29607, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1, e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, тел.(0382)71-81-84
м. Хмельницький
"15" квітня 2025 р. Справа № 924/223/25
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Кочергіної В.О., при секретарі судового засідання Висоцькій А.Ю., розглянувши матеріали
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоустановка" м. Запоріжжя
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мелон-В" м. Нетішин Шепетівського району Хмельницької області
про стягнення 170000,00грн основного боргу, 5637,19грн 3% річних, 25893,48грн інфляційних втрат
Представники учасників справи не з'явились
07.04.2025 Господарським судом Хмельницької області прийнято рішення у справі №924/223/25, яким позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоустановка" м. Запоріжжя до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мелон-В" м. Нетішин Шепетівського району Хмельницької області про стягнення 170000грн боргу, 5637,19грн 3% річних та 25893,48грн інфляційних втрат (з урахуванням заяви позивача про зменшення позовних вимог, яка судом прийнята) задоволено частково. Стягнуто з ТОВ "Мелон-В" м. Нетішин на користь ТОВ "Енергоустановка" м. Запоріжжя 170000,00грн, основного боргу, 5637,19грн 3% річних, 25692,48грн інфляційних втрат, 2415,96грн витрат по оплаті судового збору. В решті суми у позові відмовлено.
Як стверджується матеріалами справи, представник позивача у позовній заяві від 06.03.2025 зазначив попередній (орієнтовний) розрахунок витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3000,00грн.
В судовому засіданні 07.04.2025 до ухвалення судом рішення у справі, представником позивача, в порядку ч. 8 ст. 129 ГПК України, зроблено заяву про те, що стороною на протязі п'яти днів після ухвалення судом рішення у справі буде подано докази на підтвердження розміру витрат, які поніс позивач, у зв'язку із розглядом даної справи.
08.04.2025 до суду через систему "Електронний суд" від представника позивача адвоката Машко Г.І. надійшла заява (вх.№05-08/1021/25) про ухвалення додаткового рішення у даній справі про стягнення витрат на правову допомогу у сумі 4000,00грн. До заяви додано докази, в підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу.
Ухвалою суду від 09.04.2025 призначено судове засідання для вирішення питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у даній справі на 11:00год. 15.04.2025.
15.04.2025 до суду через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшло клопотання (вх.№05-22/2894/25) про проведення засідання без її участі.
Представники учасників справи в судове засідання 15.04.2025 не з'явились.
Проаналізувавши заяву про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на правничу допомогу, судом враховується таке.
Відповідно до вимог статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, згідно з пунктом третім частини першої, судом не вирішено питання про судові витрати.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
В підтвердження заявлених витрат на професійну правничу допомогу у сумі 4000,00грн представником позивача адвокатом Машко Г.І. надано належним чином завірені копії: Договору про надання правової допомоги від 29.06.2021, укладеного між ТОВ "Енергоустановка" (Замовник) та АБ "Машко Ганни Ігорівни" (Виконавець); Акту приймання-передачі наданих послуг від 08.04.2025; Платіжної інструкції №2095 від 08.04.2025 на суму 4000,00грн; Ордера серія АР№1087559 від 03.03.2025; Свідоцтва серія ЗП001109 від 02.10.2017; Службової записки - звіту №08/04 від 08.04.2025.
Відповідно до статті 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Визначення договору про надання правової допомоги міститься в статті першій Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", згідно з якою договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
За приписами частини 3 статті 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.
Згідно зі статтею 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Як стверджується матеріалами справи, 29.06.2021 між ТОВ "Енергоустановка" (Замовник) та АБ "Машко Ганни Ігорівни" (Виконавець) було укладено Договір про надання правової допомоги.
Відповідно до п.п. 1.1, 2.1 Договору, Виконавець зобов'язується надати Замовнику правову допомогу в обсязі, необхідному Замовнику.
Виконавець бере на себе зобов'язання надавати правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених цим Договором, застосовує всі способи до покладення сум судових витрат, що підлягають оплаті за послуги адвоката на винну сторону, а Замовник зобов'язаний оплатити замовлення у порядку та строки обумовлені сторонами.
Згідно з п. 3.1 Договору, про виконання доручення за даним договором Виконавець надає замовнику Акт прийому-передачі наданих послуг.
За правову допомогу, передбачену в п. 1.1 даного Договору, Замовник сплачує Виконавцю винагороду (гонорар) в розмірі, визначеному виконавцем у відповідному рахунку-фактурі (п. 5.1 Договору).
Договір від 29.06.2021 підписаний директором ТОВ "Енергоустановка" та керуючою АБ "Машко Ганни Ігорівни" - Машко Г.І., а також скріплений відтиском печаток сторін.
08.04.2025 сторони склали Акт приймання-передачі наданих послуг, згідно якого, Адвокатом надано Замовнику наступні юридичні послуги: опрацювання документів, підготовка та подання позовної заяви до Господарського суду Хмельницької області про стягнення заборгованості з ТОВ "Мелон-В" (вартість послуги 3000,00грн, з розрахунку 450грн/година); участь в судовому засіданні в Господарському суді Хмельницької області (відеоконференція у справі, вартість 1000,00грн). Загальна вартість наданих послуг складає 4000,00грн без ПДВ. Замовник немає претензій до обсягу та якості наданих послуг.
Акт підписаний директором ТОВ "Енергоустановка" та керуючою АБ "Машко Ганни Ігорівни" - Машко Г.І., а також скріплений відтиском печаток сторін.
Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з положеннями статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
За змістом пункту 1 частини другої статті 126, частини восьмої статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Надання ТОВ "Енергоустановка" адвокатських послуг у Господарському суді Хмельницької області при розгляді справи №924/223/25 адвокатом Машко Г.І., підтверджується Договором про надання правової допомоги від 29.06.2021, укладеним між ТОВ "Енергоустановка" (Замовник) та АБ "Машко Ганни Ігорівни" (Виконавець); Актом приймання-передачі наданих послуг від 08.04.2025; Платіжною інструкцією №2095 від 08.04.2025 на суму 4000,00грн; Ордером серія АР№1087559 від 03.03.2025; Свідоцтвом серія ЗП001109 від 02.10.2017; Службовою запискою - звітом №08/04 від 08.04.2025.
Судом встановлено, що позовна заява від 06.03.2025; розрахунок штрафних санкцій (який міститься в позовній заяві); заява від 25.03.2025 про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції; заява від 25.03.2025 про зменшення позовних вимог; заява від 07.04.2025 про повернення надмірно сплаченого судового збору; заява від 08.04.2025 про ухвалення додаткового рішення у справі підписані електронним цифровим підписом представника позивача адвокатом Машко Г.І. та подані до суду через систему "Електронний суд".
Крім цього, представник позивача адвокат Машко Г.І. приймала участь в судовому засіданні в Господарському суді Хмельницької області 07.04.2025 (в режимі відеоконференції).
Таким чином, позивачем ТОВ "Енергоустановка" згідно з вимогами статті 74 Господарського процесуального кодексу України, доведено надання йому послуг правової допомоги під час розгляду справи №924/223/25 у Господарському суді Хмельницької області.
Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені статтею 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правничу допомогу.
У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правничу допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правничу допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, у постановах Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19.
Верховний Суд неодноразово зазначав про те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).
До того ж у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі №905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі №922/2685/19 сформовано правовий висновок про те, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, приписами статей 123 - 130 Господарського процесуального кодексу України, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. Стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу (така ж правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 24.01.2022 у справі № 911/2737/17).
За змістом частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Представник позивача, адвокат Машко Г.І. у заяві про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу просила суд стягнути з ТОВ "Мелон-В" судові витрати понесені у зв'язку із розглядом справи у суді у сумі 4000,00грн.
Відповідно до статті 11 Господарського процесуального кодексу України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Згідно зі статтею 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Отже, з урахуванням викладеного, виходячи зі змісту норм статей 3, 11, 15 Господарського процесуального кодексу України, питання про співмірність заявлених до стягнення витрат на професійну правничу допомогу має вирішуватись із застосуванням критеріїв пропорційності та розумності, керуючись принципом верховенства права. Правові позиції Верховного Суду щодо співмірності судових витрат із застосуванням критеріїв пропорційності та розумності викладені у постановах №909/371/18 від 25.06.2019, №916/2102/17від 20.05.2019.
Судом також враховується, що не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (п.135 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2024 у справі № 922/1964/21, п.5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 року у справі № 904/4507/18).
Надаючи оцінку доводам позивача щодо стягнення з ТОВ "Мелон-В" витрат на правничу допомогу у сумі 4000,00грн, понесених у зв'язку із розглядом справи у суді, суд звертає увагу на те, що як стверджується матеріалами справи, у позовній заяві від 06.03.2025 ТОВ "Енергоустановка" зазначило попередній (орієнтовний) розрахунок витрат на професійну правничу допомогу за розгляд справи 3000,00грн.
За змістом ч. 6 ст.129 ГПК України якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку.
Крім цього, відповідно до п. 5.1 укладеного між сторонами Договору про надання правової допомоги від 29.06.2021, за правову допомогу, передбачену в п. 1.1 даного Договору, Замовник сплачує Виконавцю винагороду (гонорар) в розмірі, визначеному виконавцем у відповідному рахунку-фактурі.
Позивачем не долучено до матеріалів заяви рахунку-фактури (в якому визначено розмір винагороди).
Позивач у заяві про ухвалення додаткового рішення, зазначає, що сума 4000,00грн складається з 3000,00грн (за підготовку позовної заяви) та 1000,00грн (за участь в судовому засіданні).
З урахуванням наведеного, суд відмовляє ТОВ "Енергоустановка" у відшкодуванні витрат на правничу допомогу в сумі 1000,00грн (участь в судовому засіданні) на підставі ч. 6 ст. 129 ГПК України як таких, що перевищують суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку.
При цьому, судом враховується, що розгляд даної справи відбувався за правилами спрощеного позовного провадження та явка представників учасників справи в судове засідання не визнавалась обов'язковою.
Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 129 ГПК України, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 07.04.2025 у даній справі позов задоволено частково. Задоволено загалом 201329,67грн із заявлених до стягнення 201530,67грн (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог), тобто 99,9%.
Таким чином, належна до стягнення з відповідача сума витрат на правничу допомогу становить 2997,00грн (99,9% від 3000,00грн).
Керуючись ст. ст. 123, 129, 234, 235, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Заяву представника позивача адвоката Машко Г.І. (вх.№05-08/1021/25 від 08.04.2025) про ухвалення додаткового рішення у даній справі про стягнення витрат на правову допомогу у сумі 4000,00грн задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мелон-В" (м. Нетішин, вул. Солов'євська, буд. 163, Шепетівського району, Хмельницької області, код ЄДРПОУ 43576915) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергоустановка" (м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, буд. 15, код ЄДРПОУ 41785628) 2997,00 (дві тисячі дев'ятсот дев'яносто сім гривень 00 копійок) витрат на професійну правничу допомогу.
Видати наказ.
В решті суми витрат на правничу допомогу відмовити.
Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст складено та підписано 16.04.2025.
Суддя В.О. Кочергіна
Виготовлено 4 примірників:
1-до справи (в паперовому екз.),
2-позивачу ТОВ "Енергоустановка" (до електронного кабінету),
3-представнику позивача Машко Г.І. (до електронного кабінету),
4-відповідачу ТОВ "Мелон-В" (до електронного кабінету).