВЗ-001, за п. 2.1.3 якого сторона-1 зобов'язана повернути майно на першу вимогу стороні-2 та складає частину зобов'язань відповідача та за обставинами справи не закінчені належним виконанням.
Вищенаведене спростовує доводи позивача щодо можливості застосування у спірних правовідносинах віндикаційного позову. Позивачем обрано неналежний спосіб захисту, що виключає можливість задоволення позовних вимог з огляду на предмет та підстави позову.
Суд звертає увагу й на те, що за змістом ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Зобов'язання з повернення безпідставно набутого (збереженого) майна випливає із загальної для права заборони безпідставного збагачення: той, хто збагатився за рахунок іншого, без належної на те правової підстави зобов'язаний повернути предмет власного збагачення.
Кондикція - це позадоговірний зобов'язальний спосіб захисту права власності або іншого речового права, який може бути застосований самостійно. Кондикція також застосовується субсидіарно до реституції та віндикації як спосіб захисту порушеного права у тому випадку, коли певна вимога власника (титульного володільця) майна не охоплюється нормативним урегулюванням основного способу захисту права, але за характерними ознаками, умовами та суб'єктним складом підпадає під визначення зобов'язання з набуття або збереження майна без достатньої правової підстави.
Приписи глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача такого майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події (частина друга статті 1212 ЦК України).
Виходячи зі змісту цих норм можна виокремити особливості змісту та елементів кондикційного зобов'язання.
Характерною особливістю кондикційних зобов'язань є те, що підстави їх виникнення мають широкий спектр: зобов'язання можуть виникати як із дій, так і з подій, причому з дій як сторін зобов'язання, так і третіх осіб, із дій як запланованих, так і випадкових, як правомірних, так і неправомірних.
Кондикційні зобов'язання виникають тоді, коли дії особи або події призводять до неправового результату у виді юридично безпідставного майнового блага, що перейшло до набувача та сприяло його безпідставному збагаченню.
Безпідставне збагачення може полягати як у так званому «фактичному» збагаченні, коли набувач, не отримуючи права на річ, фактично володіє і користується нею, так і в «юридичному» збагаченні, коли набувач отримує суб'єктивне право на предмет збагачення.
Кондикційне зобов'язання виникає за наявності таких умов: 1) набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); 2) набуття чи збереження майна відбулося без правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала (постанова Верховного Суду України від 02.03.2016 у справі № 6-3090цс15).
Конструкція частини першої статті 1212 ЦК України свідчить про необхідність установлення так званої «абсолютної» безпідставності набуття (збереження) майна не лише в момент його набуття (збереження), а й станом на час розгляду спору.
Сутність зобов'язання з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави полягає у вилученні в особи - набувача частини її майна, що набута поза межами правової підстави, у випадку якщо правова підстава переходу відпала згодом, або взагалі без неї - якщо майновий перехід не ґрунтувався на правовій підставі від самого початку правовідносин, та передання майна тій потерпілій особі, яка має належний правовий титул на нього (постанова Верховного Суду від 06.03.2019 у справі № 910/1531/18).
Під відсутністю правової підстави розуміють такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується прямо на законі, або суперечить меті правовідносин і їх юридичному змісту. Отже, відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином (див. постанови Верховного Суду від 01.04.2019 у справі № 904/2444/18, від 23.04.2019 у справі № 918/47/18, від 23.01.2020 у справі № 910/3395/19).
Договір чи інший правочин є достатньою та належною правовою підставою набуття майна (отримання коштів). Якщо майно набуте на підставі правочину, статтю 1212 ЦК України можна застосовувати тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або її не було взагалі. Винятком є випадки, коли майно безпідставно набуте у зв'язку із зобов'язанням (правочином), але не відповідно до його умов.
Підсумовуючи наведене, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 25.09.2024 у справі № 201/9127/21 зазначила, що, за загальним правилом, кондикція у її класичному розумінні є самостійним позадоговірним зобов'язальним способом захисту права власності або іншого майнового права, спрямованим на повернення майна, набутого без достатньої правової підстави, тому учаснику цивільних відносин, за чий рахунок відбулося таке неправомірне збагачення.
Правової позиції стосовно відсутності потреби надавати висновок по суті заявлених вимог у разі, якщо суд встановив, що позивачем неправильно обрано спосіб захисту, дотримується Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04.06.2019 у справі №916/3156/17, у постанові від 02.02.2021 у справі № 925/642/19.
З огляду на положення Господарського процесуального кодексу України стосовно завдань підготовчого провадження та завдань розгляду справи по суті, висновок суду про неналежність визначеного позивачем способу захисту та його невідповідність змісту порушеного права, характеру порушення і наслідкам, спричиненим порушенням, міг бути зроблений судом лише на стадії розгляду справи по суті.
Обрання позивачем неналежного (неефективного) способу захисту прав, які він вважає порушеними, є самостійною підставою для відмови в позові.
Відмова у задоволенні позову через обрання неефективного (неналежного) способу захисту не позбавляє позивача права заявити належний позов до суду (висновок Великої Палати Верховного Суду у постанові від 16.06.2020 в справі № 145/2047/16-ц).
Частинами 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до положень ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на позивача.
Керуючись статтями 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволені позову відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги на рішення, рішення набирає законної сили після прийняття судом апеляційної інстанції судового рішення.
Рішення може бути оскаржене до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене та підписане 16 квітня 2025 року.
Суддя О.В. Чевгуз