29607, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1, e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, тел.(0382)71-81-84
"15" квітня 2025 р. Справа № 924/1166/24
м. Хмельницький
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Яроцького А.М., при секретарі судового засідання Томковій А.І., розглянувши матеріали справи
за позовом Заступника керівника Окружної прокуратури міста Хмельницького в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати функції у спірних правовідносинах Хмельницької міської ради
до Приватного підприємства "Вітал"
про стягнення 1 422 497,96 грн. безпідставно збережених коштів пайової участі
Представники сторін:
від прокуратури: Лісовий О.І.
від відповідача: Смішна І.В.
Відповідно до ст. 240 ГПК України в судовому засіданні 15.04.2025 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Процесуальні дії по справі, заяви, клопотання.
30.12.2024 до Господарського суду Хмельницької області надійшла позовна заява Заступника керівника Окружної прокуратури міста Хмельницького в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати функції у спірних правовідносинах Хмельницької міської ради до Приватного підприємства "Вітал" про стягнення 1 422 497,96 грн. безпідставно збережених коштів пайової участі.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.12.2024 року вказану позовну заяву передано для розгляду судді Яроцькому А.М.
Ухвалою суду від 06.01.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, яку визначено розглядати за правилами загального позовного провадження.
04.02.2025 через підсистему "Електронний суд" відповідачем подано клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату та час.
Судом у підготовчому засіданні 04.02.2025 постановлено ухвалу, з занесенням до протоколу судового засідання, про відкладення підготовчого засідання на 12:30 год. 20.02.2025 року.
20.02.2025 через підсистему "Електронний суд" надійшов відзив на позовну заяву.
У підготовчому засіданні 20.02.2025 судом постановлено ухвали, з занесенням до протоколу судового засідання, про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів, про встановлення строків для подання відповіді на відзив до 27.02.2025 року та заперечень на відповідь на відзив відповідачу до 06.03.2025, та про відкладення підготовчого засідання на 12:00 год. 11.03.2025 року.
24.02.2025 через підсистему "Електронний суд" надійшла відповідь на відзив.
28.02.2025 року через підсистему "Електронний суд" від прокуратури надійшла заява про забезпечення позову.
Ухвалою суду від 03.03.2025 заяву Заступника керівника Окружної прокуратури міста Хмельницького про забезпечення позову від 28.02.2025 задоволено частково. У забезпеченні позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно Приватного підприємства "Вітал" відмовлено. Вжито заходи забезпечення позову, а саме: накладено арешт на грошові кошти, що належать Приватному підприємству "Вітал", як в національній валюті (гривня), так і в іноземній валюті, що містяться на відкритих рахунках у банківських або інших фінансово-кредитних установах, у тому числі інших держав, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення ухвали про забезпечення позову та належать підприємству у межах суми позовних вимог на загальну суму 1 422 497,96 грн.
07.03.2025 через підсистему "Електронний суд" надійшла заява представниці відповідача про надання доступу до електронної справи №924/1166/24 в підсистемі "Електронний суд".
Судом у підготовчому засіданні 11.03.2025 постановлено ухвали, з занесенням до протоколу судового засідання, про встановлення відповідачу строку для подачі заперечень на відповідь на відзив до 14.03.2025 року, закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 10:00 год. 27.03.2025.
13.03.2025 через підсистему "Електронний суд" надійшли заперечення на відповідь на відзив з доданою копією зведеного кошторисного розрахунку вартості будівництва об'єкту станом на 09.2018.
У судовому засіданні 27.03.2025 постановлено ухвалу, з занесенням до протоколу судового засідання, про оголошення перерви у судовому засіданні до 10:00 год. 15.04.2025 року. Ухвалою суду від 27.03.2025 повідомлено Хмельницьку міську раду про дату, час та місце судового засідання.
Виклад позицій учасників судового процесу.
Заступник керівника Окружної прокуратури міста Хмельницького звернувся з позовом в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати функції у спірних правовідносинах Хмельницької міської ради до Приватного підприємства "Вітал" про стягнення 1 422 497,96 грн. безпідставно збережених коштів пайової участі.
В обґрунтування позовних вимог зазначено про встановлення наявності підстав для представництва в суді інтересів держави у сфері бюджетних правовідносин, зокрема за фактом невиконання замовником будівництва свого обов'язку з приводу перерахування до місцевого бюджету коштів для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту (пайової участі). У позові зазначено, що у період з 09.11.2018 по 04.07.2022 Приватним підприємством "Вітал", згідно дозволу на виконання будівельних робіт від 09.11.2018, було здійснено будівництво об'єкта: «Будівництво багатоповерхового багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення та підземними гаражами боксового типу по вул. П. Мирного, 24 в м. Хмельницькому», код об'єкта ДКБС: 1122.1 - «Будинки багатоквартирні масової забудови» та ДКБС:1242.2 - «Гаражі підземні». У подальшому, Державною інспекцією архітектури та містобудування України видано відповідачу сертифікат від 12.07.2022 № ІУ122220706701, яким засвідчено відповідність вказаного закінченого будівництвом об'єкта проектній документації та підтверджено його готовність до експлуатації.
Зі змісту п. 12 акта готовності об'єкта до експлуатації (дата створення: 04.07.2022), прокурор вбачає, що пайова участь ПП "Вітал" до місцевого бюджету не сплачувалася, а підставою для звільнення від сплати пайової участі визначено пункт 13 розділу І Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» від 20.09.2019 №132-ІХ. Вказані відомості наявні у відкритому доступі в Інтернеті - «Портал Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва» (вебсайт «e-construction.gov.ua»).
Вищевказаним порушено вимоги ч. 2 ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" в редакції, яка діяла станом на дату отримання відповідачем дозволу на виконання будівельних робіт - 09.11.2018. Водночас, на думку прокурора, відсутність укладеного договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту не усуває зобов'язання забудовника сплатити визначені суми. Однак, на момент прийняття в експлуатацію об'єкта будівництва статтю 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" було виключено на підставі Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні" від 20.09.2019, у пункті 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" якого врегульовано відповідні правовідносини. Відповідно до внесених Законом №132-ІХ змін дійсними та такими, що продовжують свою дію до моменту їх повного виконання, є лише договори про сплату пайової участі, укладені до 01.01.2020. З посиланням на практику Верховного Суду у позові зазначено, що належним та ефективним способом захисту, у разі неукладення договору про пайову участь, є звернення органів місцевого самоврядування з позовом до замовників будівництва про стягнення безпідставно збережених грошових коштів пайової участі на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України.
В обґрунтування розміру безпідставно збережених коштів пайової участі, прокурором зазначено, що у п. 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №132-ІХ встановлено, що протягом 2020 року замовники будівництва на земельній ділянці у населеному пункті перераховують до відповідного місцевого бюджету кошти, зокрема для житлових будинків - 2 відсотки вартості будівництва об'єкта, що розраховується відповідно до основних показників опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну житлову політику і політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування. Згідно даних сертифіката від 12.07.2022 №ІУ122220706701, загальна площа квартир об'єкта будівництва становить 4618,2 квадратних метрів. При цьому, згідно діючих показників опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України, затверджених наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 17.02.2022 №53, вартість одного квадратного метра загальної площі квартир будинку (з урахуванням податку на додану вартість) на території Хмельницької області станом на 01.01.2022 становила 15401 грн. З огляду на викладене, підлягає стягненню із відповідача до бюджету на користь позивача 1 422 497,96 грн. (4618,2 квадратних метрів х 15401 грн. = 71 124 898,20 грн.; 71 124 898,20 грн. х 2% = 1 422 497,96 грн.).
У відзиві відповідач проти позову заперечив, оскільки вважає крайнім терміном укладення договору про пайову участь - день прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію. На думку відповідача, починаючи з 01.01.2020 року Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» №132-IX від 20.09.2019 імперативно заборонено вимагати від замовника будівництва будь-які матеріальні активи. Прикінцевими положеннями Закону встановлено перехідний період для сплати пайової участі лише протягом 2020 року, а не на довший термін. Тобто, починаючи з 01.01.2021 року, будь-які сплати коштів пайової участі з Закону №131-ІХ виключено та не передбачено. Оскільки об'єкт будівництва було прийнято в експлуатацію після 01.01.2021 року, договору щодо сплати пайової участі укладено не було, відповідно у відповідача відсутній обов'язок для сплати пайового внеску. За змістом відзиву, відповідач стверджує, що в даній справі відносини були триваючими з листопада 2018 року по липень 2022 року. Одночасно з прийняттям об'єкта в експлуатацію у відповідності з частиною 2 статті 331 ЦК України забудовник став власником забудованого об'єкта, а відтак і правовідносини забудови земельної ділянки припинилися. Відповідач у відзиві посилається на ст. 58 Конституції України, постанови Верховного Суду, рішення Конституційного Суду України стосовно того, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, а також з приводу застосування нормативно-правових актів у часі. Окремо відповідач наводить висновки ЄСПЛ у справах стосовно принципів юридичної визначеності та "якості закону". На думку ПП "Вітал", позовні вимоги суперечать принципам правової визначеності та дії закону у часі, закріпленим у Конституції України, отже не підлягають задоволенню.
Відповідач зауважує, що позивачем було здійснено розрахунок пайового внеску на момент здачі об'єкта будівництва в експлуатацію, тобто за цінами станом на 2022 рік, в той час, коли були відсутні будь-які нормативно правові акти щодо такого розрахунку та обов'язку його сплати, без врахування реальної кошторисної вартості будівництва об'єкта у відповідності до ч. 5 ст. 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 № 3038-VI, в редакції, яка діяла до 31.12.2019 року.
У відзиві вказано, що згідно договору про надання правничої допомоги відповідачем понесені судові витрати за надання правничої допомоги у фіксованому розмірі 20000,00 грн., які останній просить покласти на позивача.
У відповіді на відзив прокурор зазначає, що Закон №132-ІХ у пункті 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення», установив, що протягом 2020 року замовники будівництва на земельній ділянці у населеному пункті перераховують до відповідного місцевого бюджету кошти для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту (пайова участь) у такому розмірі та порядку, зокрема: розмір пайової участі становить (якщо менший розмір не встановлено рішенням органу місцевого самоврядування, чинним на день набрання чинності цим Законом): для житлових будинків - 2 відсотки вартості будівництва об'єкта, що розраховується відповідно до основних показників опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну житлову політику і політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування. Оскільки ПП «Вітал» у даному спорі має статус замовника будівництва, що не оспорюється його представником у відзиві на позовну заяву, а тому на нього поширюється визначений у пункті 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №132-ІХ обов'язок взяти участь у розвитку інженерно-транспортної інфраструктури населеного пункту шляхом сплати відповідних коштів. Зауважує, що будівництво об'єкту розпочато до цього, у 2018 році, відтак, у відповідача виник обов'язок упродовж 10 днів з початку будівництва звернутися до Хмельницької міської ради із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об'єкта будівництва та після отримання розрахунку пайової участі щодо об'єкта будівництва сплатити кошти до прийняття відповідного об'єкта будівництва в експлуатацію. Доказів того, що збудований ПП «Вітал» об'єкт будівництва відноситься до переліку об'єктів, визначених у підпункті 2 абзацу другого пункту 2 Розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 132-ІХ, що законодавчо звільняє його замовника від сплати коштів пайової, матеріали справи не містять. На думку прокурора, саме з моментом введення об'єкту в експлуатацію законодавець пов'язує настання строку виконання зобов'язання в розумінні ст. 530 ЦК України. Натомість, саме зобов'язання в силу закону виникло раніше (в момент початку будівництва в 2018 році).
Прокурор стверджує, що з огляду на положення ст. 5 ЦК України та те, що Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» не скасовує цивільну відповідальність особи, він не має зворотної дії в часі, тому його приписи відносно повного скасування з 2021 року обов'язку сплачувати пайовий внесок не застосовуються до обов'язку відповідача у даній справі, який виник до моменту набрання чинності названим актом законодавства. У відповіді на відзив вказано, що оскільки визначити загальну площу квартир об'єкта будівництва в квадратних метрах є можливим лише після здачі забудовником об'єкта в експлуатацію, тому здійснення такого розрахунку прокурором відповідно до показників опосередкованої вартості спорудження житла за Хмельницьким регіоном станом на 2022 рік, є вірним.
У запереченнях на відповідь на відзив відповідач зазначає, що оскільки пайова участь не сплачувалась останнім правомірно та відповідно до вимог Закону №132-IX, тобто на правових підставах, тому вимога позивача про стягнення безпідставно збережених коштів є безпідставною та неправомірною. На думку ПП "Вітал", якщо проводити розрахунок пайової участі, то такий мав би бути проведений на момент виникнення права на будівництво, з урахуванням норм законодавства, що діяли на той момент. Так, станом на 2018 рік кошторисна вартість будівництва становила 26 363 243,00 грн., що підтверджується кошторисом, копія якого додається до даних заперечень. Згідно зведеного кошторисного розрахунку вартості будівництва об'єкту без урахування витрат з придбання та виділення земельної ділянки, звільнення будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж, влаштування внутрішньо- та поза майданчикових інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій (віднімаються глава 1,4,5,6, що в загальній сумі складає 6 574 812,00 грн.), складає: 19788,431 тис. грн. (19 788 431,00 грн.) Отже, 3% від вказаної суми становитиме 593 652,93 грн. - розмір пайової участі станом на момент отримання відповідачем дозвільних документів.
Представник позивача в судове засідання 15.04.2025 не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується надісланням та доставкою ухвали суду від 27.03.2024 на офіційну електронну адресу зареєстровану в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі згідно з довідкою про доставку електронного листа від 08.04.2025.
Прокурор в судовому засіданні 15.04.2025 позовні вимоги підтримав, просив задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні 15.04.2025 проти позову заперечив з посиланням на позицію викладену у відзиві та запереченнях на відповідь на відзив, просив у задоволенні останнього відмовити.
Будь-які не розглянуті судом клопотання, подані учасниками процесу в межах розгляду справи, в матеріалах справи №924/1166/24 відсутні.
Беручи до уваги приписи ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, стосовно розгляду спору впродовж розумного строку, норми ч. ч. 1, 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якими, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті і суд розглядає справу за відсутності такого учасника, враховуючи той факт, що сторони належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи та те, що у суду є всі необхідні матеріали (докази) для вирішення спору по суті, спір належить вирішити у відсутності представника позивача за матеріалами справи.
Обставини, які є предметом доказування у справі, та докази, якими сторони підтверджують або спростовують їх наявність.
Відповідно до витягу з Єдиного порталу Державної електронної системи у сфері будівництва, 09.11.2018 Управлінням Державного архітектурно-будівельної інспекції у Хмельницькій області зареєстровано 11 дозволів на будівельні роботи на об'єкті - Будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення та підземними гаражами боксового типу по вул. Панаса Мирного, 24 в м. Хмельницькому. Земельна ділянка кадастровий номер 6810100000:17:001:0345.
В подальшому, на Єдиному порталі Державної електронної системи у сфері будівництва реєстратором внесено акт готовності об'єктів до експлуатації №1, що знаходиться за адресою: Панаса Мирного, 24 в м. Хмельницькому, замовником якого визначено ПП "Вітал". Дата початку робіт - 09.11.2018, дата завершення робіт - 04.07.2022. Підставою для звільнення від сплати пайової участі визначено пункт 13 розділу І Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні" від 20.09.2019 №132-ІХ, замовник до оплати пайової участі - не залучався.
Згідно з відомостями з Єдиного порталу Державної електронної системи у сфері будівництва, 12.07.2024 внесено запис про видачу Державною інспекцією архітектури та містобудування України сертифіката про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів. Замовником визначено Приватне підприємство "Вітал". Дата початку будівництва - 09.11.2018, дата завершення будівництва - 04.07.2022. Підставою для звільнення від сплати пайової участі визначено пункт 13 розділу І Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні" від 20.09.2019 №132-ІХ. Техніко-економічні показники: загальна площа квартир у будинку - 4577,45 кв.м. У розділі "Технічна інвентаризація" по об'єкту - Будинок квартирного типу визначено загальну площу квартир у будинку - 4618,2 кв.м.
Відповідно до доданого повідомлення про обов'язок замовника взяти пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Хмельницького, врученого 09.08.2018 представнику замовника - Канітанчуй А.Л. під час містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки №202 від 01.08.2018, останнього поінформовано про передбачений в ч. 2 ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011 №3038-VІ обов'язок взяти участь у розвитку інфраструктури населеного пункту, шляхом укладення з Хмельницькою міською радою договору про пайову участь у створенні розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Хмельницького.
Вищевказану інформацію також відображено у листі Департаменту архітектури, містобудування та земельних ресурсів від 15.09.2020 №01-16-504 адресованому відповідачу. Докази надіслання та вручення зазначеного листа до матеріалів справи не додано.
Згідно з наказом Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України "Про затвердження показників опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України (розрахованих станом на 01 січня 2022 року) вартість 1 кв.м. загальної площі квартир будинку (з урахуванням ПДВ) для Хмельницького регіону становить 15401 грн.
23.09.2024 та 10.10.2024 Окружна прокуратура міста Хмельницького зверталась до Хмельницької міської ради з листами, в яких зазначено про виявлення порушення ПП "Вітал" прав ради на отримання коштів пайової участі до бюджету міської територіальної громади. У листах міститься прохання щодо надання інформації про надходження до бюджету Хмельницької територіальної громади коштів пайової участі від замовника будівництва об'єкта по вул. Панаса Мирного, 24 у м. Хмельницькому. Прокуратура просила повідомити про вжиті та заплановані заходи ради щодо примусового стягнення коштів до місцевого бюджету з наданням оновленого розрахунку пайової участі щодо відповідача.
У відповідь на вказані листи, Окружна прокуратура міста Хмельницького отримала повідомлення, за змістом яких Управлінням капітального будівництва вказано про надіслання відповідачу повідомлення №202 від 01.08.2019 та листа про зобов'язання укласти договір про пайову участь у створенні і розвитку інфраструктури населеного пункту від 15.09.2020. У листах вказано, що Хмельницькою міською радою не вживались заходи цивільно-правового характеру, спрямовані на стягнення з ПП "Вітал" безпідставно збережених коштів пайової участі, та у останньої відсутні належні докази для звернення до суду.
У листі фінансового управління Хмельницької міської ради від 02.2024 повідомлено, що кошти пайової участі від ПП "Вітал" відсутні.
18.10.2024 Управління капітального будівництва Хмельницької міської ради надіслало прокуратурі повідомлення з доданим розрахунком розміру збитків у сумі 1 422 497,96 грн. з урахуванням Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності» №3038-VI від 17.02.2011, Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» №132-ІХ від 20.09.2019.
Відповідно до листа Управління капітального будівництва Хмельницької міської ради від 17.10.2024 №01-16-347, адресованого керівнику ПП "Вітал", останнього повідомлено про визначений у ч. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні», обов'язок перерахувати до відповідного бюджету кошти для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту та розмір пайової участі. У листі вказано, що від ПП «Вітал» не надходило звернення щодо визначення розміру коштів пайової участі та укладення відповідного договору, що є порушенням зобов'язання, прямо передбаченого законодавством, яке призвело до завданих збитків згідно проведених розрахунків на суму 1 422 497,96 грн.
19.11.2024 Окружна прокуратура міста Хмельницького звернулась до Управління капітального будівництва Хмельницької міської ради з листом, в якому міститься прохання щодо надання інформації про добровільну сплату відповідачем 1 422 497,96 грн. нарахованої суми збитків пайової участі.
У відповідь на вказаний лист, Окружна прокуратура міста Хмельницького отримала повідомлення, в якому зазначено, що Управління капітального будівництва Хмельницької міської ради отримало повідомлення про повернення листа адресованого ПП "Вітал" у зв'язку із закінченням терміну зберігання, що свідчить про неотримання відповідачем розрахунку розміру збитків у вигляді упущеної вигоди. Відповідно до змісту зазначеного листа, попередньо наданих відомостей та документів, Управління просить прокуратуру вжити заходів щодо захисту порушених економічних інтересів Хмельницької міської територіальної громади па підставі ст. 131-1 Конституції України та абз. 4 ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру». До листа додано розрахунок розміру збитків у вигляді упущеної вигоди від 17.10.2024.
27.11.2024 Окружна прокуратура міста Хмельницького надіслала Хмельницькій міській раді лист, в якому повідомила про намір звернутись до суду з позовом до ПП "Вітал" про стягнення коштів пайової участі у відповідності до Закону України "Про прокуратуру".
Враховуючи порушення інтересів держави у сфері бюджетних правовідносин, недоотримання місцевим бюджетом коштів, прокурор звернувся з позовом до суду.
Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, невизнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду:
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 131-1 Конституції України передбачено, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Згідно з ч.3 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах (ч.4 ст. 53 ГПК України).
Статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" визначено, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень.
Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.
Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення (позиція узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду викладеними у постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18).
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.
Також Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.
У Рішенні від 05 червня 2019 року №4-р(II)/2019 Конституційний Суд України вказав, що Конституцією України встановлено вичерпний перелік повноважень прокуратури, визначено характер її діяльності і в такий спосіб передбачено її існування і стабільність функціонування; наведене гарантує неможливість зміни основного цільового призначення вказаного органу, дублювання його повноважень/функцій іншими державними органами, адже протилежне може призвести до зміни конституційно визначеного механізму здійснення державної влади її окремими органами або вплинути на обсяг їхніх конституційних повноважень.
Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.
Частиною 1 ст. 12 ЗК України визначено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема розпорядження землями територіальних громад.
Згідно зі статтею 172 ЦК України територіальні громади набувають і здійснюють цивільні права та обов'язки через органи місцевого самоврядування у межах їхньої компетенції, встановленої законом.
Відповідно до ст. 7 Конституції України в Україні визнається і гарантується місцеве самоврядування.
Відповідно до ст. 2 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.
За приписами ч. 1 ст. 10 вищевказаного Закону сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Згідно з ст. 18-1 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" орган місцевого самоврядування може бути позивачем та відповідачем у судах загальної юрисдикції, зокрема, звертатися до суду, якщо це необхідно для реалізації його повноважень і забезпечення виконання функцій місцевого самоврядування.
Саме Хмельницька міська рада розробляє, затверджує місцевий бюджет і наділена повноваженнями контролю за виконанням бюджету. Завданням органу місцевого самоврядування є забезпечення раціонального використання майна та інших ресурсів, що перебувають у комунальній власності. Використання коштів місцевого бюджету становить суспільний інтерес та стосується прав та інтересів великого кола осіб - мешканців міста.
Відтак, зважаючи на викладене, суд вважає, що Хмельницька міська рада є особою, уповноваженою на вжиття заходів представницького характеру щодо захисту інтересів територіальної громади, інтереси якої є складовою інтересів держави, а тому є належним позивачем у цій справі.
З матеріалів справи судом встановлено, що 23.09.2024 та 10.10.2024 Окружна прокуратура міста Хмельницького зверталась до Хмельницької міської ради з листами, в яких зазначено про виявлення порушення ПП "Вітал" прав ради на отримання коштів пайової участі до бюджету міської територіальної громади. У листі містилось прохання щодо надання інформації про надходження до бюджету Хмельницької територіальної громади коштів пайової участі від замовника будівництва об'єкта по вул. Панаса Мирного, 24 у м. Хмельницькому. Прокуратура просила повідомити про вжиті та заплановані заходи радою щодо їх примусового стягнення до місцевого бюджету з наданням оновленого розрахунку пайової участі щодо вказаного суб'єкта.
У відповідь на вказані листи, Окружна прокуратура міста Хмельницького отримала повідомлення, за змістом якого Управлінням капітального будівництва вказано про надіслання відповідачу повідомлення №202 від 01.08.2019 та листа про зобов'язання укласти договір про пайову участь у створенні і розвитку інфраструктури населеного пункту від 15.09.2020. У листах Хмельницької міської ради вказано, що останньою не вживались заходи цивільно-правового характеру, спрямовані на стягнення з ПП "Вітал" безпідставно збережених коштів пайової участі, та про відсутність у ради належних доказів для звернення до суду. У листі фінансового управління Хмельницької міської ради від 02.2024 повідомлено, що кошти пайової участі від ПП "Вітал" не надходили.
Враховуючи викладене, 27.11.2024 Окружна прокуратура міста Хмельницького надіслала Хмельницькій міській раді лист, в якому повідомила про намір звернутись до суду з позовом до ПП "Вітал" про стягнення коштів пайової участі у відповідності до Закону України "Про прокуратуру".
Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду у справі №912/2385/18 від 26.05.2020.
У даній справі Заступник керівника Окружної прокуратури міста Хмельницького звернувся до суду в інтересах держави в особі Хмельницької міської ради з вимогою до Приватного підприємства "Вітал" про стягнення 1 422 497,96 грн. безпідставно збережених коштів пайової участі у розвиток інфраструктури населеного пункту, оскільки Хмельницька міська рада не вжила достатніх та ефективних заходів щодо усунення порушень чинного законодавства України.
У спірних правовідносинах порушення інтересів держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати функції у спірних відносинах Хмельницької міської ради полягає у недоотриманні бюджетом територіальної громади значної суми коштів, оскільки кошти, які надходять від забудовників (замовників) на розвиток інфраструктури та благоустрій міста є одним із основних джерел формування останнього.
За таких обставин, оскільки прокурор у позовній заяві навів підставу для представництва інтересів держави, обґрунтував, у чому полягає порушення цих інтересів, та визначив орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, враховуючи, що міська рада самостійно не звернулася до суду, про що повідомила прокуратуру, суд доходить висновку щодо дотримання прокурором порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", для звернення до суду з відповідним позовом та наявності законних підстав для представництва прокурором інтересів держави в особі органу, уповноваженого державою на здійснення функцій у спірних правовідносинах Хмельницької міської ради.
Правові та організаційні основи містобудівної діяльності в Україні визначені Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності".
Згідно зі статтею 1 вказаного Закону замовником будівництва визначається фізична або юридична особа, яка має намір забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву.
Частиною першою статті 2 цього Закону вказано, що плануванням і забудовою територій є діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб, яка передбачає, зокрема, розроблення містобудівної та проектної документації, будівництво об'єктів; реконструкцію існуючої забудови та територій; створення та розвиток інженерно-транспортної інфраструктури.
Зі змісту поданих прокурором витягів з Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва встановлено, що:
- 09.11.2018 Управлінням Державного архітектурно-будівельної інспекції у Хмельницькій області зареєстровано 11 дозволів на будівельні роботи на об'єкті - Будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення та підземними гаражами боксового типу по вул. Панаса Мирного, 24 в м. Хмельницькому. Земельна ділянка кадастровий номер 6810100000:17:001:0345;
- внесено акт готовності об'єкта до експлуатації №1, що знаходиться за адресою: Панаса Мирного, 24 в м. Хмельницькому, замовником якого визначено ПП "Вітал". Дата початку робіт - 09.11.2018, дата завершення робіт - 04.07.2022. Підставою для звільнення від сплати пайової участі визначено пункт 13 розділу І Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні" від 20.09.2019 №132-ІХ;
- 12.07.2024 внесено запис про видачу Державною інспекцією архітектури та містобудування України сертифіката про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів. Замовником визначено Приватне підприємство "Вітал". Дата початку будівництва - 09.11.2018, дата завершення будівництва - 04.07.2022. Підставою для звільнення від сплати пайової участі визначено пункт 13 розділу І Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні" від 20.09.2019 №132-ІХ. Техніко-економічні показники: загальна площа квартир у будинку - 4577,45 кв.м. У розділі "Технічна інвентаризація" по об'єкту - Будинок квартирного типу визначено загальну площу квартир у будинку - 4618,2 кв.м.
До 01.01.2020 відносини щодо участі замовника будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту врегульовувалися приписами статті 40 вказаного Закону.
Відповідно до частини другої статті 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (в редакції чинній до 01.01.2020) замовник будівництва, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту відповідно до частини третьої статті 40 цього Закону полягає у перерахуванні замовником до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.
Величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами.
Договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію (ч. 9 ст. 40 Закону в редакції чинній до 01.01.2020).
Відсутність укладеного договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту не усуває зобов'язання забудовника сплатити визначені суми, таке зобов'язання повинне бути виконане до прийняття новозбудованого об'єкта в експлуатацію і спір у правовідносинах щодо сплати таких сум може виникнути лише щодо їх розміру.
Стаття 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" визначала зобов'язання замовника будівництва, який має намір забудови земельної ділянки, шляхом перерахування до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту, де здійснюється будівництво, у строк до прийняття об'єкта в експлуатацію. Прийняття об'єкта в експлуатацію є строком, з якого вважається, що забудовник порушує зазначені зобов'язання. Позиція узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду викладеними у постанові від 14.12.2021 у справі № 643/21744/19 та Верховного Суду від 03.12.2024 у справі №910/6226/23.
Разом з тим, 01.01.2020 набули чинності норми Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні" від 20.09.2019 року №132-IX, якими статтю 40 Закону № 3038-VI виключено.
Згідно з пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні" договори про сплату пайової участі, укладені до 01 січня 2020 року, є дійсними та продовжують свою дію до моменту їх повного виконання.
За змістом цього Закону та Прикінцевих та перехідних положень до нього, з 01 січня 2020 року у замовників будівництва відсутній обов'язок укладати з органом місцевого самоврядування відповідний договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту. Дійсними та такими, що продовжують свою дію до моменту їх виконання, є лише договори про пайову участь, укладені до 01 січня 2020 року.
У постанові від 14.12.2021 по справі №643/21744/19 Велика Палата Верховного Суду та у постанові від 03.12.2024 у справі №910/6226/23 Верховний Суд зазначили, що при набранні чинності новою нормою права передбачається розповсюдження дії цієї норми на майбутні права і обов'язки, а також на правові наслідки, які хоча й випливають із юридичних фактів, що виникли під час чинності попередньої норми права, проте настають після набрання чинності новою нормою права.
Водночас зміна правових норм і врегульованих ними суспільних відносин не завжди збігаються. У певних випадках після скасування нормативного акта має місце його застосування компетентними органами до тих відносин, які виникли до втрати ним чинності та продовжують існувати у подальшому. Такі правовідносини є триваючими. При цьому триваючі правовідносини повинні виникнути під час дії норми права, що їх регулює, та існувати після втрати нею чинності.
Аналізуючи правову природу цих правовідносин, можна зробити висновок, що з моменту завершення будівництва та прийняття новозбудованого об'єкта в експлуатацію правовідносини забудови припиняються, а тому не можна вважати, що на них поширюються положення статті 40 Закону № 3038-VI після втрати нею чинності.
Крім того, пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні" визначено, що ця норма права застосовується лише до договорів, які підписані до 1 січня 2020 року. Саме у цьому випадку правовідносини з оплати участі в інфраструктурі населеного пункту є триваючими та до них можуть застосовуватись положення норми права, що втратила чинність. Якщо ж договори під час дії цієї норми укладено не було, то немає підстав вважати, що такі правовідносини виникли та тривають.
Передбачений Прикінцевими та перехідними положеннями Закону №132-IX порядок пайової участі замовника будівництва було впроваджено законодавцем для: 1) об'єктів будівництва, зведення яких розпочато у попередні роки, однак які станом на 01.01.2020 не були введені в експлуатацію, а договори про сплату пайової участі між замовниками та органами місцевого самоврядування до 01.01.2020 не були укладені; 2) об'єктів, будівництво яких розпочате у 2020 році.
З огляду на врегулювання у вищевказаному Законі випадків розповсюдження дії його норм на майбутні права і обов'язки, а також на правові наслідки, які хоча й випливають із юридичних фактів, що виникли під час чинності попередньої норми права, проте настають після набрання чинності новою нормою права, заперечення відповідача щодо неможливості зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, а також з приводу застосування нормативно-правових актів у часі спростовуються нормами Закону №132-IX.
Отже, враховуючи вимоги підпунктів 3, 4 абзацу другого пункту 2 Розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №132-IX, замовник будівництва зобов'язаний протягом 10 робочих днів після початку будівництва об'єкта звернутися до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об'єкта будівництва, а також сплатити пайову участь грошовими коштами до прийняття цього об'єкта в експлуатацію.
Відтак, з метою вирішення спору щодо участі замовника будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту необхідним є визначення моменту виникнення зобов'язання.
З матеріалів справи вбачається, що 09.11.2018 Приватному підприємству "Вітал" (замовнику) видано дозволи на виконання будівельних робіт. Датою початку будівництва об'єкта визначено 09.11.2018. Відтак, у відповідача виник обов'язок протягом 10 робочих днів після початку будівництва об'єкта звернутись до позивача із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об'єкта будівництва та сплатити пайову участь на створення соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Хмельницького, який тривав до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію згідно з ч. 9 ст. 40 Закону (в редакцій чинній до 01.01.2020) - 04.07.2022.
Обов'язок замовника будівництва укладати з органом місцевого самоврядування відповідний договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту не є тотожним обов'язку щодо сплати пайової участі.
Таким чином, починаючи з 01.01.2020 передбачений до цього статтею 40 Закону №3038-VI обов'язок замовників забудови земельної ділянки у населеному пункті щодо необхідності укладення договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту перестав існувати.
У відповідності до ч. 3 ст. 40 Закону (в редакції чинній до 01.01.2020) кошти пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту сплачуються в повному обсязі до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію єдиним платежем або частинами за графіком, що визначається договором.
Разом з тим, законодавцем під час внесення змін до Закону № 3038-VI (шляхом виключення статті 40 вказаного Закону на підставі Закону № 132-IX) було чітко встановлено, що протягом 2020 року замовники будівництва на земельній ділянці у населеному пункті перераховують до відповідного місцевого бюджету кошти для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту (абзац другий пункт 2 Розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 132-IX у такому розмірі та порядку: для житлових будинків - 2 відсотки вартості будівництва об'єкта, що розраховується відповідно до основних показників опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну житлову політику і політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування.
Передбачений Прикінцевими та перехідними положеннями Закону №132-IX порядок пайової участі замовника будівництва було впроваджено законодавцем для об'єктів будівництва, зведення яких розпочато у попередні роки, однак які станом на 01.01.2020 не були введені в експлуатацію, а договори про сплату пайової участі між замовниками та органами місцевого самоврядування до 01.01.2020 не були укладені (позиція узгоджується з висновками Верховного Суду викладеними у постанові від 03.12.2024 у справі №910/6226/23).
Враховуючи прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію 04.07.2022, наступного дня відбулось прострочення сплати відповідачем коштів пайової участі.
У випадку, якщо замовниками вищевказаних об'єктів будівництва не буде дотримано передбаченого прикінцевими та перехідними положеннями Закону №132-IX обов'язку щодо перерахування до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту (пайової участі) саме до дати прийняття таких об'єктів в експлуатацію, то, враховуючи викладені у постанові від 14.12.2021 у справі №643/21744/19 висновки Великої Палати Верховного Суду, належним та ефективним способом захисту є звернення в подальшому органів місцевого самоврядування з позовом до замовників будівництва про стягнення безпідставно збережених грошових коштів пайової участі на підставі статті 1212 ЦК України.
Така позиція підтримана Верховним Судом у постановах від 20.07.2022 у справі № 910/9548/21, від 13.12.2022 у справі №910/21307/21, від 23.05.2024 у справі №915/149/23, від 07.09.2023 у справі №916/2709/22, від 20.02.2024 у справі №910/20216/21, від 03.12.2024 у справі №910/6226/23.
У відповідності із частиною першою статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно.
Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події (частина друга статті 1212 ЦК України).
Відносини щодо повернення безпідставно збережених грошових коштів є кондикційними, в яких вина не має значення, важливим є лише факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.
Тобто зобов'язання з повернення безпідставно набутого або збереженого майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження за рахунок іншої особи; в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна.
Відсутність правової підстави - це такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовiдносин i їх юридичному змісту. Відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.
Аналогічні правові висновки Великої Палати Верховного Суду викладені у постановах від 13.02.2019 року у справі №320/5877/17, від 23.05.2018 року у справі №629/4628/16-ц, від 20.11.2018 року у справі №922/3412/17.
Таким чином, замовник будівництва, який без достатньої правової підстави за рахунок власника земельної ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити у вигляді пайового внеску у розвиток інфраструктури населеного пункту, зобов'язаний повернути ці кошти органу місцевого самоврядування на підставі частини першої статті 1212 ЦК України.
Стосовно зазначення у сертифікаті про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів від 12.07.2024 у якості підстави для звільнення від сплати пайової участі визначено пункт 13 розділу І Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні" від 20.09.2019 №132-ІХ, суд зазначає наступне.
Згідно зі змістом вищезазначеного пункту Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" визначено: 1) статтю 7 доповнити частиною шостою такого змісту: "6. Органам, що здійснюють управління у сфері містобудівної діяльності, архітектурно-будівельного контролю та нагляду, забороняється вимагати від замовника будівництва надання будь-яких послуг, матеріальних або нематеріальних активів, у тому числі здійснення будівництва об'єктів"; 2) частину п'яту статті 30 виключити; 3) статтю 40 виключити.
Як встановлено вище, виключення ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", обов'язок щодо перерахування до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту (пайової участі) саме до дати прийняття таких об'єктів в експлуатацію не припинився.
Верховний Суд у постанові від 07.09.2023 у справі №916/2709/22 зауважив про те, що відсутність звернення замовника будівництва з відповідною заявою про визначення розміру пайової участі щодо об'єкта будівництва на виконання вимог підпункту 3 абзацу 2 пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №132-ІХ та ненадання ним передбачених цією нормою документів, не є перешкодою для самостійного визначення органом місцевого самоврядування розміру пайової участі на підставі наявних у нього документів із доведенням під час розгляду справи їх обґрунтованості.
З приводу заперечень відповідача стосовно наданого прокуратурою розрахунку пайової участі суд зазначає, що пайовий внесок замовника у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту має розраховуватися саме на підставі нормативно-правових актів, чинних на момент виникнення у замовника будівництва обов'язку щодо сплати пайового внеску, а не на той момент, коли орган місцевого самоврядування дізнався про його несплату замовником, оскільки одночасно з прийняттям об'єкта в експлуатацію у відповідності із частиною другою статті 331 ЦК України забудовник стає власником забудованого об'єкта, а відтак і правовідносини забудови земельної ділянки припиняються.
Суд зауважує, що розрахунок прокурором здійснено належно з врахуванням показників опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України, які були чинні станом на момент введення спірного об'єкту будівництва до експлуатації. Вказана позиція узгоджується з висновками Верховного Суду викладеними у постанові від 03.12.2024 у справі №910/6226/23.
Оскільки відповідач без достатньої правової підстави за рахунок органу місцевого самоврядування зберіг у себе кошти, які мав заплатити як пайовий внесок у розвиток інфраструктури населеного пункту, до 04.07.2022, що є триваючим порушенням, прокурором вірно проведено розрахунок розміру пайової участі на підставі затверджених показників опосередкованої вартості спорудження житла у Хмельницькій області, які діяли станом на 01.01.2022.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).
Згідно з ч. 1 ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 13, ст. 74 ГПК України).
Крім того, при прийнятті рішення суд враховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" (SERYAVINOTHERS v. UKRAINE) вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).
Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі № 910/13407/17.
У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
За таких обставин, інші заперечення відповідача, викладені у відзиві та запереченнях на відповідь на відзив, судом не враховуються, оскільки спростовуються викладеними вище висновками суду.
Беручи до уваги наведені вище положення закону, враховуючи встановлений судом факт порушення відповідачем зобов'язань щодо участі у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту у правовідносинах, які виникли до внесення змін у законодавство щодо скасування обов'язку замовника будівництва укласти відповідний договір, набуття відповідачем майна (коштів) та зберігання його у себе без достатньої правової підстави, існування обов'язку у останнього з повернення коштів в сумі 1 422 497,96 грн. позивачу на підставі частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України, суд вважає позовні вимоги правомірними та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст. 129 ГПК України, враховуючи задоволення позовних вимог, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача, а клопотання останнього про покладення на позивача 20000,00 грн. витрат на правничу допомогу не підлягає задоволенню.
Суд зауважує, що ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 03.03.2025 вжито заходи забезпечення позову, а саме: накладено арешт на грошові кошти, що належать Приватному підприємству "Вітал", як в національній валюті (гривня), так і в іноземній валюті, що містяться на відкритих рахунках у банківських або інших фінансово-кредитних установах, у тому числі інших держав, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення ухвали про забезпечення позову та належать підприємству у межах суми позовних вимог на загальну суму 1 422 497,96 грн.
Відповідно до ч.ч. 7, 8 ст. 145 ГПК України у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи. Якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження - вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення.
Таким чином, оскільки позовні вимоги суд задовольнив, при цьому вжиті заходи забезпечення позову є гарантією виконання рішення суду і потреба у забезпеченні позову на час ухвалення рішення не відпала, такі заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили відповідно до ч. 7 ст. 145 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 2, 13, 14, 20, 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити.
Стягнути з Приватного підприємства "Вітал" (29000, Хмельницька обл., місто Хмельницький, вул. Панаса Мирного, буд. 24, код ЄДРПОУ 32636264) на користь Хмельницької міської ради (29000, Хмельницька обл., Хмельницький р-н, місто Хмельницький, вул. Героїв Маріуполя, буд. 3, код ЄДРПОУ 33332218) 1 422 497,96 грн. безпідставно збережених коштів пайової участі.
Стягнути з Приватного підприємства "Вітал" (29000, Хмельницька обл., місто Хмельницький, вул. Панаса Мирного, буд. 24, код ЄДРПОУ 32636264) на користь Хмельницької обласної прокуратури (29000, Хмельницька обл., місто Хмельницький, пров. Військоматський, буд. 3, код ЄДРПОУ 02911102, р/р UA 188201720343120002000002814, МФО 820172, банк: ДКСУ, м. Київ) 21337,47 грн. судового збору.
Після набрання рішенням законної сили, видати накази.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).
Апеляційна скарга подається до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому ст. 257 ГПК України.
Рішення надіслати учасникам процесу за допомогою підсистем ЄСІТС в електронні кабінети.
Повний текст рішення складено та підписано 16.04.2025.
Суддя А.М. Яроцький