вул. В'ячеслава Чорновола, 29/32, м. Кропивницький, 25022,
тел. (0522) 30-10-22, 30-10-23, код ЄДРПОУ 03499951,
e-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua, web: http://kr.arbitr.gov.ua
10 квітня 2025 рокуСправа № 912/151/25
Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Тимошевської В.В. за участі секретаря судового засідання Проскурні О.О. розглянув у відкритому судовому засіданні заяви сторін про ухвалення додаткового рішення у справі №912/151/25
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Банкер Хілл", вул. Десятинна, 4/6, поверх 2, каб. 24, м. Київ, 01001
до відповідача: Фермерського господарства "Південне", вул. Соборна, 103, смт. Нова Прага, Олександрійський район, Кіровоградська область, 28042
про зобов'язання виконати умови договору, стягнення 269 199,84 грн
Представники:
від позивача - Сіняк Д.В., ордер серії АА №1532699 від 22.01.2025 (в режимі відеоконференції);
від відповідача - участі не брали.
У засіданні суду оголошено вступну та резолютивну частини додаткового рішення суду.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Банкер Хілл" (ТОВ "Банкер Хілл", позивач) звернулось до господарського суду з позовною заявою з вимогами до Фермерського господарства "Південне" (ФГ "Південне", відповідач) про таке:
- зобов'язати Фермерське господарство "Південне" виконати умови договору купівлі-продажу №БКХ021024/004 від 02.10.2024, а саме поставити на склад Товариства з обмеженою відповідальністю "Банкер Хілл" (27405, Кіровоградська область, м. Знам'янка, вул. Осадчого, 95) пшеницю українського походження, врожаю 2024 року, 3кл або 4 кл у кількості 160,238 т залікової ваги, за цінами та якістю, що визначені умовами договору;
- стягнути з Фермерського господарства "Південне" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Банкер Хілл" штраф у розмірі 269 199,84 грн.
Рішенням господарського суду від 27.03.2025 позовні вимоги задоволено повністю.
Сторонами заявлено про подання доказів на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу після ухвалення рішення суду.
Стаття 221 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачає, що якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.
З підстав викладеного, суд призначив судове засідання для вирішення питання щодо витрат сторін на професійну правничу допомогу на 10.04.2025, про що вказано в резолютивній частині рішення суду від 27.03.2025. Строк подання доказів - 5 днів з дня ухвалення рішення суду.
01.04.2025 в системі "Електронний суд" ТОВ "Банкер Хілл" сформовано заяву про ухвалення додаткового рішення з доказами на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, за змістом якої позивач просить стягнути з відповідача 46 350,00 грн витрат на правничу допомогу.
Відповідач подав клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги з 46 350,00 грн до 10 000,00 грн. Також відповідач подав заяву про проведення засідання суду за його відсутності.
У засіданні суду 10.04.2025 представник позивача підтримав заяву про стягнення з відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу у заявленому розмірі.
Розглянувши заяви сторін про стягнення витрат на правову допомогу, суд дійшов таких висновків.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).
Відповідно до ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Частиною 3 ст. 126 ГПК України встановлено, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно правил ч. 8 ст. 129 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Щодо заяви позивача.
У даному випадку датою ухвалення рішення суду у справі є 27.03.2025, а отже позивач дотримався строку подання доказів понесених судових витрат.
Згідно заяви від 01.04.2025 позивач заявляє до стягнення витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 46 350,00 грн.
На підтвердження таких витрат позивач подав договір №22/11-18 від 22.11.2023 про надання правової допомоги, звіт від 28.03.2025 про надану правову допомогу за договором про надання правової допомоги №22/11-18 від 22.11.2023, акт №1 від 28.03.2025 про надання правової допомоги за договором про надання правової допомоги №22/11-18 від 22.11.2023, платіжну інструкцію №586 від 01.04.2025 на суму 46 350,00 грн.
Відповідно до поданих доказів, 22.11.2023 між ТОВ "Банкер Хілл" (далі - Клієнт) та Адвокатським об'єднанням "АЙ ДІ ПІ ГРУП" (далі - Адвокатське об'єднання) укладено договір №22/11-18 про надання правової допомоги (далі - Договір), за умовами якого:
- Клієнт доручає, а Адвокатське об'єднання приймає на себе зобов'язання надавати правову допомогу в обсязі та на умовах, визначених цим Договором, а Клієнт зобов'язаний оплатити правову допомогу в порядку та строки, визначені цим Договором (п. 1.1.);
- вартість 1 (однієї) години надання правової допомоги за цим договором одного адвоката становить від 1650,00 грн; вартість одного судового засідання за місцезнаходженням у м. Києві - 2800,00 грн (п. 4.2.);
- за результатами надання правової допомоги складається акт, що підписується представниками кожної зі Сторін. В акті зазначається обсяг наданої Адвокатським об'єднанням правової допомоги та вартість такої допомоги (п. 4.2.).
Сторонами Договору підписано Акт №1 від 28.03.2025 про надання правової допомоги за Договором, відповідно до якого Адвокатське об'єднання надало таку правову допомогу:
- правовий аналіз документів у справі; збір та вивчення доказів; складання позовної заяви у справі №912/151/25, вартість 29 700,00 грн з розрахунку 18 год х 1650,00 грн;
- правовий аналіз відзиву на позов; складання відповіді на відзив у справі №912/151/25, вартість 8250,00 грн з розрахунку 5 год х 1650,00 грн;
- участь у судовому засіданні у справі №912/151/25 (20.02.2025 року) вартість 2800,00 грн;
- участь у судовому засіданні у справі №912/151/25 (27.02.2025 року) вартість 2800,00 грн;
- участь у судовому засіданні у справі №912/151/25 (27.03.2025 року) вартість 2800,00 грн.
Загальна вартість наданої правової допомоги складає 46 350,00 грн.
Обсяг та вартість робіт, що виконані Адвокатським об'єднанням підтверджуються також звітом від 28.03.2025 про надану правову допомогу за Договором.
Згідно платіжної інструкції №586 від 01.04.2025 ТОВ "Банкер Хілл" сплачено Адвокатському об'єднанню 46 350,00 грн з призначенням платежу: "за надання правової допомоги, дог. №22/11-18 від 22.11.2023, рах. №1 від 28.03.2025, без ПДВ".
Суд враховує, що за положеннями Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (ст. 1 Закону).
Згідно ст. 19 вказаного Закону видами адвокатської діяльності є зокрема: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Таким чином, визначаючи розмір суми, яка підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, необхідно враховувати, зокрема, встановлений в самому договорі розмір та/або порядок обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".
Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі №910/12876/19).
Суд враховує, що визначений між сторонами розмір витрат на професійну правничу допомогу відповідає умовам укладеного Договору про надання правової допомоги.
Згідно матеріалів справи, правові послуги за Договором є наданими, а зазначений в акті про надання правової допомоги за Договором перелік послуг відповідає фактично наданим.
Зауваження чи заперечення зі сторони відповідача щодо фактичного надання послуг відсутні.
Разом з цим, за змістом ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.ч. 5, 6 ст. 126 ГПК України).
У розумінні положень ч.ч. 5, 6 ст. 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.
Суд констатує, що відповідач подав клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги з 46 350,00 грн до 10 000,00 грн.
Подане клопотання містить посилання на ст.126, 129 ГПК України, практику Європейського суду з прав людини та висновки Верховного Суду.
Однак, заявлене відповідачем клопотання не містить жодного обґрунтування підстав для зменшення заявлених витрат у даному конкретному випадку.
Тобто, відповідач у клопотанні посилається загалом на норми процесу та деякі судові рішення, однак не пояснює і не прив'язує їх до обставин у даній справі.
Таким чином, відповідач за змістом клопотання не доводить неспівмірності витрат відповідно до ч. 6 ст. 126 ГПК України.
Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п'ятою - сьомою та дев'ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У такому випадку суд, керуючись частинами п'ятою - сьомою, дев'ятою статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.
Висновки, аналогічні відображеним вище, викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21.
Суд зауважує, що не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Суд вважає, що заявлені позивачем витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 46 350,00 грн є неспівмірними зі складністю справи та виконаною адвокатом роботою, виходячи з такого.
Предметом спору у справі є зобов'язання відповідача виконати умови договору купівлі-продажу щодо поставки товару, який не був поставлений, та стягнення штрафу за порушення умов договору.
Вказаний предмет спору у даному конкретному випадку не передбачає необхідності аналізу та застосування значної кількості нормативних актів, що також слідує зі змісту позовної заяви. Заявлений до стягнення штраф у визначені його розміру не є складним.
Матеріали справи щодо предмета спору є не об'ємні (договір і документи, що стосуються його виконання), а подані позивачем інші докази стосуються обставин укладення договору, що не є обов'язковим для їх аналізу у спірному питанні. Зокрема, позивач подав до суду чималу кількість звітів відповідача, які взагалі не стосуються предмета спору у даній справі.
Суд також враховує, що стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу (подібна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 24.01.2022 у справі № 911/2737/17, від 17.04.2024 у справі №915/436/23).
За вказаних обставин суд дійшов висновку, що заявлені до стягнення позивачем витрати на професійну правничу допомогу лише частково відповідають критерію розумності і обґрунтованості таких витрат, звідси, суд задовольняє заяву частково та стягує з відповідача на користь позивача 30 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Щодо витрат відповідача.
Згідно відзиву на позов відповідач заявив до стягнення з позивача понесені витрати на оплату правничої допомоги та надав заяву від 11.02.2025 про подання доказів таких витрат протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.
Однак, після ухвалення рішення суду відповідач не подав до суду доказів на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу.
Неподання стороною доказів у підтвердження розміру витрат, пов'язаних із розглядом справи, до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву, має своїм процесуальним наслідком залишення такої заяви без розгляду.
Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постанові Верховного Суду від 20.07.2023 у справі N904/7108/21.
З підстав викладеного, заява відповідача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу залишається судом без розгляду.
Керуючись ст. ст. 74, 76, 77, 129, 221, 233, 236-241, 244 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Банкер Хілл" про ухвалення додаткового рішення у справі №912/151/25 задовольнити частково.
Стягнути з Фермерського господарства "Південне" (вул. Соборна, 103, смт. Нова Прага, Олександрійський район, Кіровоградська область, 28042, ідентифікаційний код 30798865) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Банкер Хілл" (вул. Десятинна, 4/6, поверх 2, каб. 24, м. Київ, 01001, ідентифікаційний код 39538491) 30 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Наказ видати після набрання додатковим рішенням законної сили.
Заяву Фермерського господарства "Південне" про стягнення витрат на професійну правничу допомогу залишити без розгляду.
Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Копії додаткового рішення направити Товариству з обмеженою відповідальністю "Банкер Хілл" та Фермерському господарству "Південне" до електронних кабінетів.
Повне додаткове рішення складено та підписано 16.04.2025.
Суддя В.В.Тимошевська