просп. Науки, 5, м. Харків, 61612, телефон/факс (057)702 10 79, inbox@lg.arbitr.gov.ua
16 квітня 2025 року м.Харків Справа № 913/74/25
Провадження №6/913/74/25
Господарський суд Луганської області у складі судді Драгнєвіч О.В., розглянувши позовні матеріали в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) представників сторін у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг», вул.Шолуденка, буд.1, м.Київ, 04116
до Управління Державної казначейської служби України у Новопсковському районі Луганської області, вул.Українська, буд.39, с-ще Айдар, Старобільський р-н, Луганська область, 92303
про стягнення 26'890 грн 13 коп.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (далі - ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг», позивач, постачальник) звернулося до Господарського суду Луганської області з позовом до Управління Державної казначейської служби України у Новопсковському районі Луганської області (далі - відповідач, споживач) про стягнення заборгованості за договором постачання природного газу №11-1023/21-БО-Т від 04.11.2021 (далі - договір) в загальному розмірі 26'890 грн 13 коп., з яких основний борг у сумі 16'934 грн 74 коп., пеня в сумі 3'577 грн 18 коп., 3% річних у сумі 1'293 грн 31 коп. та інфляційні втрати в сумі 5'084 грн 90 коп.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що на виконання договору позивач (ЕІС-код 56Х930000010610Х) передав у власність відповідача (ЕІС-код 56XT00011Q6CT00N) протягом листопада 2021 року - лютого 2022 року природний газ загальним об'ємом 5,02313 тис.куб.м. на загальну суму 83'152 грн 87 коп., що підтверджується даними з інформаціної платформи оператора ГТС щодо остаточних алокацій відборів споживача, а також даними актів приймання-передачі природного газу від 30.11.2021, 31.12.2021, 31.01.2022, 28.02.2022.
Однак, відповідач розрахунки за придбаний природний газ з позивачем провів не повністю, повністю розрахувався за зобов'язаннями листопада 2021 року - січня 2022 року. Оскільки за зобов'язаннями лютого 2022 року розрахунок проведено не було, у відповідача обліковується заборгованість в сумі 16'934 грн 74 коп.
Крім того, у зв'язку з допущеним простроченням виконання грошового зобов'язання позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача пеню в сумі 3'577 грн 18 коп., обраховану за період з 16.04.2022 по 15.10.2022, 3% річних у сумі 1'293 грн 31 коп., обраховані за період з 16.04.2022 по 31.10.2024 та інфляційні втрати в сумі 5'084 грн 90 коп., обраховані за період з травня 2022 року по жовтень 2024 року.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.02.2025 справа передана на розгляд судді Драгнєвіч О.В.
Ухвалою суду від 21.02.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами; встановлено позивачу строк по 28.02.2025, в який запропоновано надати суду: 1) докази направлення копії поданої позовної заяви з додатками відповідачу на його електронні адреси (ІНФОРМАЦІЯ_1 та kazna.novps@gmail.com ); 2) додаткові письмові пояснення щодо направлення або вручення відповідачу для підписання актів приймання-передачі згідно вимог п.3.5.2 договору за зобов'язаннями cічня - лютого 2022 року з долученням на підтвердження відповідних доказів, обґрунтувавши підстави неможливості їх подання своєчасно до суду; зобов'язано відповідача невідкладно зареєструвати електронний кабінет у відповідності до вимог ч.6 ст.6 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України); запропоновано сторонам подати заяви по суті справи у встановлені законом та судом строки.
Через підсистему «Електронний суд» 27.02.2025, на виконання вимог ухвали суду від 21.02.2025, від позивача надійшло клопотання №б/н від 27.02.2025, до якого долучено доказ надсилання копії позовної заяви з додатками на адреси електронної пошти відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_1 та kazna.novps@gmail.com , а також докази направлення відповідачу на його адресу електронної пошти - ІНФОРМАЦІЯ_1 для підписання актів приймання-передачі за зобов'язаннями грудня 2021 року - лютого 2022 року.
Посилаючись на положення ст.ст.80, 119 ГПК України позивач просить визнати поважними причини пропуску процесуального строку для подання доказів, поновити процесуальний строк, прийняти та долучити до матеріалів справи №913/74/25 належним чином засвідчені копії: доказів направлення на адресу електронної пошти відповідача актів приймання-передачі за спожитий у грудні 2021 року - лютому 2022 року природний газ; докази направлення копії позовної заяви з додатками відповідачу на його адресу електронної пошти (ІНФОРМАЦІЯ_1 та kazna.novps@gmail.com ).
Обґрунтовуючи підстави несвоєчасності подання вказаних доказів, не подання їх разом з позовною заявою, позивач пояснив, що через постійні кібератаки Російської Федерації, в тому числі безпосередньо на сервісні дата-центри компанії, тривалий час були заблоковані сервери, на яких зберігалась інформація щодо актів приймання-передачі та доказів їх направлення споживачам, у зв'язку з чим докази направлення актів приймання-передачі газу за зобов'язаннями грудня 2021 року - лютого 2022 року не були подані разом з позовом.
Суд, керуючись положеннями ст.ст.80, 119 ГПК України, враховує пояснення позивача, визнає поважними причини пропуску строку, задовольняє клопотання позивача та поновлює позивачу строк для подання додаткових доказів по день фактичного їх надходження до суду 27.02.2025, долучає до матеріалів подане клопотанням №б/н від 27.02.2025 разом з доданими до нього документами.
Звертаючись із позовом у цій справі, позивач вказав адресу місцезнаходження відповідача: вул.Українська, буд.39, Новопсков, Новопсковський р-н, Луганська область, 92303.
Судом було встановлено, що зареєстрованою адресою місцезнаходження відповідача, Управління Державної казначейської служби України у Новопсковському районі Луганської області, згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, є вказана вище адреса.
Судом з'ясовано, що відповідно до п.п.12 п.1 Постанови Верховної Ради України від 17.07.2020 (поточна редакція від 07.09.2023) №807-1Х «Про утворення та ліквідацію районів» (далі - Постанова) було утворено в Луганській області Старобільський район (з адміністративним центром у місті Старобільськ) у складі територій Біловодської селищної, Білолуцької селищної, Марківської селищної, Міловської селищної, Новопсковської селищної, Старобільської міської, Чмирівської сільської, Шульгинської сільської територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п.п.12 п.3 цієї Постанови Верховної Ради України ліквідовано Новопсковський район.
Також відповідно до п.10 Постанови Верховної Ради України від 19.09.2024 №3984-IX «Про перейменування окремих населених пунктів та районів» було перейменовано у Луганській області селище Новопсков Старобільського району на селище Айдар.
Зазначені зміни не були враховані позивачем у позові, однак враховуються судом під час розгляду цієї справи.
Згідно з даними Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України №309 від 22.12.2022 (втратив чинність 20.03.2025), а також Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій України №376 від 28.02.2025 (набув чинності з 20.03.2025) Новопсковська селищна територіальна громада Старобільського району Луганської області є тимчасово окупованою Російською Федерацією територією України з 03.03.2022.
Поштові відділення в с-щі Айдар Старобільського району Луганської області тимчасово припинили свою роботу згідно з інформацією Акціонерного товариства «Укрпошта», розміщеній на офіційному вебсайті (https://offices.ukrposhta.ua), а тому направлення поштової кореспонденції на адресу реєстрації місцезнаходження відповідача наразі не є можливим.
У відповідності до вимог ч.1 ст.12-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться на тимчасово окупованій території, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають електронного кабінету, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за двадцять днів до дати відповідного судового засідання.
Суд викликає або повідомляє таких учасників справи про дату, час і місце інших судових засідань чи про вчинення відповідної процесуальної дії через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання або вчинення відповідної процесуальної дії.
З опублікуванням такого оголошення відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.
Отже, з урахуванням вищезазначених вимог, оскільки місцезнаходженням відповідача є тимчасово окуповане с-ще Айдар Старобільського району Луганської області і відповідач не має зареєстрованого електронного кабінету в ЄСІТС, судом з метою забезпечення процесуальних прав відповідача та належного його повідомлення про розгляд справи відповідне оголошення про прийняття ухвали суду від 21.02.2025, якою було прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та запропоновано сторонам подати заяви по суті справи у встановлені законом та судом строки, було розміщено на порталі судової влади України 27.02.2025, про що свідчить наявна у справі роздруківка.
Також відповідне оголошення з метою належного повідомлення відповідача розміщувалися судом 28.02.2025 на сторінці Господарського суду Луганської області з посиланням на ухвалу суду, наявну в Єдиному державному реєстрі судових рішень (у розділі Інше - Повідомлення для учасників справ, які знаходяться в районі проведення антитерористичної операції та на тимчасово окупованих територіях) офіційного веб-порталу судова влада в Україні в мережі інтернет, про що свідчить роздрукована сторінка зі сайту суду.
Ухвала суду від 21.02.2025 також була своєчасно розміщена в Єдиному державному реєстрі судових рішень, доступ до якого є вільним та загальнодоступним.
Крім того, з метою належного повідомлення відповідача ухвала суду від 21.02.2025 була направлена на адресу електронної пошти відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка, як додатковий засіб зв'язку, зазначена в п.14 договору постачання природного газу №11-1023/21-БО-Т від 04.11.2021, укладеного між сторонами, в розділі «Адреса та реквізити сторін», а також на другу адресу електронної пошти - kazna.novps@gmail.com, яка стала відома суду з мережі інтернет.
Додатково суд намагався повідомити відповідача телефонограмою за номером телефону НОМЕР_1 , дані про який містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, однак, встановити зв'язок за вказаним номером телефону суду з абонентом не вдалося.
Враховуючи вищевикладене, судом вчинені всі можливі заходи для належного повідомлення відповідача про розгляд спору та забезпечення його процесуальних прав на подання відзиву та клопотань щодо розгляду справи. З опублікуванням розміщеного судом оголошення на веб-порталі судової влади Україні відповідач вважається повідомленим про розгляд справи.
Наразі від учасників клопотань про розгляд справи в судовому засіданні до суду не надходило.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою суду від 21.02.2025 відповідачу було запропоновано подати відзив на позовну заяву у строк, встановлений ч.1 ст.251 ГПК України, - протягом 15 днів з дня вручення ухвали суду.
Однак, на час прийняття цього рішення за результатами розгляду справи, від відповідача відзив на позовну заяву не надійшов, будь-які процесуальні клопотання також до суду не надходили.
Судом враховується, що згідно положень ст.42 ГПК України, подання відзиву та письмових пояснень є правом відповідача, а не обов'язком.
Відповідно до ч.4 ст.13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з приписами ст.165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
У відповідності до положень ст.248 ГПК України суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше 60 днів з дня відкриття провадження у справі.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши наявні докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд
04.11.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» та Управлінням Державної казначейської служби України у Новопсковському районі Луганської області укладено договір №11-1023/21-БО-Т постачання природного газу, у відповідності до предмету якого постачальник зобов'язується поставити споживачеві природний газ, а споживач зобов'язаний прийняти його та оплатити на умовах цього договору.
EIC-код споживача - 56XT00011Q6CT00N, що також підтверджується даними долученої позивачем копії заяви-приєднання №094211Q6CTCB011 до умов договору розподілу природного газу, укладеного відповідачем з оператором ГРМ - Акціонерним товариством «Оператор газорозподільної системи «Луганськгаз».
Природний газ, що постачається за цим договором, використовується споживачем для своїх власних потреб (п.1.2 договору).
За цим договором може бути поставлений природний газ (за кодом згідно з УКТЗЕД 2711 21 00 00) власного видобутку (природний газ, видобутий на території України) та/або імпортований природний газ, ввезений на митну територію України (п.1.3 договору).
Згідно з п.1.4 договору, споживач підтверджує та гарантує, що на момент підписання цього договору у споживача є в наявності укладений договір на розподіл природного газу між споживачем та оператором газорозподільної мережі (надалі - оператор ГРМ) та присвоєний оператором ГРМ персональний ЕІС-код та/або укладений договір транспортування природного газу між споживачем та оператором газотранспортної системи (надалі - оператор ГТС) та присвоєний оператором ГТС персональний ЕІС-код (якщо об'єкти споживача безпосередньо приєднані до газотранспортної мережі). Відповідальність за достовірність інформації, зазначеної в цьому пункті, несе споживач.
У разі якщо об'єкти споживача підключені до газорозподільних мереж, розподіл природного газу, який постачається за цим договором, здійснює(ють) оператор(и) газорозподільних мереж, а саме: АТ «Оператор ГРС «Луганськгаз», з яким (якими) споживач уклав відповідний договір (п.1.5 договору).
Відповідно до п.2.1 договору постачальник передає споживачу на умовах цього договору замовлений споживачем обсяг (об'єм) природною газу у період з жовтня 2021 року по грудень 2022 року (включно), в кількості 12,0 тис.куб.метрів, в т.ч. по місяцях в замовленому обсязі, зазначеному у таблиці.
Згідно з п.2.3 договору підписанням цього договору споживач дає згоду постачальнику на включення його до реєстру споживачів постачальника (надалі - реєстр або реєстр споживачів), розміщеного на інформаційній платформі оператора ГТС відповідно до вимог Кодексу ГТС.
Перегляд та коригування замовлених споживачем обсягів природного газу за цим договором може відбуватися шляхом підписання сторонами додаткової угоди, в тому числі протягом відповідного розрахункового періоду. Споживач зобов'язується самостійно контролювати обсяги використання природного газу і своєчасно обмежувати (припиняти) використання природного газу у разі перевищення замовлених обсягів або своєчасно (до кінця відповідного розрахункового періоду) надавати постачальнику для оформлення відповідну додаткову угоду на коригування замовлених обсягів за цим договором. В будь-якому випадку, обсяг, визначений в акті приймання-передачі природного газу, оформленого відповідно до пункту 3.5 цього договору, вважається фактично використаним за цим договором обсягом природного газу (п.2.4 договору).
Постачальник передає споживачу у загальному потоці природний газ у внутрішній точці виходу з газотранспортної системи. Право власності на природний газ переходить від постачальника до споживача після підписання актів приймання-передачі. Після переходу права власності на природний газ споживач несе всі ризики і бере на себе відповідальність, пов'язану з правом власності на природний газ (п.3.1 договору).
Відповідно до п.3.2 договору, постачання газу за цим договором здійснюється постачальником виключно за умови включення споживача до реєстру споживачів постачальника, розміщеного на інформаційній платформі оператора ГТС.
Приймання-передача газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі газу (п.3.5 договору).
У підпункті 3.5.1 договору сторони погодили, що споживач зобов'язується надати постачальнику не пізніше 5-го (п'ятого) числа місяця, наступного за розрахунковим періодом завірену належним чином копію відповідного акту надання послуг з розподілу/транспортування газу за такий період, що складений між оператором(ами) ГРМ та/або оператором ГТС та споживачем, на підставі даних комерційного вузла обліку споживача, відповідно до вимог Кодексу ГТС/Кодексу ГРМ.
На підставі отриманих від споживача даних та даних щодо остаточної алокації відборів споживача на інформаційній платформі оператора ГТС постачальник готує та надає споживачу два примірники акту приймання-передачі за відповідний розрахунковий період (далі - акт), підписані уповноваженим представником постачальника (пп.3.5.2 договору).
Споживач протягом 2-х (двох) робочих днів з дати одержання акту зобов'язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акту, підписаний уповноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від його підписання (пп.3.5.3 договору).
В пп.3.5.4 договору сторони визначили, що у випадку неповернення споживачем підписаного оригіналу акту до 15-го числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, а також у випадку розбіжностей між даними, отриманими від споживача відповідно до підпункту 3.5.1 цього пункту, та даних щодо остаточної алокації відборів споживача на інформаційній платформі оператора ГTC, обсяг (об'єм) спожитого газу вважається встановленим (узгодженим) відповідно до даних інформаційної платформи оператора ГТС та переданим у власність споживачу, а вартість поставленого протягом відповідного розрахункового періоду газу розраховується з урахуванням цін, визначених в розділі 4 цього договору.
Звірка фактично використаного обсягу газу за цим договором на певну дату чи протягом відповідного розрахункового періоду, ведеться сторонами на підставі даних комерційних вузлів обліку газу та інформації про фактично поставлений споживачу обсяг газу згідно з даними інформаційної платформи оператора ГТС (п.3.6 договору).
Відповідно до п.4.1 договору, ціна та порядок зміни ціни на природний газ, який постачається за цим договором, встановлюється наступним чином: ціна природного газу за 1'000 куб.м. газу без ПДВ - 13'658 грн 42 коп., крім того податок на додану вартість за ставкою 20%, крім того тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи - 124 грн 16 коп. без ПДВ, коефіцієнт, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед у відповідному періоді на рівні 1,10 умовних одиниць, всього з коефіцієнтом - 136,576 грн, крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 163 грн 89 коп. за 1'000 куб.м.
Всього ціна газу за 1'000 куб.м. з ПДВ, з урахуванням тарифу на послуги транспортування та коефіцієнту, який застосовується при замовленні потужності на добу, за цим договором становить 16'554 грн 00 коп.
Згідно з п.4.3 договору загальна вартість цього договору становить 165'540 грн 00 коп., крім того ПДВ - 33'108 грн 00 коп., разом з ПДВ - 198'648 грн 00 коп.
Відповідно до пункту 5.1 договору оплата за природний газ здійснюється споживачем виключно грошовими коштами в наступному порядку:
- 70% вартості фактично переданого відповідно до акту приймання-передачі природного газу - до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу.
Остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акту приймання-передачі природний газ здійснюється до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем в якому споживач повинен був сплатити 70% грошових коштів за відповідний розрахунковий період. У разі відсутності акту приймання-передачі, фактична вартість використаного споживачем газу розраховується відповідно до умов підпункту 3.5.4 пункту 3.5 цього договору. Споживач має право здійснити оплату та/або переплату за природний газ протягом періоду поставки або до початку розрахункового періоду.
Оплата за природний газ здійснюється споживачем шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника, зазначений в розділі 14 цього договору. Споживач зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі розрахуватися за поставлений природний газ відповідно до пункту 5.1 цього договору (п.5.3 договору).
Згідно з п.13.1 договору останній набирає чинності з дати його укладання і діє в частині поставки газу до 31 грудня 2022 року включно, а в частині розрахунків - до повного їх виконання.
Матеріали справи свідчать про те, що на виконання умов договору протягом листопада 2021 року - лютого 2022 року позивач передав у власність відповідача (ЕІС-код 56XT00011Q6CT00N) природний газ загальним об'ємом 5,02313 тис.куб.м. на загальну суму 83'152 грн 87 коп., що підтверджується даними щодо остаточної алокації відборів споживача ЕІС-кодом 56XT00011Q6CT00N (відповідача), розміщеними на інформаційній платформі оператора ГТС за період з 07.11.2021 по 01.03.2022 по дням, а також даними складених актів приймання-передачі природного газу від 30.11.2021, 31.12.2021, 31.01.2022, 28.02.2022, зокрема:
- відповідно до даних щодо остаточної алокації відборів споживача, розміщених на інформаційній платформі оператора ГТС за період з 07.11.2021 по 30.11.2021 по дням, загальний обсяг спожитого відповідачем в листопаді 2021 року газу склав 1,50000 тис.куб.м.
Зазначений обсяг 1,50000 тис.куб.м. спожитого відповідачем природного газу в листопаді 2021 року на загальну суму 24'830 грн 99 коп. з ПДВ внесений позивачем у складений акт приймання-передачі природного газу від 30.11.2021 (підписаний представниками обох сторін);
- відповідно до даних щодо остаточної алокації відборів споживача, розміщених на інформаційній платформі оператора ГТС за період з 01.12.2021 по 31.12.2021 по дням, загальний обсяг спожитого відповідачем в грудні 2021 року газу склав 1,50000 тис.куб.м.
Зазначений обсяг 1,50000 тис.куб.м. спожитого відповідачем природного газу в грудні 2021 року на загальну суму 24'830 грн 99 коп. з ПДВ внесений позивачем у складений акт приймання-передачі природного газу від 31.12.2021 (підписаний представниками обох сторін);
- відповідно до даних щодо остаточної алокації відборів споживача, розміщених на інформаційній платформі оператора ГТС за період з 01.01.2022 по 31.01.2022 по дням, загальний обсяг спожитого відповідачем в січні 2022 року газу склав 1,00013 тис.куб.м.
Зазначений обсяг 1,00013 тис.куб.м. спожитого відповідачем природного газу в січні 2022 року на загальну суму 16'556 грн 15 коп. з ПДВ внесений позивачем у складений акт приймання-передачі природного газу від 31.01.2022 (залишився не підписаний відповідачем);
- відповідно до даних щодо остаточної алокації відборів споживача, розміщених на інформаційній платформі оператора ГТС за період з 01.02.2022 по 28.02.2022 по дням, загальний обсяг спожитого відповідачем в лютому 2022 року газу склав 1,02300 тис.куб.м.
Зазначений обсяг 1,02300 тис.куб.м. спожитого відповідачем природного газу в лютому 2022 року на загальну суму 16'934 грн 74 коп. з ПДВ внесений позивачем у складений акт приймання-передачі природного газу від 28.02.2022 (залишився не підписаний відповідачем).
Розрахунок за спожитий газ відповідач провів з постачальником не повністю, повністю розрахувався лише за зобов'язаннями листопада 2021 року - січня 2022 року, сплативши в загальному розмірі 66'218 грн 13 коп. (зокрема, 22.12.2021 - 24'830 грн 99 коп., 29.12.2021 - 24'830 грн 99 коп., 15.02.2022 - 16'556 грн 15 коп.), що підтверджується даними, наданими позивачу АТ «Ощадбанк» про надходження коштів на рахунки позивача за період з 04.11.2021 по 06.11.2024, а також розрахунком позивача про основну заборгованість, що наявні в матеріалах справи.
За твердженням позивача, у відповідача обліковується заборгованість в розмірі 16'934 грн 74 коп. за спожитий природний газ в лютому 2022 року.
У зв'язку з порушенням строків оплати відповідачем, на підставі п.7.2 договору, ст.625 ЦК України, позивач нарахував до стягнення також пеню в сумі 3'577 грн 18 коп., 3% річних у сумі 1'293 грн 31 коп., та інфляційні втрати в сумі 5'084 грн 90 коп. згідно з наданими позивачем розрахунками.
Надаючи юридичну оцінку спірним правовідносинам сторін, суд зазначає наступне.
Пунктом 1 частини 2 ст.11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що підстави виникнення цивільних прав та обов'язків виникають з договорів та інші правочинів.
Відповідно до ч.1 ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частиною 1 ст.173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Укладений між сторонами договір за своїм змістом та своєю правовою природою є договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу, правове регулювання якого регламентується нормами Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України, а також Законом України «Про ринок природного газу» та Правилами постачання природного газу, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №2496 від 30.09.2015.
Відповідно до ст.265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Подібна редакція також міститься в ст.712 ЦК України.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно з ч.2 ст.714 ЦК України до договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Пунктом 28 частини 1 статті 1 Закону України «Про ринок природного газу» визначено, що постачання природного газу господарська діяльність, що підлягає ліцензуванню і полягає в реалізації природного газу безпосередньо споживачам на підставі укладених з ними договорів.
Згідно п.3 розділу І Правил постачання природного газу, постачання природного газу споживачу здійснюється на підставі договору постачання природного газу між постачальником та споживачем, який укладається відповідно до вимог цих Правил, та після включення споживача до реєстру споживачів постачальника в інформаційній платформі оператора ГТС у відповідному розрахунковому періоді в порядку, визначеному Кодексом газотранспортної системи.
Таким чином, договір постачання природного газу №11-1023/21-БО-Т від 04.11.2021 є належною підставою для виникнення прав і обов'язків у сторін.
Зокрема, даними, наданими ТОВ «Оператор газотранспортної системи України», в листі-відповіді на адвокатський запит №ТОВВИХ-24-17353 від 12.11.2024 та інформацією щодо остаточної алокації відборів споживача, підтверджується факт включення відповідача (споживач з EIC-кодом 56XT00011Q6CT00N) до реєстру споживачів постачальника - ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг» в інформаційній платформі в період з 07.11.2021 по 01.03.2022 (у період з 01.10.2021 по 06.11.2021 споживач був зареєстрований в реєстрі споживачів за іншим постачальником).
Факт поставки позивачем відповідачеві природного газу у листопаді 2021 року - лютому 2022 року в загальному об'ємі 5,02313 тис.куб.м. на загальну суму 83'152 грн 87 коп. підтверджується даними остаточної алокації відборів споживача ЕІС-кодом 56XT00011Q6CT00N (відповідача), розміщеними на інформаційній платформі оператора ГТС за період з 07.11.2021 по 01.03.2022 по дням (дані були передані Оператором ГРМ - АТ «Луганськгаз»), а також даними складених актів приймання-передачі природного газу від 30.11.2021, 31.12.2021, 31.01.2022, 28.02.2022, а саме:
- відповідно до даних щодо остаточної алокації відборів споживача, розміщених на інформаційній платформі оператора ГТС за період з 07.11.2021 по 30.11.2021 по дням, загальний обсяг спожитого відповідачем в листопаді 2021 року газу склав 1,50000 тис.куб.м.
Зазначений обсяг 1,50000 тис.куб.м. спожитого відповідачем природного газу в листопаді 2021 року на загальну суму 24'830 грн 99 коп. з ПДВ внесений позивачем у складений акт приймання-передачі природного газу від 30.11.2021. Враховано ціну природного газу за 1'000 куб.м. з ПДВ - 16'554 грн 00 коп., враховуючи тариф на послуги з його транспортування для внутрішньої точки виходу з ГТС, встановлену п.4.1 договору (підписаний представниками обох сторін);
- відповідно до даних щодо остаточної алокації відборів споживача, розміщених на інформаційній платформі оператора ГТС за період з 01.12.2021 по 01.12.2021 по дням, загальний обсяг спожитого відповідачем в грудні 2021 року газу склав 1,50000 тис.куб.м.
Зазначений обсяг 1,50000 тис.куб.м. спожитого відповідачем природного газу в грудні 2021 року на загальну суму 24'830 грн 99 коп. з ПДВ внесений позивачем у складений акт приймання-передачі природного газу від 31.12.2021. Враховано ціну природного газу за 1'000 куб.м. з ПДВ - 16'554 грн 00 коп., враховуючи тариф на послуги з його транспортування для внутрішньої точки виходу з ГТС, встановлену п.4.1 договору (підписаний представниками обох сторін);
- відповідно до даних щодо остаточної алокації відборів споживача, розміщених на інформаційній платформі оператора ГТС за період з 01.01.2022 по 31.01.2022 по дням, загальний обсяг спожитого відповідачем в січні 2022 року газу склав 1,00013 тис.куб.м.
Зазначений обсяг 1,00013 тис.куб.м. спожитого відповідачем природного газу в січні 2022 року на загальну суму 16'556 грн 15 коп. з ПДВ внесений позивачем у складений акт приймання-передачі природного газу від 31.01.2022. Враховано ціну природного газу за 1'000 куб.м. з ПДВ - 16'554 грн 00 коп., враховуючи тариф на послуги з його транспортування для внутрішньої точки виходу з ГТС, встановлену п.4.1 договору (залишився не підписаний відповідачем);
- відповідно до даних щодо остаточної алокації відборів споживача, розміщених на інформаційній платформі оператора ГТС за період з 01.02.2022 по 28.02.2022 по дням, загальний обсяг спожитого відповідачем в лютому 2022 року газу склав 1,02300 тис.куб.м.
Зазначений обсяг 1,02300 тис.куб.м. спожитого відповідачем природного газу в лютому 2022 року на загальну суму 16'934 грн 74 коп. з ПДВ внесений позивачем у складений акт приймання-передачі природного газу від 28.02.2022. Враховано ціну природного газу за 1'000 куб.м. з ПДВ - 16'554 грн 00 коп., враховуючи тариф на послуги з його транспортування для внутрішньої точки виходу з ГТС, встановлену п.4.1 договору (залишився не підписаний відповідачем).
Складені та направлені відповідачу акти приймання-передачі за зобов'язаннями січня - лютого 2022 року залишилися не підписаними відповідачем. Вказані акти за спожитий природний газ в січні та лютому 2022 року для підписання були направлені на електронну пошту відповідача (novps.kazna1210@gmail.com), зазначену в договорі, 12.02.2022 та 13.03.2022, що підтверджується наявними у справі роздруківками з електронної пошти.
Крім цього, на підтвердження здійснення господарської операції (факту поставки природного газу) в листопаді 2021 року - січні 2022 року, позивач надав копії зареєстрованих податкових накладних за відповідний період, зокрема:
- №18708 від 22.12.2021 на загальну суму коштів, що підлягають сплаті, з урахуванням податку на додану вартість (враховуючи тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи) - 24'830 грн 99 коп., обсяг природного газу - 1,50000 тис.куб.м.;
- №18712 від 29.12.2021 на загальну суму коштів, що підлягають сплаті, з урахуванням податку на додану вартість (враховуючи тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи) - 24'830 грн 99 коп., обсяг природного газу - 1,50000 тис.куб.м.;
- №6502 від 15.02.2022 на загальну суму коштів, що підлягають сплаті, з урахуванням податку на додану вартість (враховуючи тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи) - 16'556 грн 15 коп., обсяг природного газу - 1,00013 тис.куб.м.;
Відповідно до п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України (далі - ПК України), на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Згідно з п.201.7 ст.201 ПК України, податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на рахунок у банку/небанківському надавачу платіжних послуг як попередня оплата (аванс).
При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою (п.201.10 ст.201 ПК України).
Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, тобто спричиняють правові наслідки.
Підставою для виникнення в платника права на податковий кредит з податку на додану вартість є факт реального здійснення операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також оформлення відповідних операцій належним чином складеними первинними документами, які містять достовірні відомості про їх обсяг та зміст.
Встановлюючи правило щодо обов'язкового підтвердження сум податкового кредиту, врахованих платником ПДВ при визначенні податкових зобов'язань, законодавець, безумовно, передбачає, що ці документи є достовірними, тобто операції, які вони підтверджують, дійсно мали місце.
Зазначений висновок наведено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 29.06.2021 у справі №910/23097/17.
Разом з цим, згідно даних, наданих позивачу АТ «Ощадбанк» про надходження коштів на рахунки позивача за період з 04.11.2021 по 06.11.2024, що наявні в матеріалах справи, відповідачем було сплачено в загальному розмірі 66'218 грн 13 коп. (зокрема, 22.12.2021 - 24'830 грн 99 коп. за поставки листопада 2021 року, 29.12.2021 - 24'830 грн 99 коп. за поставки грудня 2021 року, 15.02.2022 - 16'556 грн 15 коп. за поставки січня 2022 року).
Отже, хоча направлені на електронну пошту відповідача акти приймання передачі природного газу від 31.01.2022 та від 28.02.2022 відповідачем не були підписані та повернуті позивачу, вмотивовані відмови від підписання цих актів також відповідачем не направлялися позивачу, разом з цим, за зобов'язаннями січня 2022 року відповідач провів повний розрахунок з позивачем, сплативши 15.02.2022 - 16'556 грн 15 коп.
Тобто відповідачем було проведено повний розрахунок з позивачем за зобов'язаннями листопада 2021 року - січня 2022 року.
Отже, наразі спір стосується фактично зобов'язань лютого 2022 року.
Судом з'ясовано, що зазначені позивачем в акті дані щодо обсягів спожитого відповідачем природного газу в спірний період лютого 2022 року також підтверджується даними, наданими ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» в листі №ТОВВИХ-24-17353 від 12.11.2024 та інформацією щодо остаточної алокації відборів споживача в лютому 2022 року по дням, що була передана Оператором ГРМ - АТ «Луганськгаз».
Як вже зазначалося вище, пп.3.5.2 договору сторонами було погоджено, що постачальник готує та надає споживачу два примірники акту приймання-передачі за відповідний розрахунковий період на підставі як отриманих від споживача даних так і даних щодо остаточної алокації відборів споживача, отриманих на інформаційній платформі оператора ГТС.
Споживач протягом 2-х (двох) робочих днів з дати одержання акту зобов'язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акту, підписаний уповноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від його підписання (пп.3.5.3 договору).
З наданих позивачем роздруківок з електронної пошти вбачається, що, зокрема, акт приймання-передачі від 28.02.2022 був 13.03.2022 направлений для підписання відповідачу на його адресу електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка, як додатковий засіб зв'язку, зазначена в п.14 договору постачання природного газу, укладеного між сторонами, в розділі «Адреса та реквізити сторін»
Відповідно до п.2 глави 7 розділу ХІІ Кодексу ГТС у точках виходу до газорозподільної системи з метою проведення остаточної алокації щодобових відборів/споживання, що не вимірюються щодобово, оператор газорозподільної системи до 08 числа газового місяця (М+1) надає оператору газотранспортної системи інформацію про фактичний місячний відбір/споживання природного газу окремо по кожному споживачу, відбір/споживання якого не вимірюється щодобово. У випадку якщо комерційний вузол обліку обладнаний обчислювачем (коректором) з можливістю встановити за результатами місяця фактичне щодобове споживання природного газу, така інформація додатково надається в розрізі газових днів газового місяця (М).
Відповідно до пункту 6 глави 7 розділу ХІІ Кодексу ГТС, у випадку якщо фактичний місячний обсяг відбору/споживання дорівнює сумі попередніх щодобових алокацій за місяць, для відбору/споживання, що не вимірюється щодобово та облік якого здійснюється комерційним вузлом обліку, не обладнаним обчислювачем (коректором), обсяги щодобових остаточних алокацій дорівнюють обсягам, визначеним попередніми щодобовими алокаціями.
Коригування обсягів добового відбору/споживання забезпечується оператором газорозподільної системи на інформаційній платформі.
Отже, об'єм (обсяг) спожитого споживачем природного газу передається оператором ГРМ (в даному випадку - АТ «Оператор ГРС «Луганськгаз») до інформаційної платформи оператора ГТС та використовується постачальником для розрахунку вартості спожитого природного газу.
Судом враховується, що сторони в п.3.4 договору визначили, що постачальник із застосуванням ресурсів інформаційної платформи оператора ГТС та споживач здійснюють щоденний моніторинг фактично відібраного споживачем обсягу природного газу.
Пунктом 6.2 договору також передбачено, що споживач зобов'язаний самостійно контролювати власне використання природного газу за цим договором і своєчасно коригувати замовлені обсяги шляхом підписання додаткової угоди, прийняти газ на умовах цього договору, своєчасно оплачувати вартість поставленого природного газу в розмірі та порядку, що передбачені цим договором.
Звірка фактично використаного обсягу газу за цим договором на певну дату чи протягом відповідного розрахункового періоду, ведеться сторонами на підставі даних комерційних вузлів обліку газу та інформації про фактично поставлений споживачу обсяг газу згідно з даними саме інформаційної платформи оператора ГТС (п.3.6 договору).
Наразі в матеріалах справи відсутні докази належного виконання відповідачем зобов'язань згідно умов п.3.5.1 договору в частині надання постачальнику не пізніше 5-го (п'ятого) числа місяця, наступного за розрахунковим періодом завіреної належним чином копії відповідного акту надання послуг з розподілу/транспортування газу за такий період (в т.ч. за спожитий газ в лютому 2022 року), що складений між оператором(ами) ГРМ та/або оператором ГТС та споживачем, на підставі даних комерційного вузла обліку споживача, відповідно до вимог Кодексу ГТС/Кодексу ГРМ.
Отже, позивач визначив обсяг спожитого споживачем природного газу у спірний період, оперуючи даними оператора ГРМ про об'єм (обсяг) розподіленого/спожитого споживачем природного газу, які отримав в процесі доступу до інформаційної платформи оператора ГТС.
Як вже зазначалося вище, умовами п.6.2 договору та Правилами постачання природного газу обов'язок контролювати власне споживання природного газу покладено саме на споживача.
В порушення умов пп.3.5.3 договору складений позивачем акт на підставі отриманих даних щодо остаточної алокації відборів споживача на інформаційній платформі оператора ГТС за зобов'язаннями лютого 2022 року та направлений відповідачу 13.03.2022 на його електронну пошту (підтверджується наявною в матеріалах справи роздруківкою з електронної пошти) залишився останнім не підписаним.
В матеріалах справи вмотивована відмова відповідача від підписання акту згідно з вимогами пп.3.5.3 договору також відсутня.
Разом з цим, пп.3.5.4 договору передбачено, що у випадку неповернення споживачем підписаного оригіналу акту до 15-го числа місяця, наступною за розрахунковим періодом, а також у випадку розбіжностей між даними, отриманими від споживача відповідно до підпункту 3.5.1 цього пункту, та даних щодо остаточної алокації відборів споживача на інформаційній платформі оператора ГTC, обсяг (об'єм) спожитого газу вважається встановленим (узгодженим) відповідно до даних інформаційної платформи оператора ГТС та переданим у власність споживачу, а вартість поставленого протягом відповідного розрахункового періоду газу розраховується з урахуванням цін, визначених в розділі 4 цього договору.
Відповідно до положень ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Доводи позивача та наведені оператором ГТС дані відповідачем згідно вимог ст.74 ГПК України під час розгляду справи не спростовані.
Відповідачем не надані суду докази того, що використані позивачем дані, розміщені оператором ГТС на інформаційній платформі щодо остаточної алокації відборів газу відповідача за лютий 2022 року є неповними чи не вірними, або такими, що відрізняються від даних самого споживача або оператора ГРМ.
Відповідно до ч.1 ст.222 ГК України учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законі інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.
Згідно зі ст.ст.525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Приписами ч.1 ст.530 ЦК України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Враховуючи положення п.3.5.4, п.5.1 договору, остаточний розрахунок за фактично переданий в лютому 2022 року природний газ відповідач мав провести з позивачем до 15.04.2022 включно.
Однак, в матеріалах справи відсутні докази виконання відповідачем зобов'язань в частині своєчасного та повного проведення розрахунку з позивачем за спожитий ним газ в лютому 2022 року.
Отже, заборгованість відповідача перед позивачем за вказаним договором за зобов'язаннями лютого 2022 року складає 16'934 грн 74 коп., та є такою, що підтверджується встановленими судом обставинами та матеріалами справи.
За вказаних обставин, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений природний газ, враховуючи послуги з його транспортування для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи, за лютий 2022 року у сумі 16'934 грн 74 коп.
Відносно вимог позивача про стягнення з відповідача 3% річних у сумі 1'293 грн 31 коп., обраховані за період з 16.04.2022 по 31.10.2024, та інфляційні втрати в сумі 5'084 грн 90 коп., обраховані за період з травня 2022 року по жовтень 2024 року, суд зазначає наступне.
Статтею 625 ЦК України передбачена відповідальність за порушення грошового зобов'язання. Так, за цією нормою ЦК України боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.
Суд зауважує, що 3% річних та інфляційні втрати, нараховані на суму заборгованості за своєю правовою природою не є штрафними санкціями.
Так, Верховний Суд неодноразово наголошував, що за змістом наведених норм закону нарахування інфляційних втрат та 3% річних на суму боргу входять до складу грошового зобов'язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (постанови Верховного Суду від 19.06.2019 у справах №703/2718/16-ц та №646/14523/15-ц, від 04.10.2019 у справі №915/880/18, від 26.09.2019 у справі №912/48/19, від 18.09.2019 у справі №908/1379/17, від 18.01.2024 у справі №914/2994/22).
Отже, вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції та 3% річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу (аналогічний висновок викладено і у постанові Верховного Суду від 05.07.2019 у справі №905/600/18).
Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних за зобов'язаннями лютого 2022 року в сумі 1'293 грн 31 коп. за період з 16.04.2022 по 31.10.2024, судом встановлено, що він є арифметично правильним, обґрунтованим, зробленим у відповідності до даних первинних документів.
Отже, обґрунтованими та такими, що підлягають стягненню з відповідача є 3% річних, нараховані за період з 16.04.2022 по 31.10.2024 у сумі 1'293 грн 31 коп.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат за зобов'язаннями лютого 2022 року в сумі 5'084 грн 90 коп., нараховані за період з травня 2022 року по жовтень 2024 року, суд зауважує, що він є обґрунтованим та правильним.
Тому з відповідача підлягають стягненню інфляційні втрати в сумі 5'084 грн 90 коп., нараховані за період з травня 2022 року по жовтень 2024 року.
Відповідно до положень ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Стаття 216 ГК України передбачає відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами і договором.
Згідно з п.1 ст.230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до положень ч.1 ст.546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Частинами 1, 3 ст.549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
В п.7.2 договору сторони погодили, що у разі прострочення споживачем строків остаточного розрахунку згідно пункту 5.1 та/або строків оплати за пунктом 8.4 цього договору, споживач зобов'язується сплатити постачальнику 3% річних, інфляційні збитки та пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.
У зв'язку з допущеним простроченням виконання грошового зобов'язання позивач нарахував та заявив до стягнення з відповідача пеню в сумі 3'577 грн 18 коп., обраховану за період з 16.04.2022 по 15.10.2022.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені за зобов'язаннями лютого 2022 року в сумі 3'577 грн 18 коп. за період з 16.04.2022 по 15.10.2022, судом встановлено, що він є арифметично правильним, обґрунтованим, зробленим у відповідності до даних первинних документів.
За вказаних обставин, за допущене прострочення виконання грошового зобов'язання з відповідача обґрунтовано підлягає стягненню пеня в сумі 3'577 грн 18 коп.
Враховуючи встановлені судом обставини у справі, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявленого позову та наявність підстав для стягнення з відповідача основного боргу за договором у сумі 16'934 грн 74 коп., пені в сумі 3'577 грн 18 коп., 3% річних у сумі 1'293 грн 31 коп., інфляційних втрат у сумі 5'084 грн 90 коп.
Судові витрати щодо сплати судового збору за подання позову в сумі 2'422 грн 40 коп., що підтверджуються платіжною інструкцією №0000026079 від 12.02.2025, відповідно до положень ст.129 ГПК України покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст.129, 232 - 233, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» до Управління Державної казначейської служби України у Новопсковському районі Луганської області про стягнення 26'890 грн 13 коп. задовольнити повністю.
2. Стягнути з Управління Державної казначейської служби України у Новопсковському районі Луганської області (вул.Українська, буд.39, с-ще Айдар (раніше - смт.Новопсков), Старобільський р-н (раніше - Новопсковський р-н), Луганська область, 92303, ідентифікаційний код 37942461) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (вул.Шолуденка, буд.1, м.Київ, 04116, ідентифікаційний код 42399676) основний борг за договором у сумі 16'934 грн 74 коп., пеню в сумі 3'577 грн 18 коп., 3% річних в сумі 1'293 грн 31 коп., інфляційні втрати в сумі 5'084 грн 90 коп., а також витрати зі сплати судового збору в сумі 2'422 грн 40 коп.
3. Видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду згідно положень ст.256 Господарського процесуального кодексу України протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повне рішення підписано 16.04.2025.
Суддя Олена ДРАГНЄВІЧ