29607, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1, e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, тел.(0382)71-81-84
м. Хмельницький
"08" квітня 2025 р. Справа № 924/700/24 (604/1229/24)
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Кочергіної В.О., при секретарі судового засідання Висоцькій А.Ю., розглянувши матеріали справи
за позовом ОСОБА_1 АДРЕСА_1
до Фермерського господарства "Золотий жайвір" м. Волочиськ Хмельницької області
про розірвання Договору оренди землі №2/088 від 21.04.2016
(в межах справи №924/700/24 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" с. Крупець Славутського району Хмельницької області про банкрутство Фермерського господарства "Золотий жайвір" м. Волочиськ Хмельницької області)
За участю:
від позивача: Хацкевич Р.М. згідно Ордера серія ВО №1096562 від 30.01.2025 (в режимі відеоконференції)
від відповідача: Покотило Ю.В. згідно Ордера серія ВО №1096138 від 24.01.2025 (в режимі відеконференції)
розпорядник майна арбітражний керуючий Білик О.А. не з'явився
З оголошенням перерви в судовому засіданні 11.02.2025, 10.03.2025, 19.03.2025, 21.03.2025, 03.04.2025.
З оголошенням перерви в межах дня.
21.09.2024 до Підволочиського районного суду Тернопільської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 с. Підволочиськ Тернопільського району Тернопільської області до Фермерського господарства "Золотий жайвір" м. Волочиськ Хмельницької області про розірвання Договору оренди землі №2/088, зареєстрованого 21.04.2016.
В обгрунтування позовних вимог позивач зазначає про те, що 15.03.2016 між ОСОБА_2 та ФГ "Золотий жайвір" було укладено Договір оренди земельної ділянки №2/088 з кадастровим номером 6124685700:01:001:0398 площею 1,5257га. Відповідачем ФГ "Золотий жайвір" порушено умови договору щодо сплати плати за користування земельною ділянкою. Систематична несплата орендної плати є підставою для розірвання договору оренди землі. Також повідомив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, 10.08.2022 його спадкоємцю, ОСОБА_3 , приватним нотаріусом Тернопільського районного нотаріального округу Матійчик А.В. видано Свідоцтво про право на спадщину за законом №457, а 23.01.2023 ОСОБА_1 (позивач) набула право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 6124685700:01:001:0398 на підставі Договору дарування земельної ділянки. Зазначає, що 09.06.2023 до Державного реєстру речових прав внесено запис про припинення речового права (права оренди) ФГ "Золотий жайвір" на земельну ділянку з кадастровим номером 6124685700:01:001:0398. Постановою Тернопільського апеляційного суду від 22.05.2024 у справі №604/694/23 апеляційну скаргу ФГ "Золотий жайвір" задоволено частково, визнано поновленим Договір оренди землі щодо земельної ділянки площею 1,5257га, кадастровий номер 6124685700:01:001:0398.
Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 06.09.2024 відкрито провадження у справі №924/700/24 (суддею В.О. Кочергіною) за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Суффле Агро Україна" с. Крупець Славутського району Хмельницької області до Фермерського господарства "Золотий Жайвір" м. Волочиськ Хмельницької області про банкрутство юридичної особи.
Ухвалою Підволочиського районного суду Тернопільської області від 24.12.2024 матеріали цивільної справи №604/1229/24 за позовом ОСОБА_1 АДРЕСА_1 до Фермерського господарства "Золотий жайвір" м. Волочиськ Хмельницької області про розірвання Договору оренди землі №2/088 від 21.04.2016 передано на розгляд до Господарського суду Хмельницької області, в провадженні якого перебуває справа №924/700/24.
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 21.01.2025, справу №924/700/24(604/1229/24) передано для розгляду судді Кочергіній В.О. (підстави передачі: п. 6.1 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду).
Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 23.01.2025 справу №924/700/24(604/1229/24) за позовом ОСОБА_1 АДРЕСА_1 до Фермерського господарства "Золотий жайвір" м. Волочиськ Хмельницької області про розірвання Договору оренди землі №2/088 від 21.04.2016 прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання на 11:40год. 11.02.2025.
Відповідач у відзиві на позов від 27.09.2024 проти позову заперечує та зазначає про те, що ОСОБА_1 , яка стала власником спірної ділянки на підставі Договору дарування від 23.01.2023, а також попередній власник, який успадкував право власності на спірну земельну ділянку на підставі виданого приватним нотаріусом свідоцтва на спадщину за законом №457 від 10.08.2022, не повідомили відповідача ФГ "Золотий жайвір" як користувача земельної ділянки про зміну її власника, тобто не дотримались вимог ст. 148-1 Земельного кодексу України, оскільки вони як особи, які набули права власності на земельну ділянку, зобов'язані були повідомити протягом одного місяця з дня набуття права власності на неї про це її користувачів, із значенням відповідних відомостей, зокрема місця проживання нового власника, його поштової адреси та іншого. Зазначає про те, що 23.03.2023 Фермерським господарством "Золотий жайвір" на адресу ОСОБА_2 надіслано лист-повідомлення (вих.№23/03/22-4 від 22.03.2023) про продовження строку оренди земельної ділянки, посилаючись на те, що п. 21 Договору оренди землі термін повернення земельної ділянки може бути продовжений до 6 місяців у випадку необхідності, а саме потреби зібрання орендарем урожаю сільськогосподарських культур, які були засіяні на орендованій земельній ділянці до закінчення дії договору. У зазначеному листі відповідач зазначає, що орендарем до закінчення дії договору було засіяно орендовану земельну ділянку сільськогосподарськими культурами, у зв?язку з чим виникла потреба у їх зібранні, а тому у випадку неприйняття пропозиції про укладення договору оренди на новий строк, повернення земельної ділянки буде здійснене у відповідності до вимог ст. 34 ЗУ "Про оренду землі". Окрім цього, 25.04.2023 відповідачем ФГ "Золотий жайвір" було надіслано на адресу ОСОБА_1 ще одного листа (вих.№23/04/25-1/1) з аналогічним змістом. У відповідь на лист, 31.05.2023 ОСОБА_1 як новою власницею спірної земельної ділянки було надіслано листа на адресу ФГ "Золотий жайвір", у якому позивач зазначає, що не має наміру поновлювати дію Договору із відповідачем, оскільки зазначену земельну ділянку буде використовувати для власних потреб та на власний розсуд. Відповідач наголошує, що позивач ОСОБА_1 стала власником спірної ділянки лише 23.01.2023 на підставі Договору дарування, тому питання виплати чи невиплати орендної плати за 2022 рік не порушує і не може порушувати права та інтереси ОСОБА_1 , оскільки вона не була на той період часу власником земельної ділянки з кадастровим номером 6124685700:01:001:0398. У свою чергу, відповідач у відзиві на позовну заяву зазначає, що право оренди земельною ділянкою з кадастровим номером 6124685700:01:001:0398 у 2023 році належало ФГ "Агро Остап'є", яке володіло таким правом до 22.05.2024, допоки це право оренди у ФГ "Агро Остап'є" не було визнано відсутнім та припиненим згідно постанови Тернопільського апеляційного суду від 22.05.2024 у справі №604/694/23.
Позивач у відповіді на відзив від 03.10.2024 зазначає про те, що відповідач не надав належних доказів надсилання та виплати орендної плати за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 6124685700:01:001:0398 за 2023 рік, у зв'язку з чим порушив п. 11 Договору, оскільки умовами Договору визначено, що орендна плата сплачується в строк - до 30 грудня кожного року.
Відповідач у запереченнях на відповідь на відзив від 08.10.2024 наголошує на тому, що у постанові Тернопільського апеляційного суду від 22.05.2024 у справі №604/694/23 суд звертав увагу на відсутність доказів того, що ОСОБА_1 та попередній власник земельної ділянки ОСОБА_3 повідомляли орендаря про зміни її власника. Тобто, в зазначених діях ОСОБА_1 вбачається бездіяльність та умисне ухилення орендодавця від продовження орендних правовідносин за відсутності для цього підстав та за наявності добросовісної поведінки орендаря.
11.02.2025 у судовому засіданні судом оголошено перерву до 11:30год. 10.03.2025, про що постановлено ухвалу із занесенням до протоколу судового засідання.
06.03.2025 до суду через систему "Електронний суд" від представника відповідача надійшли додаткові пояснення (вх.№05-22/1837/25) у справі. В поясненнях, на виконання ухвали суд від 11.02.2025, відповідач повідомив, що надати точні відомості про повідомлення Орендарем Орендодавця про час та місце сплати орендної плати за договором оренди землі №2/088 від 15.03.2016 року не має можливості, оскільки облік таких повідомлень відповідачем не здійснювався. Щодо часу сплати та одержувача орендної плати за 2021 рік, то звертає увагу, що позивачем не оспорюються обставини виплати орендної плати за 2021 рік і такі обставини не є підставою позову. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки за кадастровим номером 6124685700:01:001:0398 становила: за 2021 рік - 73158,70 грн.; за 2022 рік - 73158,70грн., за 2023 рік - 73158,70грн. До пояснень додано Витяг №НВ-9912821512023 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, відповідно до якого нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 6124685700:01:001:0398 становить 73158,70грн. Дата формування Витягу 22.02.2023.
07.03.2025 до суду через систему "Електронний суд" від представника відповідача надійшло клопотання (вх.№05-22/1887/25) про відкладення розгляду справи на іншу дату, у зв'язку із зайнятістю в інших судових процесах.
10.03.2025 до суду через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшли додаткові пояснення у справі (вх.№05-22/1892/25). В поясненнях представник позивача, на виконання ухвали суд від 11.02.2025, повідомляє, що про час та місце сплати орендної плати, яка видавалась в натуральній формі, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_1 дізнавались від жителів с. Остап'є. За 2020 рік ОСОБА_2 орендну плату отримав частково готівкою (за зерно пшениці), решту в натуральній формі: цукор, гречку та горох було доставлено представником Фермерського господарства "Золотий жайвір" додому батькам ОСОБА_2 в с. Остап'є. В кінці серпня 2021 року ОСОБА_3 орендну плату за 2021 рік отримав частково готівкою (за зерно пшениці), решту в натуральній формі: цукор, гречку та горох було привезено представником Фермерського господарства "Золотий жайвір" додому батькам ОСОБА_2 в с. Остап'є.
У зв'язку із надісланим представником відповідача клопотанням про відкладення розгляду справи, 10.03.2025 в судовому засіданні судом оголошено перерву до 11:40год. 18.03.2025, про що постановлено ухвалу із занесенням до протоколу судового засідання.
18.03.2025 до суду через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшло клопотання (вх.№05-06/441/25) про стягнення судових витрат, в якому просить суд стягнути з ФГ "Золотий жайвір" на користь ОСОБА_1 10000,00грн витрат на професійну правничу допомогу та долучити до матеріалів справи докази понесених витрат. До заяви додано докази, в підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу.
18.03.2025 до суду через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшло клопотання (вх.№05-22/2170/25) про відкладення розгляду справи на іншу дату, через технічні несправності та неможливість прийняти участь в режимі відеоконференції.
У зв'язку із надісланим представником позивача клопотанням про відкладення розгляду справи, 18.03.2025 в судовому засіданні судом оголошено перерву до 11:15год. 21.03.2025, про що постановлено ухвалу із занесенням до протоколу судового засідання.
20.03.2025 до суду через систему "Електронний суд" від представника відповідача надійшли заперечення (вх.№05-22/2246/25) проти клопотання про стягнення судових витрат, в яких заявник просить суд відмовити у задоволенні клопотання представника позивача адвоката Хацкевича Р.М., про стягнення судових витрат у даній справі, оскільки, представником позивача адвокатом Хацкевич Р.М. не було надано суду доказів на підтвердження сплати останньому гонорару за надання правничої допомоги у даній справі, як і договору про надання правничої допомоги, який укладений клієнтом з адвокатом Хацкевичем Р.М.
21.03.2025 у судовому засіданні судом оголошено перерву до 12:00год. 03.04.2025, про що постановлено ухвалу із занесенням до протоколу судового засідання.
01.04.2025 до суду через систему "Електронний суд" від представника відповідача надійшло клопотання (вх.№05-06/535/25), в якому просить суд поновити строк для подання доказів, прийняти та долучити до матеріалів справи докази сплати Фермерським господарством "Золотий жайвір" орендної плати ОСОБА_1 за 2024 рік, а також копії ухвал Підволочиського районного суду Тернопільської області від 30.05.2024 у справі №604/770/24 про вжиття заходів забезпечення позову та від 12.12.2024 року у справі №604/822/24 про скасування заходів забезпечення позову. До клопотання додано зазначені в ньому докази.
02.04.2025 до суду через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшло клопотання (вх.№05-06/546/25), в якому просить суд поновити пропущений процесуальний строк для подання доказів, долучити до матеріалів справи копію договору оренди землі (кадастровий номер 6124685700:01:001:0398), укладений між ОСОБА_1 та Фермерським господарством "Агро Остап'є", долучити до матеріалів справи копію витягу про реєстрацію права оренди земельної ділянки (кадастровий номер 6124685700:01:001:0398) від 09.06.2023. До клопотання додано зазначені в ньому докази.
03.04.2025 судом в судовому засіданні поновлено позивачу та відповідачу строк для подання доказів та долучено адресовані до суду докази до матеріалів справи.
03.04.2025 в судовому засіданні, за заявою позивача про необхідність ознайомлення з наданими відповідачем доказами, судом оголошено перерву до 10:00год. 08.04.2025, про що постановлено ухвалу із занесенням до протоколу судового засідання.
Представник позивача в судовому засіданні 08.04.2025 (в режимі відеоконференції) позовні вимоги підтримав, наполягав на їх задоволенні та просив відшкодувати за рахунок відповідача 10000,00грн витрат на правничу допомогу та сплачений судовий збір.
Представник відповідача в судовому засіданні 08.04.2025 (в режимі відеоконференції) проти позову заперечував, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог, а також заперечував щодо стягнення з відповідача понесених позивачем витрат на правничу допомогу.
Розпорядник майна арбітражний керуючий Білик О.А. своєї письмової позиції з приводу позовних вимог суду не надав, в судове засідання 08.04.2025 не з'явився.
Дослідивши наявні в справі матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються позовні вимоги суд встановив наступне.
15.03.2016 між ОСОБА_2 та Фермерським господарством "Золотий жайвір" укладено Договір оренди землі №2/088, площа земельної ділянки 1,5257га, кадастровий номер 6124685700:01:001:0398 строком на 7 років, дата реєстрації договору 21 квітня 2016 року, копія Договору міститься в матеріалах справи.
Згідно п.1 Договору, Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (рілля), яка розташована за межами населеного пункту на території Остап?ївської сільської ради Підволочиського району Тернопільської області.
Пунктами 2, 4 Договору визначено, що в оренду передається земельна ділянка, площею 1,5257га, з кадастровим номером 6124685700:01:001:0398, згідно державного акта ТР №055261, грошова оцінка якої становить 76663,25грн.
Відповідно до п. 7 Договору строк дії Договору становить 7 років, по закінченню строку, на який було укладено Договір, Орендар має переважне право перед іншими особами на укладення договору на новий строк. Строк дії Договору №2/088 закінчився 21 квітня 2023 року.
У свою чергу, п. п. 9, 10 Договору орендна плата вноситься Орендарем виключно в розмірі не менше 3 відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка становить 2300,00грн в рік, або в натуральній формі ( 1 тонна зерна, 150 кг цукру, 10 кг).
Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням коефіцієнта індексації.
Сторони дійшли згоди, що орендна плата за користування земельною ділянкою сплачується до 30 грудня кожного року (п. 11 Договору).
Відповідно до п. 12 Договору, передача продукції та надання послуг в рахунок орендної плати оформляється відповідними актами.
Окрім цього, відповідно до п. 20 Договору об'єкт за Договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди.
У пункті 21 Договору оренди землі зазначено про те, після закінчення строку дії Договору Орендар повертає Орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, яку він одержав її в оренду. Термін повернення земельної ділянки може бути продовжений до 6 місяців у випадку необхідності, а саме потреби зібрання орендарем урожаю сільськогосподарських культур, які були засіяні на орендованій земельній ділянці до закінчення дії договору.
Відповідно до п. 28 Договору Орендодавець має право вимагати від Орендаря:
- використання земельної ділянки за її цільовим призначенням;
- своєчасного внесення та отримання орендної плати, самостійного проведення розрахунків орендної плати при зміні нормативної грошової оцінки землі, визначення розміру орендної плати з урахуванням визначеного чинним законодавством коефіцієнта індексації;
- повернення земельної ділянки у стані не гіршому порівняно з первинним станом земельної ділянки.
У свою чергу, Орендодавець зобов'язаний самостійно проводити розрахунок орендної плати при зміні нормативної грошової оцінки землі, визначати розмір орендної плати з урахуванням встановленого відповідно до норм чинного законодавства коефіцієнта індексації (п. 29 Договору). Аналогічна умова Договору зазначена у правах Орендаря (п. 30 Договору).
Водночас, відповідно до п. 31 Договору Орендар земельної ділянки зобов'язаний своєчасно сплачувати орендну плату за користування земельної ділянки.
Пунктом 33 Договору визначено, що у разі прострочення Орендодавцем чи Орендарем установлених договором строків передачі об'єкта оренди, у цей період відповідний ризик несе сторона, яка допустила прострочення його передачі.
Згідно з п. п. 35, 36, 37 Договору зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін, у випадку не досягнення такої згоди щодо змін умов договору, спір вирішується в судовому порядку. Дія Договору припиняється у разі: закінчення строку, на який було укладено (7 років); придбання Орендарем земельної ділянки у власність; викупу земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельних ділянок з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; ліквідації юридичної особи-Орендаря або визнання банкрутом, а також Договір оренди землі припиняться також в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до п. 38 Договору на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов?язків, передбачених статями 24 і 25 Закону України "Про оренду землі" та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об?єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.
Водночас, розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку - не допускається (п. 39 Договору).
Окрім цього, пунктом 40 Договору визначено, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи - Орендаря не є підставою для припинення цього договору. Водночас, новий власник землі або юридична особа-правонаступник Орендаря вправі переукласти договір оренди в межах визначеного строку оренди земельної ділянки.
Сторони дійшли взаємної згоди, що за невиконання або неналежне виконання договору сторони несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства та цього Договору.
Згідно з п. 43 Договору цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації і діє до повного виконання сторонами своїх обов'язків. Договір укладено у трьох примірниках, які мають однакову юридичну силу та знаходять по одному примірнику у Орендодавця, орендаря та особи, яка провела державну реєстрацію права оренди земельної ділянки.
Договір містить відмітку про скріплення підписом сторін та відтиском печатки відповідача ФГ "Золотий жайвір".
Відповідно до Витягу №335683493 від 14.06.2023 з Державного реєстру речових прав щодо земельної ділянки кадастровий номер 6124685700:01:001:0398 площею 1,5257га:
- 21.04.2016 проведено державну реєстрацію права оренди земельної ділянки, підстава: договір оренди землі серія та номер: 2/088, виданий 15.03.2016; видавник: ФГ "Золотий жайвір"/ОСОБА_2; свідоцтво про спадщину, серія та номер: 457, виданий 10.08.2022, видавник: Приватний нотаріус Тернопільського районного округу Матійчик А.В. Орендодавець: ОСОБА_1 , Орендар: Фермерське господарство "Золотий жайвір". Строк дії договору: 7 років;
- 09.06.2023 проведено державну реєстрацію припинення речового права; підстава: інший тип договору; лист-повідомлення, серія та номер: б/н, виданий 20.03.2023, видавник: ОСОБА_1 ; відомості з ДЗК, серія та номер: 64376854, виданий 09.06.2023, видавник: Державний земельний кадастр. Внесено відомості до реєстру: 14.06.2023 ОСОБА_4 , Збаразька міська рада Тернопільської області, індексний номер рішення: 68019183.
Постановою Тернопільського апеляційного суду від 22.05.2024 у справі №604/694/23 апеляційну скаргу Фермерського господарства "Золотий жайвір" на рішення Підволочиського районного суду Тернопільської області від 21.02.2024 задоволено частково, рішення Підволочиського районного суду Тернопільської області від 21.02.2024 скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов Фермерського господарства "Золотий жайвір" до ОСОБА_1 та до Фермерського господарства "Агро Остап'є" про визнання укладеним договору оренди на новий строк та визнання відсутнім права оренди задоволено частково.
Визнано відсутнім та припиненим право оренди Фермерського господарства "Агро Остап'є" щодо земельної ділянки площею 1,5257га, кадастровий номер 6124685700:01:001:0398 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована за межами населеного пункту на території Скалатської об'єднаної територіальної громади Тернопільського району Тернопільської області.
Визнано поновленим на тих самих умовах і на той самий строк - 7 років, договір оренди землі № 2/088 від 15.03.2016 щодо земельної ділянки площею 1,5257га, кадастровий номер 6124685700:01:001:0398 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована за межами населеного пункту на території Скалатської об'єднаної територіальної громади Тернопільського району Тернопільської області власником якої є ОСОБА_1 , шляхом визнання укладеною додаткової угоди від 21.04.2023.
У постанові Тернопільського апеляційного суду від 22.05.2024 у справі №604/694/23 судом також встановлено, що 10.08.2022 приватним нотаріусом Матійчик А.В. було видано свідоцтво про право на спадщину за законом спадкоємцю майна померлого - ОСОБА_3 , на підставі якого останній успадкував зазначену земельну ділянку площею 1,5257га кадастровий номер 6124685700:01:001:0398 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, а в подальшому 23.01.2023, на підставі договору дарування, відчужив її ОСОБА_1
23 березня 2023 року Фермерським господарством "Золотий Жайвір" на адресу ОСОБА_2 надіслано за вих..№23/03/22-4 від 22 березня 2023 року повідомлення про продовження терміну повернення з оренди земельної ділянки. У своєму повідомленні ФГ "Золотий жайвір" посилаються на те, що п.21 договору оренди землі термін повернення земельної ділянки може бути продовжений до 6 місяців у випадку необхідності потреби зібрання Орендарем урожаю сільськогосподарських культур, які були засіяні на орендованій земельній ділянці до закінчення дії договору. Повідомляли, що Орендарем до закінчення дії договору оренди землі було засіяно орендовану земельну ділянку сільськогосподарськими культурами, у зв'язку з чим виникла потреба у їх зібранні, а тому у випадку неприйняття пропозиції про укладення договору оренди на новий строк, повернення земельної ділянки буде здійснене у відповідності до вимог ст. 34 ЗУ "Про оренду землі". Крім того з метою уникнення можливих конфліктних ситуацій та трудових спорів про стягнення спричинених збитків розміру вартості урожаю, який має бути зібраний.
Згідно листа повідомлення вих. № 23/04/25-1 від 25 квітня 2023 року на ім'я ОСОБА_1 ФГ "Золотий жайвір" надіслано лист повідомлення про намір укладення договору оренди землі на новий строк.
25 квітня 2023 року ФГ Золотий Жайвір на адресу ОСОБА_1 надіслано за вих.№23/04/25-1/1 повідомлення про продовження терміну оренди земельної ділянки. У своєму повідомленні ФГ Золотий жайвір посилається на те, що п. 21 договору оренди землі термін повернення земельної ділянки може бути продовжений до 6 місяців у випадку необхідності потреби зібрання Орендарем урожаю сільськогосподарських культур, які були засіяні на орендованій земельній ділянці до закінчення дії договору. Повідомлено, що Орендарем до закінчення дії договору оренди землі було засіяно орендовану земельну ділянку сільськогосподарськими культурами, у зв'язку з чим виникла потреба у їх зібранні, а тому у випадку неприйняття пропозиції про укладення договору оренди на новий строк, повернення земельної ділянки буде здійснене у відповідності до вимог ст. 34 ЗУ "Про оренду землі". Крім того з метою уникнення можливих конфліктних ситуацій та трудових спорів про стягнення спричинених збитків розміру вартості урожаю, який має бути зібраний.
31 травня 2023року ОСОБА_1 , як власник земельної ділянки надіслала на адресу ФГ "Золотий Жайвір" лист повідомлення від 20 березня 2023 року, згідно якого вказала, що не бажає поновлювати дію Договору із ФГ "Золотий Жайвір" і має використовувати для власних потреб на власний розсуд.
Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
В матеріалах справи наявна копія свідоцтва про право на спадщину за законом №457, ОСОБА_3 є спадкоємцем ОСОБА_2 , до складу Спадщини належить земельна ділянка з кадастровим номером 6124685700:01:001:0398, площею 1,5257га, яка розташована на території Остап'ївської сільської ради, Підволочиського району, Тернопільської області. Експлікація земельних угідь: 1,5257га - рілля. Свідоцтво про право на спадщину скріплене підписом та відтиском печатки приватного нотаріуса Матійчик А.В .
Листом-повідомленням від 20.03.2023 адресованим керівнику ФГ "Золотий жайвір" Дацкову В.П., ОСОБА_1 повідомила відповідача, що ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, 10.08.2022 його спадкоємцю, ОСОБА_3 , приватним нотаріусом Тернопільського районного нотаріального округу Матійчик А.В. було видано Свідоцтво про право на спадщину за законом №457, 23.01.2023 ОСОБА_1 відповідно до Договору дарування набула право власності на спірну ділянку.
Крім цього, у листі позивач повідомила відповідача, що вона не бажає поновлювати дію Договору із ФГ "Золотий жайвір" і має намір використовувати земельну ділянку для власних потреб на свій розсуд, у зв?язку з чим, просить утриматися від вчинення дій, які б могли перешкоджати їй відразу після закінчення строку дії Договору використовувати належну позивачеві, як власнику, земельну ділянку.
Датою направлення зазначеного листа-повідомлення від 20.03.2023 є 31.05.2023, що підтверджується наявними в матеріалах справи фіскальним чеком від 31.05.2023 та роздруківкою, долученої позивачем до матеріалів справи, сервісу відстежень відправлень Укрпошти статус листа-повідомлення - вручено особисто 06.06.2023.
Листом вих.№23/03/22-4 від 22.03.2023 керівник ФГ "Золотий жайвір" повідомив ОСОБА_2 , що Орендарем до закінчення дії Договору оренди землі було засіяно орендовану земельну ділянку сільськогосподарськими культурами, у зв?язку із чим виникла потреба у зібранні Орендарем урожаю, в тому у випадку неприйняття пропозиції щодо укладення договору оренди на новий строк, яка була направлена разом з проектом нового договору, повернення земельної ділянки за кадастровим номером 6124685700:01:001:0398 буде здійснене у відповідності до вимог ст. 34 Закону України "Про оренду землі" та умов діючого договору оренди землі - протягом шести місяців після припинення дії договору оренди. Крім цього, відповідач зазначає у листі-повідомлення про те, що відповідно до п. "б" ч. 1 ст. 95 Земельного кодексу України, ст. 25 ЗУ "Про оренду землі", ст. 775 ЦКУ ФГ "Золотий жайвір" є власником посівів та врожаю, що зростають на земельній ділянці з кадастровим номером 6124685700:01:001:0398.
Надсилання вказаного листа підтверджується наявними в матеріалах справи описом вкладення у цінний лист від 23.03.2023, фіскальним чеком від 23.03.2023, а також долученою відповідачем роздруківкою сервісу відстежень відправлень Укрпошти статус листа-повідомлення - вручено особисто 31.03.2023.
25.04.2023 керівником ФГ "Золотий жайвір" направлено лист-повідомлення (вих.№23/04/25-1/1) на ім'я ОСОБА_1 з зазначенням про те, що господарству стало відомо про перехід права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 6124685700:01:001:0398 до ОСОБА_1 та звертається в порядку п.21 Договору, з проханням продовження терміну повернення земельної ділянки на шість місяців, у зв'язку із тим, що Орендарем до закінчення строку Договору було засіяно дану земельну ділянку сільськогосподарськими культурами.
Доказом направлення зазначеного листа позивачу є опис вкладення у цінний лист від 25.04.2023, фіскальний чек від 25.04.2023 та роздруківка сервісу відстежень відправлень Укрпошти статус листа-повідомлення - вручено особисто 22.05.2023.
В матеріалах справи наявні також:
- платіжна інструкція Фермерського господарства "Золотий жайвір" №51 від 30.01.2023 на ім'я Укрпошта, список згрупованих поштових переказів в т.ч. на ім'я ОСОБА_2 у сумі 1857,00грн. від 02.02.2023 та фіскальний чек від 03.02.2023.
- платіжна інструкція №575 від 27.12.2024 на суму 46672грн, звіт про перекази за реєстром юридичної особи від 30.12.2024р. в т.ч. на ім'я ОСОБА_1 у сумі 1771грн.
Позивач посилаючись на п.д) ч.1 ст.141 ЗК України, статтю 651 Цивільного кодексу України, наголошуючи, що відповідачем порушено умови договору щодо своєчасної та повної сплати орендної плати просить суд розірвати договір оренди №2/088 земельної ділянки з кадастровим номером 6124685700:01:001:0398 площею 1,5257га, укладений 15.03.2016.
Проаналізувавши матеріали справи, оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов наступних висновків.
Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
За змістом частини 1 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Судом встановлено, що 15.03.2016 між ОСОБА_2 (правонаступником якого є ОСОБА_1 ) та ФГ "Золотий жайвір" (Орендар) був укладений Договір №2/088 оренди земельної ділянки, відповідно до умов якого, Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку з кадастровим номером 6124685700:01:001:0398, площею 1,5257 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (рілля), яка розташована за межами населеного пункту на території Остап?ївської сільської ради Підволочиського району Тернопільської області. Відповідно до наявного в матеріалах справи Витягу з Державного реєстру речових прав зазначений Договір №2/088 був зареєстрований 21.04.2016.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, 10.08.2022 його спадкоємцю, ОСОБА_3 , приватним нотаріусом Тернопільського районного нотаріального округу Матійчик А.В. було видано Свідоцтво про право на спадщину за законом №457.
23.01.2023 ОСОБА_1 (позивач) набула право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 6124685700:01:001:0398 на підставі Договору дарування земельної ділянки.
Правовідносини, що склались між сторонами є правовідносинами з оренди землі.
Одним із видів використання природних ресурсів є використання земель, зокрема й на підставі права оренди землі.
За правилами частини першої статті 9 Цивільного кодексу України правила цього Кодексу застосовуються до регулювання земельних відносин лише у випадках, коли такі відносини не врегульовані "іншими актами законодавства", до яких відносяться ЗК України, Закон України "Про оренду землі" та інші законодавчі акти з питань регулювання земельних відносин.
Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом (частина друга статті 792 ЦК України).
Правилами частини першої статті 2 Закону України "Про оренду землі" визначено, що відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються ЗК України, ЦК України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
Отже, оренда землі є окремим випадком найму майна, загальні правила якого визначені приписами цивільного (приватного) права. Відповідно й законодавче регулювання підстав припинення права оренди землі складається з норм цивільного та земельного законодавства.
Предметом судового розгляду є вимога ОСОБА_1 до ФГ "Золотий жайвір" про розірвання договору оренди землі.
У якості підстави заявлених вимог ОСОБА_1 визначено факти несплати орендної плати Орендодавцем за 2022, 2023 роки.
Правовим обґрунтуванням заявлених вимог є посилання на приписи п.д) ч.1 ст.141 ЗК України, статтю 651 Цивільного кодексу України.
За загальним правилом частини першої статті 651 ЦК України, яке застосовується до будь-яких цивільних (приватноправових) правовідносин з приводу зміни або розірвання цивільних (приватноправових) договорів, така зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Винятком з цього правила (про те, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін) є приписи частини другої статті 651 ЦК України, що надають суду повноваження зі зміни або розірвання договору (без наявності згоди сторін), проте у випадках, визначених законом. Тож загальне правило про розірвання та зміну договору без згоди сторін на підставі рішення суду передбачене у частині другій статті 651 ЦК України, що визначає універсальні засади, застосовні до усіх видів приватноправових договорів.
З огляду на наведені правила абзацу першого частини другої статті 651 ЦК України як цивільне законодавство, так і земельне передбачає окремі приклади його застосування, що мають характер загальних для усіх цивільних відносин (у разі істотного порушення цивільного договору іншою стороною), а також характер спеціалізованих - для інших приватноправових договорів та для інших окремо застережених у законі видів порушень цивільних договорів (зокрема, окремі правила статті 141 ЗК України, застосовні до догорів оренди землі).
Спеціальними у врегулюванні розірвання договору оренди землі є приписи статті 141 ЗК України, пункт "д" частини першої якої передбачає, що підставою припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата земельного податку або орендної плати.
Таким чином, функціональним призначенням ЦК України у врегулюванні спірних відносин є деталізація та диференціація факту систематичної несплати орендної плати як підстави припинення договору оренди землі шляхом його розірвання. Ця деталізація та диференціація здійснюється відповідно до частини другої статті 651 ЦК України, якою передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Водночас істотним, відповідно до цієї норми права, є таке порушення стороною договору його умов, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала під час укладення договору.
Приписи про підстави припинення права користування земельною ділянкою, визначені пунктом "д" частини першої статті 141 ЗК України (систематична несплата орендної плати), та правила частини другої статті 651 ЦК України, якими передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом, співвідносяться як такі, що не суперечать одні одним, а навпаки - доповнюють одні одних. (Правова позиція Великої Палати Верховного Суду, викладена у постанові від 20.11.2024 у справі №918/391/23).
Щодо можливості розірвання договору оренди землі на підставі пункту "д" частини першої статті 141 ЗК України
Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (стаття 13 Закону України "Про оренду землі").
Згідно з частиною першою статті 15 Закону України "Про оренду землі" істотними умовами договору оренди, зокрема, є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату, а приписи статей 24, 25 цього Закону визначають права та обов'язки орендодавця та орендаря, зокрема право орендодавця вимагати від орендаря використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди і своєчасного внесення орендної плати, а також право орендаря самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі.
Орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати за земельну ділянку.
Орендар земельної ділянки зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату за земельну ділянку (частина друга статті 25 Закону України "Про оренду землі").
Підстави припинення договору оренди землі - це законодавчо закріплені обставини, які передбачають припинення договірних відносин.
Відповідно до спеціальної норми частини першої статті 32 Закону України "Про оренду землі" на вимогу однієї зі сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.
Згідно з пунктом "д" частини першої статті 141 ЗК України підставою припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата земельного податку або орендної плати.
Отже, для того щоб констатувати наявність підстав для припинення права користування земельною ділянкою згідно з пунктом "д" частини першої статті 141 ЗК України, суд має встановити такі обставини, як "систематичність" та "несплату", зокрема, орендної плати.
Суд звертає увагу на те, що під систематичністю під час вирішення приватноправових спорів розуміються два та більше випадки несплати орендної плати, визначеної умовами укладеного між сторонами договору. Натомість разове порушення такої умови договору не вважається систематичним і не може бути підставою для його розірвання. Судова практика у розумінні поняття "систематичність" у подібних правовідносинах є усталеною (постанови Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 06 березня 2019 року у справі № 183/262/17, від 01 квітня 2020 року у справі № 277/1186/18-ц, від 29 липня 2020 року у справі № 277/526/18, від 20 серпня 2020 року у справі № 616/292/17, від 08 травня2024 року у справі № 629/2698/23; Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24 листопада 2021 року у справі № 922/367/21, від 04 липня 2023 року у справі № 906/649/22, від 20 лютого 2024 року у справі № 917/586/23, від 02 квітня 2024 року у справі № 922/1165/23 та інші).
Щодо можливості розірвання договору оренди землі на підставі частини другої статті 651 ЦК України
Відповідно до частини другої статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала під час укладення договору.
Порушення договору на предмет істотності суд оцінює винятково за обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає зміни чи розірвання договору.
У кожному конкретному випадку істотність порушення договору потрібно оцінювати з урахуванням усіх обставин справи, що мають значення. Поняття такої істотності закон визначає за допомогою іншої оціночної категорії - "значної міри позбавлення сторони того, на що вона розраховувала під час укладення договору". Тобто критерієм істотного порушення договору закон визначив розмір завданих цим порушенням втрат, який не дозволяє потерпілій стороні отримати те, на що вона очікувала, укладаючи договір. Йдеться не лише про грошовий вираз зазначених втрат, зокрема й збитків, але й про випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору. Співвідношення завданих порушенням договору втрат із тим, що могла очікувати від його виконання ця сторона, має вирішальне значення для оцінки істотності такого порушення.
Подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2021 року у справі № 910/2861/18 та від 13 липня 2022 року у справі № 363/1834/17, у яких зазначено, що для застосування частини другої статті 651 ЦК України суд має встановити не лише факт порушення договору, але й завдання цим порушенням шкоди (яка може бути виражена у вигляді реальних збитків та (або) упущеної вигоди), її розмір, а також те, чи дійсно істотною є різниця між тим, на що мала право розраховувати потерпіла сторона, укладаючи договір, і тим, що насправді вона змогла отримати.
Головна ідея, на якій ґрунтується правило частини другої статті 651 ЦК України, полягає у тому, що не будь-яке, а лише істотне порушення умов договору може бути підставою для вимоги про його розірвання або зміну. Неістотні (незначні) порушення умов договору є недостатніми для обґрунтованого та правомірного застосування такого крайнього заходу, як розірвання договору або його зміна в судовому порядку.
Ця ідея спирається на принцип, який називається принципом збереження договору (preservation of contract). Договірні відносини мають підтримуватися, допоки це можливо й економічно доцільно для сторін. Розірвання договору має бути крайнім заходом задля мінімізації витрат, пов'язаних з укладенням та виконанням договору.
Ураховувати істотність порушення важливо, оскільки протилежне тлумачення норм права може призвести до того, що управнена сторона договору, яка має відповідно до закону або договору право на відмову від нього або розірвання, може ним скористатися за найменший відступ від умов договору. Таке становище є неприпустимим, оскільки може порушити стабільність цивільного обороту і є надзвичайно несправедливим нехтуванням правовим принципом пропорційності між тяжкістю порушення договірних умов і відповідальністю, яка застосовується за таке порушення. Незастосування критерію істотності порушення позбавляє зобов'язану сторону договору можливості заперечувати проти розірвання договору і провокує управнену сторону відмовлятися від договору (розривати його) за найменшого порушення.
Також потрібно враховувати, що у відносинах оренди землі основним їх регулятором, крім спеціального законодавства, є договір оренди землі. Враховуючи, що договір є регулятором відносин з використання земельної ділянки, на ці відносини поширюються правила статті 3 ЦК України, яка визначає, що загальними засадами цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність. Тож і приписи чинного законодавства, і умови договору потрібно застосовувати крізь призму загальних засад статті 3 ЦК України. Відповідно істотність за абзацом другим частини другої статті 651 ЦК України має оцінюватися так само з точки зору справедливості, добросовісності та розумності, які сукупно утворюють цільний засадничий принцип регулювання приватноправових відносин.
У разі, якщо має місце сплата орендної плати у меншому розмірі, аніж визначеного умовами договору оренди землі, тобто орендар допустив часткову несплату (недоплату) орендної плати, застосуванню підлягає не спеціальна норма пункту "д" частини першої статті 141 ЗК України, а загальне правило частини другої статті 651 ЦК України - у разі істотності порушення договору іншою стороною (Правова позиція Великої Палати Верховного Суду, викладена у постанові від 20.11.2024 у справі №918/391/23).
Якщо суд дійде висновку, що орендар істотно порушив умови договору та внаслідок часткової недоплати орендної плати орендодавець значною мірою був позбавлений того, на що розраховував, то договір має бути розірваний на підставі частини другої статті 651 ЦК України.
Надаючи оцінку доводам позивача щодо несплати орендної плати за 2022, 2023 роки судом враховується, що у статті 629 ЦК України закріплено один із фундаментів на якому базується цивільне право - обов'язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов'язання його сторони набувають обов'язки (а не лише суб'єктивні права), які вони мають виконувати.
За змістом п.9 договору орендна плата вноситься Орендарем виключно в розмірі не менше 3 відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка становить 2300,00грн в рік, або в натуральній формі ( 1 тонна зерна, 150 кг цукру, 10 кг).
Пунктом 10 Договору сторони узгодили, що обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням коефіцієнта індексації.
У пункті 11 договору сторони дійшли згоди, що орендна плата за користування земельною ділянкою сплачується до 30 грудня кожного року.
Як стверджується платіжною інструкцією №51 від 30.01.2023, Фермерське господарство "Золотий жайвір" здійснило переказ на Укрпошту для виплати поштових переказів. Списком Укрпошти згрупованих поштових переказів в т.ч. на ім'я ОСОБА_2 у сумі 1857,00грн. від 02.02.2023 та фіскальним чеком від 03.02.2023 підтверджується доступність суми переказу у розмірі 1857грн. до виплати з 03.02.2023р.
Однак суд зазначає, що проведений Фермерським господарством переказ для виплат орендної плати здійснено з порушенням умов договору щодо строку виплати, адже п.11 договору визначено строк сплати - до 30 грудня кожного року.
Стосовно адресата отримання переказу, суд також звертає увагу, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . При цьому, як стверджував представник позивача в судовому засіданні, про означену обставину було відомо відповідачу, оскільки виплата орендної плати за 2021рік здійснювалась ОСОБА_3 - сину померлого.
Окремо суд звертає увага на те, що згідно з ч. 1, 2 ст. 21 Закону України "Про оренду землі" (в редакції, яка була чинною на момент укладення договору оренди землі), орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Закону України "Про плату за землю").
Частиною 3 ст. 21 Закону України "Про оренду землі" (в редакції, яка була чинною на момент укладення договору оренди землі та є діючою дотепер) встановлено, що обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.
За змістом п. 3 ч. 1 ст. 15 ЗУ "Про оренду землі", істотною умовою договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення, перегляду та відповідальності за її несплату.
Відповідно до ст. 30 Закону України "Про оренду землі", зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.
Згідно з ч. 2 ст. 651 ЦК України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору дугою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Пунктом 10 Договору сторони узгодили, що обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням коефіцієнта індексації.
Станом на день ухвалення судом даного рішення в матеріалах справи відсутні докази внесення сторонами шляхом укладення письмових додаткових угод, будь-яких змін до Договору, зокрема щодо порядку обчислення розміру орендної плати.
Отже, враховуючи встановлений в Договорі, який на час розгляду справи є діючим, обов'язок індексувати орендну плату відповідно до індексів інфляції, сторони, зокрема орендар, зобов'язані робити індексацію орендної плати внаслідок інфляції, тому відповідач безпідставно посилається на відсутність у нього обов'язку самостійно обраховувати розмір орендної плати з врахуванням індексів інфляції.
При цьому п.29 Договору передбачено право Орендодавця вимагати від Орендаря самостійного проведення розрахунку орендної плати при зміні нормативно-грошової оцінки землі, визначення розміру орендної плати з врахуванням встановленого відповідно до чинного законодавства коефіцієнту індексації.
Щодо посилання відповідача на те, що він протягом всього терміну дії Договору декларував та сплачував орендну плату за землю з урахуванням індексації нормативно-грошової оцінки землі, суд зазначає, що індексація нормативної грошової оцінки не є тотожною індексації орендної плати.
Нормами ст. 21 Закону України "Про оренду землі" визначено, що розмір орендної плати визначається у договорі, а її обчислення (для сплати) здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором.
Законодавчо не передбачено автоматичної зміни розміру орендної плати за договором оренди землі з урахуванням щорічної індексації нормативної грошової оцінки.
З огляду на умови п.10 Договору, укладеного між позивачем та відповідачем, розмір орендної плати за цим Договором має обраховуватись з урахуванням індексу інфляції, а посилання відповідача на нарахування та сплату орендної плати протягом дії Договору із застосуванням коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки земель є безпідставним, оскільки сторонами не було внесено зміни до Договору щодо перерахунку орендної плати з урахуванням коефіцієнту індексації нормативної грошової оцінки землі.
Аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 16.03.2020 № 922/1658/19.
У Постанові Верховного Суду від 16.03.2020 № 922/1658/19, Верховний Суд акцентував увагу та конкретизував висновок, що індексація нормативної грошової оцінки не є тотожною індексації орендної плати з огляду на таке.
Відповідно до положень пункту 289.2 статті 289 ПК України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за станом на 1 січня поточного року.
Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель.
Хоча природа як індексації нормативної грошової оцінки, так і індексації орендної плати базується на індексі споживчих цін, обрахованих Державною службою статистики України, проте механізм їх застосування є різними як за правовим змістом так і за суб'єктами застосування. Зокрема, індексація нормативної грошової оцінки здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, із застосуванням певної методики (стаття 289 ПК України). Більше того, різні числові показники індексації нормативної грошової оцінки та індексу споживчих цін за 2016, 2017, 2018 роки підтверджують відмінність цих двох показників.
Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди (абзац 3 статті 21 Закону України "Про оренду землі"). Отже, за загальним правилом індексувати необхідно лише орендну плату, якщо інше не передбачено у договорі оренди. Індексація ж нормативної грошової оцінки має використовуватися, як правило, для визначення розміру земельного податку за відсутності договору оренди земельної ділянки.
Стосовно порядку перегляду розміру орендної плати внаслідок інфляції суд зазначає таке.
З тексту Договору вбачається, що сторонами в зазначеному Договорі не прописано докладного механізму (формули) індексації орендної плати (який індекс застосовувати, з якого періоду тощо).
Водночас, умовами 11 Договору, встановлено обов'язок сплати орендної плати щорічно до 30 грудня кожного року.
Інфляція - це зростання загального рівня споживчих цін у країні впродовж певного періоду часу, що супроводжується знеціненням національної грошової одиниці.
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України, визначені Законом України "Про індексацію грошових доходів населення".
Відповідно до ст. 1 зазначеного Закону, індекс споживчих цін (індекс інфляції) - показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання; індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
З метою реалізації зазначеного Закону Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 було затверджено Порядок проведення індексації грошових доходів населення, пунктом 1 якого передбачено, що цей Порядок визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення. Індекс споживчих цін обчислюється Держкомстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків (пункти 1-1, 4 Порядку).
Відповідно до наказу Держкомстату "Про затвердження Методики розрахунку базового індексу споживчих цін" від 27.07.2007 № 265, індекс інфляції споживчих цін - показник, що характеризує зміни у часі загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання. Він є показником зміни вартості фіксованого набору споживчих товарів та послуг у поточному періоді порівняно з базисним.
При цьому, слід враховувати, що показники індексу інфляції публікуються Держкомстатом за попередні періоди (щомісяця та за календарний рік), тому у випадку, коли в договорі не прописано процедуру індексації орендної плати, для розрахунку застосовується індекс інфляції за минулий календарний рік або за попередні перед виплатою 12 календарних місяців користування земельною ділянкою.
Інформація про індекси споживчих цін (індекси інфляції) за даними Державної служби статистики України за 2017 - 113,7%, 2018 - 109,8%, 2019 - 104,1%, 2020 - 105%, 2021 - 110%, 2022 - 126,6%.
Матеріали справи не містять доказів сплати орендної плати за 2022рік у визначений договором строк та у визначеному договором розмірі, зокрема з урахуванням коефіцієнту індексації, з огляду на що, суд вважає, що при виплаті орендної плати за 2022рік Орендарем порушено умови договору.
Щодо сплати орендної плати за 2023 рік судом враховується, що долученими до матеріалів справи доказами, а саме договором оренди землі №2/088 (термін дії 7 років), повідомленням про продовження терміну повернення з оренди земельної ділянки до 6 місяців, яке направлено Орендарем на адресу Орендодавця в порядку п.21 договору, інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень щодо проведеної 09.06.2023р. реєстрації припинення права оренди земельної ділянки, суд доходить висновку, що у період з 01.01.2023 по 01.06.2023р. відповідач фактично мав право використовувати земельну ділянку, відповідно, за означений період мав заплатити орендну плату.
Матеріали справи не містять доказів сплати орендної плати за 5 місяців 2023 року.
Щодо сплати орендної плати за 2024 рік, суд звертає увагу на те, що означена сплата відбулась з порушенням умов договору щодо розміру орендної плати (в порушення приписів п.10 договору не проведено індексацію орендної плати).
Згідно із ст. 24 Закону України "Про оренду землі" орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема, своєчасного внесення орендної плати.
Відповідно до ч. 2 ст. 152 ЗК України, власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, відшкодування завданих збитків.
За приписами частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно зі статтею 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України вказано, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
У контексті наведених засад господарського судочинства суд звертає увагу учасників судового процесу на приписи статті 79 Господарського процесуального кодексу України, згідно яких наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Зважаючи на встановлені під час розгляду справи обставини, суд приходить до висновку, що невиконання відповідачем обов'язку по сплаті орендної плати за земельну ділянку з урахуванням індексації за 2022, 5 місяців 2023 року та 2024рік, порушення терміну сплати орендної плати за 2022рік (видано на переказ 03.02.2023р), є істотними порушеннями умов договору, а не проведення індексації орендної плати має системний характер.
Зазначені порушення договору, значною мірою, позбавляють Орендодавця того, на що останній розраховував під час укладення договору, з огляду на що, наявні підстави для розірвання договору оренди землі на підставі частини другої статті 651 ЦК України, відповідно, спірний договір оренди землі укладений між сторонами, підлягає розірванню.
Враховуючи вище викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги заявлені обгрунтовано, підтверджені належними доказами, тому підлягають задоволенню у повному обсязі.
Згідно з частиною 5 статті 188 Господарського кодексу України якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.
Суд зазначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі №909/636/16.
У зв'язку із задоволенням позову, витрати по оплаті судового збору покладаються на відповідача відповідно до ст. 129 ГПК України.
Крім цього, 18.03.2025 до суду через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшло клопотання (вх.№05-06/441/25) про стягнення судових витрат, в якому просить суд стягнути з ФГ "Золотий жайвір" на користь ОСОБА_1 10000,00грн витрат на професійну правничу допомогу та долучити до матеріалів справи докази понесених витрат. До заяви додано докази, в підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу.
Проаналізувавши клопотання представника позивача (вх.№05-06/441/25 від 18.03.2025) про стягнення витрат на правничу допомогу, судом враховується таке.
В підтвердження заявлених витрат на професійну правничу допомогу у сумі 10000,00грн представником позивача адвокатом Хацкевичем Р.М. надано належним чином завірені копії: Договору про надання юридичних послуг №26/10/05 від 26.10.2023, укладеного між ТОВ "Правник Експерт" та ОСОБА_1 ; Акту приймання-передачі наданих послуг від 14.03.2025 (Додаток №2/25 до Договору від 26.10.2023); Квитанції від 13.03.2025 на суму 10000грн; Ордера серія ВО№1096562 від 30.01.2025; Свідоцтва серія НОМЕР_1 від 02.02.2018.
За приписами частини 3 статті 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.
Згідно зі статтею 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Як стверджується матеріалами справи, 26.10.2023 між ТОВ "Правник" (Виконавець) та ОСОБА_1 (Замовник) було укладено Договір про надання юридичних послуг №26/10/05.
Відповідно до п. 1.1 Договору, Виконавець зобов'язується надати Замовнику юридичні послуги за завданням Замовника у строк та за цінами, погодженими сторонами в акті приймання-передачі, а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити такі послуги.
Згідно з п.п. 4.1, 5.1 Договору, загальна вартість юридичних послуг, що надаються на умовах цього Договору, зазначається в Рахунку та підтверджується сторонами у Акті приймання-передачі.
Приймання-передача наданих юридичних послуг за цим Договором оформляється Актом приймання-передачі наданих послуг та підписується сторонами.
Відповідно до п.п. 9.1, 9.2 Договору, Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє протягом 24 місяців, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами передбачених ним зобов'язань.
Зміни у Договір можуть бути внесені за взаємною згодою сторін, що оформляється додатковою угодою до цього Договору.
Договір від 26.10.2023 підписаний директором ТОВ "Правник Експерт" та ОСОБА_1 , а також скріплений печаткою товариства.
Директором ТОВ "Правник" з 05.12.2024р. згідно наказу №8-К від 05.12.2024 (тривалість робочого дня 2 години) та з 21.02.2025 згідно наказу №2-К від 20.02.2025 (тривалість робочого дня 4 години) є Хацкевич Р.М.
Додатком №2/25 від 14.03.2025 до Договору, сторони склали Акт приймання-передачі наданих послуг, згідно якого, адвокатом надано ОСОБА_1. наступні послуги: консультації з питань застосування земельного, цивільного та цивільно-процесуального законодавства. Складання процесуальних документів, написання позовної заяви на суму 10000,00грн. Акт підписаний адвокатом (директором) ТОВ "Правник Експерт" Хацкевичем Р.М. та ОСОБА_1., а також скріплений печаткою товариства.
Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з положеннями статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
За змістом пункту 1 частини другої статті 126, частини восьмої статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Надання ОСОБА_1. адвокатських послуг у Господарському суді Хмельницької області при розгляді справи №924/700/24(604/1229/24) адвокатом Хацкевичем Р.М., підтверджується Договором про надання юридичних послуг №26/10/05 від 26.10.2023, укладеним між ТОВ "Правник Експерт" та ОСОБА_1 ; Актом приймання-передачі наданих послуг від 14.03.2025 (Додаток №2/25 до Договору від 26.10.2023); Квитанцією від 13.03.2025 на суму 10000грн; Ордером серія ВО№1096562 від 30.01.2025; Свідоцтвом серія НОМЕР_1 від 02.02.2018.
Судом встановлено, що заява від 30.01.2025 про вступ у справу як представника; заява від 04.02.2025 про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції; додаткові пояснення від 10.03.2025; клопотання про стягнення судових витрат від 18.03.2025, клопотання про відкладення розгляду справи від 18.03.2025, клопотання про долучення доказів від 02.04.2025, підписані електронним цифровим підписом представника позивача адвокатом Хацкевичем Р.М. та подані до суду через систему "Електронний суд".
Крім цього, представник позивача адвокат Хацкевич Р.М. приймав участь в судових засіданнях в Господарському суді Хмельницької області 11.02.2025, 10.03.2025, 21.03.2025, 03.04.2025 та 08.04.2025.
Також, як стверджується матеріалами справи, представник позивача подавав заяви та клопотання по суті справи, а також приймав участь в судових засіданнях у Підволочиському районному суді Тернопільської області.
Таким чином, позивачем ОСОБА_1 згідно з вимогами статті 74 Господарського процесуального кодексу України, доведено надання їй послуг правової допомоги під час розгляду справи №924/700/24(604/1229/24) у Підволочиському районному суді Тернопільської області та у Господарському суді Хмельницької області.
Виходячи зі змісту положень частин 5, 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, що узгоджується з принципом змагальності сторін.
Згідно зі статтею 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Враховуючи вище викладене, суд дійшов висновку, що заявлені ОСОБА_1 до відшкодування витрати на правничу допомогу у сумі 10000,00грн є співмірними із складністю цієї справи, а тому підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача на підставі ст. 129 ГПК України.
Щодо доводів представника Фермерського господарства "Золотий жайвір" про відсутність договору про надання правничої допомоги між адвокатом Хацкевичем Р.М. та ОСОБА_1., судом враховується, що надання правової допомоги, зокрема здійснення представництва інтересів особи в судах особою, яка має свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, здійснюється відповідно до положень Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та процесуальних законів (кодексів). При цьому, чинне законодавство України не містить будь-яких заборон для адвокатів щодо форм реалізації їх права на працю, зокрема заборони працювати за трудовим договором. З цього випливає, що адвокат має право поєднувати адвокатську діяльність із трудовими відносинами, якщо вони не стосуються випадків, зазначених у частині першій статті 7 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
Згідно з ч. 4 ст. 60 ГПК України повноваження адвоката як представника підтверджуються ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
В матеріалах справи наявний ордер на представництво інтересів ОСОБА_1 , виданий адвокатом Хацкевичем Р.М. з посиланням на договір №26/10/05 від 26.10.2023, наявні копії договору про надання юридичних послуг 26/10/05 та додатку №2/25 до договору №26/10/05 (акт приймання-передачі наданих послуг від 14.03.2025 з визначенням обсягу наданих послуг та їх вартістю - 10000грн.), підписаний Хацкевичем Р.М., як керівником ТзОВ "Правник експерт".
Обставина підписання акту приймання-передачі наданих послуг Хацкевичем Р.М. як директором ТзОВ "Правник експерт", а не як адвокатом не спростовує факт надання зазначених послуг адвокатом.
Керуючись ст. ст. 2, 12, 20, 24, 73, 74, 75, 129, 232, 237, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити.
Розірвати Договір оренди землі №2/088, укладений між Орендодавцем ОСОБА_2 (правонаступник - ОСОБА_1 ) та Орендарем Фермерським господарством "Золотий жайвір", земельна ділянка площею 1,5257га, кадастровий номер 6124685700:01:001:0398, дата реєстрації договору 21 квітня 2016 року.
Стягнути з Фермерського господарства "Золотий жайвір" (м. Волочиськ, вул. Запорізька, буд. 11, Хмельницької області, код ЄДРПОУ 35578504) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) 1211,20 (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок) витрат по оплаті судового збору, 10000,00 (десять тисяч гривень 00 копійок) витрат на професійну правничу допомогу.
Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст складено та підписано 15.04.2025.
Суддя В.О. Кочергіна
Виготовлено 6 примірників:
1- до справи (в паперовому екз.);
2- ФГ "Золотий жайвір" (до електронного кабінету);
3-ОСОБА_1. (47801, смт Підволочиськ, вул. Зелена, 5 кв. 19 Тернопільського району Тернопільської області рекомендованим);
4-представнику позивача адвокату Р.Хацкевичу (до електронного кабінету);
5- представнику відповідача адвокату Ю..Покотилу (до електронного кабінету).
6 - розпоряднику майна арбітражному керуючому Білику О.А. ( ІНФОРМАЦІЯ_2 на електронну пошту).