65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"15" квітня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/5312/24
Господарський суд Одеської області у складі судді Щавинської Ю.М. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін матеріали справи:
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (04116, місто Київ, вул. Шолуденка, буд. 1)
до відповідача: Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Геліос" (73000, Херсонська обл., місто Херсон, вулиця Богородицька, будинок 30)
про стягнення 83 717,41 грн
1. Короткий зміст позовних вимог.
4.12.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" звернулося до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Геліос", в якій просить суд стягнути з відповідача основний борг у сумі 65 718,95 грн, пеню у сумі 12 670 грн, 3% річних у сумі 1 894,98 грн, інфляційні втрати у сумі 3 433,48 грн, а також судові витрати.
2. Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.
Ухвалою суду від 09.12.2024 відкрито провадження у справі №916/5312/24 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у порядку письмового провадження.
Вказаною ухвалою суду було запропоновано сторонам надати заяви по суті справи та встановлено строки на подання останніх.
Також ухвалою суду про відкриття провадження у справі сторонам було запропоновано надати у відповідні строки заяви по суті спору, а також роз'яснено про можливість звернення до суду з клопотанням про призначення проведення розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін у строки, визначені ч.7 ст. 252 ГПК України.
Ухвала суду від 09.12.2024 була доставлена до електронного кабінету позивача 09.12.2024 о 19:40, про що свідчить довідка про доставку електронного листа, наявна у матеріалах справи (а.с.64).
Відповідачу по справі ухвала про відкриття провадження у справі була надіслана в межах строку, встановленого Господарським процесуальним кодексом України, на адресу його місцезнаходження, та була вручена останньому 16.12.2024, про що свідчить відповідне поштове повідомлення (а.с.65).
Згідно з ч.5, 7 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін від сторін до суду не надходило.
Водночас, суд зауважує, що відповідно до пунктів 3 та 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Зі змісту ст. 165 ГПК України вбачається, що свої заперечення проти позову відповідач може викласти у відзиві на позовну заяву. При цьому, згідно ч. 4 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.
Відповідач своїм процесуальним правом на подання відзиву не скористався, жодних заперечень проти позову не надав, з огляду на що суд вважає за можливе відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України розглянути справу за наявними в ній матеріалами.
Згідно положень ст.248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
У відповідності до ч. 4 ст. 240 ГПК України, у разі, зокрема, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Враховуючи необхідність забезпечення доступу до правосуддя, гарантованого державою та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в умовах воєнного стану, суд вважає за можливе розглянути дану справу в межах розумного строку.
3. Позиція учасників справи.
3.1. Доводи Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг".
29.03.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (Постачальник) та Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Геліос" (Споживач) було укладено договір №2214-ПСО-33 постачання природного газу.
На виконання зазначених умов договору позивач передав у власність відповідача природний газ на загальну суму 65 718,95 грн за наступними актами:
- акт приймання-передачі природного газу від 30.04.2023 - 5,26000 тис.м3 - на суму 39 891,25 грн (природний газ видобутий на території України);
- акт приймання-передачі природного газу від 31.05.2023 - 1,06800 тис.м3 - на суму 8 099,59 грн (природний газ видобутий на території України);
- акт приймання-передачі природного газу від 30.06.2023 - 0,57900 тис. м3 - на суму 4 391,08 грн (природний газ видобутий на території України);
- акт приймання-передачі природного газу від 31.07.2023 - 0,92160 тис.м3 - на суму 6 989,32 грн (природний газ видобутий на території України);
- акт приймання-передачі природного газу від 31.08.2023 - 0,83700 тис.м3 - на суму 6 347,71 грн (природний газ видобутий на території України).
Натомість, як зазначає позивач, відповідач не здійснив оплату за переданий газ, чим порушив умови господарського зобов'язання, зокрема вимоги пункту 5.1 договору.
Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем становить 65 718,95 грн.
Пунктом 7.2 договору визначено, що у разі прострочення Споживачем строків остаточного розрахунку згідно пункту 5.1 та/або строків оплати за пунктом 8.4 цього Договору, Споживач зобов'язується сплатити Постачальнику 3% річних, інфляційні збитки та пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.
З огляду на порушення відповідачем умов договору у частині повної та своєчасної оплати спожитого природного газу позивачем на підставі п.7.2 договору нараховано пеню у сумі 12 670 грн.
Крім того, позивач посилається на частину 2 статті 625 ЦК України та нараховує відповідачу 3% річних у сумі 1 894,98 грн та інфляційні втрати у сумі 3 433,48 грн.
Таким чином, позивач просить суд стягнути з відповідача основний борг у сумі 65 718,95 грн, а також пеню у сумі 12 670 грн, 3% річних у сумі 1 894,98 грн, інфляційні втрати у сумі 3 433,48 грн з моменту прострочення по 30.06.2024.
4. Фактичні обставини, встановлені судом.
29.03.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (Постачальник) та Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Геліос" (Споживач) було укладено договір №2214-ПСО-33 постачання природного газу (а.с.17-30), відповідно до п.1.1 якого Постачальник зобов'язується поставити Споживачеві, який є виробником теплової енергії в розумінні пп.1 пункту 4 Положення (об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку або житлово-будівельним (житловим, обслуговуючим) кооперативом або управителем багатоквартирних будинків), природний газ, а Споживач зобов'язується прийняти його та оплатити на умовах цього договору.
Відповідно до п.1.2. договору природний газ, що постачається за цим договором, використовується споживачем для власних потреб або в якості сировини і не може бути використаний для перепродажу.
Пунктом 2.1. договору сторони визначили замовлений споживачем обсяг (об'єм) природного газу у період з вересня 2022 року по березень 2023 року (включно), в кількості 7,000 тис.куб.метрів.
Пунктом 2.2 договору споживач підтверджує, що замовлені ним обсяги природного газу, які визначені в п. 2.1 цього договору, повністю покривають потреби споживача у відповідному розрахунковому періоді для потреб, визначених пунктом 1.2 цього договору.
Відповідно до п.3.1. договору постачальник передає споживачу у загальному потоці природний газ у внутрішній точці виходу з газотранспортної системи. Право власності на природний газ переходить від постачальника до споживача після підписання актів приймання-передачі. Після переходу права власності на природний газ споживач несе всі ризики і бере на себе відповідальність, пов'язану з правом власності на природний газ.
Згідно з п.3.2. договору постачання газу за цим договором здійснюється постачальником виключно за умови включення споживача до реєстру споживачів постачальника, розміщеного на інформаційній платформі Оператора ГТС.
Відповідно до п.3.5. договору приймання-передача газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі газу.
Пункт 3.5.1 договору зобов'язує Споживача надати Постачальнику не пізніше 7-го числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, по два примірники актів приймання-передачі за відповідний розрахунковий період, підписані уповноваженим представником Споживача, а саме: акт на Обсяг І (фіксований), акт на Обсяг III (фіксований) та акт на Обсяг II. В актах зазначаються фактичні обсяги використання природного газу, які визначаються з урахуванням вимог п.3.5.2 цього договору, їх ціна (визначається відповідно до Розділу 4 цього договору) та вартість.
Відповідно до пункту 5.1 договору оплата за природний газ за розрахунковий період здійснюється відповідачем виключно грошовими коштами в наступному порядку:
- 70% вартості фактично переданого відповідно до акту приймання-передачі природного газу - до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу;
- остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акту приймання-передачі природний газ здійснюється до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем в якому відповідач повинен був сплатити 70% грошових коштів за відповідний розрахунковий період.
У разі відсутності акту приймання-передачі, фактична вартість використаного споживачем газу розраховується відповідно до умов підпункту 3.5.3 пункту 3.5 цього договору.
Згідно з п.7.2. договору у разі прострочення споживачем строків остаточного розрахунку згідно п. 5.1 та/або строків оплати за пунктом 8.4 цього договору, споживач зобов'язується сплатити постачальнику 3% річних, інфляційні збитки та пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.
Пунктом 13.1 договору в редакції додаткової угоди №2 від 22.05.2023 визначено, що даний договір діє до 31 серпня 2023 року включно, а в частині проведення розрахунків - до повного їх виконання.
Даний договір підписано та скріплено печатками обох сторін.
На виконання умов договору у період з квітня 2023 року по серпень 2023 року позивач передав у власність відповідача природний газ на загальну суму 65 718,95 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи актами приймання-передачі природного газу, а саме: актом від 31.08.2023 на суму 6 347,71 грн (обсяг спожитого природного газу - 0,83700 тис.куб.м.), актом від 31.05.2023 на суму 8 099,59 грн (обсяг 1.06800 тис.куб.м.), актом від 30.06.2023 на суму 4 391,08 грн (обсяг 0.57900 тис. куб.м.), актом від 31.07.2023 на суму 6 989,32 грн (обсяг 0,92160 тис.куб.м.), актом від 30.04.2023 на суму 39 891,25 грн (обсяг 5.26000 тис.куб.м.) (а.с.13-15, 47-48).
Вказані акти підписані та скріплені печатками обох сторін.
В матеріалах справи відсутні докази сплати відповідачем основного боргу у сумі 65 718,95 грн.
5. Позиція суду.
Відповідно до ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з ч.1-3 ст. 12 Закону України "Про ринок природного газу" постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов'язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов'язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із встановленими нормативно-правовими актами. Постачання природного газу здійснюється за цінами, що вільно встановлюються між постачальником та споживачем, крім випадків, передбачених цим Законом. Права та обов'язки постачальників і споживачів визначаються цим Законом, Цивільним і Господарським кодексами України, правилами постачання природного газу, іншими нормативно-правовими актами, а також договором постачання природного газу.
Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
У відповідності зі статтею 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.
Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
З урахуванням вищевикладеного, враховуючи положення ст. 204 ЦК України щодо презумпції правомірності правочину, який не був визнаний судом недійсним у встановленому порядку, договір поставки є обов'язковим для виконання сторонами.
Як встановлено судом, на виконання умов договору у період з квітня 2023 року по серпень 2023 року позивач передав у власність відповідача природний газ на загальну суму 65 718,95 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи актами приймання-передачі природного газу, а саме: актом від 31.08.2023 на суму 6 347,71 грн (обсяг спожитого природного газу - 0,83700 тис.куб.м.), актом від 31.05.2023 на суму 8 099,59 грн (обсяг 1.06800 тис.куб.м.), актом від 30.06.2023 на суму 4 391,08 грн (обсяг 0.57900 тис. куб.м.), актом від 31.07.2023 на суму 6 989,32 грн (обсяг 0,92160 тис.куб.м.), актом від 30.04.2023 на суму 39 891,25 грн (обсяг 5.26000 тис.куб.м.) (а.с.13-15, 47-48).
Відповідні акти приймання-передачі природнього газу підписані сторонами без будь-яких зауважень щодо кількості та якості поставленого природнього газу.
Отже, позивачем взяті на себе зобов'язання за укладеним договором виконано у повному обсязі та у порядку та строки, передбачені договором.
Відповідно до пункту 5.1 договору оплата за природний газ за розрахунковий період здійснюється відповідачем виключно грошовими коштами в наступному порядку: - 70% вартості фактично переданого відповідно до акту приймання-передачі природного газу - до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу.
Остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акту приймання-передачі природний газ здійснюється до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем в якому відповідач повинен був сплатити 70% грошових коштів за відповідний розрахунковий період.
Втім, матеріали справи не містять доказів оплати відповідачем заборгованості за природний газ на загальну суму у розмірі 65 718,95 грн.
Згідно зі ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Враховуючи вищезазначене, з огляду на те, що належних доказів, які б спростовували наявність заборгованості у розмірі 65 718,95 грн відповідач, згідно приписів ст. 74, 76-77 ГПК України, суду не надав, суд вважає позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" в цій частині цілком обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо вимог позивача про стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат.
Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
За приписами частини першої статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
За змістом положень частин четвертої і шостої статті 231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. Розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Відповідно до ч.3 ст.549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Як вже було зазначено судом, відповідальність за невиконання грошового зобов'язання за договором у вигляді пені передбачена п.7.2 договору.
Згідно ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Оцінюючи вимоги позивача щодо стягнення з відповідача, яким є об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, пені, 3% річних та інфляційних втрат за весь час прострочення, суд враховує наступне.
За змістом ст. 4 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" об'єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов'язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.
Об'єднання створюється як непідприємницьке товариство для здійснення функцій, визначених законом. Основна діяльність об'єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання.
Об'єднання є неприбутковою організацією і не має на меті одержання прибутку для його розподілу між співвласниками.
Власниками квартир та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, що розташований за адресою: 73000, Херсонська обл., місто Херсон, вулиця Богородицька, будинок 30 створено Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Геліос" з метою належного утримання будинку, забезпечення мешканців будинку (населення) комунальними та іншими послугами.
Згідно ст.2 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках.
Згідно зі ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" виконавець комунальної послуги - суб'єкт господарювання, що надає комунальну послугу споживачу відповідно до умов договору; житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг; споживач житлово-комунальних послуг (далі - споживач) - індивідуальний або колективний споживач; колективний споживач - юридична особа, що об'єднує споживачів у будівлі та в їхніх інтересах укладає договір про надання комунальної послуги.
Виходячи з визначених термінів, враховуючи, що Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Геліос" об'єднує мешканців багатоквартирного будинку та діє в їхніх інтересах для забезпечення комфортних умов проживання у будинку, суд вважає, що відповідач в частині споживання природного газу на побутові потреби підпадає під визначення “колективний побутовий споживач» природного газу та договір укладений для забезпечення та сприяння співвласникам багатоквартирного будинку в отриманні житлово-комунальних послуг належної якості та у встановлений строк.
При цьому суд зазначає, що позивач не спростував обставину того, що, поставляючи за договором природний газ, надавав саме житлово-комунальну послугу, оскільки вищезазначений договір постачання природного газу має своїм предметом постачання газу для власних потреб або в якості сировини і не може бути використаний для перепродажу.
Відповідно до пункту 3 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" (№530-1Х) на період дії карантину або обмежувальних заходів, пов'язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), та протягом 30 днів з дня його відміни забороняється: нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені) за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги.
Відповідно до Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 р. № 64/2022 (Указ затверджено Законом № 2102-ІХ від 24.02.2022 р.) введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 р. строком на 30 діб, строк дії якого в подальшому неодноразово продовжено.
Постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 № 206 "Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану" визначено, що в умовах воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 № 64 "Про введення воєнного стану в Україні", до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється: нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги; припинення/зупинення надання житлово-комунальних послуг населенню у разі їх не оплати або оплати не в повному обсязі.
30.12.2023 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2023 р. № 1405 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо оплати житлово-комунальних послуг", якою внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 № 206 "Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану", а саме, зокрема, встановлено, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється: нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення плати за житлово-комунальні послуги населенням (у тому числі населенням, що проживає у будинках, де створено об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельні (житлові) кооперативи або яким послуги надаються управителем чи іншою уповноваженою співвласниками особою за колективним договором) в територіальних громадах, що розташовані на територіях, на яких ведуться бойові дії (територіях можливих бойових дій, активних бойових дій, активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси) або тимчасово окупованих Російською Федерацією, відповідно до переліку, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій (до дати припинення можливості бойових дій, завершення бойових дій, завершення тимчасової окупації), або якщо нерухоме майно споживача було пошкоджено внаслідок воєнних (бойових) дій за умови інформування про такі випадки відповідного виконавця комунальної послуги (для послуги розподілу природного газу з урахуванням вимог Правил безпеки систем газопостачання, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості від 15 травня 2015 р. № 285).
Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року № 309, Херсонська міська територіальна громада з 11.11.2022 до 1.05.2023 була територією можливих бойових дій, а з 1.05.2023 по теперішній час є територією активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси.
Наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28 лютого 2025 року № 376 визнано таким, що втратив чинність, наказ Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22 грудня 2022 року №309 та затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, який відображає наведені вище відомості.
Відтак, враховуючи положення названих нормативно-правових актів, з урахуванням того, що у визначений позивачем період нарахування неустойки (пені), інфляційних нарахувань, процентів річних - з 16.06.2023 до 30.06.2024 місцезнаходженням відповідача - Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Геліос" було: 73000, Херсонська обл., місто Херсон, вулиця Богородицька, будинок 30, тобто, територія активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси, суд зазначає про застосування до спірних правовідносин постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 № 206 (зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2023 р. № 1405) та відсутність підстав для стягнення з відповідача пені, 3% річних та інфляційних втрат за спірний період.
Таким чином, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог у частині стягнення з відповідача 65 718,95 грн основного боргу та відмову у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз трейдинг" в іншій частині.
Приймаючи до уваги часткове задоволення позовних вимог, витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на сторони пропорційно.
Керуючись ст.129, 232, 233, 236-238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Геліос" (73000, Херсонська обл., місто Херсон, вулиця Богородицька, будинок 30, код ЄДРПОУ 35788060) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз трейдинг" (04116, місто Київ, вул. Шолуденка, буд. 1, код ЄДРПОУ 42399676) основний борг у сумі 65 718 /шістдесят п'ять тисяч сімсот вісімнадцять/ грн 95 коп., судовий збір у сумі 1 901 /одна тисяча дев'ятсот одна/ грн 61 коп.
3. В задоволенні решти позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та підлягає оскарженню до Південно-західного апеляційного господарського суду в порядку ст.256 ГПК України.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя Ю.М. Щавинська