вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"16" квітня 2025 р. м. Київ Справа № 911/495/25
Господарський суд Київської області у складі судді Сокуренко Л.В., дослідивши в спрощеному позовному провадженні матеріали справи
За позовом Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк»
до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
про стягнення 321 665, 66 грн
Без виклику учасників справи;
Акціонерне товариство «Перший український міжнародний банк» звернулось до Господарського суду Київської області з позовною заявою до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 321 665, 66 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов типового кредитного договору «Кредит «всеБІЗНЕС» в частині повернення кредитних коштів. У зв'язку із чим позивачем подано зазначену позовну заяву до відповідача про стягнення 291 665, 66 грн заборгованості за сумою кредиту (тіло) та 30 000, 00 грн заборгованості за комісією.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 14.02.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 911/495/25. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні ч. 5 ст. 12 ГПК України, враховуючи ціну позову, характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв'язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу строк для подання відповіді на відзив.
Частиною 5 статті 176 ГПК України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
Відповідно до частин 5, 11 ст. 242 ГПК України, учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі шляхом надсилання до електронного кабінету у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Суд зазначає, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , відповідно до відомостей про наявність зареєстрованого електронного кабінету ЄСІТС, не має зареєстрований електронний кабінет у підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС.
З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву та з урахуванням того, що станом на дату відкриття провадження у справі у відповідача був відсутній зареєстрований електронний кабінет в окремій підсистемі «Електронного суду» ЄСІТС, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 14.02.2025 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: вул. Музейна, буд. 18, м. Переяслав-Хмельницький, Київська обл., 08401.
Однак зазначене поштове відправлення повернулось на адресу Господарського суду Київської області 07.03.2025 із відміткою працівника поштової установи на довідці про причини повернення/досилання (ф.20) «за закінченням терміну зберігання».
З огляду на зазначене, судом було повторно направлено ухвалу Господарського суду Київської області про відкриття провадження по справі від 14.02.2025 на адресу-місцезнаходження відповідача, проте поштове відправлення також повернулось на адресу суду 19.03.2025 із відміткою працівника поштової установи на довідці про причини повернення/досилання (ф.20) «адресат відсутній за вказаною адресою».
Наразі суд зазначає, що відповідно до частин 3, 7 ст. 120 ГПК України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають електронного кабінету та яких неможливо сповістити за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає чи не перебуває.
Порядок вручення судових рішень визначено у ст. 242 ГПК України, за змістом ч. 5 якої учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі шляхом надсилання до електронного кабінету у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Частиною 11 ст. 242 ГПКУ України передбачено, що якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Згідно з пп. 3-5 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Порядок надання послуг поштового зв'язку, права та обов'язки операторів поштового зв'язку і користувачів послуг поштового зв'язку визначають Правила надання послуг поштового зв'язку, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, і які регулюють відносини між ними.
Поштові відправлення залежно від технології приймання, обробки, перевезення, доставки/вручення поділяються на такі категорії: прості, рекомендовані, без оголошеної цінності, з оголошеною цінністю. Поштові картки, листи з позначкою «Вручити особисто», рекомендовані (реєстровані) листи з позначкою «Судова повістка» приймаються для пересилання лише з повідомленням про їх вручення згідно із законодавством (п. 8 та п. 15 Правил надання послуг поштового зв'язку).
Рекомендовані поштові відправлення з позначкою «Судова повістка», адресовані юридичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються представнику юридичної особи, уповноваженому на одержання поштових відправлень, під розпис. У разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об'єкта поштового зв'язку робить позначку «адресат відсутній за зазначеною адресою», яка засвідчується його підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв'язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до суду (пункт 83 Правил надання послуг поштового зв'язку).
Відповідно до пунктів 101, 102 Правил надання послуг поштового зв'язку, уразі неможливості вручення адресатам (одержувачам) поштові відправлення, внутрішні поштові перекази зберігаються об'єктом поштового зв'язку місця призначення протягом строку, що встановлюється оператором поштового зв'язку, відправлення «EMS» - 14 календарних днів, міжнародні поштові перекази - відповідно до укладених угод. Строк зберігання за заявою відправника/адресата (одержувача) і за додаткову плату може бути продовжений. У разі невручення рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка» або реєстрованого поштового відправлення з позначкою «Адміністративна послуга» такі відправлення разом з бланком повідомлення про вручення повертаються за зворотною адресою у порядку, визначеному в пунктах 81, 82, 83, 84, 91, 99 цих Правил, із зазначенням причини невручення. Після закінчення встановленого строку зберігання поштові відправлення, поштові перекази повертаються відправнику, крім випадків, коли відправником надано розпорядження «не повертати». Повернення відправлень, від яких відмовився адресат або вручення яких неможливе, повинне здійснюватися негайно. Невручені міжнародні поштові відправлення надсилаються до місця міжнародного поштового обміну, з якого вони були одержані.
Виходячи з аналізу положень ст. 120, 242 ГПК України, пунктів 8, 15, 83, 101, 102 Правил надання послуг поштового зв'язку, суд дійшов висновку, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, за відсутності відомостей у суду про наявність у такої сторони інших засобів зв'язку та/або адреси електронної пошти або відомостей про зареєстрований електронний кабінет в окремій підсистемі Електронного суду, необхідність зазначення яких у процесуальних документах передбачена ст. 162, 165, 258, 263, 290, 295 ГПК України, і судовий документ повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі. Подібні висновки викладені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.01.2020 у справі № 910/22873/17 та від 14.08.2020 у справі № 904/2584/19.
Встановлений порядок надання послуг поштового зв'язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням.
Суд звертає увагу на те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у даному випадку суду. Аналогічні висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) та постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).
З урахуванням зазначеного вище, Господарський суд Київської області зазначає, що судом було вжито усіх належних заходів щодо повідомлення відповідача про розгляд справи судом, у зв'язку із чим суд дійшов висновку, що відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву.
Судом також враховано, що за приписами ч. 1 ст. 9 ГПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному вебпорталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).
Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою про відкриття провадження у справі від 14.02.2025 в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Відповідно до ч. 7 ст. 252 ГПК України, клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
У строк, встановлений ч. 7 ст. 252 ГПК України, клопотань від сторін про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін не надходило.
Згідно з ч. 2 ст. 178 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений ч. 1 ст. 251 ГПК України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України.
Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд Київської області
18.09.2023 між Акціонерним товариством «Перший український міжнародний банк» (далі - банк, позивач) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (далі - позичальник, відповідач) укладено кредитний договір «кредит «всеБІЗНЕС» № 713809210714 (далі - договір) за допомогою системи «Інтернет Банкінг» шляхом укладення в електронному вигляді та підписання електронними цифровими підписами, що підтверджується наявним в матеріалах справи протоколом створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису від 28.01.2025.
Відповідно до ст. 1 договору, банк надає позичальнику кредит, а позичальник зобов'язується прийняти кредит, використати його за цільовим призначенням, сплатити плату за кредит та повернути банку кредит в повному обсязі в порядку та у строки, обумовлені договором та Типовими умовами, зокрема (але не виключно), відповідно до наступного, зокрема: сума кредиту: 500 000, 00 грн (підп. 1.1.1); строк кредитування: до 18.09.2025 включно (підп. 1.1.3).
У підпункті 1.1.4 договору визначено наступну плату за кредит:
1.1.4.1. Комісійна винагорода за надання кредиту. Тариф комісійної винагороди - 1%. Комісійна винагорода розраховується шляхом множення тарифу комісійної винагороди на суму кредиту. Комісійна винагорода сплачується одноразово за рахунок кредитних коштів відповідно до п. 6.3.1 Типових умов.
1.1.4.2. Комісійна винагорода за обслуговування кредиту. Тариф комісійної винагороди - 1,6% за один місяць користування кредитом. Комісійна винагорода розраховується шляхом множення тарифу комісійної винагороди на суму кредиту відповідно до п. 6.3.2 Типових умов, та сплачується щомісячно згідно графіку платежів, наведеного в п. 1.4 договору.
1.1.4.3. Процентна ставка за користування кредитом - 0,00001 % річних. Проценти нараховуються відповідно до п. 6.2 типових умов та сплачуються згідно графіку платежів, наведеного в п. 1.4 договору.
1.1.4.4. Процентна ставка на прострочену суму кредиту - 0.00001 % річних. Проценти нараховуються та сплачуються відповідно до п. 6.2 Типових умов.
Відповідно до підп. 1.1.7 договору, цільове використання кредиту - на придбання основних засобів та/ або поповнення оборотного капіталу в межах видів діяльності позичальника, на здійснення яких позичальник має право відповідно до законодавства України і кредитування яких не заборонено законодавством України та договором, а також на сплату комісійної винагороди, передбаченої п. 1.1.4.1 договору (у разі наявності такої комісійної винагороди) в сумі, що визначається згідно п. 1.1.4.1 договору.
Підпунктом 1.1.8 договору передбачено, що типові умови кредитування в рамках кредитного договору «Кредит «всеБІЗНЕС», укладеного в Системі Інтернет-Банкінг ПУМБ DIGITAL BUSINESS Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк», що розміщуються на інтернет-сайті банка (за електронною адресою: https://www.pumb.ua/) та є невід'ємною частиною договору.
Згідно з п. 1.4 договору, позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити плату за кредит в розмірах та строки, зазначені в графіку платежів, а саме: 18 числа кожного місяця, починаючи з 18.10.2023 до 18.08.2025 платіж в сумі 28 833, 33 грн (20833,33 грн платіж за основною сумою кредиту та 8000,00 грн - комісійна винагорода за обслуговування кредиту) та 18.09.2025 платіж в сумі 28 833, 41 грн (20833,41 грн платіж за основною сумою кредиту та 8000,00 грн - комісійна винагорода за обслуговування кредиту). Усього сума платежів за кредитним договором згідно графіку платежів складає 692 000, 00 грн, з якої 500 000, 00 грн за основною сумою кредиту та 192 000,00 грн комісійної винагороди за обслуговування кредиту.
За змістом п. 2.1 договору, підписанням договору позичальник звертається до банку за наданням кредиту в сумі, зазначеній в підп. 1.1.1 договору, та підтверджує, що кредитні кошти будуть використані за цільовим призначенням відповідно до договору. Умови цього пункту договору є заявою (клопотанням) позичальника про надання кредиту.
Банк надає кредит протягом трьох банківських днів з дня укладення договору. Кредит надається разово однією сумою в розмірі, зазначеному в підп. 1.1.1 договору. Банк приймає рішення про надання кредиту на власний розсуд та відповідно до своїх внутрішніх положень, тобто зобов'язання банку щодо надання кредиту за договором є відкличними. Ненадання кредиту в зазначений строк вважається відмовою банку в наданні кредиту та договір вважається таким, що припинив свою дію (п. 2.2 договору).
Відповідно до п. 2.3 договору, позичальник уповноважує банк здійснити за рахунок кредитних коштів переказ суми комісійної винагороди за надання кредиту у розмірі, визначеному відповідно до підп. 1.1.4.1 договору, на користь банку, згідно з п. 6.3.1 Типових умов. Сума кредиту, що залишиться після переказу суми комісійної винагороди за надання кредиту на користь банку, зараховується на поточний рахунок позичальника, зазначений в п. 1.1.5 договору.
Права та обов'язки сторін за договором регламентуються цим договором та Типовими умовами (п. 3.1 договору).
Пунктом 3.4 договору передбачено право банку на договірне списання коштів з рахунків позичальника. При настанні строків виконання будь-яких боргових зобов'язань банк набуває право, а позичальник цим доручає банку протягом строку дії договору самостійно списувати (переказувати) грошові кошти в розмірі, необхідному для виконання зазначених зобов'язань, з рахунку(ів) позичальника в банку та переказувати їх на користь банку в рахунок виконання відповідних боргових зобов'язань (на рахунок для погашення боргових зобов'язань), відповідно до п. 7.8, 7.9 Типових умов. Платіжні операції, пов'язані між собою спільними ознаками та зазначені в абзаці першому цього пункту, вважаються пов'язаними між собою платіжними операціями в розумінні Закону України «Про платіжні послуги». При цьому згода на виконання банком першої з пов'язаних платіжних операцій надається позичальником шляхом підписання цього договору. Відкликання згоди на виконання пов'язаної платіжної операції в межах договірного списання на користь банку може бути здійснено позичальником за погодженням з банком у будь-який час, але не пізніше списання коштів з рахунку позичальника, та за умови відсутності у позичальника будь-яких боргових зобов'язань, в т.ч. і тих, строк виконання яких ще не настав.
Відповідно до п.5.1 договору, цей договір складається з договору та Типових умов. З моменту укладення договору Типові умови стають його невід'ємною частиною. Банк має право в будь-який час вносити зміни до Типових умов, повідомляючи про це позичальника як передбачено Типовими умовами. Підписанням договору позичальник підтверджує своє ознайомлення та повну, безумовну і остаточну згоду з договором та Типовими умовами, умови договору та Типових умов позичальнику відомі та зрозумілі. Укладаючи договір, позичальник приймає на себе всі обов'язки та набуває всіх прав, передбачених Типовими умовами стосовно позичальника, рівно як і банк бере на себе всі обов'язки та набуває всіх прав, передбачених Типовими умовами стосовно банку.
У всіх випадках, не передбачених договором, сторони керуються положеннями Типових умов та законодавством. В разі наявності будь-яких протиріч та/або невідповідностей між Типовими умовами та положеннями договору, такі положення договору мають пріоритет (п. 5.2 договору).
Згідно з пп. 5.3, 5.4 договору, сторони домовились, що договір укладається сторонами в формі електронного документа за допомогою системи «Інтернет-Банкінг». Договір є оригіналом електронного документу після його підписання сторонами шляхом накладення КЕП уповноваженого представника банку та КЕП/УЕП позичальника (тип підпису - на розсуд позичальника). Договір набуває чинності з моменту його підписання банком та позичальником шляхом накладення КЕП/УЕП позичальника (тип підпису - на розсуд позичальника) та КЕП уповноваженого представника банку (з моменту накладення останнього електронного підпису) та діє до моменту виконання сторонами взятих на себе зобов'язань згідно договору в повному обсязі.
До підписання договору позичальник ознайомився з Типовими умовами, завантаживши їх за посиланням, що доступне під час укладення договору в кабінеті Digital. Сторони домовились, що розміщення Типових умов за посиланням в кабінеті Digital є належним способом надання Типових умов позичальнику. Датою надання Типових умов позичальнику та датою приєднання позичальника до Типових умов є дата підписання договору позичальником. Після підписання договору зі свого боку банк направляє позичальнику підписаний обома сторонами договір на адресу електронної пошти позичальника, зазначену в реквізитах договору. Позичальник підписанням договору підтверджує свою згоду на отримання на зазначену в розділі «Реквізити та підписи Сторін» договору адресу електронної пошти позичальника підписаного сторонами договору, а також будь-яких інших документів та інформації, пов'язаних з виконанням та/або обслуговуванням договору (пп. 5.5, 5.6 договору).
Позивач долучив до позовної заяви копію Типових умов кредитування в рамках кредитного договору «Кредит «всеБІЗНЕС», укладеного в системі інтернет-банкінг ПУМБ Digital Business Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» (діють з 08.02.2023) (далі - Типові умови).
Відповідно до п. 2.1 Типових умов, ці Типові умови регулюють відносини між банком та позичальниками, з якими укладено договори, щодо надання, використання та повернення кредиту, здійснення плати за кредит; типові умови затверджуються банком, підписуються від імені банку уповноваженою особою та містять типові умови надання кредиту в рамках кредитного договору «Кредит «всеБІЗНЕС».
Погодження позичальником цих Типових умов здійснюється шляхом укладення договору за встановленою банком формою; належним чином підписаний позичальником договір розглядається сторонами як акцепт позичальника; підписаний позичальником договір разом з цими Типовими умовами, які викладені на сайті банку, складає укладений між банком та позичальником договір, що підтверджується підписом позичальника у договорі (п. 2.2 Типових умов).
Відповідно до п. 3.5 Типових умов, надання кредиту відбувається шляхом перерахування кредитних коштів в сумі, зазначеній в п. 1.1.1 договору, із позичкового рахунку на поточний рахунок позичальника, зазначений в п. 1.1.5 договору, в строки, зазначені в п. 2.2 договору (з урахуванням умов п. 2.3 договору).
Пунктом 4.1 Типових умов передбачено, що кожна з перелічених нижче подій повинна тлумачитись як несприятлива подія, зокрема: (1) несплата позичальником будь-якої суми, що належить до сплати на користь банку згідно з договором/Типовими умовами, у передбачений ними строк, та/або невиконання або неналежне виконання позичальником будь-яких інших обов'язків за договором та/або за іншими договорами, укладеними між сторонами.
За змістом п. 4.2 Типових умов, у випадку виникнення будь-якої несприятливої події, банк набуває право вимагати від позичальника достроково повернути виданий позичальникові кредит, а позичальник зобов'язаний, незважаючи на положення п. 1.1.3, п. 1.4 договору, п. 5.1 Типових умов, виконати таку вимогу банку і повернути отриманий кредит в повному обсязі разом із платою за кредит і штрафними санкціями, що підлягають сплаті позичальником на користь банку згідно з договором, в строк не пізніше 7 банківських днів з моменту отримання відповідної вимоги; у разі невиконання позичальником зазначеної вимоги банк має право здійснювати договірне списання грошових коштів з рахунків позичальника в порядку, встановленому договором та Типовими умовами, для погашення боргових зобов'язань позичальника.
Пунктом 5.1 Типових умов визначено, що позичальник зобов'язаний повернути кредит в розмірах і строки, визначені в ст. 1 договору.
Підпунктом 6.3.2 п. 6.3 Типових умов визначено, що позичальник зобов'язаний щомісячно сплачувати банку комісійну винагороду за обслуговування кредиту. Розмір зазначеної комісійної винагороди розраховується шляхом множення тарифу комісійної винагороди за обслуговування кредиту, зазначеного в п. 1.1.4.2 договору, на розмір суми кредиту, визначеної п. 1.1.1 договору. Комісійна винагорода за обслуговування кредиту сплачується щомісячно згідно графіку платежів, зазначеному в п. 1.4 договору, за відповідний розрахунковий період - повний місяць. Під повним місяцем у цьому пункті типових умов розуміється період, який визначається від попереднього до наступного терміну (дати) платежу згідно з графіком платежів, зазначеним в п. 1.4. договору, під першим повним місяцем розуміється період з дати надання кредиту до дати першого платежу згідно з графіком платежів. У разі дострокового повного погашення заборгованості за кредитом, позичальник зобов'язаний погасити комісійну винагороду за обслуговування кредиту за повний місяць в якому відбувається дострокове повне погашення заборгованості.
У пункті 7.1 Типових умов визначено, що всі платежі на користь банку за договором повинні використовуватись позичальником в наступній черговості: 1) прострочені проценти за користування кредитом (якщо прострочення буде мати місце); 2) прострочені комісійні винагороди (якщо прострочення буде мати місце); 3) прострочена заборгованість за основною сумою кредиту (якщо прострочення буде мати місце); 4) строкові проценти за користування кредитом; 5) строкові комісійні винагороди; 6) строкова заборгованість за основною сумою кредиту; 7) неустойка (штраф, пеня) за несплату в строк процентів/комісійних винагород/кредиту (якщо несвоєчасна сплата буде мати місце); 8) інші платежі за договором.
Для визначення суми кредиту та розміру плати за кредит, а також штрафних санкцій за порушення боргових зобов'язань за договором (якщо таке порушення буде мати місце), остаточною підставою будуть бухгалтерські облікові дані і рахунки банку (п. 7.5 Типових умов).
Суд встановив, що 18.09.2023 банк, на виконання умов договору, надав позичальнику кредитні кошти в загальній сумі 495 000, 00 грн, що підтверджується наявною в матеріалах справи платіжною інструкцією № TR.71457913.79468.29514 від 18.09.2023 на суму 495 000, 00 грн із призначенням платежу: «Зарахування на поточний рахунок кредитних коштів за договором № 713809210714 від 18/09/2023 за позикою Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ».
Крім того, 18.09.2023 банком, на виконання умов договору, були надані кредитні кошти на сплату комісії за надання кредиту в розмірі 5 000, 00 грн, що підтверджується наявною в матеріалах справи платіжною інструкцією № TR.71457913.79467.29514 від 18.09.2023 на суму 5 000, 00 грн із призначенням платежу: «Оплата комісії за рахунок кредитних коштів за договором № 713809210714 від 18/09/2023 за позикою Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ».
Надання відповідачу кредитних коштів в загальному розмірі 500 000, 00 грн (кредит та кошти на сплату комісії) також підтверджується наявною в матеріалах справи банківською випискою по особову рахунку за період з 18.09.2023 по 17.12.2024.
Проте, за ствердженням позивача, відповідач зобов'язання за договором в частині сплати платежів за тілом кредиту та комісійної винагороди за обслуговування кредитом в порядку та строки, погоджені сторонами, не виконав належним чином, у зв'язку із чим за період з 18.08.2024 (дата виникнення заборгованості) по 17.12.2024 відповідачу нарахована комісія в сумі 30 000, 00 грн, а також на цю дату прострочена заборгованість за тілом кредиту складає 83 333, 04 грн.
З матеріалів справи вбачається, що 23.10.2024 позивач направив відповідачу вимогу вих. № 5504 від 21.10.2024 про погашення простроченої заборгованості за кредитним договором № 713809210714 від 18.09.2023, якою вимагав відповідача негайно погасити прострочену заборгованість згідно Графіку погашення платежів за кредитним договором в сумі 57 666, 52 грн. На підтвердження направлення вказаної вимоги позивач долучив до матеріалів справи опис вкладення у цінний лист, список згрупованих поштових відправлень « 20241021 ПУМБ_ОП_10» та фіскальний чек. Відповідно до інформації з сайту АТ «Укрпошта», вказане поштове відправлення повернулось позивачу із зазначенням причини повернення «відсутність адресата за вказаною адресою». Отже, за доводами позивача, вимога позивача залишилась з боку відповідача залишилась без відповіді та задоволення, чим порушені права позивача на повернення кредиту.
Як зазначив позивач, станом на 17.12.2024 заборгованість відповідача за кредитним договором становить 321 665, 66 грн, з якої: 291 665, 66 грн за сумою кредиту (тіло), включаючи прострочену заборгованість за сумою кредиту в розмірі 83 333, 04 грн та строкову заборгованість за сумою кредиту в розмірі 208 332, 62 грн, а також 30 000, 00 грн простроченої заборгованості за комісією.
Враховуючи неналежне виконання відповідачем зобов'язання за кредитним договором в частині повернення кредитних коштів в порядку та строки, визначені договором, позивач звернувся до суду із даним позовом про стягнення з відповідача 291 665, 66 грн заборгованості за сумою кредиту (тіло) та 30 000, 00 грн заборгованості за комісією.
Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно з ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
В силу норм статті 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно з частиною 1 статті 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 638 ЦК України унормовано, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 639 ЦК України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
За змістом п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
З огляду на встановлений ст. 204 ЦК України принцип правомірності правочину, суд приймає до уваги кредитний договір «кредит «всеБІЗНЕС» № 713809210714 від 18.09.2023 як належну підставу у розумінні норм ст. 11 названого Кодексу України, для виникнення у його сторін взаємних цивільних прав та обов'язків.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом
Відповідно до ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
За приписами ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 629 ЦК України встановлено обов'язковість виконання договору сторонами.
Відповідно до ст. 1 договору, банк надає позичальнику кредит, а позичальник зобов'язується прийняти кредит, використати його за цільовим призначенням, сплатити плату за кредит та повернути банку кредит в повному обсязі в порядку та у строки, обумовлені договором та Типовими умовами, зокрема (але не виключно), відповідно до наступного, зокрема: сума кредиту: 500 000, 00 грн (підп. 1.1.1); строк кредитування: до 18.09.2025 включно (підп. 1.1.3).
У підпункті 1.1.4.1 договору визначено, що комісійна винагорода розраховується шляхом множення тарифу комісійної винагороди (1%) на суму кредиту та сплачується одноразово за рахунок кредитних коштів відповідно до п. 6.3.1 Типових умов.
Відповідно до п. 2.3 договору, позичальник уповноважує банк здійснити за рахунок кредитних коштів переказ суми комісійної винагороди за надання кредиту у розмірі, визначеному відповідно до підп. 1.1.4.1 договору, на користь банку, згідно з п. 6.3.1 Типових умов. Сума кредиту, що залишиться після переказу суми комісійної винагороди за надання кредиту на користь банку, зараховується на поточний рахунок позичальника, зазначений в п. 1.1.5 договору.
Відповідно до п. 3.5 Типових умов, надання кредиту відбувається шляхом перерахування кредитних коштів в сумі, зазначеній в п. 1.1.1 договору, із позичкового рахунку на поточний рахунок позичальника, зазначений в п. 1.1.5 договору, в строки, зазначені в п. 2.2 договору (з урахуванням умов п. 2.3 договору).
Суд встановив вище, що 18.09.2023 позивач, на виконання умов договору, надав позичальнику кредитні кошти в загальній сумі 495 000, 00 грн, що підтверджується наявною в матеріалах справи платіжною інструкцією № TR.71457913.79468.29514 від 18.09.2023 на суму 495 000, 00 грн із призначенням платежу: «Зарахування на поточний рахунок кредитних коштів за договором № 713809210714 від 18/09/2023 за позикою Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ».
Крім того, 18.09.2023 позивачем, на виконання умов договору, були надані кредитні кошти на сплату комісії за надання кредиту в розмірі 5 000, 00 грн, що підтверджується наявною в матеріалах справи платіжною інструкцією № TR.71457913.79467.29514 від 18.09.2023 на суму 5 000, 00 грн із призначенням платежу: «Оплата комісії за рахунок кредитних коштів за договором № 713809210714 від 18/09/2023 за позикою Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ».
Надання відповідачу кредитних коштів в загальному розмірі 500 000, 00 грн (кредит та кошти на сплату комісії) також підтверджується наявною в матеріалах справи банківською випискою по особову рахунку за період з 18.09.2023 по 17.12.2024.
Отже, матеріалами справи підтверджується належне виконання позивачем зобов'язання за кредитними договором.
За змістом ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором. Позика, надана за договором безпроцентної позики, може бути повернена позичальником достроково, якщо інше не встановлено договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
Відповідно до ст. 1 договору, банк надає позичальнику кредит в сумі 500 000, 00 грн із строком кредитування до 18.09.2025 включно.
Згідно п. 5.1 Типових умов, позичальник зобов'язаний повернути кредит в розмірах і строки, зазначені в договорі, який визначений п. 1.4 договору.
Підпунктом 1.1.4.2 договору сторонами узгоджено, що тариф комісійної винагороди за обслуговування кредиту складає 1,6% за один місяць користування кредитом. Комісійна винагорода за обслуговування кредиту розраховується шляхом множення тарифу комісійної винагороди на суму кредиту відповідно до п. 6.3.2 Типових умов, та сплачується щомісячно згідно графіку платежів, наведеного в п. 1.4 договору.
Згідно з п. 1.4 договору, позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити плату за кредит в розмірах та строки, зазначені в графіку платежів, а саме: 18 числа кожного місяця, починаючи з 18.10.2023 до 18.08.2025 платіж в сумі 28 833, 33 грн (20833,33 грн платіж за основною сумою кредиту та 8000,00 грн - комісійна винагорода за обслуговування кредиту) та 18.09.2025 платіж в сумі 28 833, 41 грн (20833,41 грн платіж за основною сумою кредиту та 8000,00 грн - комісійна винагорода за обслуговування кредиту).
Усього сума платежів за кредитним договором згідно графіку платежів складає 692 000, 00 грн, з якої 500 000, 00 грн за основною сумою кредиту та 192 000,00 грн комісійної винагороди за обслуговування кредиту.
Пунктом 3.4 договору передбачено право банку на договірне списання коштів з рахунків позичальника. При настанні строків виконання будь-яких боргових зобов'язань банк набуває право, а позичальник цим доручає банку протягом строку дії договору самостійно списувати (переказувати) грошові кошти в розмірі, необхідному для виконання зазначених зобов'язань, з рахунку(ів) позичальника в банку та переказувати їх на користь банку в рахунок виконання відповідних боргових зобов'язань (на рахунок для погашення боргових зобов'язань), відповідно до п. 7.8, 7.9 Типових умов.
Підпунктом 6.3.2 п. 6.3 Типових умов визначено, що позичальник зобов'язаний щомісячно сплачувати банку комісійну винагороду за обслуговування кредиту. Розмір зазначеної комісійної винагороди розраховується шляхом множення тарифу комісійної винагороди за обслуговування кредиту, зазначеного в п. 1.1.4.2 договору, на розмір суми кредиту, визначеної п. 1.1.1 договору. Комісійна винагорода за обслуговування кредиту сплачується щомісячно згідно графіку платежів, зазначеному в п. 1.4 договору, за відповідний розрахунковий період - повний місяць. Під повним місяцем у цьому пункті типових умов розуміється період, який визначається від попереднього до наступного терміну (дати) платежу згідно з графіком платежів, зазначеним в п. 1.4. договору, під першим повним місяцем розуміється період з дати надання кредиту до дати першого платежу згідно з графіком платежів. У разі дострокового повного погашення заборгованості за кредитом, позичальник зобов'язаний погасити комісійну винагороду за обслуговування кредиту за повний місяць в якому відбувається дострокове повне погашення заборгованості.
У пункті 7.1 Типових умов визначено, що всі платежі на користь банку за договором повинні використовуватись позичальником в наступній черговості: 1) прострочені проценти за користування кредитом (якщо прострочення буде мати місце); 2) прострочені комісійні винагороди (якщо прострочення буде мати місце); 3) прострочена заборгованість за основною сумою кредиту (якщо прострочення буде мати місце); 4) строкові проценти за користування кредитом; 5) строкові комісійні винагороди; 6) строкова заборгованість за основною сумою кредиту; 7) неустойка (штраф, пеня) за несплату в строк процентів/комісійних винагород/кредиту (якщо несвоєчасна сплата буде мати місце); 8) інші платежі за договором.
З наявної в матеріалах справи банківської виписки по особову рахунку за період з 18.09.2023 по 17.12.2024 вбачається, що відповідач зобов'язання за договором в частині повернення кредитних коштів в порядку та строки, погоджені сторонами, виконав лише частково та повернув позивачу кредитні кошті (в тому числі шляхом договірного списання) в загальній сумі 298 334, 34 грн, а саме: 17.10.2023 платіж в сумі 28835,00 грн; 18.11.2023 платіж в сумі 21901,55 грн; 19.11.2023 платіж в сумі 6400,00 грн; 18.12.2023 платіж в сумі 28100,00 грн; 22.12.2023 платіж в сумі 1135,45 грн; 23.12.2023 платіж в сумі 129,52 грн; 18.01.2024 платіж в сумі 2574,78 грн; 19.01.2024 платіж в сумі 3389,78 грн; 20.01.2024 платіж в сумі 3885,44 грн; 21.01.2024 платіж в сумі 13916,19 грн; 22.01.2024 платіж в сумі 3832,31 грн; 23.01.2024 платіж в сумі 1234,76 грн; 18.02.2024 платіж в сумі 20931,29 грн; 19.02.2024 платіж в сумі 4560,71 грн; 20.02.2024 платіж в сумі 3254,70 грн; 21.02.2024 платіж в сумі 86,56 грн; 18.03.2024 платіж в сумі 28833,26 грн; 18.04.2024 платіж в сумі 2297,59 грн; 19.04.2024 платіж в сумі 3694,36 грн; 20.04.2024 платіж в сумі 4897,45 грн; 21.04.2024 платіж в сумі 7626,83 грн; 22.04.2024 платіж в сумі 3594,75 грн; 23.04.2024 платіж в сумі 3709,73 грн; 24.04.2024 платіж в сумі 3012,55 грн; 18.05.2024 платіж в сумі 6842,27 грн; 19.05.2024 платіж в сумі 8742,51 грн; 20.05.2024 платіж в сумі 5799,48 грн; 21.05.2024 платіж в сумі 3885,38 грн; 22.05.2024 платіж в сумі 3563,62 грн; 18.06.2024 платіж в сумі 171,08 грн; 19.06.2024 платіж в сумі 5691,04 грн; 20.06.2024 платіж в сумі 8154,96 грн; 21.06.2024 платіж в сумі 5030,80 грн; 22.06.2024 платіж в сумі 7925,68 грн; 23.06.2024 платіж в сумі 1859,70 грн; 18.07.2024 платіж в сумі 6,78 грн; 19.07.2024 платіж в сумі 5570,12 грн; 20.07.2024 платіж в сумі 5727,06 грн; 21.07.2024 платіж в сумі 7289,39 грн; 22.07.2024 платіж в сумі 6315,77 грн; 23.07.2024 платіж в сумі 3385,42 грн; 24.07.2024 платіж в сумі 538,72 грн; 18.11.2024 платіж в сумі 10000,00 грн.
Позивач стверджує, що внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов'язання за договором в частині повернення кредитних коштів в порядку та строки, визначені сторонами, за період з 18.08.2024 (дата виникнення заборгованості) по 17.12.2024 відповідачу нарахована комісія в сумі 30 000, 00 грн, а також на цю дату прострочена заборгованість за тілом кредиту складає 83 333, 04 грн.
Як зазначив позивач, станом на 17.12.2024 заборгованість відповідача за кредитним договором становить 321 665, 66 грн, з якої: 291 665, 66 грн за сумою кредиту (тіло), включаючи прострочену заборгованість за сумою кредиту в розмірі 83 333, 04 грн та строкову заборгованість за сумою кредиту в розмірі 208 332, 62 грн, а також 30 000, 00 грн простроченої заборгованості за комісією.
Позивач долучив до позовної заяви розрахунок заборгованості відповідача перед позивачем за кредитним договором № 713809210714 від 18.09.2023 станом на 17.12.2024 (включно), відповідно до якого загальний розмір заборгованості відповідача перед позивачем станом на 17.12.2024 складає 321 665, 66 грн: - 291 665, 66 грн заборгованості по сумі кредиту (з якої 83 333, 04 грн простроченої заборгованості за сумою кредиту та 208 332, 62 грн строкової заборгованості за сумою кредиту) та 30 000, 00 грн простроченої заборгованості за комісією.
Матеріалами справи підтверджується надання позичальнику кредитних коштів в загальній сумі 500 000, 00 грн. Проте, як встановлено судом вище, відповідач зобов'язання за договором в частині повернення кредитних коштів в порядку та строки, погоджені сторонами, виконав лише частково та повернув позивачу кредитні кошті (в тому числі шляхом договірного списання) в загальній сумі 298 334, 34 грн, що підтверджується наявною в матеріалах справи банківською випискою по особову рахунку за період з 18.09.2023 по 17.12.2024.
При цьому, дослідивши наявну в матеріалах справи банківську виписку по особову рахунку за період з 18.09.2023 по 17.12.2024, суд встановив, що з повернутих відповідачем кредитних коштів в загальній сумі 298 334, 34 грн банком зараховано в рахунок погашення тіла кредиту 208 334, 34 грн та в рахунок сплати комісійної винагороди за обслуговування кредиту 90 000, 00 грн.
Отже, станом на дату звернення позивачем до суду із даним позовом загальна заборгованість відповідача перед позивачем за договором в частині повернення тіла кредиту складає 291 665, 66 грн (500000,00 грн - 208 334, 34 грн).
Крім того, що станом на 17.12.2024 (включно) заборгованість відповідача перед позивачем за договором в частині сплати комісійної винагороди за обслуговування кредиту, враховуючи часткову сплату відповідачем комісійної винагороди, складає 30 000, 00 грн (120 000, 00 грн - 90 000, 00 грн).
З урахуванням зазначеного вище, матеріалами справи підтверджується порушення відповідачем грошового зобов'язання за кредитним договором. Протилежного суду не доведено. Доказів повернення кредитних коштів в порядку та строки, погоджені сторонами, до суду не надано.
При цьому щодо дострокового повернення усієї суми тіла кредиту суд зазначає наступне.
Суд встановив вище, що 23.10.2024 позивач направив відповідачу вимогу вих. № 5504 від 21.10.2024 про погашення простроченої заборгованості за кредитним договором № 713809210714 від 18.09.2023, якою вимагав відповідача негайно погасити прострочену заборгованість згідно Графіку погашення платежів за кредитним договором в сумі 57 666, 52 грн. Проте, вказана вимога з боку відповідача залишилась без відповіді та задоволення, що і стало для позивача підставою для звернення до суду із даним позовом.
Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому на підставі статті 1048 цього Кодексу.
З аналізу змісту ч. 2 ст. 1050 ЦК України вбачається право позикодавця вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, у разі прострочення боржником повернення чергової частини позики.
Крім того, Типовими умовами, які є невід'ємною частиною договору № 713809210714 від 18.09.2023, також передбачено право банку на дострокове повернення виданого кредиту. Так, пунктом 4.1 Типових умов передбачено, що кожна з перелічених нижче подій повинна тлумачитись як несприятлива подія, зокрема: (1) несплата позичальником будь-якої суми, що належить до сплати на користь банку згідно з договором/Типовими умовами, у передбачений ними строк, та/або невиконання або неналежне виконання позичальником будь-яких інших обов'язків за договором та/або за іншими договорами, укладеними між сторонами.
За змістом п. 4.2 Типових умов, у випадку виникнення будь-якої несприятливої події, банк набуває право вимагати від позичальника достроково повернути виданий позичальникові кредит, а позичальник зобов'язаний, незважаючи на положення п. 1.1.3, п. 1.4 договору, п. 5.1 Типових умов, виконати таку вимогу банку і повернути отриманий кредит в повному обсязі разом із платою за кредит і штрафними санкціями, що підлягають сплаті позичальником на користь банку згідно з договором, в строк не пізніше 7 банківських днів з моменту отримання відповідної вимоги. У разі невиконання позичальником зазначеної вимоги банк має право здійснювати договірне списання грошових коштів з рахунків позичальника в порядку, встановленому договором та Типовими умовами, для погашення боргових зобов'язань позичальника.
Тобто, звернення до суду з позовною вимогою дострокового повернення всієї суми кредитних коштів, у зв'язку з порушенням умов договору є наслідком невиконання чи неналежного виконання боржником своїх договірних зобов'язань.
Враховуючи приписи ч. 2 ст. 1050 ЦК України, а також встановлений судом факт порушення відповідачем умов кредитного договору щодо несвоєчасного повернення кредитних коштів, суд дійшов висновку, що банк правомірно звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача як простроченої заборгованості за тілом кредиту та простроченої комісії, так і дострокового повернення залишкових кредитних коштів.
Оскільки відповідач не у повній мірі виконав взяті на себе зобов'язання за договором, що ним не спростовано шляхом подання доказів, він є таким, що порушив взяті на себе зобов'язання.
Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з приписами статей 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Відповідно до ст. 76, 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Зважаючи на встановлені факти та вимоги зазначених вище правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував та належних доказів на заперечення відомостей, повідомлених позивачем, не надав, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 291 665, 66 грн заборгованості за сумою кредиту та 30 000, 00 грн заборгованості за комісією нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю.
Суд також наголошує на тому, що судом було належним чином повідомлено відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, однак відповідач заявлені суми до стягнення не спростував, розрахунок заборгованості не оспорив, контррозрахунку до суду не подав.
Слід зазначити, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч. 5 ст. 236 ГПК України).
Приймаючи до уваги висновки суду про повне задоволення позовних вимог, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 3 859, 99 грн.
Керуючись ст. 74, 76-80, 129, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» (місцезнаходження: вул. Андріївська, буд. 4, м. Київ, 04070; код ЄДРПОУ 14282829) 291 665, 66 грн заборгованості за сумою кредиту, 30 000, 00 грн заборгованості за комісією та 3 859, 99 грн судового збору.
3. Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до приписів ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Відповідно до ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено та підписано 16.04.2025.
Суддя Л.В. Сокуренко