про розгляд заяви кредитора
24 березня 2025 року Справа № 915/1243/21
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Адаховської В.С.,
при секретарі судового засідання Шараєвій М.В.,
за участю представників (поза межами приміщення суду):
від АТ "Банк Кредит Дніпро": Сухая М.В.
від АТ "Аграрний фонд": Пронін О.А.
від ДПАТ "НАК "Украгролізинг": Кордас Ж.А.
від банкрута: ліквідатор Багінський А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
про банкрутство: Фермерського господарства "Колос" (57230, Миколаївська обл., Вітовський р-н, с. Білозірка, код ЄДРПОУ 30405651)
кредитори:
1. Акціонерне товариство "Банк Кредит Дніпро" (01033, м. Київ, вул. Жилянська, 32, код ЄДРПОУ 14352406, адреса ел. пошти: info@creditdnepr.com, представник: Сухая Марина Василівна, адреса ел. пошти: ІНФОРМАЦІЯ_1 )
2. Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (54020, м.Миколаїв, вул. Морехідна, 1, код ЄДРПОУ 13844159, post@mk.pfu.gov.ua)
3. Державне публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Украгролізинг" (01601, м. Київ, вул. Мечникова, 16-а, код ЄДРПОУ 30401456, zannakordas@gmail.com)
4. Головне управління ДПС України у Миколаївській області (54001, м.Миколаїв, вул. Лягіна, 6, код ЄДРПОУ 44104027, адреса ел. пошти: mk.esud@tax.gov.ua)
5. Акціонерне товариство "Аграрний фонд" (03151, м. Київ, вул.Очаківська/пров. Очаківський, 5/6, код ЄДРПОУ 38926880, 38926880@mail.gov.ua)
6. Регіональний офіс водних ресурсів у Миколаївській області (54005, м. Миколаїв, вул. Потьомкінська, 14, ідентифікаційний код 01038921)
ліквідатор: Багінський А.О. (29017, м. Хмельницький, вул. Зарічнанська, 5/3, оф. 312, адреса ел. пошти: ІНФОРМАЦІЯ_2 )
У провадженні Господарського суду Миколаївської області розглядається справа №915/1243/21 про банкрутство Фермерського господарства "Колос" на стадії ліквідаційної процедури.
23.12.2024 на виконання ухвали Південно-західного апеляційного господарського суду від 10.12.2024 справу №915/1243/21 направлено до апеляційної інстанції.
10.01.2025 від Акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро" надійшла заява про відсторонення арбітражного керуючого, сформована в системі "Електронний суд" №б/н від 09.01.2025 (вх. № 294/25), в якій кредитор, посилаючись на ст. 28 Кодексу України з процедур банкрутства, просить відсторонити арбітражного керуючого Багінського А.О. від виконання обов'язків ліквідатора Фермерського господарства "Колос".
10.02.2025 від ліквідатора банкрута надійшла заява, сформована в системі "Електронний суд" № б/н від 09.02.2025 (вх. № 1970/25), в якій арбітражний керуючий Багінський А.О. вважає, що відсутні підстави для задоволення заяви Акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро" про відсторонення ліквідатора банкрута у даній справі.
Ухвалою суду від 12.02.2025 призначено судове засідання для розгляду заяви АТ "Банк Кредит Дніпро" про відсторонення арбітражного керуючого №б/н від 09.01.2025 (вх. №294/25) на 13.03.2025 о 14:30; постановлено провести розгляд заяви поза межами встановленого Господарським процесуальним кодексом України та Кодексом України з процедур банкрутства строку у розумний строк, тривалість якого обумовлюється введенням в Україні за указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, воєнного стану через військову агресію російської федерації проти України.
Ухвалою суду від 13.03.2025, занесеною до протоколу судового засідання, відкладено судове засідання з розгляду заяви АТ "Банк Кредит Дніпро" про відсторонення арбітражного керуючого №б/н від 09.01.2025 (вх. №294/25), про що повідомлено учасників справи ухвалою суду від 13.03.2025.
24.03.2025 від ДПАТ "НАК "Украгролізинг" надійшли письмові пояснення, сформовані в системі "Електронний суд" 21.03.2025 (вх. №4484/25), в яких кредитор просить відмовити в задоволенні заяви АТ "Банк Кредит Дніпро" про відсторонення арбітражного керуючого Багінського А.О. від виконання обов'язків ліквідатора банкрута.
У судове засідання 24.03.2025 з'явилися (в режимі відеоконференції) ліквідатор та повноважені представники АТ "Банк Кредит Дніпро", АТ "Аграрний фонд", ДПАТ "НАК "Украгролізинг", яких суд заслухав.
Інші учасники справи в судове засідання не з'явилися, повідомлені про дату, час та місце проведення судового засідання належним чином, проте правом участі у судовому засіданні не скористались.
Явка учасників справи в судове засідання судом не визнавалась обов'язковою.
У судовому засіданні 24.03.2025 представник АТ "Банк Кредит Дніпро" підтримала подану заяву про відсторонення арбітражного керуючого Багінського А.О. від виконання обов'язків ліквідатора банкрута та просить задовольнити її у повному обсязі.
Присутні в судовому засіданні ліквідатор та представники АТ "Аграрний фонд", ДПАТ "НАК "Украгролізинг" заперечили щодо задоволення заяви АТ "Банк Кредит Дніпро" від виконання обов'язків ліквідатора ФГ "Колос".
За результатами проведеного судового засідання 24.03.2025, судом відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) оголошено вступну та резолютивну частини ухвали.
Розглянувши заяву АТ "Банк Кредит Дніпро" про відсторонення арбітражного керуючого №б/н від 09.01.2025 (вх. №294/25), суд дійшов наступних висновків.
Вказана заява мотивована тим, що арбітражний керуючий Багінський А.О.:
- має реальний конфлікт інтересів, оскільки працював раніше з представником кредитора ДПАТ "НАК "Украгролізинг" Кордас Жанною Анатоліївною;
- не вказав про наявність конфлікту інтересів у своїй діяльності під час надання згоди на участь у справі, що суперечить п. 3 абз. 2 ч. 4 ст. 28 Кодексу України з процедур банкрутства, а саме подання до суду неправдивих відомостей;
- не надає звіти про свою діяльність та інформацію про фінансовий стан і майно боржника, що свідчить про бездіяльність ліквідатора банкрута;
- не вжив заходів щодо заяви про притягнення посадових осіб боржника до відповідальності, а саме подав до суду клопотання про залишення без розгляду заяви розпорядника майна про покладення солідарної відповідальності на керівника боржника.
В якості доказів наявності реального конфлікту інтересів заявниця надала суду:
- роздруківку інформації з вебсайту Суспільне Хмельницький від 25.02.2020 за посиланням https://suspilne.media/khmelnytskiy/114045-zmini-v-hmelnickij-rda-z-cim-prijsov-i-z-cim-pisov-artem-baginskij-ta-kogo-zalisiv/, з якої вбачається, що Багінський А.О. був призначений головою Хмельницької райдержадміністрації, його заступницею була призначена Кордас Жанна Анатоліївна ;
- роздруківку інформації з вебсайту судова влада України від 05.09.2019 за посиланням https://court.gov.ua/archive/788587/, з якої вбачається, що 05.09.2019 у Господарському суді Хмельницької області відбулась зустріч професійної спільноти міста Хмельницький у форматі круглого столу за участю суддів Господарському суді Хмельницької області, арбітражних керуючих, адвокатів. Для участі в заході були запрошені народний депутат України Ватрас Володимир Антонович та його помічники Кордас Жанна Анатоліївна , Багінський Артем Олександрович .
Також заявниця зазначає, що на зборах кредиторів кандидатуру арбітражного керуючого Багінського А.О. було запропоновано представником кредитора ДПАТ "НАК "Украгролізинг" Кордас Ж.А.
В поданій до суду заяві арбітражний керуючий Багінський А.О., заперечуючи доводи в заяві про відсторонення його від виконання повноважень ліквідатора, зазначає, що:
- із Кордас Жанною Анатоліївною у одному органі державної влади працював лише один день. В день її призначення 11.03.2021 указом Президента України він був звільнений із зайнятої посади відповідно до поданої ним заяви;
- чинне законодавство не передбачає чіткої заборони на участь арбітражного керуючого у справі про банкрутство, якщо він колись перебував у службових відносинах із кредитором чи його представником;
- відповідно до ст. 28 КУзПБ, цей Кодекс навіть допускає участь арбітражного керуючого, який колись здійснював управління боржником, якщо таке управління відбулось більш ніж три роки до його призначення;
- відповідно до Закону України "Про запобігання корупції" заборона на потенційний та реальний конфлікт інтересів вводиться не сама по собі, а у зв'язку із виконанням особою владних управлінських функцій, відповідно до яких така особа може здійснювати таку владу на корить свого конфлікту інтересів в супереч інтересам служби, проте, кредитор у своїй заяві не навів жодної норми Кодексу, відповідно до якого ліквідатор має будь-яку реальну владу над справою про банкрутство чи кредитором, яку може застосувати на користь ДПАТ "НАК "Украгролізинг" всупереч інтересам АТ "Банк кредит Дніпро";
- пропозицію щодо кандидатури ліквідатора у справі до суду вносив комітет кредиторів, який проголосував за неї одноголосно, тобто в тому числі і АТ "Банк кредит Дніпро", натомість ДПАТ "НАК "Украгролізинг" має найменшу кількість вирішальних голосів у справі і за будь-яких умов не може самостійно приймати будь-які рішення на комітеті кредиторів, тому призначення арбітражного керуючого Багінського А.О. ліквідатором не відбулось і не могло відбутись лише через рішення ДПАТ "НАК "Украгролізинг";
- відвертою неправдою є твердження заявника, що ліквідатор не надає звіти про свою діяльність та інформацію про фінансовий стан і майно боржника, що підтверджується наявними в матеріалах справи звітами ліквідатора про свою діяльність з докази надсилання цих звітів і з додатками до них усім кредиторам, в тому числі і АТ "Банк кредит Дніпро";
- на адвокатські запити ліквідатор також відповідає в строк, визначений Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність";
- як вбачається із акту приймання-передачі матеріалів від розпорядника майна Глеваського В.В., обсяг переданої документації не дозволяв зробити висновок про наявність підстав для подання заяви про покладення солідарної або субсидіарної відповідальності, а вчинені ліквідатором заходи, у тому числі складання аналізу фінансово-господарської діяльності боржника, дали значний результат та підґрунтя для з'ясування обставин доведення боржника до банкрутства та наявності підстав для звернення до суду з заявою про покладення на винних осіб субсидіарної відповідальності;
- ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 04.11.2024 відмовлено кредитору АТ "Банк кредит Дніпро" у відсторонені ліквідатора, що свідчить про достатній обсяг заходів, здійснених ліквідатором щодо розшуку активів боржника, вивчення господарської діяльності з метою збору та систематизації інформації для подальшого здійснення ліквідаційної процедури.
Таким чином, на думку ліквідатора, відсутні підстави для задоволення заяви кредитора про відсторонення ліквідатора у справі про банкрутство ФГ "Колос".
Кредитор ДПАТ "НАК "Украгролізинг" у письмових поясненнях заперечує доводи, викладені в заяві про відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень ліквідатора, зазначаючи, що:
- будь-яких доказів наявності викладених заявником обставин до заяви не додано;
- посилання заявника на те, що представник ДПАТ "НАК "Украгролізинг" Кордас Ж.А. в 2021р. працювала спільно з арбітражним керуючим Багінським А.О. в Хмельницький РДА, а також в 2019 році спільно з ним приймала участь в круглому столі, який проводився Господарським судом Хмельницької області, жодним чином не підтверджують наявності майнового чи немайнового інтересу представника кредитора Кордас Ж.А. та арбітражного керуючого Багінського А.О. щодо банкрута ФГ "Колос";
- доводи заявника про те, що працівник кредитора ДПАТ "НАК "Украгролізинг" сприяв ліквідатору Багінському А.О. в отримані документів підтверджує не факт існування реального конфлікту інтересів, як стверджує Банк, а навпаки доводить факт сприяння кредитора ДПАТ "НАК "Украгролізинг" арбітражному керуючому Багінському А.О. в проведенні ліквідаційної процедури та отриманні відомостей щодо формування ліквідаційної маси та виявлення винних осіб в доведенні до банкрутства ФГ "Колос";
- за кандидатуру арбітражного керуючого Багінського А.О. на зборах комітету кредиторів, на яких було призначено Багінського А.О. ліквідатором, голосували всі кредитори, в тому числі і АТ "Банк кредит Дніпро". Інших кандидатур жоден з кредиторів не запропонував, а справа про банкрутство не може бути без арбітражного керуючого. Призначений за пропозицією АТ "Банк кредит Дніпро" арбітражний керуючий Глеваський В.В. самоусунувся зі справи, нарахувавши собі 300 тис. грн. винагороди, не виконавши своїх повноважень.
- ДПАТ "НАК "Украгролізинг" у даній справі має найменшу кількість голосів на зборах кредиторів та не має вирішального голосу, отже, кредитор ДПАТ "НАК "Украгролізинг" у даній справі самостійно взагалі не може приймати будь яких рішень;
- АТ "Банк кредит Дніпро" своїми діями фактично блокує роботу арбітражного керуючого Багінського А.О. та перешкоджає останньому у здійсненні його повноважень;
- судом вже розглядалось клопотання АТ "Банк кредит Дніпро" про відсторонення арбітражного керуючого Багінського А.О. від виконання ним повноважень ліквідатора ФГ "Колос", однак суд визнав таке клопотання необґрунтованим та відмовив в його задоволенні;
- АТ "Банк кредит Дніпро" в особі свого представника Сухої Марини за будь яку ціну намагається замінити кандидатуру арбітражного керуючого Багінського А.О. у даній справі, яким було виявлено факти, що вказують на заінтересованість АТ "Банк кредит Дніпро" щодо боржника, оскільки на зборах комітету кредиторів, які відбулись 21.03.2025 - кредитора АТ "Банк кредит Дніпро" визнано заінтересованим щодо боржника;
- протоколом зборів комітету кредиторів ФГ "Колос" роботу ліквідатора ФГ "Колос" - арбітражного керуючого Багінського А.О. визнано задовільною;
- арбітражний керуючий є суб'єктом незалежної професійної діяльності для виконання функцій розпорядника майна, ліквідатора, керуючого санацією, призначається судом, представник ДПАТ "НАК "Украгролізинг" є штатним працівником компанії та підпорядковується безпосередньо керівництву ДПАТ "НАК "Украгролізинг", тому незрозуміло твердження АТ "Банк кредит Дніпро" про пов'язаність зазначених осіб та наявність конфлікту інтересів, які не підтвердженні жодним доказом;
- Південно-західним апеляційним господарським судом встановлені обставини, про що зазначено в постанові від 06.03.2025 у даній справі, а саме: - "... Колегією суддів також встановлено, що в матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про неналежне виконання ліквідатором своїх повноважень з метою затягування розгляду справи про банкрутство боржника..";
- відносно АТ "Банк кредит Дніпро" суд апеляційної інстанції зазначив, що цей кредитор намагався здійснити ревізію ухвали Господарського суду Миколаївської області від 04.11.2024, яка набрала законної сили та не оскаржувалась, у спосіб, не передбачений законом.
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 18.10.2021, зокрема, відкрито провадження у справі про банкрутство Фермерського господарства "Колос" (далі - ФГ "Колос"); введено процедуру розпорядження майном боржника, розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Глеваського В.В.
За наслідками проведеного підсумкового засідання, суд постановою від 29.02.2024, зокрема, припинив процедуру розпорядження майном ФГ "Колос; припинив повноваження розпорядника майна арбітражного керуючого Глеваського В.В.; визнав банкрутом ФГ "Колос"; відкрив ліквідаційну процедуру та призначив ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Багінського А.О. (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 1871 від 20.12.2018).
Відповідно до ч. 1 ст. 3 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ), Закону України "Про міжнародне приватне право", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
З 21.10.2019 набрав чинності Кодекс України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ), яким встановлені умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи та відновлення платоспроможності фізичної особи.
Частиною 1 ст. 2 КУзПБ передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
В силу норм КУзПБ арбітражний керуючий є суб'єктом незалежної професійної діяльності. Вимоги до арбітражного керуючого, права та обов'язки арбітражних керуючих під час виконання відповідних повноважень, зокрема, розпорядника майна, визначені у Кодексі.
Арбітражний керуючий має здійснювати неупереджене правозастосування, діючи з додержанням принципів незалежності і самостійності. Передумовою набуття незалежності і збереження самостійності є виключення, або зведення до мінімуму суб'єктивного фактору при призначенні та відстороненні арбітражного керуючого.
Через арбітражного керуючого здійснюються правовідносини між сторонами, господарським судом та іншими учасниками у справі про банкрутство. Як учасник провадження у справі про банкрутство, арбітражний керуючий набуває такого статусу лише після прийняття судом відповідного процесуального документа.
Кодекс України з процедур банкрутства встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.
Арбітражний керуючий є суб'єктом незалежної професійної діяльності (ч. 1 ст. 10 КУзПБ). Вимоги до арбітражного керуючого визначені положеннями статті 11 Кодексу. Права та обов'язки арбітражного керуючого визначені у ст.12 Кодексу.
Ліквідатор - арбітражний керуючий, призначений господарським судом для здійснення ліквідаційної процедури (ст. 1 Кодексу).
Частиною 1 ст. 61 КУзПБ передбачено, що ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження: приймає у своє відання майно боржника, забезпечує його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; проводить інвентаризацію та визначає початкову вартість майна банкрута; аналізує фінансовий стан банкрута; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; формує ліквідаційну масу; заявляє до третіх осіб вимоги щодо повернення банкруту сум дебіторської заборгованості; подає до суду заяви про визнання недійсними правочинів (договорів) боржника; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; передає в установленому порядку на зберігання документи банкрута, які відповідно до нормативно-правових актів підлягають обов'язковому зберіганню; продає майно банкрута для задоволення вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Кодексом; подає відомості (інформацію), необхідні для ведення Єдиного реєстру боржників, відносно яких відкрито провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), у порядку, встановленому державним органом з питань банкрутства; ті інші повноваження.
Частина 4 статті 61 КУзПБ передбачає, що ліквідатор не менш як один раз на місяць подає комітету кредиторів звіт про свою діяльність, інформацію про фінансовий стан і майно боржника на день відкриття ліквідаційної процедури та під час проведення ліквідаційної процедури, про використання коштів боржника, а також іншу інформацію на вимогу комітету кредиторів.
Арбітражний керуючий має здійснювати неупереджене правозастосування, діючи з додержанням принципів незалежності і самостійності. Передумовою набуття незалежності і збереження самостійності є виключення, або зведення до мінімуму суб'єктивного фактору при призначенні та відстороненні арбітражного керуючого.
Відповідно до абз. 1 ч. 4 ст. 28 КУзПБ арбітражний керуючий може бути відсторонений господарським судом від виконання повноважень розпорядника майна, керуючого реструктуризацією, керуючого санацією, ліквідатора, керуючого реалізацією за його заявою.
Згідно з ч. 3 ст. 12 КУзПБ під час реалізації своїх прав та обов'язків арбітражний керуючий зобов'язаний діяти добросовісно, розсудливо та з метою, з якою ці права та обов'язки надано (покладено); а відповідно до частини 1 статті 13 Кодексу під час здійснення своїх повноважень арбітражний керуючий є незалежним.
Згідно ч. 4 ст. 28 КУзПБ арбітражний керуючий може бути відсторонений господарським судом від виконання повноважень розпорядника майна, керуючого реструктуризацією, керуючого санацією, ліквідатора, керуючого реалізацією за його заявою.
Відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень здійснюється господарським судом за клопотанням учасника провадження у справі або за власною ініціативою у разі:
1) невиконання або неналежного виконання обов'язків, покладених на арбітражного керуючого;
2) зловживання правами арбітражного керуючого;
3) подання до суду неправдивих відомостей;
4) відмови арбітражному керуючому в наданні допуску до державної таємниці або скасування раніше наданого допуску, якщо такий допуск є необхідним для виконання обов'язків, визначених цим Кодексом;
5) припинення діяльності арбітражного керуючого;
5-1) тимчасового зупинення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого на строк понад 30 днів;
6) наявності реального чи потенційного конфлікту інтересів.
Суд зауважує, що статус арбітражного керуючого характеризується не лише сукупністю прав та обов'язків останнього, а й ефективністю та невідворотністю інституту дисциплінарної відповідальності арбітражного керуючого за свої дії (постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.07.2018 у справі №910/18129/17).
Тому, під час розгляду питання відсторонення арбітражного керуючого у справі з підстав, встановлених пунктами 1-6 абзацу другого частини 4 статті 28 КУзПБ, господарський суд користуючись правами та повноваженнями наданими йому процесуальним законом, має з'ясувати та перевірити належність виконання арбітражним керуючим визначених законом обов'язків, чи встановити інші обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання арбітражним керуючим відповідних повноважень, а також встановити обставини, вказані у пункті 135 цієї Постанови, в залежності від чого ухвалити відповідне рішення (п.118 Постанови ВС у складі КГС від 20.05.2021 у справі №922/3369/19).
Рішення суду про відсторонення арбітражного керуючого з підстав, передбачених пунктами 1-6 абзацу 2 ч. 4 ст. 28 КУзПБ має бути достатньо обґрунтованим, з достеменним встановленням факту невиконання або неналежного виконання арбітражним керуючим обов'язків, визначених Кодексом, чи встановленням інших обставин, що об'єктивно унеможливлюють виконання арбітражним керуючим відповідних повноважень.
Поряд з іншими принципами правового регулювання відносин неплатоспроможності, суттєве значення має принцип судового нагляду у відносинах неплатоспроможності та банкрутства, який розпочинається з призначення розпорядника майна чи ліквідатора банкрута.
Як неодноразово зазначав Верховний Суд, суд у справі про банкрутство повинен сам приймати рішення стосовно виду та інтенсивності нагляду з урахуванням процедури провадження, особи боржника та арбітражного керуючого, а також інших обставин справи.
Слід вказати і на те, що процедура відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень в кінцевому підсумку охоплюється компетенцією суду.
Відповідно до частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Завданням національних судів є забезпечення належного вивчення документів, аргументів і доказів, представлених сторонами (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Ван де Гурк проти Нідерландів").
Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що навіть якщо національний суд володіє певною межею розсуду, віддаючи перевагу тим чи іншим доводам у конкретній справі та приймаючи докази на підтримку позицій сторін, суд зобов'язаний мотивувати свої дії та рішення (рішення Європейського суду з прав людини "Олюджіч проти Хорватії"). Принцип справедливості, закріплений у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, порушується, якщо національні суди ігнорують конкретний, доречний та важливий довід, наведений заявником (рішення Європейського суду з прав людини у справах "Мала проти України", "Богатова проти України").
У визначенні справедливого судового розгляду справи сторін не можна не враховувати загальні фактичні та юридичні обставини справи (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Станкевич проти Польщі").
Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії").
Якщо подані стороною доводи є вирішальними для результату провадження, такі доводи вимагають прямої конкретної відповіді за результатом розгляду; відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають у достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" та у справі "Руїз Матеос проти Іспанії").
У рішеннях Європейського суду з прав людини у справі "Де Куббер проти Бельгії" та у справі "Кастілло Альгар проти Іспанії" наголошується про те, що правосуддя має не тільки чинитися, також має бути видно, що воно чиниться. На кону стоїть довіра, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість. Якщо помилка національного суду щодо питань права або факту є настільки очевидною, що її можна кваліфікувати як "явну помилку" (тобто помилку, якої б не міг припуститися розумний суд) вона може порушити справедливість провадження (рішення Європейського суду з прав людини "Хамідов проти Росії").
З наведеного вище вбачається, що за змістом статті 6 Конвенції та усталеної практики ЄСПЛ однією із іманентних ознак справедливої судової процедури є мотивоване, аргументоване судове рішення.
Саме такий підхід застосований і на рівні національного законодавства. Так, вимога щодо мотивування судового рішення міститься в статтях 234, 238, 282, 315 ГПК України, статті 39 КУзПБ.
Відповідно до пунктів 3 та 4 частини 3 статті 2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, змагальність сторін і диспозитивність. Відповідно до частини 2 статті 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених законом. Відповідно до частини 1 статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Зі змісту статей 161, 162, 166-170 ГПК України вбачається, що за загальним правилом, і заяви по суті справи, і заяви з процесуальних питань мають містити підстави заяви (клопотання, заперечення).
Одним із принципів господарського судочинства є неприпустимість зловживання процесуальними правами (пункт 11) частини 3 статті 2 ГПК України). Учасники справи мають право зокрема, подавати заяви та клопотання (пункт 3) частини 1 статті 42 ГПК України). Учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (частина 1 статті 43 ГПК України). Частиною 2 статті 43 ГПК зловживанням процесуальними правами визнаються дії, що суперечать завданню господарського судочинства, невичерпний перелік яких наведений у пунктах 1-5 частини 2 цієї статті, серед яких "подання завідомо безпідставного відводу", "подання завідомо безпідставного позову", "завідомо безпідставне залучення особи" тощо.
Вище зазначалось, що загальною вимогою щодо судових рішень є їх обґрунтування та мотивування.
Консультативна рада європейських суддів у Висновку № 11(2008) до уваги Комітету міністрів Ради Європи про якість судових рішень також вказала на те, що судові рішення повинні бути вмотивованими. Якість судового рішення залежить головним чином від якості його вмотивованості. Належна вмотивованість є обов'язковою вимогою, якою не можна нехтувати в інтересах швидкого розгляду справи (частина 4 розділ b пункт 34).
На кожній стадії розгляду справи суд повинен з урахуванням вимог статей 12, 28 КУзПБ довести наявність підстав, які вказують на порушення обов'язків арбітражним керуючим на відповідній стадії розгляду справи про банкрутство.
Відповідно до приписів статті 13 КУзПБ під час здійснення своїх повноважень арбітражний керуючий є незалежним. Незалежність арбітражного керуючого забезпечується його спеціальним статусом, визначеним цим законом та спеціальним порядком його призначення та відсторонення від виконання обов'язків.
Відповідно до приписів ст. 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.
Відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Забезпечуючи дотримання принципу незалежності арбітражного керуючого, суд керується приписами ст. 2 ГПК України, якими визначено завдання та основні засади господарського судочинства.
Так, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, неприпустимість зловживання процесуальними правами.
Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість: 1) керує ходом судового процесу; 2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; 3)роз'яснює у разі необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій; 4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; 5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.
За змістом ч. 3 ст. 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
В силу ч. 1, 2 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Згідно ч. 1, 2 ст. 79 ГПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ст. 1 КУзПБ термін "реальний конфлікт інтересів" та "потенційний конфлікт інтересів" вживаються у цьому Кодексі у значеннях, наведених у Законі України "Про запобігання корупції".
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про запобігання корупції" потенційний конфлікт інтересів - наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об'єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень; реальний конфлікт інтересів - суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень; приватний інтерес - будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв'язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.
Суд вважає безпідставними доводи АТ "Банк кредит Дніпро" про те, що в діях арбітражного керуючого Багінського А.О. вбачаються порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" щодо наявності конфлікту інтересів під час здійснення ним повноважень ліквідатора у справі, з огляду на недоведеність заявником зазначених обставин належними та допустимими доказами.
Крім того, судом встановлено, що зборами кредиторів у справі №915/1243/21 про банкрутство ФГ "Колос" 12.07.2023 прийнято одноголосно рішення (з кількістю голосів - 16557): - погодити кандидатуру арбітражного керуючого Багінського А.О. для виконання повноважень ліквідатора (призначення ліквідатором) у справі про банкрутство ФГ "Колос", уповноважити арбітражного керуючого Глеваського В.В. звернутись до суду з клопотанням про визнання боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури та призначення ліквідатором боржника арбітражного керуючого Багінського А.О. (протокол №3 від 12.07.2023). На вказаних зборах приймали участь представники: ТОВ "Амако Україна" (з кількістю голосів - 8679), АТ "Банк кредит Дніпро" (з кількістю голосів - 3856), АТ "Аграрний фонд" (з кількістю голосів - 3798), ДПАТ "НАК "Украгролізинг" (з кількістю голосів - 224).
Відповідно до протоколу засідання комітету кредиторів банкрута №5 від 21.03.2025 комітетом кредиторів прийнято рішення, зокрема: - визнати АТ "Банк кредит Дніпро" заінтересованим кредитором відносно боржника ФГ "Колос"; - схвалити звіт ліквідатора ФГ "Колос" про роботу за період з 01.11.2024 по 28.02.2025; - взяти до відома результати інвентаризації майна боржника ФГ "Колос" та результати здійсненого ліквідатором аналізу фінансово-господарської діяльності боржника; - прийняти рішення про звернення до Господарського суду Миколаївської області із заявою про покладення субсидіарної відповідальності на винних осіб у доведенні боржника до банкрутства та не подавати заяву про покладення солідарної відповідальності; - звернутись до Господарського суду Миколаївської області з клопотанням про продовження строку протягом якого ліквідатор зобов'язаний здійснити ліквідаційну процедуру строком на 6 місяців.
Також суд бере до уваги, що питання про відсторонення арбітражного керуючого Багінського А.О. від виконання повноважень ліквідатора банкрута вже розглядалося Господарським судом Миколаївської області у даній справі за заявою АТ "Банк кредит Дніпро" згідно пункту 4 статті 28 КУзПБ.
Так, ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 04.11.2024 відмовлено у задоволенні заяви АТ "Банк кредит Дніпро" про відсторонення арбітражного керуючого Багінського А.О. від виконання повноважень ліквідатора банкрута. Вказану ухвалу АТ "Банк кредит Дніпро" не було оскаржено.
Важливою є позиція присутніх в судовому засіданні кредиторів АТ "Аграрний фонд" та ДПАТ "НАК "Украгролізинг" щодо належної роботи ліквідатора арбітражного керуючого Багінського А.О. та відмову в задоволенні заяви АТ "Банк кредит Дніпро" про його відсторонення.
Окрім того, будь-яких доказів неналежного виконання арбітражним керуючим Багінським А.О. покладених на нього обов'язків ліквідатора банкрута до матеріалів справи не додано.
Отже, твердження АТ "Банк кредит Дніпро" про неналежне виконання арбітражним керуючим Багінським А.О. повноважень ліквідатора у справі про банкрутство ФГ "Колос", суд вважає безпідставними та необґрунтованими.
Згідно з статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод.
У справі "Руїз Торіха проти Іспанії", ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.
З огляду на викладене та зважаючи на те, що судом не встановлено, а матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження наявності у ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Багінського А.О. конфлікту інтересів у справі про банкрутство ФГ "Колос", обставин невиконання або неналежного виконання арбітражним керуючим Багінським А.О. покладених на нього обов'язків під час виконання повноважень ліквідатора банкрута, які б стали підставою для його відсторонення, у зв'язку з чим в задоволенні заяви кредитора АТ "Банк Кредит Дніпро" №б/н від 09.01.2025 про відсторонення арбітражного керуючого Багінського А.О. від виконання обов'язків ліквідатора ФГ "Колос" слід відмовити.
Керуючись ст. 28 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 232-235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Відмовити в задоволенні заяви кредитора Акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро" №б/н від 09.01.2025 про відсторонення арбітражного керуючого у справі №915/1243/21.
Ухвала набирає законної сили в порядку ст. 235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги.
Повний текст ухвали складено 15.04.2025 (у зв'язку з тривалими повітряними тривогами по місту).
Суддя В.С. Адаховська